cloud for logo

26 лютого 2025 року Європейська Комісія представила революційний і довгоочікуваний документ – Угоду про чисту промисловість (Clean Industrial Deal) – нову стратегію ЄС для зміцнення конкурентоспроможності європейської економіки. Вона фокусується на електрифікації та пріоритизує збільшення «зелених» виробничих потужностей.

Відчувши свою вразливість до цінових коливань на глобальному ринку енергетичних ресурсів, а також потерпаючи від жорсткої глобальної конкуренції, європейська промисловість відчула, що потребує підтримки. Тому представлена Угода про чисту промисловість (Угода) передбачає конкретні заходи для перетворення політики з декарбонізації на рушійну силу її зростання і розвитку. Заходи стосуються, зокрема, зниження цін на енергоресурси, створення якісних робочих місць і формування сприятливих умов для ведення бізнесу. 

Так, завданням Угоди є зміцнення кожного етапу виробничого процесу з приділенням особливої уваги:

  • енергоємним галузям економіки, таким як виробництво сталі, металів і хімічної продукції,
  • сектору чистих енерготехнологій, які володіють значним рівнем конкурентоспроможності та є невід’ємним аспектом забезпечення промислової трансформації та декарбонізації, а також
  • розвитку циркулярної економіки, метою якої є зменшення виробничих відходів і продовження життєвого циклу матеріалів шляхом активного впровадження найкращих практик з переробки, повторного використання та сталого виробництва.

Основні елементи Угоди

  • Гарантування доступності енергії. Тобто прискорене розгортання чистої енергетики та електрифікації, завершення інтеграції внутрішнього енергетичного ринку через фізичні міждержавні з’єднання та ефективніше використання енергії й зменшення залежності від імпорту викопного палива. Імплементація даного елементу регулюється також окремим Планом дій із забезпечення доступної енергії.
  • Стимулювання попиту на чисту продукцію. Тобто запровадження і дотримання критеріїв сталості та стійкості у виробництві продукції, а також підтримка лейблу «зроблено в Європі» під час державних і приватних закупівель. Задля цього, зокрема, Єврокомісія планує переглянути Рамкові правила державних закупівель  у 2026 році.
  • Фінансування чистого переходу. Тобто ухвалення нових правил державної підтримки і субсидування ВДЕ, декарбонізації промисловості та нових виробничих потужностей; зміцнення Фонду інновацій та створення Банку декарбонізації промисловості, який наповнюватиметься Фондом, доходами від системи торгівлі викидами та оновленою програмою InvestEU; стимулювання наукових досліджень та інновацій через Horizon Europe, тощо. Усе це для того щоб мобілізувати понад 100 млрд Євро на підтримку чистого виробництва в ЄС.
  • Збільшення доступу до та забезпечення більш сталого використання ресурсів. Тобто створення механізму спільного замовлення критично важливих матеріалів задля покращення умов постачання; заснування Центру критичних сировинних матеріалів ЄС, відповідального за спільні закупівлі; ухвалення Акту про циркулярну економіку у 2026 році, який передбачає використання до 2030 року в ЄС щонайменше 24% виробничих матеріалів на умовах циркулярності.

Роль вітрової енергетики для Угоди

Вітроенергетика – це власний (місцевий), конкурентоспроможний і масштабований ресурс Європи. Саме ця галузь енергетики пропонує унікальні можливості для реалізації усіх аспектів Угоди та задоволення зростаючого попиту на електроенергію, що прогнозується до 2040 року. Наприклад, згідно з даними WindEurope, для хімічної промисловості цей попит зросте з 195 ТВт·год у 2030 році до 290 ТВт·год у 2040 році, для цементної промисловості – з 32 ТВт·год у 2030 році до 76 ТВт·год у 2040 році, для алюмінієвої промисловості – з 70 ТВт·год до 100 ТВт·год відповідно. Тому, з огляду на перспективу масштабування та доволі високий коефіцієнт використання потужності – 1 ГВт вітрової енергії виробляє вдвічі більше електроенергії, ніж аналогічна потужність сонячної – саме вітроенергетика здатна задовольнити цей попит. «Якщо у 2030-х роках в ЄС буде підтримуватися стабільний рівень розгортання вітрогенерації – 30 ГВт щорічно (з яких 20 ГВт – наземна енергетика та 10 ГВт – офшорна)», – говорить WindEurope – «то виробництво електроенергії за рахунок вітру збільшиться майже вчетверо порівняно з сьогоднішнім рівнем, досягнувши 1 830 ТВт·год до 2040 року».

Глобальне партнерство

Втім, для виконання Угоди, ЄС потребує надійних глобальних партнерів. Тому, окрім розширення торгівельних угод, Єврокомісія планує також запустити Clean Trade and Investment Partnerships для диверсифікації ланцюгів постачання, використовувати механізми торговельного захисту задля економічної безпеки та посилити Механізм вуглецевого коригування (CBAM) для забезпечення справедливого ціноутворення на викиди CO₂ у виробництві енергоємної продукції.

Що це означає для України?

Угода про чисту промисловість – це можливість для України інтегруватись вже у нову економічну модель ЄС, яка пропонує більше захищеності і прогнозованості. Україна має унікальний шанс стати важливим партнером у забезпеченні ЄС критичною сировиною, «зеленою» енергією та чистими технологіями. Завдяки своїм ресурсам, географічному розташуванню та індустріальному потенціалу, Україна може приєднатися до європейського промислового переходу та, відповідно, отримати нові інвестиції. Однак для цього необхідно: прискорити декарбонізацію промисловості, розвиваючи ВДЕ; розбудувати сучасні переробні потужності; сприяти розвитку національного виробництва «зелених» технологій, зокрема ВЕУ та їх компонентів; а також активно співпрацювати з ЄС у сфері критичних матеріалів.

Угода про чисту промисловість: https://commission.europa.eu/topics/eu-competitiveness/clean-industrial-deal_en

Поділитися:

Новини

Членство і партнерство

Vestas ТНТУ імені Івана Пулюя Green Power Sweden ТОВ «Бюро «ВІНК»» Національний авіаційний університет Huawei Cemark та Astor ТОВ «Керуюча компанія «Вітряні парки України» GE Vernova NedZero Rystad Energy ТОВ «Хімлаборреактив» Інститут загальної енергетики НАН України “СЕМІКС БЕТОН” Sika Громадська спілка «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» EVERLEGAL COWI Siemens Energy MCL ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП (ETG.UA) Південний машинобудівний завод КЛІАР ЕНЕРДЖІ UA RENERGY ФАКТОР Дніпровська Політехніка Bureau Veritas АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» Greenville Energy ТАД Niras Emergy AS INIKTI UTA (Urban Technology Alliance) Сі Дабл’ю Пі Україна ЮроКейп AVELLUM TUSIB CHESM Укргазбанк Katwind Enerji АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА ПРИКАРПАТТЯ  КОМПАНІЯ “ГРЕСА-ГРУП” Horizon Capital KNESS ТОВ «Одесенергомонтаж» Інститут міжнародних відносин Business in Wind Nordex Group ACCIONA Energy VITAGRO ENERGY GEO-NET DENZAI KPMG Золін ВІНД ФАРМ Негабарит-Сервіс Інститут відновлюваної енергетики НАН України LCF Асоціація правників України Група Компаній «ЕНЕРПРОФ» Dentons Віндкрафт Україна Держенергоефективності Kinstellar UN Global Compact Ukraine ФРЕНДЛІ ВІНДТЕХНОЛОДЖІ Fenix Repower Вітри Хмельниччини Green Power Denmark ENERCON Arzinger Navitas Renewables Нафтогаз Біоенергія KENK Elementum Energy Altelaw&Sempra New Energy Development Завод «ОКЕАН» DWS ТОВ “Науково-технічна компанія “Метрополія” Легіонтранс Singa Energies CKS Гюріш Енергетична компанія України МОСТИ УКРАЇНА 1 Южне Енерджі ТОВ «СТРУКТУМ»  Deutsche WindGuard UDP Renewables Baker McKenzie Notus Energy VOLTAGE GROUP S POWER Укргідроенерго КСП-ПРОЕКТ МЦ Баухемі ETR Renewable Power s.r.o. Sayenko Kharenko ТОВ “Електросервіс-Південь” ТОВ «Сіт ін Сет Інтернешнл Ко» Транком ТОВ «Вінд Пауер» GREEN SYSTEM Інженерна асоціація професора Катценбаха ГмбХ AdviRES МХП «ОДЕСКРАНСЕРВІС» Міжнародна онлайн-платформа EnerLoop Hareket SPP Development Ukraine ВІКОС Acquis Law Firm OVERSIZE s.r.o.  Гаттовінд Ю-Ей Stable Energy ТОВ «УКЕП» КРЕІН Юкреин ІКNЕТ Ділекс Транспорт Україна Dragon Capital ЕРУ Екологічна консалтингова група “Зелений квадрат” Atlas Global Energy CMS Астерс Червоноградський ліцей WPD Еко-Оптіма

Учасниками і партнерами УВЕА можуть бути національні і міжнародні компанії та організації, які поділяють статутні цілі і бачення асоціації, а також готові робити внесок у розвиток національного вітроенергетичного ринку на умовах чесного партнерства і взаємодопомоги.