Історія української вітроенергетики
На території України було розміщено 30 000 вітряних млинів, які вважаються традиційно першим механізмом із використання енергії вітру. Подальша політика колективізації та період російських репресій значно скоротив їх кількість. Станом на 1955 рік, в радянській Україні налічувалось всього 8 500 вітряків загальною потужністю 60 000 кінських сил, що мололи зерно, і 1 500 вітряків загальною потужністю 7 100 кінських сил, що перекачували воду.
Початок розвитку промислової вітроенергетики в Україні з метою генерування електроенергії, в чому ключову роль відіграв український вчений і дослідник Юрій Кондратюк.
Перший прототип промислової вітрової турбіни потужністю 100 кВт встановлений в Балаклаві, Крим.
Сконструйовано вітровий генератор одиничною потужністю 1 МВт.
Розроблено проєкт двоповерхового вітряка одиничною потужністю
10 МВт: висота першого рівня становила 65 м, а другого – 150 м. Фундамент під даний вітряк був закладений на горі Ай-Петрі, Крим.
Київський завод ім. Артема (нині Державна акціонерна холдингова компанія «Артем») освоїв виробництво вітрогенератора одиничною потужністю 3,5 кВт. Вітровий генератор встановлювався на дерев’яному стовпі (башті) на висоті 12 м.
Вітрова енергія позиціонується під назвою «блакитне вугілля».
В Україні налічується кілька сотень вітрових генераторів одиничною потужністю близько 4 кВт, що здебільшого використовувались у аграрному секторі і виробляли електроенергію з постійного струму.
Конструкторське бюро «Південне» розробило перший, після закінчення Другої світової війни, вітрогенератор АВЕ-250.
В Криму введено в експлуатацію першу в Україні промислову вітрову електростанцію «Акташська», що складалась з 42 вітрових турбін з одиничною потужністю по 200, 250 і 500 кВт.
За фінансової підтримки кількох українських медичних установ було розроблено вітрову турбіну з вертикальною віссю потужністю 420 кВт спеціально для забезпечення електроенергією одного з кримських Медичних центрів реабілітації людей, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС в 1986 році.
В Україні прийнято державну «Комплексну програму будівництва ВЕС в Україні», гаслом якої було: «чиста енергія замість зброї». За виконання програми відповідали підприємства оборонного комплексу, зокрема ДП «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод».
Побудований експерементальний турбований вітрогенератор TG-750 потужністю 750 кВт. Проте, модель вітрогенератора не пішла у масове виробництво.
В Україні створюється вітроенергетичний ринок завдяки появі перших приватних вітроенергетичних компанії, серед яких ТОВ «Конкорд Груп», ТОВ «Управляюча компанія «Вітряні парки України», ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі», ТОВ «Віндкрафт Україна».
Створено ГС «Українська вітроенергетична асоціація».
Верховна Рада України прийняла Закон України №1220-VI «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії», яким було введено «зелений» тариф.
Державна Комплексна програма через свою неефективність зупинена. Зусиллями державних оборонних підприємств, загальна встановлена вітроенергетична потужність в Україні (в АР Крим) досягла 87,5 МВт.
Ринок вітрової енергетики України стає виключно сектором приватного бізнесу і набирає вагомих обертів в розвитку. Встановлення перших сучасних вітротурбін мегаватного класу на території України.
Відкриття підприємства з виробництва вітротурбін Fuhrländer FL2500, одиничною потужністю 2,5 МВт, на базі Краматорського заводу важкого верстатобудування.
Відкриття першої в Західній Україні вітроелектростанції.
Встановлена потужність вітрової енергетики в Україні подолала межу в 1 ГВт.
Початок повномасштабного вторгення рф проти України.
З початку повномасштабного вторгнення було встановлено
573 МВт, а загальна встановлена вітроенергетична потужність сягнула 2,2 ГВт, включно з ВЕС на тимчасово окупованих територіях.
