Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», доопрацьований Верховною Радою з урахуванням пропозицій глави держави, був підписаний Президентом України 14 червня 2017 року.
Закон встановлює правові та організаційні засади здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище і забезпечує виконання Україною міжнародних зобов’язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.
Документом чітко визначена сфера застосування оцінки впливу на навколишнє середовище. Зокрема згідно зі ст. 3 проведення оцінки впливу на навколишнє середовище є обов’язковим для таких об’єктів як «вітрові парки, вітрові електростанції, які мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше; лінії електропередачі (повітряні і кабельні) напругою 110 кВ і більше та підстанції напругою 330 кВ і більше».
Без проведення оцінки впливу на навколишнє середовище і отримання рішення про проведення запланованої діяльності починати плановану діяльність забороняється.
В цілому процедура оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону виглядає наступним чином:
1. На початковому етапі реалізації проекту девелопер / інвестор подає Повідомлення про плановану діяльності в уповноважений центральний орган з метою отримання його висновку щодо оцінки впливу на навколишнє середовище.
Повідомлення про плановану діяльність вноситься уповноваженим територіальним органом / уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.
2. Суб’єкт господарювання подає Звіт з оцінки впливу на довкілля і оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВНС в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб’єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу / уповноваженому центральному органу. Протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
3. Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з ОВНС починається з дня офіційної публікації Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та забезпечення доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення територіальною громадою і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів.
Уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган забезпечує підготовку Звіту про громадське обговорення.
4. Уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган надає Висновок з оцінки впливу на довкілля. Такий висновок по ОВНС враховується при ухваленні рішення про проведення запланованої діяльності і може бути підставою для відмови у видачі рішення про проведення запланованої діяльності. Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безкоштовно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.
Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п’ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про проведення запланованої діяльності. Якщо до отримання рішення про проведення запланованої діяльності внесені зміни до проектної документації або зміни в законодавство, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.
Законом передбачена можливість створення експертних комісій по оцінці впливу на довкілля уповноваженим центральним органом та уповноваженим територіальним органом. Члени таких експертних комісій призначаються строком на три роки.
5. Звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб’єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності.
6. Підприємство здійснює післяпроектний моніторинг якщо це передбачено Висновком з оцінки впливу на довкілля.
Законом передбачена відповідальність за порушення законодавства з оцінки впливу на довкілля, а також тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства.
Закон вступає в силу з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію після закінчення шести місяців з дня набрання ним чинності. Дія Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про проведення запланованої діяльності до його вступу в силу.
УВЕА звернулася з проханням прокоментувати Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» Андрія Скрипника, заступника директора Науково-виробничого підприємства «Екозахист», провідної в Україні консалтингової та інжинірингової компанії, що надає професійні послуги вітчизняним та іноземним інвесторам при реалізації проектів в галузі відновлюваної енергетики з питань, що стосуються проведення оцінки впливу на навколишнє і соціальне середовище, техніки безпеки і санітарно-гігієнічних аспектів діяльності.
Що змінює закон з Оцінки впливу на довкілля (ОВД)? Які основні відмінності нового Закону від чинного сьогодні законодавства, включаючи Державні будівельні норми (ДБН)?
Чи зіткнеться сьогодні девелопер з певними бар’єрами в зв’язку з прийняттям нового Закону?
А.Скрипник: З моєї точки зору прийнятий Закон загальмує всі інвестиційні процеси, і якщо говорити про девелоперів будь-яких об’єктів (в законі наведено перелік об’єктів на більш ніж 2-х сторінках) – від бензозаправок до АЕС, то вони зіткнуться з бюрократичною процедурою оформлення дозволу на будівництво об’єктів складнішою, ніж це було раніше. Під цей закон сьогодні немає жодного нормативного акту. Закон підписаний президентом України, але не розроблений жоден нормативний документ вторинного законодавства – немає ні Постанов Кабінету Міністрів України, ні жодного наказу Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди), що регламентує форму документів, процедурні аспекти. Новий Закон передбачає процедуру проведення ОВД, так само як раніше ДБН передбачав процедуру проведення ОВНС, але, як я вже сказав, сьогодні немає жодного підзаконного документу.
Наприклад, в Законі написано, що суб’єкт господарської діяльності інформує уповноважений орган про намір здійснювати плановану діяльність шляхом подачі повідомлення про плановану діяльність в уповноважений орган. Уповноважений орган – це орган Мінприроди та департаменти з екології Облдержадміністрацій. У Мінприроди сьогодні немає своїх територіальних відділень, і тому Мінприроди не регулює діяльність чиновників департаментів обласних адміністрацій. Це означає, що кожен департамент з екології при кожній Облдержадміністрації матиме право самостійно визначати форму заяви, терміни подання та розгляду, публікації на сайті тощо.
У нас є всього півроку до вступу процедури проведення ОВД в силу. Чи встигнуть уповноважені органи розробити необхідні законодавчі документи, щоб Закон запрацював?
А.Скрипник: Ні. Сьогодні поки немає розуміння, хто взагалі буде розробляти ці документи: Мінприроди, Держпродспоживслужба (Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), Мінрегіонбуд (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) або інші центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ). Сьогодні всі переводять стрілки один на одного. Чому? Тому, що цей Закон в першу чергу стосується будівельників, а будівельники були проти цього Закону, оскільки з 2011 року все чітко було зарегульовано, в країні відбувався будівельний бум. Зараз проводити громадські слухання на незрозумілих етапах інвестиційного процесу з незрозумілих процедур досить буде складно суб’єктам господарювання, що інвестують в Україну. У нас під маскою Євроінтеграції копіюються європейські вимоги без розуміння, як вони будуть виконуватися. Спочатку треба розробити алгоритм процесу, покрокові інструкції, форми, шаблони, бланки, приклади необхідних документів, в експериментальному режимі відпрацювати хоча б на одному будівельному об’єкті, а потім приймати Закон.
За півроку інвестор повинен буде представити банку звіт з ОВД, розроблений за новими правилами. Що потрібно буде відобразити в цьому документі з урахуванням нового Закону?
А.Скрипник: Незрозуміло з чого починати. Сьогодні є конфлікт інтересів Міприроди і Мінрегіонбуду. Будівельники розробили ДБН, свої постанови і свої накази, які чітко регулюють структуру проектування і будівельної експертизи. А екологи придумали «адоптований європейський» закон, який не передбачає жодного чіткого і детального алгоритму для девелоперів. Наведу ще один приклад. В законі є термін «остаточне рішення», але немає його чіткого визначення. Даний термін можна трактувати і як Висновок Державної екологічної експертизи, і як Дозвіл на початок будівельних робіт, або як Сертифікат відповідності збудованого об’єкту до проектних показників. Банк буде шукати документ дозвільного характеру, який іменується “Остаточним рішенням”. Це розпливчасте поняття, яка сьогодні не інтегровано ні в один нормативно-правовий акт в Україні. І ось ця процедура буде близько двох років узгоджуватися і структуруватися. За ці два роки утвориться діра в правовому полі.
А банки зможуть продовжувати працювати, посилаючись на чинні сьогодні ДБН або будуть керуватися новим Законом?
А.Скрипник: Якби я був менеджером банку, я б ставив питання Центральному органу виконавчої влади, який уповноважений відповідати за охорону навколишнього середовища – Мінприроді та Держекоекспертизі та отримувати роз’яснення. Банкіри можуть звертатися до Комітету ВРУ з екології, який дивився цей Закон, двічі його коригував й писав до нього зауваження. Але подібна процедура також року на два затягнеться.
Хто все ж був ініціатором прийнятого Закону, який сьогодні ставить в глухий кут весь будівельний ринок?
А.Скрипник: Україна в рамках Угоди про асоціацію з ЄС повинна була прийняти подібний закон. І це вірно. Це необхідна дія. Але в першу чергу потрібно було розробити відповідний алгоритм, щоб закон працював в нашій країні, а потім його приймати. Через півроку вступають в силу положення Закону. Відповідно втрачає силу Закон «Про державну екологічну експертизу», ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд». Мінрегіон захоче прийняти свої будівельні норми, а Мінприроди свої правові акти. Але досвід показує, що прийняття лише одного наказу Мінприроди займає близько одного року з юстируванням його і узгодженням з ЦОВВ. Тому я очікую паузу на два роки щодо реалізації нових правил ОВНС.
