З 14 по 16 липня 2021 року у Конгресово-виставковому центрі “Парковий” в Києві відбувся 12-й Міжнародний Український Енергетичний Форум Інституту Адама Сміта. Цьогорічний форум був сфокусований на прогресі, досягнутому Урядом України у зміцненні енергетичної незалежності України через підписання восьми нових угод про розподіл продукції (PSAs), розвиток повномасштабних ринків газу, електроенергії та відновлюваних джерел енергії, а також інтеграцію України до Європейського енергетичного ринку.
Український Енергетичний Форум 2021 зібрав разом біля 80 доповідачів, представників державних органів влади, міжнародних фінансових та бізнес організацій, посольств інших держав в Україні та безпосередніх гравців енергетичного ринку. На Форум завітало близько 400 делегатів, які стали свідками практичних дискусій щодо нових ділових можливостей для бізнесу, галузі та міжнародної спільноти на енергетичному ринку України.
З привітальною промовою на Українському Енергетичному Форумі виступив Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль, який зауважив, що головним світовим трендом сьогодні є декарбонізація енергетики та економіки. За словами Дениса Шмигаля, Україна однією з перших ратифікувала Паризьку угоду, “але лише протягом останнього року здійснила активні заходи із формування Українського зеленого курсу”.
“Це дійсно амбітна мета, яка включає в себе перебудову економічної моделі та залучення масштабних інвестицій для модернізації нашої енергетики. Щоб зменшити викиди до 35% від рівня 1990 року, за підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, нам знадобиться 102 млрд євро капітальних інвестицій протягом 10 років”, – відзначив Денис Шмигаль.
Ключову промову Українського Енергетичного Форуму виголосив Міністр енергетики України Герман Галущенко, який проінформував, що наразі Міністерство енергетики концентрує свою роботу на трьох основних напрямках: енергетична безпека, європейська інтеграція енергетичних ринків та розвиток української енергетики у відповідності до цілей Європейського Зеленого Курсу.
“Синхронізація Української та Європейської енергосистем і остаточне від’єднання від енергосистем Російської Федерації і Білорусі – це своєрідна точка неповернення на шляху до європейської інтеграції, – сказав Герман Галущенко і додав, що Міністерство енергетики – планує розробити “Перелік ключових проектів розвитку української енергетики”. Можна назвати цей проект “Велика модернізація енергетичної галузі”. Ми спілкуємося з європейськими партнерами, оскільки їх експертиза дуже важлива”.
Особливістю цьогорічного Українського Енергетичного Форуму стали нові теми для обговорення, пов’язані із сучасними викликами енергетичного сектору та трансформацією сьогоднішнього енергетичного дискурсу, які, зокрема, стосувались енергетичної безпеки України в контексті ситуації навколо Північного потоку-2, сучасного стану запровадження ринку водневих технологій, освоєння енергетичних резервів Чорноморського шельфу та багато іншого.
“Фокус-день електроенергії” – саме такою назвою характеризується порядок денний третього дня Українського Енергетичного Форуму, який був присвячений реформі українському ринку електроенергії, інтеграції до Європейського ринку та подальшому розвитку відновлюваної енергетики в країні. Провідні спікери висловили свої думки щодо:
- стану ринку електроенергії після лібералізації і шляхів усунення фінансових дисбалансів;
- ситуації із виплатою історичного боргу по “зеленому” тарифу на ринку електроенергії та майбутнє фінансування проектів відновлюваної енергетики;
- наступних кроків для досягнення визначених строків реалізації заходів для синхронізації в 2023 році;
- подальшого розвитку вітроенергетичних технологій після 2022 року і стратегії офшорної вітроенергетики;
- перспектив позивання інвесторів в ВДЕ в міжнародні арбітражі та наслідки можливого введення акцизного податку на електроенергію з ВДЕ;
- проектів із зберігання та накопичення енергії тощо.
Окрема сесія Форуму була присвячена розкриттю потенціалу наземних та офшорних вітроелектростанцій в Україні, модератором якої став Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА та Віце-президент WWEA. Тема сесії була детально розкрита Магнусом Йохансеном, Emergy, Михайлом Чулковим, EuroCape Ukraine, Вікторією Сиромятовою, Total Eren, Максимом Ганжою, Вуглесинтезгаз Україна, Юрієм Жабським, ТОВ “WindFarm”, Олексієм Фелівом, INTEGRITES та Іваном Бондарчуком, LCF Law Group.
Під час відкриття сесії Андрій Конеченков наголосив на визначальній ролі вітрової енергетики не лише у формуванні подальшої “зеленої” енергетичної стратегії України та залученні інвестицій, необхідних для декарбонізації національної економіки, але і у запровадженні таких нових технологій як виробництво “зеленого” водню. Увагу було приділено й необхідності розвитку ще нового для України ринку офшорної вітроенергетики. “Головні питання щодо подальшого розвитку вітроенергетики в Україні полягають у тому: яким чином буде відбуватись розвиток сектору після 2022 року, коли проекти, введені в експлуатацію з 1 січня 2023 року, вже не зможуть отримувати “зелений” тариф; які механізми підтримки розвитку ВДЕ будуть застосовані в Україні, враховуючи сучасний світовий досвід; та наскільки вагомою буде роль вітрової енергетики для виробництва “зеленого” водню, в тому числі і роль офшорної вітроенергетики. Штучно створені виклики на ринку електроенергії негативно впливають на інвестиційний клімат України, але в той самий час, ми демонструємо світу свій “зелений” перехід в рамках вуглецево-нейтрального розвитку держави. Бажання держави співпрацювати з гравцями ринку “зеленої” енергетики могло б ефективно вирішити кризову ситуацію на ринку і надати гарний поштовх для досягнення енергонезалежності нашої країни”, – зазначив Андрій Конеченков.
