ВПЛИВ ВІЙНИ НА ВІТРОВУ ЕНЕРГЕТИКУ

Починаючи з 2014 року, коли російська федерація розпочала збройну агресію проти України, національний сектор вітрової енергетики зазнав чималих структурних змін і втрат. З анексією Автономної Республіки Крим, Україна втратила 87,5 МВт вітроенергетичних потужностей, а з подальшою окупацією Донецької та Луганської областей – ще 138 МВт.

Найбільший вплив на функціонування національного вітроенергетичного ринку і галузевих компаній здійснило повномасштабне вторгнення росії на територію України вже 24 лютого 2022 року, в ході якого були тимчасово окуповані регіони з одним із найбільших вітрових ресурсів в Україні, а саме Запорізька та частина Херсонської областей. Загалом, станом на початок 2024 року, на території тимчасово окупованих областей України перебував 71% вітроенергетичних потужностей. Окрім того, за перші два роки війни, російськими окупаційними військами було пошкоджено чи повністю знищено 11 вітрових турбін. Таким чином, ще 31 грудня 2023 року, з загальних 1,9 ГВт вітроенергетичних потужностей лише 583,8 МВт продовжували постачати «зелену» електроенергію до об’єднаної енергосистеми України.

В той же час, будучи НЕЗЛАМНИМ, вітроенергетичний сектор України навчився працювати і розвиватись в умовах масштабних збройних дій. За перші два роки повномасштабної війни в Україні було додано 228 МВт нових вітроенергетичних потужностей.

2023 рік увійшов в історію національної вітроенергетики, як рік, коли безпосередній монтаж вітротурбін здійснювався українськими компаніями за віддаленої/онлайн участі західних підрядників та виробників ВЕУ у вигляді консультацій або віртуальних інструкцій.

ЯК ЩЕ НА НАС ВПЛИНУЛА ВІЙНА?

Протягом квітня-травня 2022 року, УВЕА провела опитування серед своїх компаній-членів щодо їх діяльності у період дії воєнного стану, окупації вітроенергетичних об’єктів, призову персоналу на військову службу та, загалом, призупинення їх бізнес-діяльності.

Результати опитування:
53,3% компаній взагалі не зупиняли свою діяльність з початку повномасштабного вторгнення, тоді як 33,4% зупиняли свою діяльність на перші декілька днів або тижнів.
Низкою компаній було прийнято рішення тимчасово або повністю релокувати офіс чи виробничі потужності в інший регіон України.

Одним із наймасштабніших випадків релокації стало остаточне перенесення заводу із виробництва вітрових турбін Управлінської компанії «Вітрові парки України» з м. Краматорськ, Донецька область, на захід України.

Повномасштабне вторгнення призвело до зміни формату роботи вітроенергетичних компаній, в першу чергу, через евакуацію частини персоналу за кордон. Скоротився також і об’єм роботи та тривалість робочого дня.

Деякі компанії-члени УВЕА з повномасштабним вторгненням ввели практику “Секондменту (secondment)”, тобто тимчасового переводу працівників в інший відділ або ж в іншу організацію для розподілу навантаження і управління витратами.

Вплинула війна також і на статті видатків компаній. Майже всі компанії скоротили адміністративні витрати, включно з орендними платами та витратами на відрядження, а також на маркетинг та PR. Усі девелоперські компанії, в свою чергу, скоротили витрати на обслуговування генеруючих об’єктів і виконання банківських зобов’язань, в той же час, збільшивши суми видатків на релокацію, соціальну підтримку співробітників та їх сімей, волонтерство і благодійність.

Лише за перші 2,5-3 місяці повномасштабної війни, 70% компаній, як взяли участь в опитуванні, загалом витратили понад 1 млрд грн на різного роду підтримку місцевих громад, ЗСУ, ТРО та біженців.

З початком повномасштабного вторгнення, компанії-члени УВЕА у своїй волонтерській діяльності не лише співпрацювали з вже існуючими громадськими організаціями, фондами та галузевими компаніями, але й створили свої власні фонди і гуманітарні ініціативи. Так, юридична фірма Sayenko Kharenko стала співзасновником фонду “Дихай” і соціального проєкту 4refugees.info; юридична компанія Asters почала координувати гуманітарну ініціативу “Підтримка бізнесу”; юридична компанія Everlegal створила благодійний фонд “Доброго вечора, ми з України”, Telegram канал і гарячу лінію із безкоштовною оперативною юридичною підтримкою для громадян України, а також запустили два проєкти: HELP DESK: Ukraine — консультація українського бізнесу з питань, пов’язаних із негативними наслідками воєнних дій на території України та HELP DESK: Poland — надання юридичної допомоги українцям за кордоном.

УВЕА, в свою чергу, стала співініціатором кампанії Wind Industry Supporting Ukrainians разом з WindEurope та співзасновником ініціативи Renewables4Ukraine разом з Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) та Global 100%RE.