“Майбутнє вітру: впровадження, інвестиції, технології, об’єднання мереж та соціально — економічні аспекти” саме під такою назвою Міжнародне Агентство з відновлюваних джерел енергії (IRENA) опублікувало новітнє дослідження з аналізу глобальної енергетичної трансформації.
У дослідженні розглянуто такі питання як: шляхи енергетичної трансформації, розвиток та майбутнє ринку вітрової енергетики, технологічні рішення та інновації для зростання частки виробництв енергії вітру, розширення ринку, соціально — економічні й інші вигоди від використання енергії вітру в контексті енергетичної трансформації, а також шляхи усунення існуючих бар’єрів для повномасштабного впровадження вітрової енергетики.
Були проаналізовані два шляхи розвитку енергетики до 2050 року: перший – це розвиток сектора енергетики згідно вже прийнятим національним політикам (базовий сценарій), другий шлях – більш екологічно чистий і стійкий до кліматичних змін, заснований на більш амбітній, але досяжній меті з впровадження відновлюваних джерел енергії та заходів з енергоефективності, реалізація якої обмежить підвищення глобальної температури до рівня 1,50С, що відповідає сценаріями, представленим в спеціальній доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), присвяченій питанню глобального потепління до 1,50С.
Ключові висновки, зроблені експертами IRENA:
1. Повномасштабне впровадження ВДЕ у поєднанні з електрифікацією і підвищенням рівня енергоефективності може призвести до скорочення більше ніж 90% викидів вуглецю (майже 6,3 Гіга тонн СО2 щорічно) до 2050 року.
2. Вітрова генерація в поєднанні з сонячною, очолять процес перетворення глобального електроенергетичного сектора. Зокрема, на частку наземної і офшорної вітроенергетики доведеться більше однієї третини (35%) від світової електрогенерації. До 2050 року енергія сонця і вітру стануть основними джерелами енергії.
3. Така трансформація можлива тільки при збільшенні кількості і потужності вітростанцій (ВЕС), що, в свою чергу, передбачає зростання загальної кількості встановлених наземних потужностей більш ніж в три рази – до 1787 ГВт до 2030 року і в дев’ять разів – до 5044 ГВт до 2050 року в порівнянні з встановленими 542 ГВт в 2018 році. Сумарна встановлена потужність офшорної вітроенергетики збільшиться майже в десять разів до 2030 року, досягнувши 228 ГВт, а до 2050 року становитиме 1000 ГВт.
4. Протягом наступних 20 років, щорічний приріст потужностей наземної вітроенергетики виросте більш ніж в чотири рази – до 200 ГВт в порівнянні з 45 ГВт, встановленими за 2018 рік. Ще більш швидкими темпами зростатиме сектор офшорної вітроенергетики
5. На регіональному рівні саме Азія, в основному Китай, з 50% ВЕС від встановлених в світі, стане глобальним лідером вітроенергетики до 2050 року.
6. Щорічні інвестиції у вітроенергетику в найближче десятиліття складатимуть для наземних ВЕС близько 146 млрд дол. США до 2030 року і близько 211 млрд дол. США на рік до 2050 року; ще більш стрімко зростатимуть інвестиції в сектор офшорної вітроенергетики: 60 млрд дол. США на рік до 2030 року і 100 млрд дол. США – до 2050 року.
7. По всьому світу загальна вартість наземних ВЕС буде падати, при цьому витрати скоротяться, в середньому, до 800 – 1350 доларів США / кВт до 2030 року і від 600 до 1000 доларів США / кВт до 2050.
8. Нові технології для фундаментів вітротурбін є ключовим фактором для прискорення темпів зростання офшорної вітроенергетики, забезпечення доступу до кращого вітряного ресурсу.
Для досягнення цілей Паризького кліматичної угоди в найближчі три десятиліття знадобиться істотне зростання використання енергії вітру.
Більш детально читайте у звіті IRENA, який додається до публікації.
