Данія являється синонімом слова «вітроенергетика». В минулому році ця північна країна 26% свого енергоспоживання забезпечила за рахунок вітру, таким чином підтвердив свою позицію «маяка вітроенергетики», а також свою спроможність до інтеграції відновлювальної електроенергії до електромережі. Вже зараз Данія, як світовий лідер вітроенергетики, планує йти далі: в рамках своїх планів з приводу повної відмови від викопних видів палива до 2050 року, до 2020 виробляти 50% необхідної електроенергії за рахунок вітру.
Завдяки цій меті, яка була поставлена в минулому році лівоцентристським датськими урядом, та метою щодо скорочення на 40% викидів вуглекислого газу до 2020, країна стала зразком переходу до сприятливої для клімату, паливно-незалежної економіці на основі відновлювальних технологій. Однак в Данії не тільки уряд і промисловість надають підтримку вітроенергетиці, але також і громадськість. В 2009 році Датська вітроенергетична асоціація (DWIA), провела опитування громадської думки більш ніж 1000 датчан відносно майбутнього енерговиробництва в Данії.
Вражаюча кількість, яка склала 91% респондентів, заявила, що країна повинна розширити використання енергії вітру та 85% респондентів вважали, що таке розширення може буди здійснено і в їхньому районі. Крім того, 96% опитаних вважають, що уряд повинен сприяти розвитку вітроенергетики, щоб Данія змогла зберігати свою міжнародну репутацію піонера вітроенергетики. Приблизно 62% опитаних, робили ще більш амбіційні заяви щодо вітроенергетики, говорячи, про те, що більш 50% електроенергії округа повинні бути вироблені за допомогою вітру. Ян Хайліберг, генеральний директор DWIA цілком справедливо заявив: «Загальновизнано, що вітроенергетика стане основним джерелом майбутнього електропостачання в Данії”.
Данія вперше висловила свою пристрасть до енергетики у 1800 році, коли вчений та винахідник Поль Ла Кур розпочав будівництво експериментального вітряка для виробництва електроенергії. Його робота зіграла важливу роль у забезпеченні електроенергією сільських районів Данії на початку 20 століття – на той час, коли електроенергія була доступна тільки городам. Незважаючи на свою новаторську позицію, Данія до середини 1970-х років, як і більшість країн світу, знаходилась у залежності від нафти, що імпортувалася. Коли перша нафтова криза 1973 року ознаменувала кінець періоду на рясну дешеву нафту, який добіг свого кінця разом з тим коли, Данія вирішила диверсифікувати свої енерго поставки.
Вітроенергетика не відразу вийшла на перший план. В 1972 році в датській частині Північного моря була виявлена нафта, крім того, серйозно розглядався розвиток атомної енергетики, аж до рішення парламенту у 1985 році щодо відмови від усіх своїх «атомних» планів. Таке рішення було прийнято за рік до Чорнобильської катастрофи. Тим не менш, на 1979 рык Данія вже мала незалежну мережу постачальників лопатей і всіх комплектуючих вітротурбін, було розроблено та запущено у виробництво сучасну модель трьох лопатевої турбіни. На 1981 рік з’явилася і політична підтримка у вигляді «Першого енергетичного плану», що включає в себе й вітроенергетику, а на 1990 рік уряд поставив мету до 2005 року виробляти 10% від загального об’єму електроенергії за рахунок вітру.
На сьогодні загальна встановлена потужність вітроенергетики цієї північної країни дорівнює 3 871 МВт, з яких 857,3 МВт встановлені на 13 офшорних вітроелектростанціях. Данія являється не тільки піонером наземної вітроенергетики, але й країною, яка збудувала перший у світі офшорний вітропарк: в 1991 році вітростанція Віндебі (5 МВт) була підключена до енергомережі. Офшорна ВЕС Хорнс Рев I (160 МВт) була збудована у 2002 році.
Коли в 2014 офшорний вітропарк Анхольт (400 МВт), буде підключено до енергомережі, 15% електропостачання Данії буде забезпечено за рахунок офшорної вітроенергетики.
В найближчі роки на рахунок Данії буде ще одна світова новація – це реалізація проекту Крігерс Флек – першого міжнародного офшорного вітропарку з лінією електропередачі між двома країнами – Данією та Німеччиною.
Джерело: ЄВЕА
