26 листопада 2019 року в межах 18 – ої Всесвітньої конференції з питань вітроенергетики (WWEC 2019), що проходила в Ріо-де-Женейро, відбулася презентація Звіту “Відновлювані джерела енергії в містах”, підготовленого REN 21. Це перший комплексний звіт, присвячений містам світу, який зосереджений на сучасних тенденціях розвитку відновлюваних джерел енергії (далі ВДЕ) саме у містах та регіонах й на ролі представників місцевої влади в процесі широкомасштабного впровадження ВДЕ. Звіт надає аналіз переваг та недоліків від використання ВДЕ у містах, включаючи вплив на навколишнє середовище, енергетичну безпеку соціально-економічний розвиток, вільний доступ до електроенергії тощо.
Експерти REN21 дійшли наступних висновків:
1.Тисячі міст і місцевих урядів по всьому світу взяли на себе амбітні зобов’язання щодо розвитку ВДЕ, і близько 250 міст встановили за мету перехід на 100% енергозабезпечення за рахунок ВДЕ.
2. Для успішного переходу до стійкої енергетики необхідно забезпечити дві основні умови: а) швидке розгортання ВДЕ не лише в секторі електропостачання, а й в інших економічно важливих секторах, включаючи сектори використання транспорту, промисловості, опалення та охолодження; b) швидка широкомасштабна електрифікація.
3. В реалізації цілей по переходу на ВДЕ місцева влада користується чотирма ключовими інструментами: закупівлі та прямі інвестиції, мандати і обов’язки, фіскальні та фінансові стимули, сприятлива політика та планування і зонування території міст.
4. Китай та китайські міста залишаються лідерами зі швидкості та ефективності впровадження ВДЕ. 32% від глобальних інвестицій вкладається у розвиток ВДЕ саме в Китаї. За 2018 рік в країні було впроваджено найбільшу в світі кількість потужностей ВДЕ -727 ГВт (до слова, у США було впроваджено 260 ГВт) і на 95% китайські міста перейшли на електроавтомобілі. Міста Індії зайняли другу позицію у рейтингу за рівнем встановлених цьогорічних потужностей. Міста Індонезії, Японії, Пакистану та Філіппін, зазнали значного прогресу в геотермальній енергетиці, гідроенергетиці та сонячних потужностях, а у Таїланді спостерігається значне збільшення виробництва етанолу.
5. Через більш високий середній рівень доходу та більш широку й розвинуту податкову базу європейські міста знаходяться в більш вигіднішому становищі для прискорення переходу на “зелену” енергетику. Міста Німеччини очолюють список з реалізованих потужностях ВДЕ в Європі, у той час як міста Ісландії, Данії та Швеції лідирують у кількості встановлених потужностей на душу населення, а міста Австрії, Кіпру та Греції володіють найбільшими сонячними потужностями на душу населення.
6. Міста Латинської Америки реалізують свої проекти з відновлюваної енергетики за допомогою приватних компаній. Більше інвестицій іде на закупівлю електроенергії, а енергія з ВДЕ часто закуповується з сусідніх міст та країн.
7. Північна Америка славиться неоднорідністю розподілю муніципальних урядів між штатами, що погано впливає на розподіл фінансування, в тому числі на відновлювану енергетику. Проте в американських містах активно розвинені громадські ініціативи, які останнім часом все більше впливають на розвиток ВДЕ та на залучення інвестицій в проекти.
8. На Близькому Сході та Африці міська влада майже повністю позбавлена можливості реалізовувати “зелені” проекти, здебільшого всі рішення приймаються на національному рівні або ж із залученням бізнесу.
9. Саме міста, міські громади та представники місцевої влади повинні стимулювати своїх жителів до переходу на “зелену” енергетику на локальному рівні заради швидкого і ефективного впровадження ВДЕ по всьому світу. Для досягнення цієї мети, критично важливо створити інтегровану структуру на національному, субнаціональному й міському рівнях, та забезпечити узгодженість й спрямованість енергетичних стратегій на різних державних рівнях на досягнення спільної мети з прискорення переходу на відновлювану енергетику.
З повним звітом можна ознайомитися за посиланням: https://www.ren21.net/wp-content/uploads/2019/05/REC-2019-GSR_Full_Report_web.pdf
