5 грудня 2024 року, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, а також двоє членів Комітету з правових питань УВЕА – Ігор Ретівов, ДТЕК ВДЕ, та Ольга Савченко, Altelaw – поділились своїми думками щодо результатів перших пілотних «зелених» аукціонів в Україні, ставши спікерами тематичного онлайн-заходу організованого Глобальним договором ООН в Україні спільно з ExPro в рамках Ukraine Energy Initiative.
Захід був організований з метою представити позицію бізнесу з ВДЕ щодо підходу держави до впровадження «зелених» аукціонів в Україні і ефективності взаємодії з гравцями ринку під час цього процесу. «У інвесторів немає довіри до держави через накопичену і досі невирішену проблему заборгованості на ринку електроенергії», – підкреслив Андрій Конеченков. «Ми зможемо говорити про зацікавленість інвесторів брати участь у державних «зелених» аукціонах якщо держава, зі свого боку, повністю розрахується з виробниками з ВДЕ за спожиту «зелену» електроенергію, схвалить законопроєкт №11392, який надасть можливість одному учаснику аукціону отримати не 25% , а 50% від загальної квоти, та, загалом, перегляне запропоновані квоти, привівши їх у відповідність з анонсованими і закріпленими у Національному плані дій показниками розвитку ВДЕ до 2030 року. Якщо ми прагнемо стати частиною ЄС, тоді справедливо буде орієнтуватись на його аукціонну політику, а не витрачати час на тестування моделі і виправлення допущених помилок», – додав очільник УВЕА.
«Я думаю, що проблема з «зеленими» аукціонами є ідеологічною. «Зелені» аукціони прийшли на зміну «зеленому» тарифу, тому ставлення держави до цієї моделі відразу є упередженим», – припустив Ігор Ретівов. «З представниками бізнесу ніхто не вів діалогу щодо можливостей та проблем, наявних і готових до будівництва проєктів в Україні, тому запропоновані квоти в рамках аукціону 2024 року і, вже анонсованого аукціону на 2025 рік, з урахуванням поточної моделі самих аукціонів, є нереалістичними і навряд чи цікавими для великих гравців», – додав він.
Окрім того, представники УВЕА припустили, що, окрім врегулювання всіх наявних на ринку викликів, позитивно на попит брати участь в аукціонах може вплинути рішення щодо залучення в цей процес також розподіленої генерації малої потужності.
Окремим питанням, що спричинило дискусію і роздуми між запрошеними спікерами, стало розділення квоти у 250 МВт для вітрової енергетики, анонсованої на 2025 рік, на дві окремі ітерації, по 100 і 150 МВт, відповідно. «На мою думку, в такому поділі немає критичної потреби, адже, чим більша квота, тим більше учасників і вища конкуренція. Як на мене, найкращим рішенням було б провести аукціон відразу на 250 МВт, а потім підняти цю квоту у 2026 році, щонайменше, до 800 МВт», – прокоментував Андрій Конеченков.
В свою чергу, Ольга Савченко структурувала проблематику відмови від участі в аукціонах за такими критеріями: військові ризики та недостатня розвиненість їх страхування; невизначеність ситуації з порядком фінансування ПСО, що полягає в недопрацьованості гарантій при виокремлені вартості послуги із збільшення виробництва електроенергії з альтернативних джерел з тарифу на передачу; не здійснення жодної оплати з лютого 2024 року за механізмом ринкової премії, за яким і здійснюватиметься підтримка після перемоги інвестора на аукціоні; тотальна недовіра до держави, що полягає у впевненості, що держава може застосувати ретроспективно вкрай негативні умови аукціонів, що виписані у вторинному законодавстві. Додатково Ольга зазначила, що повинні бути збільшені строки перевірки земельної ділянки, або обʼєкту нерухомості, які в майбутньому пропонуватимуться для інвестицій та забудови в аукціонах.
За результатами обговорення, організаторами буде підготовлено Довідку (White paper) із рекомендаціями по удосконаленню аукціонної моделі в Україні і збільшенню інтересу інвесторів брати участь в наступних аукціонах.
