cloud for logo

24 жовтня 2013 року Парламентом України був прийнятий Закон № 663-VII “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”. За відповідне рішення проголосували 305 народних депутатів. Даний закон підписаний Президентом України.

Закон визначає механізми державного контролю шляхом визначення видів діяльності на ринку електроенергії, які потребують ліцензування (діяльність з виробництва електроенергії, постачання електроенергії, передачі електроенергії магістральними, міждержавними та місцевими (локальними) електричними мережами, здійснення централізованого диспетчерського (оперативно- технологічного) управління об’єднаною енергетичною системою України, забезпечення функціонування ринку “на добу вперед” ) та інше.

В даний час в Україні діє енергоринок єдиного покупця, тоді як новий закон передбачає запровадження моделі роботи за прямими договорами, ринок контрактів на добу вперед” і балансуючий ринок, який дасть можливість регулювати дисбаланс, що виникає при виробництві електроенергії.

Експерти Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) проаналізували новий Закон і надають Вашій увазі свої коментарі.

Нагадаємо, що раніше УВЕА подавала свої зауваження щодо положень Проекту Закону в частині матеріальної відповідальності виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії і введення додаткових дозвільних документів на будівництво нових електростанцій. Пропозиції УВЕА були частково враховані.(http://www.uwea.com.ua/news.php?news_id=172) .

Прийняття Закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» є результатом майже шестирічної роботи великої кількості професіоналів з ​​адаптації законодавства України до правил і норм європейського Енергетичного співтовариства.

«Фактично, Закон прийнятий з деяким запізненням від початкових термінів його прийняття, згідно з зобов’язаннями України, зазначає Олександр Щербатюк, експерт УВЕА.Але, тим не менш, його значення важко переоцінити у світлі революційних змін в правилах функціонування енергоринку, які вводить цей закон, застосовуваних інструментів і підходів, для всіх учасників ринку».

Позитивним є також і закладені в цьому законі механізми гарантування «зеленого» тарифу як на перехідній період, так і після повноцінного переходу на нову модель ринку. Це дуже важливо з точки зору стабільності залучення інвестицій у розвиток ВДЕ.

«Загалом, ми позитивно оцінюємо ухвалення цього Закону. Це рух вперед – рух до ринкової економіки, що працює за сучасними ефективним принципам», – коментує Андрій Сергієнко, заступник директора ТОВ« УК Вітряні парки України».

Щодо сильних сторін Закону, можна відзначити, що Закон досить детально прописаний в частині переходу енергетики на нову модель ринку. «Запроваджуваний Законом трьох-рівневий ринок електроенергії дозволить перейти на конкурентні принципи формування ціни на електроенергію для споживачів, і найголовніше – створити нормальні умови для залучення інвестицій у модернізацію енергетики України, – акцентує Олександр Щербатюк. – Залучення інвестицій дозволить впровадити нові технології в електроенергетику і знизити ціну електроенергії для споживачів».

«З юридичної точки зору Закон передбачає створення гарантованого покупця (спеціально створене державне підприємство) для покупки електрики за «зеленим» тарифом на ринку «на день вперед» до 1.01.2030, аналізує Максим Сисоєв, радник, адвокат Юридичної фірми «Даневич». У Законі зазначається, що тепер гарантований покупець фінансується за рахунок спеціально створеного Фонду врегулювання цінового дисбалансу, який в свою чергу, в основному, фінансується за рахунок великих ГЕС і атомної енергетики. «Тобто, в цілому, держава створює механізм дотримання поточних гарантій щодо покупки електрики, виробленого з відновлюваних джерел енергії, по «зеленому» тарифу», – підкреслює Максим Сисоєв.

Законом передбачено, що вартість електричної енергії, яка не була відпущена виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом в результаті виконання ним команди системного оператора на зменшення навантаження, відшкодовується цьому виробникові за встановленим йому «зеленим» тарифом, що не було передбачено поточним законодавством.

Але є і слабкі сторони закону, усунення яких вкрай необхідно. «На сьогодні не врегульовано багато питань щодо процедур і порядкам дії Закону як на етапах переходу до 2017 року, так і після 2017 року», – зазначає Андрій Сергієнко.

Саме слабке місце цього закону – це питання створення та функціонування Фонду вирівнювання дисбалансу. З одного боку – це абсолютно необхідний інструмент . Але з іншого боку – в чиїх інтересах він реально буде використаний. Не слід також забувати, що питання вартості електроенергії для населення протягом багатьох років є електоральним. Тому робота цього фонду повинна здійснюватися абсолютно прозоро, забезпечуючи ясне розуміння як обсягів та джерел фінансування розвитку ВДЕ в Україні, так і принципи перехресного субсидування та перерозподілу коштів у побутовому секторі, тепловій і атомній енергетиці .

Другим, не менш значущим підступом цього закону, є норма щодо розробки Порядку підготовки системним оператором Плану розвитку ОЕС України на наступні десять років і порядку його затвердження та оприлюднення, передбачена з метою обмеження або «ручного управління» розвитком ВДЕ. «На жаль, ця норма, делікатно внесена в прикінцеві та перехідні положення цього закону, свідчить про повне ігнорування основних питань інтеграції ВДЕ в енергосистемах країн європейського Енергетичного співтовариства», – акцентує Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, глава Комітету СНД з вітроенергетики при Всесвітній вітроенергетичної асоціації ( WWEA ) .

«Норма щодо розробки Плану розвитку ОЕС України на 10 років, в умовах відсутності Плану розвитку основних секторів економіки і промисловості в країні навіть на 5 років, передбачена саме для того, щоб її виконати було неможливо. А план, який буде створений, буде містити список «правильних» проектів, підтримуючи процвітання корупції», – підкреслює Андрій Конеченков.

«План розвитку об’єднаної енергетичної системи повинен затверджуватися Кабінетом Міністрів України. У зв’язку із зазначеною вимогою виникають наступні ризики, – зазначає Максим Сисоєв.Зокрема план не буде прийнятий до або після 1 липня 2014 року і формально виробники не зможуть отримати «зелений» тариф і пільгові умови для підключення. І процес видачі висновків про відповідність планом буде непрозорим». Тому УВЕА вважає, що дану вимогу слід виключити із закону.

«Насправді, основною проблемою розвитку ВДЕ в європейських країнах і в світі в цілому, є їх інтеграція в енергосистему при збереженні стабільності її роботи та забезпеченні якості електроенергії для споживачів, – коментує Олександр Щербатюк. – Це пов’язано з сильними коливаннями в графіках споживання енергії споживачів і нестабільності виробництва в сонячній та вітроенергетиці, які отримали в європейських країнах дуже великий розвиток». Ніякими десятирічними планами ці проблеми не вирішуються. Для цього системними операторами розвивається взаємодія зі спеціалізованими центрами з прогнозування вироблення електроенергії ВДЕ, а також знаходиться на необхідному рівні здатність розраховувати і прогнозувати режими роботи мереж з використанням сучасного програмного забезпечення. Тому, вважають експерти УВЕА, ця норма повинна бути видалена із закону.

А от чи допоможе закон зближенню українського та європейського енергоринків, а також розширенню співробітництва в енергосекторі з Російською Федерацією? Енергосистеми України та країн СНД сьогодні об’єднані, енергосистема Бурштинського острова синхронізована з енергосистемою Європи.

Цей закон – тільки перший значущий крок. Наступним кроком має стати виконання вимог по первинному та вторинному регулюванню, образно кажучи – розширенню «Бурштинського острова» на всю територію країни. Для цього потрібні дуже великі капіталовкладення і на державному рівні контроль за їх виконанням. Тільки в цьому випадку повною мірою відбудеться зближення європейського та українського енергоринків, а системний оператор стане здатним виконувати свою функцію самостійно, не покладаючись на міць енергосистеми сусідніх країн.

«Удосконалення правил функціонування ринку можуть зблизити тільки в тому аспекті, що правила стануть більш чіткі і будуть засновані на фундаментальних принципах, – стверджує Андрій Сергієнко. Це дозволить реалізовувати спільні проекти в Україні і залучати інвестиційний капітал для фінансування реконструкції електростанцій в Україні, що було не можливо в повному обсязі за діючої моделі ринку».

А ось тарифи для населення і промисловості до 2017 року будуть залежати не від моделі ринку, а від політичної кон’юнктури. В Україні в три рази нижче тариф для населення, ніж в РФ, і майже на стільки ж нижче її собівартості. Цей перекіс призводить до подорожчання товарів і послуг українських виробників, роблячи їх неконкурентними і б’ючи по гаманцю того ж населення. Зміна ситуації – питання часу. Що може прискорити вирішення цієї проблеми – залучення фінансування для будівництва та реконструкції електростанцій дозволить, в довгостроковій перспективі, знизити ціни для країни в цілому.

Поділитися:

Новини

Членство і партнерство

МЦ Баухемі Greenville Energy UN Global Compact Ukraine Dragon Capital ENERCON TUSIB ВІКОС Altelaw&Sempra КРЕІН Юкреин Singa Energies МОСТИ УКРАЇНА 1 ТОВ «Хімлаборреактив» Business in Wind Green Power Sweden Червоноградський ліцей Міжнародна онлайн-платформа EnerLoop UA RENERGY Нафтогаз Біоенергія АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» Дніпровська Політехніка Ділекс Транспорт Україна Астерс GREEN SYSTEM ТОВ «Керуюча компанія «Вітряні парки України» ТОВ «Бюро «ВІНК»» Acquis Law Firm Віндкрафт Україна Siemens Energy Vestas Гюріш Асоціація правників України Інститут загальної енергетики НАН України INTEGRITES VITAGRO ENERGY Енергетична компанія України Інститут міжнародних відносин ТОВ “Науково-технічна компанія “Метрополія” Deutsche WindGuard “СЕМІКС БЕТОН” LCF Укргідроенерго Arzinger ЕРУ ETR Renewable Power s.r.o. Еко-Оптіма Золін CKS Nordex Group АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА ПРИКАРПАТТЯ КЛІАР ЕНЕРДЖІ CHESM KPMG Sika Група Компаній «ЕНЕРПРОФ» Horizon Capital КСП-ПРОЕКТ Гаттовінд Ю-Ей Dentons KNESS Громадська спілка «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» Stable Energy UDP Renewables Sayenko Kharenko Navitas Renewables Інженерна асоціація професора Катценбаха ГмбХ ТОВ “Електросервіс-Південь” ТОВ «Сіт ін Сет Інтернешнл Ко» ІКNЕТ Emergy AS MCL Cemark та Astor SPP Development Ukraine ТОВ «Одесенергомонтаж» ТОВ «Вінд Пауер» Huawei GEO-NET DENZAI Південний машинобудівний завод Вітри Хмельниччини ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП (ETG.UA) Сі Дабл’ю Пі Україна S POWER Южне Енерджі ТНТУ імені Івана Пулюя Rystad Energy DWS Notus Energy NedZero Екологічна консалтингова група “Зелений квадрат” New Energy Development Green Power Denmark WPD EVERLEGAL ТОВ «УКЕП» Katwind Enerji ACCIONA Energy ТАД COWI Укргазбанк KENK ФАКТОР  КОМПАНІЯ “ГРЕСА-ГРУП” Bureau Veritas VOLTAGE GROUP OVERSIZE s.r.o.  UTA (Urban Technology Alliance) Інститут відновлюваної енергетики НАН України Національний авіаційний університет Транком Легіонтранс ВІНД ФАРМ Elementum Energy AdviRES Fenix Repower МХП GE Vernova Atlas Global Energy Baker McKenzie Hareket Завод «ОКЕАН» Kinstellar «ОДЕСКРАНСЕРВІС» Niras ФРЕНДЛІ ВІНДТЕХНОЛОДЖІ ТОВ «СТРУКТУМ»  INIKTI CMS Держенергоефективності ЮроКейп Негабарит-Сервіс

Учасниками і партнерами УВЕА можуть бути національні і міжнародні компанії та організації, які поділяють статутні цілі і бачення асоціації, а також готові робити внесок у розвиток національного вітроенергетичного ринку на умовах чесного партнерства і взаємодопомоги.