Місяць: Грудень 2024

12 грудня 2024 року, в медіа-центрі «Інтерфакс-Україна», пройшла підсумкова прес-конференція УВЕА за результатами розвитку українського ринку вітрової енергетики у 2024 році. Під час прес-конференції, члени Правління УВЕА та представники українського вітроенергетичного бізнесу обговорили ключові тенденції, що цьогоріч формували напрямок розвитку ринку, включно з інвестиційним кліматом, регуляторними змінами, інноваційними рішеннями та підходами.

На початку прес-конференції, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, коротко окреслив актуальний стан ринку вітрової енергетики, зазначивши, що «в порівнянні з попередніми роками, 2024 рік можна назвати провальним, адже в експлуатацію було введено всього 20 МВт нових вітроенергетичних потужностей». «Також, в цьому році ринок покладав великі надії на запуск нових ринкових механізмів підтримки, як, наприклад, механізм ринкової премії та «зелені» аукціони. Втім, що перший не працює належним чином, що другий – не увінчався успіхом. Зараз, в час широкомасштабної війни, не найкращий час проводити експерименти над бізнесом, навпаки, в бізнесі мають бачити партнера», – додав пан Конеченков.

Доповнюючи вступне слово голови Правління УВЕА, запрошені спікери-представники передових вітроенергетичних компаній, поділились власним досвідом ведення бізнесу у 2024 році:

Ігор Ретівов, керівник відділу з регуляторних питань в ДТЕК ВДЕ та член комітету з правових питань УВЕА: «Ми, все ж, вважаємо, що цей рік став підготовчим до майбутніх позитивних змін на ринку, адже реформи потребують часу. Наразі, ДТЕК ВДЕ не збирається зупинятись на досягнутому, ми продовжуємо будівництво другої черги Тилігульської ВЕС та здійснюємо девелопмент в Полтавській та Вінницький областях нових проєктів ВЕС. Загалом, наш портфель майбутніх проєктів становить понад 1 ГВт. Втім, ми також відкрили ще один напрямок, а саме будівництво систем зберігання енергії. В планах – побудова 200 МВт таких систем».

Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy та членкиня Правління УВЕА: «Ми також продовжуємо вести свою діяльність. Зараз, зокрема, в розробці 200 МВт нових вітроенергетичних потужностей в різних частинах Одеської області, які будуть готові до будівництва в наступному році. Втім, ми все ж потребуємо низки рішучих політичних рішень для підтримки цього сегменту енергетики, зокрема, в частині розблокування морських портів Одеси, а саме Південного і Чорноморська, оскільки, через труднощі з доставкою обладнання на майданчик, значно зростає бюджет проєкту».

Під час свого виступу, пані Рибачук також зробила важливе оголошення, проінформувавши, що 11 грудня компанія Elementum Energy успішно закрила угоду із придбання вітроенергетичного проєкту потужністю 200 МВт в західній частині України. Очікувана щорічна генерація нових ВЕС становитиме близько 700 ГВт·год, що еквівалентно річному споживанню електроенергії близько 600 тисяч людей.

Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy та заступник голови Правління УВЕА: «Наша компанія зайшла на вітроенергетичний ринок України у 2019 році, вже маючи ідею декількох проєктів. Будівництво одного із них планувалось на 2022 рік, проте не відбулось через вторгнення росії. Зараз, ми працюємо над тим, щоб все ж запустити це будівництво у 2025 році. Це буде вітрова станція потужністю 120 МВт в Одеській області. Втім, головною інвестиційною проблемою українського ринку є масштабування, адже всі проєкти, які сьогодні будуються чи розробляються є виключенням. Бізнес, насправді, відчуває критичну недостатність повноцінних механізмів фінансування вітроенергетичних проєктів в тих масштабах, в яких потребує енергосистема».

Владислав Єременко, генеральний директор УК «Вітряні парки України»: «Релокація нашого виробництва зі сходу на захід стала важливим кроком для його подальшої стійкої роботи. Хоча, наша компанія також стикається з тими ж проблемами, що і інші учасники ринку, ми намагаємо знаходити неординарні рішення. Так, наприклад, ми створили власну логістичну компанію ТОВ «Френдлі Лоджистік» і розвиваємо цілий індустріальний парк в Закарпатті. Також, в цьому ж регіоні будуємо першу вітроелектростанцію: дві вітрові турбіни вже запущені в експлуатацію, добудовується підстанція. Плануємо повністю закінчити будівництво в травні 2025 року. Загалом, наш портфель майбутніх проєктів становить 1,5 ГВт». Під час прес-конференції, пан Єременко також поділився унікальним досвідом компанії по співпраці з місцевими громадами Закарпаття, заходами по збереженню цінних екосистем Карпат та розбудовою мережі соціального житла для ВПО.

Друга частина прес-конференції стосувалась обговорення актуальних регуляторних викликів і бар’єрів, які є вагомою перепоною для міжнародних і національних інвесторів. Мова йшла і про «зелені» аукціони, і про торгівлю на вільному ринку, і про механізм ринкової премії. Зокрема, щодо останнього, Ольга Рибачук, представниця компанії, яка зробила ставку на цей механізм, відзначила, що «вже 10 місяців по всіх компаніях Elementum, які перебувають в межах цього механізму, не отримано жодної виплати. Крім того, компанії, які обрали для себе цей механізм значно дискримінуються, адже вони отримують в 3-4 рази більше команд на розвантаження ніж ті компанії, що досі перебувають в системі «зеленого» тарифу».

Олександр Подпругін, в свою чергу, вкотре повернувшись до проблеми залучення фінансування у нові вітроенергетичні проєкти, наголосив, що ефективним рішенням цього може стати механізм корпоративних PPA, стабільність яких забезпечуватиме спеціальний Фонд із гарантування мінімальної ціни електроенергії на ринку.

Представники УВЕА закінчили свою дискусію роздумами про створення на рівні держави окремої інституції, яка б опікувалась питаннями розвитку «зеленої» енергетики в Україні. «Такий орган дійсно може переключити фокус бізнесу з вирішення якихось регуляторних проблем на впровадження проєктів та інновацій», – підкреслив Владислав Єременко.

УВЕА висловлює подяку спікерам прес-конференції за відверту розмову, усім учасникам вітроенергетичного ринку за незламність і продовження ведення своєї діяльності попри всі труднощі та виклики, а представникам національних медіа за підтримку у висвітленні нагальних питань сектору та популяризацію усіх його досягнень. 

4–5 грудня 2024 року в місті Гьотеборг, Швеція, відбувся семінар EoLIS, організований WindEurope. Захід зосередився на актуальних викликах і стратегіях завершення терміну експлуатації вітрових турбін. Однією з ключових сесій стала дискусія на тему інвестиційних рішень і мотивації придбання вживаних вітрових турбін очима покупця.

Запрошеним спікером цієї сесії стала Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту УВЕА та директорка з розвитку бізнесу MCL. Вона представила перспективи використання вживаних вітрових турбін в Україні, окресливши привабливість цього сегменту для українських покупців. У своїй презентації Катерина поділилася історією розвитку ринку вживаних вітрових турбін в Україні, визначила портрет сучасного українського покупця та назвала ключові переваги вибору вживаних турбін замість нових. Зокрема, було наведено приклад одного з останніх проєктів MCL, розробленого спеціально для впровадження вживаних турбін, і представлено деякі потенційні локації для майбутніх таких проєктів.

«Згідно з даними УВЕА, загальна встановлена потужність вживаних вітрових турбін в Україні становить 32 МВт, а їх середня одинична потужність – 1, 24 МВт. Проте з 2024 року українські покупці демонструють зацікавленість у турбінах одиничною потужністю від 2 МВт і більше, в першу чергу, через дефіцит генерації в енергосистемі», – зазначила Катерина. Вона також підкреслила, що використання вживаних турбін для України є критичною потребою продиктованою воєнними реаліями: «Це швидке та економічно вигідне інвестиційне рішення для малого і середнього бізнесу, а також для місцевих об’єктів критичної інфраструктури, зокрема водоканалів».

Відповідаючи на питання аудиторії про виклики, з якими стикаються українські покупці, Катерина виокремила дві основні проблеми:

1. Експлуатація та обслуговування. На ринку бракує кваліфікованого персоналу та сервісних центрів. «Ми зацікавлені також і в розробці тренінгових програм для українського персоналу», – відзначила спікерка.
2. Якість обладнання. Покупці орієнтуються на ренововані турбіни з гарантією на 10 років експлуатації. «Зараз ми дуже серйозно підходимо до якості того обладнання, яке закуповується. Наші покупці зацікавлені тільки в реновованих вітрових турбінах, які мають виробничу гарантію на щонайменше 10 років подальшої експлуатації», – додала вона.

Модератором сесії став генеральний директор Business in Wind, компанії, яка нещодавно приєдналася до УВЕА. Він акцентував увагу на потенціалі компанії щодо проведення якісного ремонту та гарантування стабільної роботи турбін, що є особливо цінним для українських покупців.

УВЕА висловлює подяку WindEurope за надання ще одного майданчика для представлення українського вітроенергетичного ринку і підтримку України.

5 грудня 2024 року, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, а також двоє членів Комітету з правових питань УВЕА – Ігор Ретівов, ДТЕК ВДЕ, та Ольга Савченко, Altelaw – поділились своїми думками щодо результатів перших пілотних «зелених» аукціонів в Україні, ставши спікерами тематичного онлайн-заходу організованого Глобальним договором ООН в Україні спільно з ExPro в рамках Ukraine Energy Initiative.

Захід був організований з метою представити позицію бізнесу з ВДЕ щодо підходу держави до впровадження «зелених» аукціонів в Україні і ефективності взаємодії з гравцями ринку під час цього процесу. «У інвесторів немає довіри до держави через накопичену і досі невирішену проблему заборгованості на ринку електроенергії», – підкреслив Андрій Конеченков. «Ми зможемо говорити про зацікавленість інвесторів брати участь у державних «зелених» аукціонах якщо держава, зі свого боку, повністю розрахується з виробниками з ВДЕ за спожиту «зелену» електроенергію, схвалить законопроєкт №11392, який надасть можливість одному учаснику аукціону отримати не 25% , а 50% від загальної квоти, та, загалом, перегляне запропоновані квоти, привівши їх у відповідність з анонсованими і закріпленими у Національному плані дій показниками розвитку ВДЕ до 2030 року. Якщо ми прагнемо стати частиною ЄС, тоді справедливо буде орієнтуватись на його аукціонну політику, а не витрачати час на тестування моделі і виправлення допущених помилок», – додав очільник УВЕА.

«Я думаю, що проблема з «зеленими» аукціонами є ідеологічною. «Зелені» аукціони прийшли на зміну «зеленому» тарифу, тому ставлення держави до цієї моделі відразу є упередженим», – припустив Ігор Ретівов. «З представниками бізнесу ніхто не вів діалогу щодо можливостей та проблем, наявних і готових до будівництва проєктів в Україні, тому запропоновані квоти в рамках аукціону 2024 року і, вже анонсованого аукціону на 2025 рік, з урахуванням поточної моделі самих аукціонів, є нереалістичними і навряд чи цікавими для великих гравців», – додав він.

Окрім того, представники УВЕА припустили, що, окрім врегулювання всіх наявних на ринку викликів, позитивно на попит брати участь в аукціонах може вплинути рішення щодо залучення в цей процес також розподіленої генерації малої потужності.

Окремим питанням, що спричинило дискусію і роздуми між запрошеними спікерами, стало розділення квоти у 250 МВт для вітрової енергетики, анонсованої на 2025 рік, на дві окремі ітерації, по 100 і 150 МВт, відповідно. «На мою думку, в такому поділі немає критичної потреби, адже, чим більша квота, тим більше учасників і вища конкуренція. Як на мене, найкращим рішенням було б провести аукціон відразу на 250 МВт, а потім підняти цю квоту у 2026 році, щонайменше, до 800 МВт», – прокоментував Андрій Конеченков.

В свою чергу, Ольга Савченко структурувала проблематику відмови від участі в аукціонах за такими критеріями: військові ризики та недостатня розвиненість їх страхування; невизначеність ситуації з порядком фінансування ПСО, що полягає в недопрацьованості гарантій при виокремлені вартості послуги із збільшення виробництва електроенергії з альтернативних джерел з тарифу на передачу; не здійснення жодної оплати з лютого 2024 року за механізмом ринкової премії, за яким і здійснюватиметься підтримка після перемоги інвестора на аукціоні; тотальна недовіра до держави, що полягає у впевненості, що держава може застосувати ретроспективно вкрай негативні умови аукціонів, що виписані у вторинному законодавстві. Додатково Ольга зазначила, що повинні бути збільшені строки перевірки земельної ділянки, або обʼєкту нерухомості, які в майбутньому пропонуватимуться для інвестицій та забудови в аукціонах.

За результатами обговорення, організаторами буде підготовлено Довідку (White paper) із рекомендаціями по удосконаленню аукціонної моделі в Україні і збільшенню інтересу інвесторів брати участь в наступних аукціонах.

З 22 по 29 листопада 2024 року представники Правління та Секретаріату УВЕА, а також НЕК «Укренерго», здійснили робочий візит до Королівства Нідерланди. Основною метою візиту стало зміцнення партнерських зв’язків між українським і нідерландським вітроенергетичним бізнесом, обмін думками щодо відновлення енергетичного сектору України та розробка ідей для реалізації спільних проєктів. Зокрема, обговорювалися можливості розвитку наземної та офшорної вітроенергетики, впровадження нових вітротурбін потужністю до 1 МВт і реновованих вітрових турбін для забезпечення власного споживання малого і середнього бізнесу.  

Ця ініціатива стала можливою завдяки організації візиту голландською вітроенергетичною асоціацією NedZero за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні та фінансуванню Агентством підтримки Нідерландського Бізнесу (RVO) Міністерства економіки та кліматичної політики Нідерландів. Захід став продовженням проєкту з розробки законодавчих змін для стимулювання розвитку вітроенергетики в Україні.

Окрім B2B зустрічей, тижневий візит включив в себе також участь делегації у галузевих заходах, серед яких, зокрема, міжнародна конференція «Децентралізовані енергетичні рішення для безпеки України», що пройшла 25 листопада 2024 року в м. Гаага, та дводенна виставка і конференція з офшорної вітроенергетики, яка успішно відбулась в м. Амстердам. Більше того, в рамках другого заходу, представники УВЕА отримали можливість представити сучасний стан сектору наземної вітроенергетики та технічний потенціал офшорної вітроенергетики України, виступивши на окремій тематичній сесії «Наземні та офшорні вітроенергетичні рішення для економічної стійкості України», що пройшла 26 листопада 2024 року. Спікерами сесії стали члени Правління УВЕА Галина Шмідт та Іван Бондарчук, партнер юридичної фірми LCF, а також керівниця аналітичного департаменту УВЕА і директор з розвитку бізнесу ТОВ «ЕМСІЕЛ» Катерина Книш. Завдяки активності і зацікавленості аудиторії, сесія охопила не просто сучасні умови і перспективи розвитку вітроенергетичного ринку України, а й законодавчі і регуляторні рамки девелопменту вітрових проєктів в Україні, ключові тенденції із розбудови децентралізованої енергетичної системи у воюючій державі та інвестиційні переваги українського ринку. 

Першим кроком до зміцнення співпраці між нідерландським і українським вітроенергетичним бізнесами стало урочисте підписання Меморандуму про Партнерство і Співпрацю між NedZero та УВЕА вкінці згаданої сесії. Підписантами Меморандуму стали очільники національних асоціацій – Андрій Конеченков (з боку України) та Ян Вос (з боку Королівства Нідерланди). 

Ян Вос: «Нам потрібно захищати Європу і нам потрібно захищати Україну разом. І частина оборони – це не тільки воєнна міць, але й енергетична, тому що якщо немає енергії, то немає і війська. Енергія – це основний базис будь-якої війни. Тому дуже важливо, щоб ми підтримували Україну набагато більше, ніж ми це робимо зараз».

Андрій Конеченков: «Хочу висловити подяку NedZero і всьому голландському народу за їх відданість та партнерство. Ця співпраця символізує потужну синергію між Україною та Нідерландами, двома країнами, об’єднаними метою використання чистої, відновлюваної енергії для стійкого, зеленого і безпечного майбутнього».

Важливою частиною візиту стало відвідування українською делегацією виробництв таких голландських компаній як Business in Wind, одного із нових членів УВЕА, що спеціалізується на ремонті вживаних  і введенні в експлуатацію реновованих вітрових турбін, та EWT – національного виробника вітрових турбін потужності до 1 МВт включно. Обидві компанії продемонстрували чіткі наміри вести діяльність на вітроенергетичному ринку України. Делегація з України також була запрошена в Порт Eemshaven – ключовий промисловий та енергетичний хаб Нідерландів, в якому розташовані великі енергетичні об’єкти – газові, вугільні, сонячні, біоенергетичні та вітроенергетичні електростанції – а також бази для монтажу і обслуговування офшорних вітроелектростанцій у Північному морі. Перебуваючи в порту, українська група також завітала на виробництво підводних електричних кабелів компанії TKF. Окремо, для представника НЕК «Укренерго», а саме Романа Грабчака, начальника Департаменту балансової надійності, була організована зустріч з нідерландським ОСП TenneT. 

Наостанок, представники УВЕА, запросили керівництво NedZero на зустріч з компанією DRI, що розвиває вітроенергетичні проєкти в європейських країнах 

УВЕА висловлює подяку всім партнерам, які долучилися до організації та проведення цього важливого візиту, зокрема NedZero, Посольству Королівства Нідерландів в Україні та Агентству Нідерландського Бізнесу (RVO), а також всім компаніям, які відкрили двері своїх офісів і виробництв для української делегації.