Авторизація
Після років масштабних викликів і втрат українська енергетична галузь поступово переходить від політики виживання до політики відновлення. Попри повномасштабну війну, українські компанії продовжують розвивати вітроенергетичні потужності, впроваджувати сонячні технології та будувати установки зберігання енергії (УЗЕ), формуючи фундамент майбутньої енергетичної незалежності держави. У цьому контексті 14 листопада 2025 року у м. Варшава, Польща, в межах ReBuild Ukraine 2025, відбулася спеціальна панель «Розкриття потенціалу зелених технологій в Україні», де провідні представники державних органів, бізнесу, міжнародних інституцій та інвестори обговорили ключові кроки на шляху до створення сучасного, прозорого та конкурентного ринку відновлюваної енергетики України.
Дискусію модерував Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), яка також виступила інформаційним партнером заходу.
Панель була сфокусована на системних питаннях, що визначають як повоєнну відбудову, так і масштабну енергетичну трансформацію країни.
Вітроенергетика - ефективний інструмент української відбудови
На сьогодні загальна встановлена потужність вітрових електростанцій в Україні становить 1,95 ГВт. До кінця 2025 року очікується збільшення потужностей ще на понад 200 МВт. «Близько 50% потужностей ВЕС в Україні профінансовано міжнародними інвесторами. Це свідчить про високий рівень довіри до сектору та ефективну співпрацю держави, бізнесу й партнерів із ЄС», - зазначив Андрій Конеченков, відкриваючи панель.
Державна політика та стратегічна роль ВДЕ
Роман Андарак, Заступник Міністра енергетики України, акцентував, що відновлювана енергетика має стати фундаментальним елементом післявоєнної відбудови та енергетичної безпеки держави: «У 2025 році вже введено в експлуатацію близько 0,8 ГВт нових потужностей. Маємо вагому підтримку міжнародних партнерів, зокрема через Фонд підтримки енергетики України: профінансовано близько 1,5 ГВт проєктів на понад 647 млн євро. Йдеться як про реалізовані проєкти, так і про ті, де роботи лише розпочато».
Берт ван дер Лінген, Віце-президент асоціації NedZero, підкреслив важливість децентралізації енергосистеми: «Розкриття потенціалу зеленої енергетики є ключовим елементом трансформації енергосектору України. Децентралізована система означає більшу стійкість до атак і криз. Відбудова за принципом “build back better” дає Україні шанс одразу будувати сучасну, стійку й інтегровану з ЄС систему. NedZero, за підтримки уряду Нідерландів, прагне зробити свій внесок у ці процеси».
Ольга Савченко, Голова Комітету з правових питань УВЕА, окреслила ключові ринкові механізми, запроваджені для прискорення розвитку ВДЕ в Україні: спрощення відведення та зміни цільового призначення земельних ділянок, бронювання потужності, механізм cable-pooling та інструменти для швидкої розбудови мережі УЗЕ. Вона наголосила, що Україна має системно виконувати національні енергетичні плани, адже саме в них закладені прораховані показники відновлення енергосистеми, та підкреслила важливість включення обладнання для нових вітрових станцій до переліку, що отримує пільги зі сплати ПДВ та мита при імпорті. «Майбутнє української енергетики – за децентралізацією, самозабезпеченням, розвитком енергетичних спільнот та публічно-приватним партнерством», – підсумувала Ольга Савченко.
Ринкові механізми підтримки: від «зеленого» тарифу до аукціонів і корпоративних PPA
Учасники дискусії погодилися, що Україна має перейти до зрілої ринкової моделі, де ключову роль відіграватимуть «зелені» аукціони, корпоративні договори PPA та гарантії походження.
Анжела Прадун, директорка Vestas Ukraine, поділилася європейською практикою проведення аукціонів та визначила три ключові принципи — прозорість, регулярність та фінансова стабільність. «Ми бачимо попит на нові потужності, який уже сьогодні перевищує обсяги, закладені для аукціонів. Саме тому надзвичайно важливо розширювати конкуренцію і збільшувати аукціонні квоти для генерації. Щоб подолати існуючі виклики, Україні варто впроваджувати гнучкі та справедливі механізми підтримки: гарантований тариф для проєктів-переможців, CfD, корпоративні PPA, гарантії походження, а також цільові стимули для регіонів із нижчим вітровим потенціалом. Саме такі рішення відкриють шлях до децентралізованої, стійкої та передбачуваної енергетичної системи», - порекомендувала пані Прадун.
Арон Керпель-Фроніус, радник з енергетики Делегації Європейської Комісії, наголосив на важливості синхронізації українського ринку з європейським і продовження реформ: «Україна суттєво просунулася в адаптації та імплементації законодавства ЄС в енергетичному секторі. Водночас перед нами ще стоять важливі завдання – посилення незалежності регулятора, ухвалення пакета законодавства з інтеграції ринку електроенергії з ЄС, а також поступове згортання цінових навантажень, таких як прайс-кепи на оптовому ринку та надмірні ПСО. У поєднанні з механізмами зменшення ризиків у межах Ukraine Investment Framework усе це дозволить розблокувати суттєві інвестиції у відновлювану енергетику».
Індустріальні парки та локалізація виробництва — нові точки зростання
Окрема частина дискусії була присвячена потенціалу індустріальних парків і розвитку локального виробництва «зелених» технологій.
Андрій Сергієнко, перший заступник генерального директора УК «Вітряні парки України», член Правління УВЕА, представив кейс індустріального парку Friendly Wind Technologies, який став прикладом успішної релокації виробництва вітрообладнання з Краматорська на Закарпаття: «Наша стратегія – розширювати локалізацію виробництва вітрообладнання в Україні, інтегруватися в міжнародні ланцюги постачання з провідними виробниками та прискорювати зростання вітроенергетичного сектору до 2030 року. Індустріальні парки можуть стати точками зростання як для промисловості, так і для ВДЕ».
Роберт Кірхнер, член Правління Berlin Economics, презентував головні висновки дослідження про потенціал Green Value Chains в Україні: «Наш аналіз показує, що український сектор виробництва обладнання для вітроенергетики може бути конкурентоспроможним порівняно з виробниками в ЄС. Це означає створення доданої вартості всередині країни, нові робочі місця, експортні доходи й податкові надходження. Важливими умовами є амбітні, але реалістичні внутрішні цілі щодо розгортання ВДЕ та поступове просування інтеграції України до ЄС. Усунення воєнних ризиків і вирішення кадрових викликів дозволить Україні не лише забезпечити власні потреби, а й стати постачальником обладнання для вітроенергетики на ринок ЄС».
Установки зберігання енергії - гнучкість української енергетики
Сергій Шакалов, директор KNESS GROUP, та Поліна Корчак, керівниця департаменту з економіки та фінансів ДТЕК ВДЕ, поділилися практичними кейсами впровадження установок зберігання енергії в Україні.
«Енергетична система України впевнено рухається до децентралізації та енергонезалежності. Відновлювані джерела та системи накопичення енергії стають її ключовими опорами. Лише цього року KNESS реалізувала понад 100 МВт·год ємності УЗЕ, які вже працюють на підтримку енергосистеми. Установки зберігання — універсальний інструмент із величезним потенціалом: від балансування мережі до прискорення зеленого переходу», — зазначив Сергій Шакалов.
У 2025 році компанія ДТЕК ВДЕ ввела в експлуатацію 200 МВт УЗЕ, що стало найбільшим проєктом зберігання енергії у Східній Європі. «Україні потрібні нові енергетичні потужності, зокрема й з відновлюваних джерел. Реалізація таких проєктів можлива лише за умови залучення зовнішнього фінансування. Ми бачимо готовність інвесторів та фінансових установ працювати з Україною, але ключовим викликом залишається питання оффтейку. Запуск “зелених” аукціонів та створення фонду гарантування ціни можуть стати тим механізмом, який зніме значну частину ризиків», – відзначила Поліна Корчак.
Інвестиції, гарантії та фінансові інструменти
Ключові міжнародні партнери — Європейська Комісія, Світовий банк, ЄБРР — працюють над запуском механізмів зменшення ризиків і гарантування ціни для ВДЕ-проєктів. Такі інструменти здатні залучити нову хвилю інвестицій і прискорити модернізацію української енергосистеми.
Україна 2030: зелена, стійка, інтегрована в ЄС
На завершення дискусії учасники окреслили спільне бачення: до 2030 року Україна має всі шанси стати регіональним лідером «зеленої» енергетики у Центрально-Східній Європі.
Для цього необхідно:
Головним підсумком стало розуміння, що відновлювана енергетика — не лише технологія, а стратегія національної стійкості та економічної безпеки.
УВЕА дякує всім учасникам панелі, організаторам ReBuild Ukraine 2025 та міжнародним партнерам за конструктивний діалог і спільну роботу над формуванням майбутнього зеленої енергетики України.
Головна