18 серпня 2017 року на своєму засіданні Кабінет міністрів України схвалив проект Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”, таким чином визначивши стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України на період до 2035 року. В рамках реалізації Енергостатегіі України до 2035 року (НЕС) планується знизити енергоємність економіки в два рази до 2030 року і збільшити виробництво як традиційних, так і відновлюваних джерел енергії.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман назвав затвердження енергетичної стратегії України до 2035 року історичним днем. “Згідно з новою стратегією, нова структура потреб в енергетиці виглядає так: атомна енергія до 2035 року буде давати 50% електроенергії країни, відновлювані джерела – 25%, гідроенергетика – 13%, а решта буде покриватися за рахунок теплових електростанцій”, – зазначив прем’єр.
Передбачено три етапи імплементації стратегії.
ЕТАП 1-й. Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)
У зазначений термін передбачається завершення імплементації Третього енергетичного пакета, та інституційної інтеграції України до ENTSO-G, а також виконання більшої частини заходів з інтеграції ОЕС України до енергосистеми ENTSO-E. Реформування енергетичних компаній відповідно до зобов’язань України у межах Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, збільшення видобутку газу, зниження енергоємності ВВП та подальший розвиток ВДЕ – ось ключові завдання реалізації НЕС на цьому етапі.
На першому етапі очікується досягнути радикального прогресу у сфері ВДЕ через збільшення їх частки у кінцевому споживанні до 11% (8% від ЗППЕ) за рахунок проведення стабільної та прогнозованої політики у сфері стимулювання розвитку ВДЕ та у сфері залучення інвестицій.
ЕТАП 2-й. Оптимізація та інноваційний розвиток енергетичної інфраструктури (до 2025 року)
Другий етап впровадження енергетичної стратегії буде орієнтований на роботу в умовах нового ринкового середовища та фактичної інтеграції Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України з енергосистемою Європи, що суттєво вплине на обґрунтування вибору об’єктів для реконструкції або нового будівництва в енергетичній сфері та на підвищення енергоефективності.
На другому етапі передбачається збільшення використання ВДЕ до 25% від обсягів ЗППЕ України (ЗППЕ – загальне первинне постачання енергії, що розраховується як сума виробництва (видобутку), імпорту, експорту, міжнародного бункерування суден та зміни запасів енергоресурсів у країні)
ЕТАП 3-й. Забезпечення сталого розвитку (до 2035 року)
Третій етап НЕС спрямований на інноваційний розвиток енергетичного сектору й будівництво нової генерації. Інвестиції у нові потужності генерації для заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації. Вибір типу генерації залежатиме від прогнозної цінової кон’юнктури на паливо й інтенсивності розвитку кожного типу генерацій, що сприятиме підвищенню рівня конкуренції між ними; від впровадження смарт-технологій для вирівнювання піків споживання.
Структура ЗППЕ України, млн т н.е.
|
Найменування джерел первинного постачання енергії |
2015 (факт) |
2020 (прогноз) |
2025 (прогноз) |
2030 (прогноз) |
2035 (прогноз) |
|
Сонячна та вітрова енергія |
0,1 |
1 |
2 |
5 |
10 |
Структура ЗППЕ України, %
|
Найменування джерел первинного постачання енергії |
2015 (факт) |
2020 (прогноз) |
2025 (прогноз) |
2030 (прогноз) |
2035 (прогноз) |
|
Сонячна та вітрова енергія |
0,1 |
1,2 |
2,4 |
5,5 |
10,4 |
Ключові показники ефективності НЕС у часі
|
Опис ключового показника ефективності |
Тип |
2015 |
2020 |
2025 |
2030 |
2035 |
|
Частка ВДЕ, включно з гідрогенеруючими потужностями та термальною енергією) у ЗППЕ, % |
мета |
4% |
8% |
12% |
17% |
25% |
|
Частка ВДЕ, включно з гідрогенеруючими потужностями та термальною енергією) у генерації електроенергії, % |
мета |
5% |
7% |
10% |
>13% |
>25% |
