13 жовтня 2020 року, Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) опублікувало новий Огляд світової енергетики 2020 року (The World Energy Outlook 2020), в якому експерти МЕА зосередились на аналізі розвитку глобальної енергетичної системи в наступні 10 років з врахуванням наслідків пандемії COVID-19, а також надали свої рекомендації з прискорення глобального енергетичного переходу до відновлюваних джерел енергії. Висновки цьогорічного Огляду базуються на детальному моделюванні різних можливих шляхів виходу з кризи, причиною якої стала пандемія COVID-19, з урахуванням особливостей кожного регіону, його енергетичної системи, пріоритетного виду палива та енергетичної політики.
За оцінками експертів, через пандемію COVID-19, в 2020 році глобальний попит на енергію скоротився на 5%, викиди СО2 від сектору енергетики скоротились на 7%, а інвестиції в енергетику скоротились на 18%. Скорочення попиту на окремі види палива складає: 8% – на нафту, 7% – на вугілля, 3% – на природний газ. В той же час, попит на електроенергію скоротився на символічні 2%, а відновлювані джерела енергії залишились найстійкішими джерелами енергії до викликів пандемії COVID-19.
Експерти МЕА проаналізували шляхи виходу глобального енергетичного сектору з кризи за допомогою 4-х потенційних сценаріїв:
1. Сценарій заявленої державної політики (STEPS) за яким пандемія COVID-19 поступово перейде під контроль урядів у 2021 році, а світова економіка повернеться до докризового рівня. Цей сценарій відображає всі заявлені урядами політичні наміри та цілі в тій мірі, в якій вони реально виконуються. За цього сценарію, глобальний рівень ВВП повернеться до свого докризового показника вже у 2021 році, а глобальний попит на енергію повністю відновиться на початку 2023 року (проте результати дещо варіюються в залежності від виду палива). ВДЕ задовольнятимуть 90% глобального попиту на електроенергію в наступні два десятиліття, з домінуючою роллю сонячної енергетики, а рівень використання вугілля вже ніколи не повернеться до минулих показників, а буде і надалі падати (передбачається, що до 2040 року, вперше в історії, частка вугілля в глобальному попиті на енергію впаде нижче 20%).
Щодо попиту на електроенергію, то відповідно до сценарію STEPS, до 2030 року він найшвидше виросте в Індії, яку за показниками супроводжуватимуть Південно-Східна Азія та Африка. В Китаї також спостерігається зростання рівня попиту на електроенергію, частка якого у глобальному попиті досягне 40% у 2030 році. У всьому світі, зростання попиту на електроенергію випереджатиме попит на всі інші види енергії. До 2030 року, частка попиту на електроенергію досягне 21% у глобальному попиті на енергію. Кілька країн, включно з Ганою, Кенією, Сенегалом, Ефіопією і Руандою, знаходяться на шляху до забезпечення цілковитого доступу до електрики вже до 2030 року, але результати сценарію показують, що 660 мільйонів людей як і раніше не матимуть доступу до електрики в 2030 році, включно з 33% всього населення Африки.
Генерація електроенергії з ВДЕ до 2030 року зросте на дві третіх порівняно з показником 2020 року. До 2030 року, гідроенергетика, вітроенергетика, сонячна енергетика, біоенергетика та геотермальна енергетика забезпечуватимуть майже 40% глобального електропостачання. Китай все ще займатиме передові позиції на цьому шляху збільшуючи до 2030 року виробництво електроенергії з ВДЕ до показника в майже 1500 ТВт*год, що еквівалентно кількості всієї електроенергії виробленої у Франції, Німеччині та Італії в 2019 році.
Гідроенергетика залишатиметься найбільшим джерелом ВДЕ, але на першому місці за темпами розвитком знаходитиметься сонячна енергетика, після якої слідуватиме наземна та офшорна вітроенергетики. “Якщо уряди слідуватимуть сценарію STEPS, зростання як сонячної, так і вітрової енергетик буде ще більш вражаючим та доволі обнадійливим у боротьбі зі світовими кліматичними викликами”, – зазначив виконавчий директор МЕА, Фатіх Біроль. Натомість, за словами Фатіха Біроля, розвиток ВДЕ обов’язково має супроводжуватись значними інвестиціями у модернізацію електромереж.
2. Сценарій відтермінованого відновлення (DRS) за яким аналізуються ті ж поставлені політичні цілі, що і в сценарії STEPS, проте з урахуванням затягування відновлення від пандемії COVID-19, яка наносить все більший довгостроковий збиток глобальній економічній системі. За цього сценарію, глобальний рівень ВВП до 2023 року не повернеться до свого докризового показника, а глобальний попит на енергію повністю відновиться аж у 2025 році. Попит на нафту впаде нижче 100 млн б.н.е в день, що приблизно на 4 млн б.н.е в день нижче рівня передбаченого сценарієм STEPS. Натомість ні сценарій DRS, ні сценарій STEPS поки що не свідчать про те, що попит на нафту досягнув свого піку.
3. Сценарій сталого розвитку (SDS) за яким у наступні 10 років передбачається різке збільшення амбіційності національних політик та інвестицій у екологічно-чисту енергетику, що в повній мірі дозволяє досягнути цілей сталого розвитку, включно з умовами Паризької Угоди, забезпеченням повного доступу до енергії та покращенням якості повітря. Припущення щодо розвитку сфери охорони здоров’я та економіки відповідають аналогічним припущенням сценарію STEPS. Відповідно до сценарію SDS, 2019 рік став останнім роком, коли викиди СО2 досягли свого пікового рівня. За сценарієм SDS, в наступні 10 років викиди СО2 будуть на 10 Гігатон нижче, ніж у сценарії STEPS.
4. Новий Сценарій нульових викидів до 2050 року (NZE2050) є удосконаленою версією сценарію сталого розвитку. Все більша кількість компаній та країн до середини століття має намір повністю переорієнтуватися на політику вуглецевої нейтральності. Даний сценарій описує ті конкретні кроки, які необхідно виконати за наступні 10 років для досягнення даного результату. Так, до прикладу, для 40% скорочення викидів СО2 до 2030 року необхідно забезпечити 75% виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії та 50% продаж електромобілей у 2030 році, порівняно з 2,5% в 2019 році.
Більше інформації доступно у Звіті МЕА: https://www.iea.org/reports/world-energy-outlook-2020
