Місяць: Липень 2020

31 липня 2020 року, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України № 810-ІХ “Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, який був прийнятий Верховною Радою України 21 липня 2020 року.

Закон України базується на положеннях Меморандуму про Взаєморозуміння, укладеного між інвесторами в ВДЕ та Урядом 10 червня 2020 року, та передбачає зниження “зеленого” тарифу, закріплення умов реструктуризації боргу ДП “Гарантований покупець” перед виробниками електроенергії, встановлення відповідальності виробників за небаланси, а також впровадження “зелених” аукціонів.

Законом передбачені наступні умови з реструктуризації “зелених” тарифів:

1. Скорочення “зеленого” тарифу для вітрових електростанцій (ВЕС) та сонячних електростанцій (СЕС), що введені в експлуатацію з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року:

• Для СЕС встановленою потужністю більше 1 МВт – на 15%;
• Для СЕС встановленою потужністю до 1 МВт – на 7,5%;
• Для ВЕС, що складається з вітрових турбін одиничною потужністю 2 000 кВт і більше – на 7,5%.

2. Для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва, що введені в експлуатацію до 30 червня 2015 року, “зелений” тариф встановлюється на рівні граничного (максимального) “зеленого” тарифу, встановленого для СЕС загальною потужністю понад 10 МВт, що введені в експлуатацію до 31 березня 2013 року включено, скороченому на 5% (приблизно 24,6 євроцентів за 1 кВт*год).

3.  Для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва, що введені в експлуатацію з 1 січня 2020 року, “зелений” тариф скорочено:

• На 2,5% – для СЕС, встановленою потужністю до 1 МВт без обмеження їх строків введення в експлуатацію, встановленою потужністю від 1 МВт до 75 МВт, введених в експлуатацію до 31 березня 2021 року та для СЕС встановленою потужністю більше 75 МВт, введених в експлуатацію до 31 жовтня 2020 року.
• На 60% – для СЕС, встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введені в експлуатацію після вищезазначених термінів.
• На 2,5% – для ВЕС.

4. Держава гарантує, що на період з 1 липня 2020 року до 31 грудня
2029 року для суб’єктів господарювання встановлений “зелений” тариф не буде змінений чи скасований.

5. Частка відшкодування гарантованому покупцю суб’єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця та здійснюють продаж електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики, встановлена потужність яких перевищує 1 МВт, за “зеленим” тарифом або аукціонною ціною, вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця становить:

• з 1 січня 2021 року – 50 %;
• з 1 січня 2022 року – 100 %.

6. До 31 грудня 2029 року відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, та входить до складу балансуючої групи гарантованого покупця, відшкодування вартості свого небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії:

• для СЕС – на 5%
• для ВЕС – на 10%

7. Виробники з ВДЕ можуть розраховувати на 5% надбавку до “зеленого” тарифу, якщо локальна складова проєкту складатиме 30%, 10% – якщо локальна складова дорівнюватиме 50% і 20% – якщо локальна складова проєкту досягатиме 70% і більше. У випадку ж акційної ціни, то після 6 років експлуатації електричної станції з ВДЕ надбавка не перевищуватиме 10%.

8. 70% коштів отриманих НЕК “Укренерго” від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину станом на 1 липня 2020 року, використовуватимуться для погашення заборгованості перед Гарантованим покупцем за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії.

9. Як і раніше, дати проведення аукціонів будуть визначатися Кабінетом Міністрів України. Проте Закон замінює раніше чітко встановлені “двічі на рік, не пізніше 1 квітня та 1 жовтня відповідного року” на більш невизначене формулювання: “згідно з графіком проведення аукціонів на відповідний рік”.

Цінова пропозиція учасника аукціону, що бере участь в аукціоні з розподілу квоти підтримки  для об’єктів електроенергетики або черг (пускових комплексів) об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з енергії вітру та з енергії сонячного випромінювання не може бути вищою за 9 євроцентів за 1 кВт*год – для аукціонів, що проводяться до 31 грудня 2024 року, та не може бути вищою за 8 євроцентів за 1 кВт*год — для аукціонів, що проводяться з 1 січня 2025 року.

10. Тариф на передачу електроенергії, який не враховує витрати НЕК “Укренерго” на виконання спеціальних зобов’язань щодо забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, встановлюється для тих підприємств, що виробляють сталь з нормами прямих викидів сталеплавильного виробництва CO2 на рівні не більше 250 кг на тону сталевої продукції та виключно електродуговим методом виробництва. Підприємство повинне підтвердити, що його обсяг виробництва сталевої продукції електродуговим методом становить не менш 50 тисяч тон за минулий календарний рік.

11. Окрім того, у Законі скасована норма про незмінність оподаткування галузі “зеленої” енергетики.

У 2008 році Україна взяла на себе зобов’язання розвивати відновлювану енергетику. У 2017 році ці зобов’язання були закріплені в Енергетичній стратегії України до 2035 року, згідно з якою до 2025 року в енергетичному балансі країни частка “зеленої” енергії повинна скласти 25%.

За десять років існування галузі з 2009 року відновлювана енергетика в Україні:

– залучила 10 мільярдів євро інвестицій;
– модернізувала електромережі на суму майже 0,5 млрд євро;
– створила 30 000 робочих місць безпосередньо в секторі “зеленої” енергетики та суміжних галузях;
– створила високотехнологічні підприємства, що виробляють обладнання;
– сплатила 94 млрд грн податків, 20 млрд грн з яких – лише за 2019 рік.

Проте протягом вже більше 10 місяців галузь відновлюваної енергетики (ВДЕ) перебуває в стані глибокої кризи через наміри влади ретроспективно знизити “зелений” тариф, що, як наслідок,  призвело до призупинення розвитку сектору. Крім того, з боку держави вчинявся тиск на виробників “зеленої” енергії, зокрема через невиплати за вироблену електроенергію. Від квітня 2020 року рівень розрахунків за поставлену в мережу електроенергію не перевищував 5%. Показово, що такого низького рівня розрахунків немає перед жодним іншим видом генерації електроенергії. Сотні компаній “зеленої” енергетики доведені майже до банкрутства, не маючи ресурсів на сплату кредитів, податків та заробітної плати.

Тому 21 липня 2020 року, представники галузі ВДЕ, провідні профільні асоціації, компанії-девелопери “зелених” проєктів, інженери, менеджери, юристи, інвестори та усі небайдужі до розвитку “зеленої” енергетики вийшли на мирну акцію, аби звернутися до Президента та народних депутатів України з проханням підтримати “зелену” енергетику та прийняти законопроєкт №3658, який дозволить вивести галузь з довготривалої кризи.

Як результат, на позачерговому засіданні Верховної Ради України в другому читанні і в цілому був прийнятий довгоочікуваний законопроєкт №3658 “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”. Законопроєкт підтримали 289 народних депутатів України. Законопроєкт базується на положеннях Меморандуму про Взаєморозуміння, укладеного між інвесторами в ВДЕ та Урядом 10 червня 2020 року, та передбачає зниження “зеленого” тарифу, закріплення умов реструктуризації боргу ДП “Гарантований покупець” перед виробниками електроенергії, встановлення відповідальності виробників за небаланси, а також впровадження “зелених” аукціонів. 

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, зазначив: “Прийняття довгоочікуваного Законопроєкту №3658 дозволить розблокувати ситуацію, що склалася в галузі “зеленої” енергетики відносно її фінансування й розвитку згідно чинного законодавства. Україна має рухатися європейським шляхом розвитку та інвестувати саме в “зелену” енергетику, яка дозволяє використовувати місцеві, екологічно-чисті енергоресурси та створювати нові висококваліфіковані робочі місця”. 

17 липня 2020 року, УВЕА звернулась до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з проханням особисто посприяти якнайшвидшому прийняттю Законопроєкту №3658 та висловила своє обурення щодо запропонованих депутатами 1299 правок до тексту документу.

“Якщо Верховною Радою України будуть враховані правки, що суперечать положенням Меморандуму про Взаєморозуміння і початковій редакції Законопроєкту №3658, прийнятій у першому читанні, і що завідомо погіршують умови для інвесторів й виробників електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, це призведе до порушення державою даних інвесторам гарантій. Хочемо наголосити, що такий розвиток подій неодмінно позначиться на довірі міжнародних інвесторів та партнерів як до державної влади України, так і до створеного нею бізнес-клімату, та спричинить ті негативні наслідки, унеможливлення яких стало причиною підписання Меморандуму про Взаєморозуміння. Мова йде, окрім іншого, про ймовірні дефолти за існуючими кредитними угодами, численні судові позови до національних судів та міжнародних арбітражів та припинення міжнародного фінансування нових проєктів не лише у секторі відновлюваної енергетики, а й у інших секторах економіки України.” – йдеться у листі УВЕА.

УВЕА завжди виступала за компромісні рішення, які спрямовані на дотримання як інтересів держави, так й інтересів інвесторів.  Одним із таких компромісних рішень є Законопроєкт №3658, прийняття якого, за розрахунками експертів УВЕА, забезпечить економію державних коштів на суму більше 70 млрд грн без покладання додаткового фінансового навантаження на споживачів.

Лист УВЕА

8 липня 2020 року, Європейська Комісія прийняла Стратегію інтеграції енергетичних систем та Стратегію впровадження “зеленого” водню. Щоб стати кліматично-нейтральною до 2050 року, Європі необхідно трансформувати свою енергетичну систему, яка наразі продукує 75% викидів парникових газів. Прийняті Стратегії продовжать шлях Європи до створення більш ефективного та інтегрованого енергетичного сектору задля досягнення подвійної цілі: чистішої планети та міцнішої економіки. Дві Європейські Стратегії презентують новий інвестиційний порядок денний у розвиток “чистої” енергетики, відповідно до європейської програми відновлення “Наступне покоління ЄС” (Next Generation EU recovery package) та Європейської “Зеленої” Угоди. Заплановані Стратегіями інвестиції зможуть стимулювати економічне відновлення країн ЕС після кризи коронавірусу. Окрім того, реалізація прийнятих Стратегій вплине на створення нових робочих місць для Європейців, а також зміцнить лідерство й конкурентоспроможність ЄС у визначальних для Європи стратегічних секторах.

• Стратегія інтеграції енергетичних систем

Європейська Стратегія ЄС з інтеграції енергетичних систем забезпечить основу для “зеленого” енергетичного переходу країн Європи. Сучасна модель, за якої споживання енергії транспортним, промисловим, газовим та комунальним секторами відбувається ізольовано – кожен сектор має свої виробничо-збутові ланцюги, правила, інфраструктуру, планування і обслуговування – не може забезпечити досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року ефективним шляхом. Зміна вартості інноваційних рішень має бути інтегрована у процес управління енергетичною системою. Саме тому необхідно створити нові зв’язки між секторами і користуватися технологічним прогресом.

Інтеграція енергосистем означає планування та управління системою, як цілісністю, об’єднуючи різні енергетичні носії, інфраструктуру та сектори споживання. Така взаємопов’язана та гнучка система буде більш ефективною та дозволить скоротити витрати населення.

“Це означає систему, в якій електроенергія, що живить європейські автомобілі, генерується сонячними панелями на дахах наших будинків, а наші будинки опалюються теплом з найближчої станції, яка працює на “зеленому” водні, виробленому офшорною вітроелектростанцією,” – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

Дана стратегія передбачає здійснення 38 заходів, необхідних для створення більш ефективної та інтегрованої енергетичної системи, які стосуються перегляду чинного законодавства, стимулювання фінансової підтримки, наукових досліджень та запровадження нових технологій і цифрових інструментів, рекомендованих країнам-членам ЄС, задля здійснення фіскальної діяльності, поступового скорочення субсидій на викопне паливо, реформування ринкових механізмів та покращення рівня інформування споживачів.

• Воднева Стратегія

В інтегрованій енергетичній системі водень може забезпечити декарбонізацію таких енергоємних секторів, як транспорт, промисловість, енергетика тощо. У Європейській Водневій Стратегії розглядається питання яким чином втілити цей потенціал в реальність за рахунок інвестицій, законодавчих й ринкових механізмів та світових інновацій.

Водень може не лише забезпечити енергією ті сектори, які складно електрифікувати, але й виступити технологією по зберіганню електроенергії з ВДЕ з метою збалансування перемінних потоків відновлюваної енергії. Стратегією запропонований поетапний підхід, який передбачає, що в 2020-2024 роках, в ЄС має бути встановлено як мінімум 6 ГВт водневих електролізерів, які вироблятимуть до 1 млн тонн водню з ВДЕ. У 2025-2030 роках пропонується вийти на рівень 40 ГВт електролізерів, завдяки яким виробництво досягне 10 млн тонн чистого водню. До 2050 року ці технології мають широко використовуватися у всіх сферах діяльності.

Для досягнення цієї мети буде створено Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance) в рамках якого будуть співпрацювати представники промисловості, влади, громадськості та Європейського інвестиційного банку для розвитку інвестиційних водневих проєктів.