Місяць: Жовтень 2016

19 жовтня 2016 року у Запорізькій області на Ботієвській ВЕС, що належить компанії “Вінд Пауер” (ДТЕК), відбулося Засідання робочої групи з впровадження сучасних технологій з оцінки та збереженню природних комплексів. Цей захід був організований Навчальне-науковим центром “Біорізноманіття” Мелітопольського педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького (ННЦ “Біорізноманіття” МДПУ), Українською вітроенергетичною асоціацією і компанією “Вінд Пауер”.

Метою заходу стало обговорення стану сучасних моніторингових досліджень природних комплексів, на прикладі Ботієвської ВЕС, і використання досвіду проведення моніторингу природних комплексів та його впровадження на інших площадках ВЕС в Україні. 

У своєму виступі Валерій Сіохін, директор ННЦ «Біорізноманіття» МДПУ презентував стратегічний підхід до проведення моніторингу сезонних орнітокомплексів та трансконтинентальних міграцій птахів, природних комплексів у межах площадки Ботієвської ВЕС на період усіх технологічних етапів – від  проектування до будівництва та експлуатації. “Саме на етапі проектування ВЕС, -підкреслив  пан Сіохін,- готуються попередній експертний висновок, який визначає можливість будівництва ВЕС на цій території, Науковий звіт і експертний висновок на період формування ОВНС (планування будівництва), а також Науковий звіт з моніторингу природних комплексів і оцінка впливу ВЕС в період будівництва і експлуатації.

Експерти ННЦ «Біорізноманіття» МДПУ – Петро Горлов, керівник лабораторії моніторингу біорізноманіття техногенних територій та науковий співробітник Олександр Анненков представили свої авторські розробки з оцінки впливу ВЕС на сезонні комплекси птахів та їх міграції та математичні моделі з програмним забезпеченням і комп’ютерним моделюванням міграцій птахів на площадках ВЕС (на базі Ботієвської ВЕС) та у регіональному аспекті.

Наступного дня учасники Засідання робочої групи відвідали моніторинговий полігон на острові Бірючий, Азово-Сиваського національного природного парку, де були представлені результати проведення досліджень природних комплексів з використанням сучасних авторських методик.

“Будівництво нових ВЕС, це шлях до енергонезалежності з використанням “зелених” енерготехнологій, економічний розвиток регіонів та створення нових робочих місць, – зазначив в своєї презентації Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації,- але процес проектування та будівництва будь-яких енергооб’єктів має відбуватися з чітким дотриманням екологічного законодавства, як національного, так і міжнародного. Подібні заходи є вкрай важливими не лише для експертів, але й для громадськості, яка хоче більше знати про сучасну вітроенергетику і її можливий вплив на довкілля”. 

На жаль, сьогодні в Україні ще трапляються випадки, коли місцевий бізнес гальмує процес впровадження відновлюваної енергетики, не зважаючи на висновки експертів щодо дотримання екологічного законодавства при розробці нових проектів, залучаючи при цьому місцеву громадськість, лякаючи її техногенними наслідками. “Сучасна вітроенергетика вже довела свою екологічність в усьому світі, і той, хто сьогодні виступає проти відновлюваної енергетики,  і вітроенергетики зокрема, він створює бар’єри на шляху посилення енергетичної безпеки і незалежності країни,”,- зауважив пан Конеченков. 

Завантажити презентацію

 

До 2030 року встановлена потужність світового вітроенергетичного ринку може досягати 2.1 ТВт (2 млн 100 тис МВт), а її частка у світовому електропостачанні становитиме 20%, згідно з новою доповіддю Global Wind Energy Outlook, підготовленою Глобальною радою з вітроенергетики – GWEC.

У звіті, оприлюдненому 18 жовтня 2016 року,  відмічається, що майже 110 млрд євро було інвестовано в вітроенергетику в минулому році, більше половини з яких – 67 млрд євро – в країнах, що розвиваються, та в країнах з перехідною економікою.

Біля 1,1 млн людей були зайняті в світовій вітроенергетичній промисловості в кінці минулого року. Рівень зайнятості в вітроенергетичному секторі такої країни як США за 2015 рік виріс на 21%, що в 12 разів швидше темпів створення нових робочих місць в цілому в економіці країни.  На думку авторів звіту кількість людей, зайнятих у глобальному секторі відновлюваної енергетики, може перевищити
24 млн до 2030 року.

На сьогодні найбільшим регіональним вітроенергетичним ринком світу є Азія із загальною сумарною встановленою потужністю 175,8 ГВт. Лише у Китаї на кінець 2015 року було встановлено 145 ГВт вітроенергетичних потужностей, що трохи менше ніж у країнах  Європи, кумулятивна вітроенергетична потужність якої  дорівнює 147,7 ГВт. До 2030 року потужність вітроенергетики в КНР може зрости до 666,5 ГВт, в США – майже до 414 ГВт, в Європі  – до близько 399 ГВт і в Індії –  понад 163 ГВт, говориться в доповіді GWEC. Загальна потужність світової офшорної вітроенергетики за рік зросла на 3,4 ГВт, досягнувши понад 12 ГВт станом на початок 2016 року.

У своєму звіті GWEC продемонстрував два сценарія подальшого розвитку світової вітроенергетичнї промисловості – помірний та більш просунутий, які були розроблені на базі і в поривнянні з сценаріями розвитку вітроенергетики Міжнародного енергетичного агенства (IEA), а саме – World Energy Outlook, колишній базовий сценарій 2010 року, і сучасний сценарій, оприлюднений цьогоріч, – New Policies Scenario.

Коментуючи публікацію звіту, Генеральний секретар GWEC Стів Сойер підкреслив: “Вітроенергетика є найбільш конкурентоспроможною опцією для приєднання нових потужностей до енергомереж  у всезростаючій кількості ринків. Досягнення цілей Паризької угоди означає закриття електростанцій на викопному паливі і заміна їх електростанціями, що працюють за рахунок вітрової, сонячної, гідро-, геотермальної енергій та біомаси. Це буде важко, та уряди повинні серйозно ставитися до цієї мети, якщо вони хочуть жити у відповідності із зобов’язаннями, які вони вже взяли на себе”. Світу необхідна “політична воля для розробки програм і політик”.

На початку жовтня 2016 року свій піврічний звіт з розвитку світової вітроенергетики оприлюднила Всесвітня вітроенергетична ассоціація – WWEA, в якому зокрема, зазначається, що станом на кінець червня 2016 року сумарна потужність світового вітроенергетичного сектору досягла 456 486 МВт, з яких 21 714 МВт були введені в експлуатацію лише за в перші шість місяців 2016 року. Вітрові турбіни, встановлені в усьому світі до середини 2016 року, можуть забезпечити близько 4,7% світового постачання електроенергії.

За перше півріччя 2016 року темпи росту вітроенергетичних потужностей у світі збільшились на 5% у порівнянні з подібним періодом минулого року.

У другій половині 2016 року очікуються ще 40 ГВт нових встановлених вітроенергетичних потужностей, що призведе до нового рекорду з встановлення вітроенергетичних потужностей за рік – щонайменше 65 ГВт. За прогнозами WWEA сумарна встановлена потужність світового вітроенергетичного сектору досягне 500 ГВт до кінця 2016 року.

В продовження серії дискусій на теми декарбонізації та декаплінгу, які проводилися Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, 12 жовтня 2016 року був проведений Круглий стіл на тему: «ВДЕ та ЕЕ в новій Енергетичній стратегії України – імітація змін чи основа для реформи енергетичного сектору?» 

В  його роботі прийняли участь пан Ганс-Йозеф Фелл (президент Watch Energy Group, екс-депутат Бундестагу, розробник моделі зеленого тарифу в Європі), народні депутати, представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Національної академії наук України, УВЕА, міжнародні та українські експерти з енергетики.

Питання, що обговорювались на Круглому столі, стосувались Енергетичної Стратегії України до 2035 року, зокрема місцю відновлюваної енергетики та енергоефективності в оновленій Енергетичній Стратегії України та можливості переходу України до 100% відновлюваної енергетики до 2050 року. Значне місце в дискусії було присвячено питанню переходу до 100% відновлюваної енергетики як інструменту для пришвидшення економічного розвитку та забезпечення національної безпеки.

Учасники Круглого Столу підписали Меморандум з метою досягнення до 2035 року скорочення споживання енергії на 25%, частки ВДЕ у кінцевому енергоспоживанні на рівні 25% і зменшення викидів парникових газів на 35% (база 1990 рік).

На думку голови правління УВЕА Андрія Конеченкова: “Сьогодні вирішується яким буде енергетичний сектор України в найближчому майбутньому. Україна має достатній потенціал для переходу на 100% електроенергії за рахунок ВДЕ. Але, реалізація таких амбітних планів потребує, перш за все, політичної волі, зваженого енергетичного балансу з урахування широкомасштабного впровадження технологій з енергозбереження та енергоефективності, і скасування бар’єрів, що сьогодні існують у секторі відновлюваної енергетики, які не лише гальмують розвиток ВДЕ, а й негативно впливають на інвестиційний клімат в країні”. 

8-й Міжнародний форум і виставка сталої енергетики в Україні “SEF 2016 KYIV” успішно пройшов 11-12 жовтня в Києві. Головні теми форуму були присвячені умовам ведення бізнесу в області ВДЕ та енергоефективності в Україні з урахуванням недавніх змін в національному законодавстві, програмам фінансування в галузі відновлюваної енергетики та енергоефективності і енергозбереження (ЕЕ), а також виробленню моделі взаємодії бізнесу з державними органами.

Спеціальні фокус-сесії були присвячені енергоефективним рішенням для підприємств країни, новітнім тенденціям і особливостям розвитку різних видів ВДЕ в Україні, сталої енергетики в транспортній галузі.

В роботі Форуму прийняли участь Голова Держенергоефективності пан Сергій Савчук, Міністр екології та природних ресурсів України пан Остап Семерак, президент Watch Energy Group, екс-депутат Бундестагу пан Ганс-Йозеф Фелл, представники українських та іноземних компаній, що працюють в секторі ВДЕ і ЕЕ, міжнародні та українські експерти з енергетики.

У своєму вітальному слові Голова Держенергоефективності пан Сергій Савчук зазначив: ”Всього скорочено і замінено за два опалювальні сезони лише по трьом категоріям споживачів – це теплокомуненерго, це бюджетна сфера, це населення, я свідомо не беру промисловість, бо тут не включені території, на яких проводяться зараз військові дії, – 7,2 млрд кубічних метрів газу, за які ми не заплатили ані на захід, ані на схід. Я думаю, що нам є чим рухатись далі, … Спільно з бізнес спільнотою, з неурядовими організаціями разом з представниками влади потрібно допрацювати і продовжити затвердження тої регуляторної бази, яка дасть можливість надійно повертати інвестиції і реалізовувати проекти”.

“Насправді часи, в яких ми живемо, є унікальними часами. Україна є першою країною в Європі, яка підписала і ратифікувала Паризьку угоду. Угода, яка покликана поглибити правила боротьби зі зміною клімату і відновлювана енергетика у цій угоді грає чи не найголовнішу роль”, – підкреслив Міністр екології та природних ресурсів України пан Остап Семерак. 

7 жовтня на Львівщині у Старосамбірському району була офіційно відкрита друга черга ВЕС «Старий Самбір-1».  На сьогодні вітроелектростанція, загальною потужністю 13,2 МВТ, складається із 4 вітротурбін V 112 номінальною потужністю 3, 3 МВт виробництва датської компанії  Вестас.  Очікується, що щорічно ВЕС буде виробляти  біля 36,0 млн кВт годин екологічно чистої електроенергії.

За словами Олега Синютки, голови Львівської облдержадміністрації відкриття другої черги ВЕС є насправді знаковим днем не лише для Львівщині, но й для України “Ми крок за кроком укріпили свою армію і це напевно було найголовнішим. Люди, які це зробили повинні мати достойне життя. А достойне життя – це є робота, це є незалежність і в тому числі енергетична незалежність. Я втішений що сьогодні ми вперше тут на Львівщині будемо мати екологічно  чисту енергетику і ми внесли свою краплинку в енергетичну незалежність України”.

Звертаючись до місцевої громади директор компанії Еко-Оптіма Максим Козицький наголосив на важливості співпраці між місцевими громадами та компанією, що реалізує проект: “Люди Старосамбірщині, щиро дякую за те, що Ви в нас повірили  і допомогли нам. Ви справді тут збудували промисловий об’єкт, яким можна пишатися”.  

“Кожна встановлена в Україні сучасна вітротурбіна, кожний сучасний енергогенеруючий об’єкт, що використовує місцеві відновлювані джерела енергії  – це суттєвий крок до енергонезалежності країни. ВЕС “Старий Самбір -1” є яскравим прикладом  виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань  в рамках Паризької угоди, ратифікованої Верховною Радою України в цьому році”, -зазначив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації.

ВЕС “Старий Самбір-1” реалізована спільно з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Фондом чистих технологій Світового Банку (СБ). У планах компанії «Еко-Оптіма» на найближчі роки реалізація таких вітроенергетичних проектів як ВЕС «Старий Самбір-2», Сколівська ВЕС та Сокальський вітропарк.

Міжнародні Саміт WindEurope 2016 і виставка WindEurope Hamburg, які з великим успіхом пройшли в кінці вересня в Гамбурзі, стали ключовою подією у світовій вітроенергетичної промисловості, зібравши провідних гравців глобального ринку вітроенергетики, політиків, фінансистів. Вперше ці два провідних в світі вітроенергетичних заходи були проведені спільно.

У роботі виставки, що пройшла з 27 по 30 вересня, взяли участь експоненти з 34 країн світу, які представили свої інноваційні продукти і послуги. WindEurope Hamburg є єдиною міжнародною виставкою, на якій представлені обидва сектори – наземна та офшорна вітроенергетика.

Найбільшою делегацією серед країн пострадянського простору та Східної Європи була делегація з України, до складу якої входили члени УВЕА – провідні національні вітроенергетичні компанії, виробники вітроенергетичного обладнання, юридичні фірми. 28 вересня 2016 року під час відвідування виставки Генеральним консулом України в Гамбурзі пані Оксаною Тарасюк відбулася зустріч з учасниками української делегації. На виставці був також представлений стенд українських компаній ТОВ «Керуюча компанія «Вітряні парки України» і ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі».

«У цьому році у нас представлено 1 436 учасників, тобто на 200 більше, ніж в 2014 році, – з гордістю зазначив Бернд Ауфдерхейд, президент і виконавчий директор Hamburg Mese und Congress GmbH. – Частка міжнародних експонентів також зросла на 44%, що істотно більше в порівнянні з 2014 прем’єрним роком. Цифри показують, що концепція WindEurope Hamburg як провідної виставки світової вітроенергетичної промисловості переконлива і приймається світовим ринком. Сьогодні WindEurope Hamburg займає в цілому дев’ять павільйонів, загальною площею близько 65 тисяч квадратних метрів, і всі вони повністю заброньовані».

Головна тема саміту WindEurope 2016 «Забезпечення переходу» (Making transition work), проведеного Європейською вітроенергетичної асоціацією в період з 27 по 29 вересня 2016 року в конгрес-центрі Гамбурга, була присвячена питанням реалізації переходу до нової енергетичної системи Європи.

Саміт став своєрідним рекордом – понад 500 експертів виступили з доповідями в 50 секціях. Питання, які обговорювалися в ході саміту, охопили весь спектр тем, пов’язаних з вітроенергетичною галуззю – будь то розвиток технологій або ринків, питання політики і фінансів, сприйняття технології населенням або переоснащення вже діючих ВЕС, зберігання енергії, електрифікація транспорту, опалення або наслідки Brexit.

Виступаючи перед учасниками саміту Джайлс Діксон, генеральний директор WindEurope, сказав: «Енергія вітру вже не є генерацією, якою добре доповнювати електроенергетичну структуру країни. Вітроенергетика сьогодні – це основна і невід’ємна частина електропостачання, яка в даний час в змозі задовольнити до 12% електроспоживання Європи. Вітроенергетика по праву є зрілою і значущою галуззю, яка забезпечує 330 тисяч робочих місць і мільярди євро європейського експорту».

Перед учасниками виступили віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель, віце-президент Єврокомісії Марош Шевчович, засновник Bloomberg New Energy Finance Майкл Лібрейх, провідні теоретики в галузі енергетики – американський соціальний філософ, економіст Джеремі Ріфкін і підприємець в області сонячної енергетики, експерт з питань зміни клімату Джеремі Леггетт, міністри, генеральні директори компаній, офіційні особи ЄС.

Віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель в своєму виступі звернув увагу учасників саміту на те, що «вітроенергетична промисловість, безумовно, є глобальним зростаючим ринком, на якому Німеччина виступає в якості ведучої інноваційної рушійної сили. У 2015 році темпи зростання нових вітроенергетичних потужностей в Європі склали 6%, що відповідає 13 ГВт введеним в експлуатацію, в той час як темпи зростання світової галузі досягли 17% з 60 ГВт нових вітроенергетичних потужностей». Говорячи про плани, що стоять перед Німеччиною і іншими країнами ЄС, Зігмар Габріель повідомив: «Ми структурували енергетичний перехід і зробили його плановим, для того, щоб зберегти зростання цього життєво важливого ринку і в майбутньому. Реформуванням Закону про відновлювані джерела енергії та Законом про ринок електроенергії ми встановили ключові параметри наступного етапу даного енергетичного переходу. Цей новий етап буде характеризуватися зростанням частки відновлюваних джерел енергії в енергосистемі і підвищенням рівня дигіталізації (перетворення в цифровий формат) всієї енергетичної системи».

Марош Шевчович, віце-президент ЄС, що відповідає за Енергетичний Союз, який назвав вітроенергетику «серцем відновлюваної енергетики ЄС», в своєму виступі на відкритті саміту зазначив: «Всі ми тут сьогодні згодні з тим, що енергетичний перехід має економічне обґрунтування. Мова не йде про енергетичний перехід, йдеться про економічний перехід». Коментуючи цілі, узгоджені на конференції ООН з клімату в Парижі, Шевчович підкреслив: «Ми хочемо прискорити успіх відновлюваних джерел енергії. Енергія вітру грає ключову роль в цьому процесі. До 2030 року, принаймні, 50% електроспоживання і 27% загального енергозабезпечення ЄС повинні бути за рахунок відновлюваних джерел енергії. Абсолютно ясно, що це єдиний шлях вперед».

«Саміт WindEurope 2016 і виставка WindEurope Hamburg стали не тільки ключовими подіями в області світової відновлюваної енергетики, а й підтвердили стратегічне значення вітроенергетичної промисловості для енергетичного переходу країн Євросоюзу», – зазначив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації. – У зв’язку з переходом України на новий енергетичний ринок, вітроенергетична промисловість в нашій країні повинна стати одним із стратегічних напрямків в розвитку майбутнього енергосектора країни, слідуючи енергетичній політиці країн Євросоюзу».