Сучасний сектор відновлюваної енергетики України стикнувся з енергетичною кризою, наслідки якої відчуває на собі навіть після підписання Меморандуму про Взаєморозуміння між інвесторами в ВДЕ та Урядом та після подальшого прийняття Закону України №810-ІX. Виробники електроенергії з ВДЕ досі не отримують в повному обсязі оплату за поставлену електроенергію, що негативно відображається як на бюджеті компаній, так і на їх спроможності платити по кредитам.
З метою забезпечення подальшого збалансованого, конкурентоспроможного й стабільного розвитку ВДЕ в Україні, 4 серпня 2020 року, в Торгово-промисловій палаті України за підтримки Міністерства енергетики України відбулася експертна нарада “Антикризові заходи з підтримки відновлюваної енергетики”, співорганізаторами якої виступили: ТПП України, ГС “Українська вітроенергетична асоціація” та юридична фірма “Sayenko Kharenko” .
Окрім представників організаторів, у якості спікерів також взяли участь: радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Олексій Рябчин, радник Міністра закордонних справ України, Президент енергетичної асоціації “Українська Воднева Рада” Олександр Рєпкін, Артем Семенишин, виконавчий директор ГС “Асоціація сонячної енергетики України” та Директор ТОВ “Вінд Фарм” Юрій Жабський. Модерував дискусію Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.
Експертна нарада була відкрита Президентом Торгово-промислової палати України (ТППУ) Геннадієм Чижиковим, який наголосив на важливості даної дискусії для налагодження довірчих відносин з міжнародними інвесторами та представниками бізнесу з ВДЕ, а також висловив сподівання на ефективне виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародною спільнотою. Зокрема, в рамках євроінтеграції, це стосується приєднання України до Європейського “Зеленого” Курсу, щодо чого наразі, за словами Олексія Рябчина, тривають переговори з Європейською Комісією: “Для цього необхідно модернізувати нашу енергетичну систему, тому що наразі, за розрахунками Міністерства, Україна може досягти вуглецевої нейтральності аж до 2070 року, коли Європа поставила собі аналогічну ціль до 2050 року”.
На думку ж Андрія Конеченкова, деякі країни світу активізували дискусії щодо боротьби з кліматичними змінами та скорочення вуглецевих викидів не за допомогою ВДЕ, а за допомогою сучасної атомної енергетики, яка “у порівнянні з вітровою енергетикою є не просто невигідною з точки зору економічної спроможності та термінів окупності, але ще й небезпечною, якщо говорити про захоронення ядерного палива та згадати про найбільші аварії на світових АЕС. На що ж реально потрібно звертати увагу світовим урядам, так це на широмасштабний розвиток “зеленої” енергетики, вітроенергетики та виробництво “зеленого” водню.”
За словами Олександра Рєпкіна: “Зелений” водень є не просто екологічним енергоносієм, а технологією, яка здатна вирішити ключову проблему сучасної енергетики – балансування ВДЕ в енергетичній системі та акумулювання вітрової енергії. Це технологія, яка може пов’язати між собою усі транспортні коридори, усі газові трубопроводи, живити транспортний, авіа- та житлово-комунальний сектори та перезавантажити економіко-енергетичну систему країн. Враховуючи значний потенціал України з розвитку ВДЕ, між ЄС та Україною було досягнуто угоди про забезпечення Україною 10 ГВт “зелених” потужностей необхідних Європі для виробництва цього новітнього енергоносія.”
Значна частина часу була приділена спікерами локальній складовій в Україні, адже як зазначив Артем Семенишин, Виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України: “виробництво обладнання з ВДЕ в Україні, на українських заводах, матиме кумулятивний ефект і призведе, відповідно, до розвитку науки, інженерії та інновацій в нашій державі. Це є критично важливо для економіки аграрного спрямування в Україні, адже призведе також до створення нових робочих місць, значних фінансових надходжень до бюджету та зміцнення національної експортної політики.”
Важливість локалізації також відмітив Юрій Жабський при представленні 800 МВт вітроенергетичного проєкту, що наразі реалізується компанією “Вінд Фарм” в Донецькій області: “Україна багата на необхідні для виробництва обладнання потужності. Тому поряд з аукціонами і іншими системами державної підтримки рекомендується передбачити ще один механізм державної підтримки для вітроенергетичних проєктів із інвестиціями в пріоритетні галузі економіки, зокрема в машинобудування. Це дозволить не лише стимулювати виробництво вітрових турбін в Україні, а й привабити ще більше інвестицій у стратегічно важливі для України галузі”.
Власне питання діючих та альтернативних державних систем підтримки були розкриті у виступах Владислава Максакова, Державного експерта експертної групи з розвитку відновлюваної електроенергетики Директорату електроенергетичного комплексу та розвитку електричної енергії Міністерства енергетики України, та Марини Гріцишиної, радниці юридичної фірми “Sayenko Kharenko”. “Наразі в Україні скорочені “зелені” тарифи на зміну яким вводяться аукціони, проте при реалізації навіть цих систем підтримки варто пам’ятати про такий світовий тренд як декарбонізація. Саме через декарбонізацію усі країни світу зацікавлені купувати “зелену” електроенергію. Тому, з метою залучення приватних інвестицій саме в об’єкти ВДЕ та подальшого зменшення фінансового навантаження на споживачів, доцільно буде законодавчо впровадити механізм довгострокових двосторонніх контрактів на різницю цін, так звані корпоративні PPA”, – зазначила Марина Гріцишина.
Після обговорення усіх виступів та пропозицій, експерти підготували відкритий лист, в якому надали пропозиції Кабінету Міністрів України щодо подальшого розвитку ринку ВДЕ в Україні.
