Незважаючи на усі внутрішні та зовнішні виклики для країни, перманентні обстріли енергетичної інфраструктури з боку росії, збої в логістичних ланцюгах постачання обладнання, скорочення кількості працездатного персоналу, тощо, за два роки повномасштабної війни в країні все ж було побудовано і введено в експлуатацію 228 МВт нових вітроенергетичних потужностей, з яких 146,3 МВт – за 2023 рік. В результаті, станом на кінець 2023 року, загальна встановлена потужність вітроенергетичного сектору України становила 1 900,8 МВт (включно з ВЕС на тимчасово окупованих територіях, без АР Крим). Про це йдеться у випущеному УВЕА Огляді «Вітроенергетичний сектор України 2023», підготовленому цьогоріч у співпраці з юридичною фірмою INTEGRITES. Власниками нових вітроенергетичних потужностей за останні два роки стали такі компанії-члени УВЕА, як ДТЕК ВДЕ, Elementum Energy, Еко-Оптіма та УК «Вітряні парки України», а широкого публічного розголосу серед міжнародної спільноти набуло введення в експлуатацію 114 МВт Тилігульської ВЕС, яка стала першою у світі вітровою електростанцією побудованою в умовах воєнного часу.
Сьогодні, частка вітрової енергетики у загальному балансі національного сектору ВДЕ становить 21,7% і залишається другою за величиною після частки сонячної енергетики. Загалом, загальна встановлена потужність сектору ВДЕ в Україні становить 10,8 ГВт. В той же час, станом на кінець 2023 року, безпосередньо генерували електроенергію лише 583,8 МВт ВЕС, оскільки 71% вітрових потужностей все ще залишаються на тимчасово окупованих територіях і не постачають «зелену» електроенергію в ОЕС України.
Згідно зі стратегічними планами Міністерства енергетики України, до 2032 року очікується доведення загальної встановленої вітроенергетичної потужності до 10 ГВт, що, за оцінками УВЕА, є цілком здійсненним завданням зважаючи на загальну кількість тих проєктів, які вже готові до будівництва чи в процесі девелопменту.
УВЕА переконане, що 2023 рік увійде в історію національної вітроенергетики, як рік, коли безпосередній монтаж вітротурбін здійснювався українськими компаніями за віддаленої/онлайн участі західних підрядників та виробників обладнання у вигляді консультацій або віртуальних інструкцій, оскільки більшість з них не може вести діяльність в Україні поки триває воєнний стан. У своєму Огляді УВЕА також приділяє детальну увагу і іншим позитивним для сектору рішенням і досягненням, зокрема, прийнятому Закону України про відбудову і «зелену» трансформацію, який надав можливість виробникам електроенергії з енергії вітру переходити на механізм ринкової премії та контрактів на різницю, а також перезапустив питання щодо імплементації системи гарантій походження; виходу 78% вітрової генерації з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» на вільний ринок; та, звичайно, остаточному завершенню процесу синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E.
В той же час, подальший розвиток вітрової енергетики та будівництво десятків нових потужностей напряму залежить від вирішення чи врегулювання досі існуючих недосконалостей і проблем на ринку. Їх аналіз, а також пропозиції щодо шляхів їх вирішення запропоновані УВЕА у розробленій нею у 2023 році Концепції розвитку вітрової енергетики до 2030 року, про яку також згадується в Огляді.
За надання інформації для Огляду, УВЕА висловлює щиру подяку Міністерству енергетики України, Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ДП «Гарантований покупець», членам Правління та Комітету з правових питань ГС «Українська вітроенергетична асоціація».
