Авторизация
19 грудня 2025 року в пресцентрі Interfax-Україна відбулася щорічна пресконференція УВЕА під назвою «Вітроенергетика та УЗЕ у 2025: рік нових рішень, викликів і зростання», присвячена підсумкам роботи сектору відновлюваної енергетики у 2025 році. Цьогорічна дискусія вперше була сфокусована не лише на вітровій генерації, а й на установках зберігання енергії (УЗЕ). Саме поєднання цих двох технологій дедалі чіткіше формує архітектуру повоєнної, децентралізованої та стійкої енергосистеми України - системи, здатної працювати в умовах високої мінливості, фізичних загроз та ринкових викликів.
«Ми поступово переходимо від політики виживання до політики відновлення. Робота з розбудови сучасної, енергетично незалежної держави не припинялась навіть у найскладніші роки війни. Ключову роль у цьому процесі й надалі відіграють ВДЕ та вітроенергетика, зокрема, - галузі, які продемонстрували виняткову стійкість і здатність до адаптації», - зазначив голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, відкриваючи дискусію.
За його словами, загальна встановлена потужність вітрової енергетики в Україні сьогодні становить близько 2,3 ГВт, з яких 1,3 ГВт залишаються на тимчасово окупованих територіях. У період з 2022 року до початку першого кварталу 2025 року на підконтрольній території України було введено в експлуатацію 248 МВт нових вітрових потужностей та ще 38 МВт вживаних вітрових турбін, втім в Асоціації стверджують, що до кінця 2025 року загальний показник введених в час війни потужностей збільшиться на 324,4 МВт.
Окремо Андрій Конеченков окреслив і середньостроковий горизонт розвитку галузі:
«Загальний портфель проєктів на різних стадіях реалізації вже перевищує 4,5 ГВт. За географією це приблизно 44% - західні регіони, 34% - центральна Україна і 22% - південь, передусім Одеська та Миколаївська області. Це чіткий сигнал про відновлення девелопменту та довіру до сектору».
Не менш динамічним у 2025 році став і сегмент зберігання енергії: «за нашими розрахунками, за останній рік в Україні було введено в експлуатацію 534 МВт УЗЕ, що фактично означає формування нового повноцінного сегмента енергетичного ринку», - поділився пан Конеченков.
Після короткого огляду статистики і ключових тенденцій 2025 року, пан Конеченков обговорив з запрошеними спікерами - представниками компаній-учасників УВЕА - ключові інвестиційні сигнали минаючого року, практичний досвід роботи з новими ринковими механізмами, а також роль технологій зберігання енергії для сучасної енергосистеми. Так, коментуючи питання залучення найбільшої за війну приватної інвестиції в енергетичний сектор України на добудову другої черги Тилігульської ВЕС, Євген Лапченко, керівник з регуляторних питань в ДТЕК ВДЕ та Член комітету УВЕА з правових питань, зазначив: «ми свідомо робимо ставку на розподілену генерацію. Активна фаза добудови Тилігульської ВЕС триває, а паралельно ми працюємо над девелопментом Полтавської ВЕС потужністю 650 МВт. Але реалізація таких проєктів неможлива без міжнародного капіталу, залучення якого потребує передбачуваного регуляторного поля, наявності довгострокового off-take та вирішення питання заборгованості, зокрема за 2022 рік. Держава вже робить кроки назустріч інвестору, і цей рух потрібно зберегти». Водночас учасники ринку продовжують наголошувати, що масштабування подібних інвестиційних кейсів напряму залежить від регуляторної стабільності, доступності страхування воєнних ризиків та прогнозованого застосування ринкових механізмів підтримки.
Представляючи досвід компанії, яка однією з перших протестувала механізм ринкової премії та механізм стабілізації цін на електроенергію, Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy та членкиня Правління УВЕА, підкреслила: «ми одними з перших вийшли на відкритий ринок і з вітровими, і з сонячними станціями, більше року тестували механізм ринкової премії. В умовах війни критично важливо зберігати варіативність інструментів - бізнес не може працювати в жорстко зарегульованому середовищі з високими ризиками. Водночас ринок потребує подальшої лібералізації та прогнозованості. Балансуючий ринок сьогодні має значні борги (понад 40 млрд грн), а саме він є ключовим джерелом доходів для ВДЕ. Ми рухаємося у правильному напрямку, але виконавча імплементація часто відстає від законодавчих рішень».
Про необхідність передбачуваної регуляторної рамки говорив і Іван Бондарчук, Партнер і керівник практики енергетики в LCF та заступник голови Правління УВЕА: «2025 рік справді став роком відновлення девелопменту та будівництва. Але вітропроєкти - це довгий цикл розробки, і без чітких правил гри інвестор не зможе приймати рішення. Галузь очікує вдосконалення системи аукціонів, перегляду граничних цін, прискорення приєднання до мереж ОСП, а також імплементації RED III, зокрема в частині визначення зон прискореного розвитку ВДЕ і застосування принципу переважного суспільного інтересу. Без цього залучення фінансування буде й надалі обмеженим». Окремо Андрій Конеченков наголосив, що ринок також з нетерпінням очікує підписання Президентом України Закону щодо звільнення від ввізного мита вітроенергетичного обладнання.
Згодом пан Бондарчук сфокусувався також і на питанні відповідності чинного українського законодавства в сфері зберігання та накопичення енергії актуальним потребам ринку та інвесторів. З огляду на стрімке зростання інтересу до цієї технології серед своїх компаній-учасників, в березні 2025 року УВЕА розширила мандат своєї діяльності створивши окремий Комітет з питань розвитку УЗЕ. Тож обговорення даної теми підхопив Сергій Кравчук, директор напряму трейдингу та постачання електроенергії в KNESS, а також заступник керівника згаданого Комітету. Спираючись на практичний досвід участі компанії в аукціонах на закупівлю резервів (зокрема РПЧ), він окреслив потенціал масштабування УЗЕ в Україні у горизонті 3-5 років: «ОСП уже фактично закрив потреби в первинному (РПЧ) та вторинному регулюванні на найближчі п’ять років. Наступний етап - балансуючий ринок і добовий арбітраж, де потенціал обчислюється гігаватами. Ми переконані, що після завершення дії «зеленого» тарифу (2029-2030 роки) більшість виробників будуть інтегрувати УЗЕ як обов’язковий елемент своїх проєктів».
Євген Лапченко також поділився досвідом компанії ДТЕК ВДЕ по реалізації проєкту УЗЕ потужністю 200 МВт та ємністю 400 МВт·год, який був побудований і введений в експлуатацію за рекордні 12 місяців у партнерстві з Fluence Energy B.V. Він зазначив: «запуск аукціонів на допоміжні послуги створив реальний інвестиційний сигнал. УЗЕ мають значний потенціал - як для балансування системи, так і для перенесення електроенергії в часі. Але і тут критично важлива регуляторна передбачуваність і відсутність різких змін правил».
Ольга Рибачук доповнила виступи колег також зі свого боку: «Наша компанія обрала інший підхід - не надання допоміжних послуг ОСП, а використання УЗЕ для перенесення енергії в часі та оптимізації власної генерації. Саме під цю задачу ми розраховували потужність системи. Обладнання вже доставлене на площадку, у 2026 році ми розпочинаємо будівництво. Також, вважаю, що розвиток УЗЕ не потрібно прив’язувати до завершення «зеленого» тарифу - вони мають бути невід’ємною частиною всіх нових проєктів. Але для цього критично важливе зрозуміле й стабільне регуляторне поле».
Підсумовуючи пресконференцію, учасники зійшлися в тому, що вітер і зберігання енергії стають фундаментом енергетичної стійкості України. Саме ці технології дозволяють зменшити залежність від імпорту, підвищити гнучкість системи та створити основу для повоєнного економічного відновлення. «Наше завдання - зробити нашу галузь сильнішою, ніж вона була до війни. Для цього потрібен чесний діалог між бізнесом і державою та чітке бачення майбутньої енергетичної моделі країни. 2026 рік має стати роком системних рішень. Без цього ми ризикуємо втратити темп, який нарешті почали набирати», - резюмував Андрій Конеченков.
Главная