Попри триваючу повномасштабну війну, український вітроенергетичний сектор демонструє стійкість до викликів, здатність до адаптації та відкритість до нових партнерств. Саме цей меседж ліг в основу вебінару «Інвестування у вітроенергетичний ринок України: можливості та виклики для шведського бізнесу», який Українська вітроенергетична асоціація провела спільно з Шведською вітроенергетичною асоціацією 25 квітня 2025 року.
Захід, який було організовано в рамках Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного між асоціаціями на початку 2025 року, об’єднав ключових стейкхолдерів з обох країн, а саме інвесторів, експортерів, юридичних радників і розробників проєктів, задля обговорення того, як активізувати процес залучення інвестицій у вітроенергетику в умовах війни.
Даніель Бадман, генеральний директор SWEA:
«Цей вебінар є частиною нашої формалізованої співпраці з Українською вітроенергетичною асоціацією, яка розпочалася з підписання Меморандуму про взаєморозуміння. І це не лише про інвестиційні можливості — це також про те, щоб вчитися в України, яка демонструє надзвичайну енергетичну стійкість попри війну. Швеція і надалі залишається відданим партнером у підтримці енергетичного переходу України, і ми прагнемо поглиблювати співпрацю, обмінюватися досвідом та сприяти реальним інвестиціям у вітроенергетичний сектор цієї країни».
Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту УВЕА:
«Ринок живий. Ринок продовжує будувати і експлуатувати. Українські девелопери сьогодні розвивають сукупно 4 ГВт нових вітроенергетичних проєктів в центральній та західній частинах України. І що важливо — міжнародні інвестори не полишили Україну також. Ба більше, до початку повномасштабної війни 50% вітроенергетичних потужностей України були профінансовані саме іноземними компаніями, включно й зі шведським капіталом. Наприклад, українська компанія, засновниками якої є громадяни Швеції, – ТОВ «Віндкрафт Україна» реалізувала понад 300 МВт вітрових потужностей в Херсонській області і в цьому ж регіоні готувала до будівництва ще 600 МВт. Тож історія інвестиційних стосунків між нашими вітроенергетичними бізнесами не є новою і повинна лише поглиблюватись».
Особливу увагу під час дискусії було приділено фінансовим інструментам для зниження інвестиційних ризиків. Шведське агентство експортного кредитування (EKN) представило спеціальний механізм підтримки інвестицій в Україну, що включає гарантії та страхування ризиків, пов’язаних із війною.
«Швеція створила спеціальний державний гарантійний механізм для підтримки шведського бізнесу в Україні, який покриває як комерційні, так і політичні ризики. Попри те, що наразі схвалено лише кілька заявок, ми бачимо великий потенціал для зростання. Ми заохочуємо шведські компанії, зацікавлені в роботі з Україною, звертатися до нас — цей інструмент може стати важливим чинником для зниження ризиків та реалізації інвестицій, що відповідають пріоритетам відбудови та «зеленої» трансформації України», – Фріда Ейдберг, EKN.
Учасники також почули історії компаній, які продовжують працювати в Україні, попри всі виклики. Так, компанія EuroСape Ukraine поділилась досвідом адаптації і релокації свого бізнесу. А компанія Arise AB, яка зайшла на ринок у 2023 році придбавши Fenix Repower, представила свою стратегію по структуруванню портфелю проєктів в Україні.
Пер-Ерік Еріксон, генеральний директор Arise AB:
«Завдяки придбанню компанії Fenix Repower, Arise вийшла на український ринок із довгостроковим баченням. Ми бачимо перспективу у гібридних рішеннях, накопичувачах енергії та децентралізованій генерації, які можуть підвищити стійкість системи та залучити фінансування. Із послабленням валютного контролю та посиленням міжнародної підтримки, Україна дедалі більше позиціонує себе як перспективний ринок для сталих інвестицій».
Михайло Чулков, директор EuroCape Ukraine Lviv та член Правління УВЕА:
«Наш досвід сьогодні — це відзеркалення реальності багатьох українських девелоперів: попри окупацію нашого першого вітропарку потужністю 100 МВт, ми прийняли рішення про релокацію та подальший рух вперед. Новий проєкт на заході України ми проєктуємо вже з урахуванням викликів війни. Тож, наш досвід сьогодні – це не лише про чисту енергію, це також про стійкість, енергетичну безпеку та про доведення того факту, що вітроенергетичні об’єкти можна будувати навіть у найважчі для країни часи».
На завершення, Ярослав Петров, партнер юридичної фірми Asters та член Комітету з правових питань УВЕА, представив правові механізми захисту інвестицій, відзначивши зростаючу роль партнерств, страхових та регуляторних інструментів у сфері ВДЕ.
«Попри масштабні втрати в генерації, енергосистема України демонструє дивовижну стійкість. Ми спостерігаємо чіткий перехід до децентралізованих рішень, розвитку систем зберігання енергії та регуляторних реформ, що наближають український ринок до стандартів ЄС і роблять його привабливішим для інвесторів», – підкреслив пан Петров.
Також у заході взяли участь представники ініціатив EU-UA Sunrise та Swedish Credit Institute, які підтвердили зростаючу європейську зацікавленість у відбудові енергетичного сектору України.
Проведений вебінар став першим кроком до глибшого і структурованого діалогу між Україною та Швецією у сфері розвитку вітроенергетики. Відповідно до положень підписаного Меморандуму, асоціації зобов’язались:
- Сприяти обміну експертизою та практиками,
- Створювати умови для захищених інвестицій,
- Спільно просувати розвиток наземної та офшорної вітроенергетики,
- І, найголовніше, прискорювати відновлення України за допомогою енергії вітру.
УВЕА висловлює подяку Шведській вітроенергетичній асоціації, запрошеним спікерам та учасникам за активну участь, професійну дискусію та спільне прагнення зміцнювати міжнародне партнерство й відкривати нові можливості для розвитку вітроенергетики в Україні.
