Провідні енергетичні асоціації України, зокрема Українська вітроенергетична асоціація, Європейсько-українське енергетичне агентство, Українська асоціація відновлюваної енергетики та Асоціація сонячної енергетики України, 01 липня 2025 року направили термінове звернення, адресоване Прем'єр-міністру України Денису Шмигалю, Міністру енергетики Герману Галущенку та Голові Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву, в якому закликали невідкладно вирішити питання, пов'язане з оподаткування, яке може значно вплинути на весь енергетичний ринок країни в умовах війни та фінансової кризи.
Суть проблеми: Загроза скасування касового методу
Центральним питанням є тимчасова норма Податкового кодексу (пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ), яка дозволяє підприємствам енергетики визначати податкові зобов'язання з ПДВ за касовим методом. Простими словами, компанії сплачують ПДВ не в момент постачання електроенергії, а лише після отримання за неї реальних грошей. Цей механізм є ефективним інструментом для збалансування фінансових потоків та мінімізації ризиків, особливо в умовах, коли ринок потерпає від багатомільярдних ланцюгових боргів.
Термін дії цієї норми спливає 1 січня 2026 року. Спроба продовжити її до 2028 року через правку №69 до законопроєкту №13157 наразі заблокована. Як зазначають асоціації, профільний комітет Верховної Ради не підтримав цю ініціативу через відсутність офіційної позиції з боку Кабінету Міністрів. Така невизначеність створює величезні ризики для всіх учасників ринку та негативно впливає на інвестиційний клімат в енергетиці.
Масштаби боргової кризи
Щоб підкреслити критичність ситуації, асоціації наводять актуальні дані щодо заборгованості на ринку. Станом на червень 2025 року загальна ситуація виглядає так:
Борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з підтримки «зеленої» генерації складає 16, 544 млрд грн. Як наслідок, сам «Гарантований покупець» зміг розрахуватися з виробниками з ВДЕ за 2022 рік лише на рівні 64,2,%. Кращий стан розрахунків спостерігається за 2023 рік - 99,2%, і за 2024-88,9%.
Борг НЕК «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку сягає майже 13,9 млрд грн.
Подвійний удар по виробниках
Якщо касовий метод не буде продовжено, з 1 січня 2026 року виробники будуть змушені нарахувати та сплатити ПДВ з усієї суми відпущеної, але не оплаченої електроенергії. Це означає, що їм доведеться сплатити податки з грошей, яких вони не бачили. Асоціації підрахували, що ця сума може сягнути однієї шостої від загального боргу, що призведе до масового утворення податкових боргів та загрожуватиме зупинкою господарської діяльності підприємств.
Ситуація ускладнюється тим, що аналогічна норма щодо сплати податку на прибуток за касовим методом для виробників з ВДЕ вже припинила діяти з 1 січня 2024 року. Через це компанії змушені включати у дохід суми, які їм не сплатив «Гарантований покупець», і платити з них податок на прибуток. Це призводить до прямого вимивання обігових коштів та суттєво погіршує їхній і без того важкий фінансовий стан.
Енергетична спільнота не просто констатує проблему, а пропонує конкретний, двохетапний план дій, який вимагає негайної та скоординованої реакції з боку органів державної влади. Це не просто прохання про пільги, а вимога створити умови для виживання критично важливої галузі.
Перший, невідкладний крок – це законодавче «знеболення», яке має зупинити фінансове знекровлення підприємств. Асоціації вимагають від Кабінету Міністрів надати чітку узгоджену позицію на підтримку законодавчих змін. Ця позиція є ключем, який дозволить Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримати правку №69 до законопроєкту №13157 щодо продовження касового методу з ПДВ до 2028 року. Одночасно з цим Уряд має ініціювати законопроєкт про відновлення касового методу для податку на прибуток для виробників «зеленої» електроенергії, тим самим усунувши податкову несправедливість, коли податки сплачуються з недоотриманих коштів.
Другий, стратегічний крок – це лікування першопричини хвороби, а не лише її симптомів. Асоціації чітко наголошують: «Без вирішення цього питання [боргів] продовження дії касового методу матиме обмежений ефект, оскільки не усуває першопричину фінансової нестабільності учасників ринку». Саме тому найважливішою вимогою є розробка та впровадження Урядом комплексної дорожньої карти погашення заборгованості на ринку електричної енергії. Це має бути системний, прозорий та реалістичний план, який відновить платіжну дисципліну та оздоровить фінансові потоки в усьому секторі.
Таким чином, енергетична спільнота ставить перед владою рішення, підкріплене логікою економічної доцільності та національної безпеки. Ігнорування цих закликів загрожує не просто банкрутством окремих підприємств, а дестабілізацією всієї енергосистеми країни, яка є фундаментом національної економіки та обороноздатності. Відповідальність за недопущення такого сценарію повністю лежить на органах державної влади, від яких ринок очікує невідкладних та рішучих дій.