21 травня 2018 року за ініціативою Науково-навчального центру «Біорізноманіття» (директор – Сіохін Валерій Дмитрович) Мелітопольського Державного педагогічного університету відбулося засідання Робочої групи з впровадження сучасних технологій оцінки та збереження природних комплексів на територіях ВЕС, в роботі якої прийняли участь члени правління УВЕА – Андрій Конеченков і Галина Шмідт.
Учасники засідання обговорювали стратегію розробки науково-інформаційної системи моніторингу та оцінки головних компонентів біорізноманіття в Азово-Чорноморському регіоні України, а також питання щодо впровадження сучасних розробок комплексної системи оцінки впливів ВЕС на природні комплекси відповідно до національних та європейських вимог.
В заході прийняв участь заступник міністра Освіти і науки України Максим Стріха. “Наслідки зміни клімату ми всі відчуваємо на собі. Для України – це величезна потреба в зміні традиційних технологій сільського господарства у зв’язку з підвищенням температури. Я вже не кажу про те, що перед і Україною, і людством стає загроза опустелювання великих територій. Відновлювана енергетика має ту велику перевагу, що вона не лише не збільшує викиди вуглецю, але й не створює енергетичного забруднення”, – зазначив пан Стріха. Підкреслюючи неоціненну роль університетів в швидкому реагуванні науки на сучасні потреби економіки, Максим Віталійович повідомив про плани Міністерства з введення інституційних грантів для наукових проектів тривалістю 5 років.
У своєму виступі, присвяченому впровадженню в України Директиви про охорону диких птахів та Оселищної директиви в межах Угоди України про асоціацію з ЄС, регіональної програми Пан-Європейської екологічної мережі (Натура 2000/Смарагдова мережа) Василь Костюшин, завідуючий відділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, повідомив: “Україна підписала угоду з Євросоюзом. В рамках цієї угоди ми взяли на себе зобов’язання з імплементації ряду законодавчих документів, які сьогодні працюють в ЄС. Відносно біорізноманіття, то це два документи – Пташина Директива (Bird Directive) й Оселищна Директива (Habitat Directive). Що нового це дасть країні? По-першу, на законодавчому рівні з’явиться перелік об’єктів так званої “Смарагдової мережі” України. Під час розгляду того чи іншого проекту потрібно буде враховувати цей перелік і проводити оцінку впливу на ці об’єкти. На сьогодні, на базі існуючих даних, хоча вони вкрай неповні, вже підготовлені описи 271 об’єкту, які внесені до всесвітнього переліку об’єктів Смарагдової мережі України. Проте офіційної процедури затвердження цих об’єктів поки ще немає. Міністерство природних ресурсів та екології України наразі допрацьовує проект закону, присвяченого саме Самарагдовій мережі. Прийняття цього закону очікується до кінця 2018 року”.
Учасники робочої групи відвідали Ботієвську ВЕС (Вінд Пауєр, ДТЕК), де ознайомилися з центром управління та інфраструктурою вітроелектростанції. Голова правління УВЕА Андрій Конеченков представив презентацію щодо сучасного стану і перспектив розвитку вітроенергетичної галузі країни.
