Контекст World Energy Outlook-2017 (Прогноз світової енергетики, WEO-2017), нещодавно опублікованого звіту, підготовленого Міжнародним енергетичним агентством, визначили чотири масштабні зміни в світовій енергетичній системі:
- Швидке розгортання технологій чистої енергетики і зниження їх вартості: в 2016 році зростання встановленої потужності сонячних електростанцій випереджало усі інші види генерації; з 2010 року вартість нових сонячних електростанцій знизилася на 70%, вітрових – на 25%, а акумуляторів – на 40%.
- Зростаюча електрифікація енергетики: в 2016 році витрати світового споживача на електрику майже зрівнялися з витратами на нафтопродукти.
- Перехід до економіки, більш орієнтованої на послуги, і до більш чистої структури енергоспоживання в Китаї – найбільшому світовому споживачу енергії, якому присвячено детальне дослідження WEO-2017.
- Живучість індустрії сланцевих газу і нафти в США, які залишаються найбільшим у світі виробником нафти і природного газу, навіть при низьких цінах.
WEO-2017 надає різні шляхи розвитку світової енергетики до 2040 року. Сценарій нових стратегій досліджує, куди можуть привести енергетичну систему існуючі стратегії і заявлені наміри. Сценарій сталого розвитку – дуже важливий сценарій, вперше представлений в WEO-2017, містить комплексний підхід до досягнення енергетичних аспектів “Цілей сталого розвитку ООН”: рішучі дії для запобігання змін клімату; загальний доступ до сучасного енергопостачання до 2030 року; різке зниження забруднення повітря.
В Сценарії нових стратегій глобальні енергетичні потреби зростають повільніше, ніж в недавньому минулому, але в період між сьогоденням і 2040 роком, вони все ж виростуть на 30%, що дорівнює додаванню ще одного Китаю і Індії до сьогоднішнього світового попиту на енергію. В основі прогнозів МЕА знаходяться такі ключові фактори як: середньорічне зростання світової економіки на 3,4%; зростання населення з сьогоднішніх 7,4 млрд чоловік до понад 9 млрд в 2040 році; темпи урбанізації, при яких кожні чотири місяці утворюється місто розміром з Шанхай.
В Сценарії нових стратегій задоволення зростаючих світових потреб в енергії в корені відрізняється від останніх двадцяти п’яти років: на лідируючі позиції виходять природний газ, стрімко зростаюча відновлювана енергетика, а також енергоефективність. Без зростаючої енергоефективності зростання кінцевого споживання більш ніж подвоїлося б. На відновлювані джерела енергії (ВДЕ) припадає 40% зростання споживання первинних енергоресурсів, а їх стрімке зростання в електроенергетиці знаменує кінець періоду царювання вугілля. З 2000 року потужності вугільної генерації зросла майже на 900 ГВт, але чистий приріст від теперішнього часу до 2040 року становитиме лише 400 ГВт, включаючи станції, які вже будуються. В Індії частка вугілля в структурі електрогенерації падає з трьох чвертей в 2016 році до менш половини в 2040 році. Споживання нафти продовжує рости до 2040 року, хоча все нижчими темпами. Споживання природного газу виростає до 2040 року на 45%. Оскільки можливості зростання природного газу в електроенергетиці скорочуються, головним напрямком зростання стає промислове споживання. Прогнози для атомної енергетики погіршилися в порівнянні з торішнім WEO, проте Китай продовжує задавати тон в поступовому збільшенні вироблення, випереджаючи США до 2030 року і стаючи найбільшим виробником електроенергії на атомних станціях.
На відновлювані джерела енергії припадає дві третини світових інвестицій в генеруючі потужності, так як для багатьох країн вони стають найдешевшим джерелом енергії нового покоління. Швидке розгортання сонячних фотоелектричних станцій (СФС), особливо Китаєм і Індією, перетворює СФС в найбільше джерело низьковуглецевих генеруючих потужностей до 2040 року. До цього часу сукупна частка ВДЕ в загальному виробництві електроенергії досягне 40%. В Європейському Союзі на ВДЕ припаде 80% нових потужностей, а вітроенергетика незабаром після 2030 року стає найбільшим джерелом електроенергії за рахунок істотного зростання як наземних, так і офшорних вітростанцій. Відновлювана енергетика продовжує отримувати державну підтримку у всьому світі, все більше і більше через аукціони, які приходять на зміну “зеленим” тарифам. Трансформацію електроенергетики прискорюють інвестиції мільйонів домогосподарств, громад і компаній в приватні установки сонячної і вітрової енергетики. Зростання ВДЕ не обмежується електроенергетикою: пряме використання відновлюваних джерел для вироблення тепла, а також на транспорті в усьому світі також подвоюється з 9% до 16% до 2040 року.
Заклик президента КНР до “енергетичної революції”, “боротьбі із забрудненням” і переходу до економічної моделі, більш орієнтованої на послуги, просуває енергетичний сектор в новому напрямку. Китай вступає в нову фазу свого розвитку, рішуче фокусуючи свою енергетичну політику на електроенергії, природному газі і більш чистих, енергоефективних і цифрових технологіях.
Рішення, прийняті Китаєм, відіграють величезну роль у формуванні світових тенденцій і можуть стати каталізатором переходу до чистої енергетики. Масштаби розгортання чистої енергетики в Китаї, експорту китайських технологій і інвестицій за кордоном дають основний імпульс до низьковуглецевого шляху розвитку: в Сценарії нових стратегій третину нових світових сонячних і вітрових електростанцій буде встановлено в Китаї, на нього припадає також більше 40% світових інвестицій в електромобілі.
В Сценарії сталого розвитку низьковуглецеві джерела подвоюють свою частку в структурі енергетики і в 2040 році досягають 40%, використовуючи всі можливості для підвищення енергоефективності, потреба у вугіллі різко йде на спад, а споживання нафти досягає піку. Електрогенерація до 2040 року практично декарбонізірована за рахунок використання відновлюваних джерел (понад 60%), атомної енергії (15%), а також технологій уловлювання та зберігання вуглецю (6%). Електромобілі швидко переміщаються до провідного напряму розвитку, однак декарбонізація транспортного сектору вимагає набагато більш жорстких заходів щодо підвищення ефективності всього сектору і особливо автодорожніх вантажоперевезень.
Відновлювані джерела та енергоефективність – ключові механізми для просування переходу до низьковуглецевого шляху розвитку і скорочення викидів забруднюючих речовин. Облік взаємозв’язків між ними і гармонізація політики з ринковими підходами, особливо в житловому секторі, надзвичайно важливі для отримання економічно ефективних результатів.
