Ряд досліджень, присвячених впливу вітротурбін на здоров’я людини, були проведені цього літа в Австралії. Виявлені в процесі досліджень результати, продовжують ставити під сумнів ствердження груп, виступаючих проти розвитку вітроенергетики. Мабуть, найбільш показовим є нове дослідження, проведене канадським інститутом Canada’s Pembina Institute, спрямоване на вивчення скарг, що надійшли в результаті роботи вітроелектростанцій (ВЕС ) (або, швидше, на причину їх відсутності) в провінції Альберта, де були встановлені одні з найперших ВЕС в Канаді.
З’ясувалося , що комісія з комунального обслуговування провінції Альберта , яка регулює питання електроенергії в провінції, володіє 13-річною базою даних, що включає записи 31000 дзвінків, які надійшли від представників громадськості, і жоден з цих 31 000 дзвінків не торкався питання, пов’язаного з шумом у зв’язку з працюючими вітротурбінами. Щоб здобути докази скарг, дослідники інституту Пембіна зв’язалися з операторами існуючих вітропарків, муніципалітетами (районів та округів), в яких розташовані працюючі ВЕС, з місцевими та обласними органами охорони здоров’я та інспекторами сільського господарства.
Лише три скарги, щодо діючих вітропарків, були передані семи муніципалітетам провінції Альберта, при цьому, одна з цих скарг була пов’язана з розкиданням льоду лопатями турбіни (це питання було досліджено і відхилено), інша стосувалася щільності розташування вітротурбін на ВЕС, у зв’язку з чим з’являється можливість терористичних актів, і ще одна скарга була пов’язана з шумом. Ця скарга була передана на розгляд оператору.
Співвласник найбільшого вітропарку в Австралії, AGL Енерджі Лтд (AGL Energy Ltd.), опублікував результати добровільно проведеного детального дослідження інфразвукового і низькочастотного випромінювань на своїй ВЕС. У рамках дослідження, проведеного консалтинговою компанією Resonate Acoustics, були виміряні інфразвукові і низькочастотні рівні звуку у двох поселеннях, розташованих на відстані 1,1 і 1,7 миль від ВЕС. Вимірювання проходили в періоди, коли вітротурбіни не працювали, коли працювали 105 вітротурбін, і коли всі 140 машин, встановлені на ВЕС, почали працювати. Було встановлено, що інфразвукові і низькочастотні рівні звуку залишилися без змін.
Дослідження, проведене австралійським професором Симоном Чапменом з Університету Сіднея, вивело той факт, що в Австралії скарги, щодо шуму вітротурбін, зосереджені на тих територіях, де проводились компанії проти розвитку вітроенергетики. Так, зокрема, до результатів його роботи відносяться наступні дані:
-
ВЕC були широко розповсюджені протягом багатьох років, однак ніяких скарг про наслідки для здоров’я не поступало аж до 2002 року, однак у 2009 році, після того як групи, що виступають проти розвитку вітроенергетики, сфокусували свою увагу на цій темі, число скарг різко зросло (в Австралії).
-
Не дивлячись на той факт, що групи, які виступають проти розвитку вітроенергетики, стверджують про те, що шкідливі впливи від ВЕС поширюються миттєво і на тривалий період, ніяких скарг на численні ВЕС (65%), розташовані на континенті, не надходило.
-
На сьогоднішній день кількість скарг, які надійшли від приватних осіб, складає 129, що відповідає приблизно 1 скарзі на 254 людини, які живуть в радіусі 5 км от ВЕС.
-
Деякі з найбільш типових скарг, причину виникнення яких, приписують шуму турбін, представляють собою скарги на високий кров’яний тиск і проблеми зі сном. Подібні захворювання широко розповсюджені серед населення Австралії незалежно від близькості розташування ВЕС.
-
Мільйони людей живуть в районах з найбільш високим рівнем шуму, в тому числі інфразвуковим випромінюванням, причиною якого є різноманітні захворювання (до звичайних джерел інфразвуку відносяться хвилі, мотори, бурі, а також система кровообігу людини).
За матеріалам Renewable Energy World
