28 березня 2018 року Українсько-Данський Енергетичний центр презентував сценарії реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року. Cемінар пройшов в рамках проекту “Довгострокове енергетичне моделювання та прогнозування в Україні: сценарії до Плану заходів з реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року”. Даний проект є складовою ініціативи “Стійка енергетика сприятлива до навколишнього середовища”, що реалізується в рамках Програми енергетичного партнерства між Україною та Данією.
У своїй вітальній промові Ольга Буславець, Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Голова Українсько-Данського енергетичного центру зазначила, що метою даного проекту “є підтримка в реалізації нової Енергетичної стратегії України до 2035 року (ЕСУ2035) шляхом надання цьому процесу аналітичного супроводження з використанням сучасного модельного інструментарію”.
Команда проекту, до складу якої увійшли представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Данського енергетичного агентства, Українсько-Данського енергетичного центру, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Данського технічного університету, оновила базу даних та удосконалила структуру моделі TIMES-Україна, опрацювала перелік заходів та розробила сценарії досягнення цілей Енергетичної стратегії України до 2035 року.
“Сподіваюсь, що результати даного проекту будуть використані при розробці Плану заходів з реалізації другого і третього етапів Енергетичної стратегії Україні. Крім того, результати моделювання у рамках проекту можуть бути використані при розробці нових планів з розвитку енергоефективності і відновлюваних джерел енергії після 2020 року”, – підкреслила Ольга Буславець.
В результаті проведеного моделювання визначено Базовий та ряд альтернативних сценаріїв, що охоплюють найбільш ймовірні варіанти розвитку енергетичного сектору. Зокрема, Базовий сценарій побудований для визначення оптимальної траєкторії розвитку галузі з метою досягнення ключових цільових показників ЕСУ2035, зокрема:
- Енергоефективності ВВП;
- Частки відновлюваної енергетики у ЗППЕ;
- Мінімальної частки електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел;
- Уведення додатково 1 ГВт потужностей атомних електростанцій в 2025 році.
Альтернативні сценарії досягнення цілей ЕСУ2035 або сценарії “чутливості” відрізняються від Базового сценарію ефективністю реалізації окремих політик та набором технологічних рішень. Зокрема:
- Сценарій “Низьких темпів зростання відновлюваної енергетики” відповідно до припущень фахівців ДП “НЕК “Укренерго” щодо перспектив нарощення обсягів виробництва електроенергії гідро-, вітровими та сонячними електростанціями.
- Сценарій “Без нових ядерних реакторів у 2025 році”, в якому проаналізовано наслідки затримки, принаймні, до 2030 року, введення в дію нових потужностей АЕС.
- Сценарій “Нові технології балансування” що враховує нові технологічні рішення для забезпечення балансової надійності енергосистеми в умовах зростання частки відновлюваної енергетики.
- Сценарій “Зелено-вугільний парадокс”, в якому увага зосереджена на модернізації та подовженні терміну експлуатації існуючих вугільних енергоблоків теплових електростанцій, що будуть забезпечувати необхідний обсяг вторинного і третинного резервів.
- Сценарій “Оптимізація балансування”, що враховує ефект від запровадження системи точного прогнозування виробітку сонячними і вітровими електростанціями. В тому числі, впливу на необхідний обсяг балансуючих резервів.
Додаткові сценарії ставлять цілі ЕСУ2035 у більш широкий контекст (як національний, так і міжнародний). Так, у сценарії Національні стратегії цілі ЕСУ2035 доповнено національними цілями і запланованими заходами інших стратегічних документів (Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання та Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року). У сценарії Низьковуглецеве суспільство умови попереднього сценарію доповнені метою скорочення викидів ПГ у 2050 році на 80% від рівня 1990 року. Такі сценарні припущення можна вважати максимально наближеними до умов та цілей прийнятої в ЄС політики попередження зміни клімату. Нарешті, сценарій Бездієвий є гіпотетичним та враховує лише ті політики, заходи та цілі, які були прийняті до 2015 року (тобто політики, заходи та цілі з ЕСУ2035 та інших стратегічних документів не бралися до уваги); цей сценарій був розроблений з метою створення бази для порівняння результатів розрахунків за іншими сценаріями.
Представляючи отримані в рамках проекту результати, Олександр Дячук, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», зазначив: “Застосування економіко-математичних методів та моделей в стратегічному плануванні та управлінні енергетикою дозволяє отримувати не лише кількісні, але й якісні оцінки прийнятих або запланованих рішень. Не використання економічно-доцільного потенціалу ВДЕ після 2035 року змушуватиме використовувати більш дорогу теплову генерацію, що суттєво позначиться на загальній вартості та споживанні електроенергії в системі. Сьогоднішній “зелено-вугільний парадокс” економічно вигідно долається застосуванням сучасних балансуючих технологій та засобами керування попитом, при цьому відбуватиметься більш інтенсивне та надійне зростання відновлюваної енергетики”.
UDEC_FinalWorkshop_28-03-2019-v06.pdf
