Місяць: Березень 2019

28 березня 2019 року у Києві відбувся професійний захід “Hardtalk: Renewables in Details” на якому топові експерти відповідали на питання, пов’язанні зі станом запровадження нового ринку електричної енергії та готовністю НКРЕКП та операторів ринку до нового режиму державної підтримки проектів відновлюваної енергетики.

Першочерговим питанням до обговорення став довгоочікуваний Закон України “Про ринок електричної енергії”, повноцінне впровадження якого очікується вже 1 липня 2019 року. Так, за словами Антона Гудаченко, директора департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП, на сьогоднішній день Регулятор повністю готов до введення нового ринку, всі необхідні нормативно-правові документи – підготовлені. Проте, у разі появи законодавчих змін щодо відновлюваних джерел енергії, положення типового договору PPA також можуть бути змінені. “Це єдина причина, через яку даний пакет поки що не затверджено”, – повідомив пан Гудаченко.

Представник НКРЕКП також прокоментував питання щодо pre-PPA договорів та строків їхнього переукладення. “Коли ми говоримо про pre-PPA, то тут абсолютно ніякої проблеми немає, адже кінцевий строк для підписання pre-PPA – це буде кінець року….. Можливо, буде проблема із повторним підписанням договорів для вже існуючих станцій (в рамках переходу від ДП “Енергоринок” до Гарантованого покупця). В той же час таке переукладення договорів є зоною відповідальністі Гарантованого покупця”.

Іншим питанням, якому Антон Гудаченко приділив значну увагу – відповідальність за небаланс зі сторони виробників “зеленої” енергії. “Небаланс – це різниця між прогнозованим виробництвом та фактичним, адже вся електрична енергія, що була вироблена, має бути обов’язково викуплена Гарантованим покупцем. Виробник, відповідно, мусить мати прогноз та виконувати свої заявки та контракти, згідно яких він цю електроенергію продає. Відповідно, всі компанії генерації, що входять до балансуючої групи, мають нести за це відповідальність. Так, з невеликою поправкою, що вказана в Законі (прим. – проект Закону №8449-д), всі компанії, які ввели в експлуатацію свої станції до прийняття Закону, не будуть нести відповідальність за небаланс. Всі, хто ввів свої станції в експлуатацію з моменту прийняття Закону і до дати впровадження нового ринку електричної енергії, нестимуть відповідальність за небаланс по певній шкалі, що визначена Законом”, – зазначив Антон Гудаченко.

Коментуючи це питання Ілля Полулях, помічник народного депутата Верховної ради України, зазначив, що відповідальність за небаланси дійсно потрібно вводити, проте, лише з того моменту, коли “станції зможуть відповідати за небаланси”. Така ситуація можлива лише за умови функціонування ліквідного внутрішньодобового ринку, адже тоді електростанції матимуть змогу буквально за годину “переконтрактуватись”, і відповідно на годину поставки вийти з мінімальним небалансом.

Щодо строків створенням ліквідного внутрішньодобового  ринку, на думку Родіона Морозова, директора департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження АБ “Укргазбанк” – це буде поступовий процес, який тільки розпочнеться у липні 2019 року. Через рік-півтора, станції зможуть вже відслідковувати ціну і робити певні висновки. “Тобто ми припускаємо, що на кінець 2021 року інвестори будуть розуміти вартість небалансу. Далі, на реалізацію проекту по сонцю потрібно до 2-х років, по вітру – до 3-х років. Власне тому і дата повної відповідальності за небаланс була поставлена на 2024-ий рік.”

Питання щодо розвитку різних джерел відновлюваної енергії в Україні прокоментував Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації. За його словами, “надавати перевагу сонячній, вітровій енергетиці, або виробництву енергії за рахунок біомаси немає сенсу: ринок відновлюваної енергії в Україні має розвиватися гармонійно та одночасно”.

Що стосується введення в дію довгоочікуваних аукціонів, Андрій Конеченков зазначив, що значного зниження ціни “зелену” електроенергію не варто очікувати, адже, в будь-якому разі, “компанії будуть пропонувати на аукціоні економічно доцільну для себе ціну”.

За словами Євгена Дідіченка, директора НЕСС РнД Центру, співзасновника групи компаній KNESS, однією з проблем, яка сьогодні турбує гравців ринку, є затвердження квоти, а саме її розмір та розподіл.

Організаторами “Hardtalk: Renewables in Details” виступили A7 CONFERENCES спільно з юридичною фірмою GOLAW. Інформаційним партнером виступила ГС “Українська вітроенергетична асоціація”.

Більш детальна інформація на: https://www.golaw.ua/uk/article/%C2%ABhardtalk-renewables-in-details%C2%BB–u-kijevi-rozpovili-pro-perspektivi-ta-problematiku-rinku-%C2%ABzelenoi%C2%BB-energetiki

28 березня 2018 року Українсько-Данський Енергетичний центр презентував сценарії реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року. Cемінар  пройшов в рамках проекту “Довгострокове енергетичне моделювання та прогнозування в Україні: сценарії до Плану заходів з реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року”.  Даний проект є складовою ініціативи “Стійка енергетика сприятлива до навколишнього середовища”, що реалізується в рамках Програми енергетичного партнерства між Україною та Данією.

У своїй вітальній промові Ольга Буславець, Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Голова Українсько-Данського енергетичного центру зазначила, що метою даного проекту “є підтримка в реалізації нової Енергетичної стратегії України до 2035 року (ЕСУ2035) шляхом надання цьому процесу аналітичного супроводження з використанням сучасного модельного інструментарію”.

Команда проекту, до складу якої увійшли представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Данського енергетичного агентства, Українсько-Данського енергетичного центру, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Данського технічного університету, оновила базу даних та удосконалила структуру моделі TIMES-Україна, опрацювала перелік заходів та розробила сценарії досягнення цілей Енергетичної стратегії України до 2035 року.

“Сподіваюсь, що результати даного проекту будуть використані при розробці Плану заходів з  реалізації другого і третього етапів Енергетичної стратегії Україні. Крім того, результати моделювання у рамках проекту можуть бути використані при розробці нових планів з розвитку енергоефективності і відновлюваних джерел енергії після 2020 року”, – підкреслила Ольга Буславець.

В результаті проведеного моделювання визначено Базовий та ряд альтернативних сценаріїв, що охоплюють найбільш ймовірні варіанти розвитку енергетичного сектору. Зокрема, Базовий сценарій побудований для визначення оптимальної траєкторії розвитку галузі з метою досягнення ключових цільових показників ЕСУ2035, зокрема:

• Енергоефективності ВВП;
• Частки відновлюваної енергетики у ЗППЕ;
• Мінімальної частки електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел;
• Уведення додатково 1 ГВт потужностей атомних електростанцій в 2025 році.

Альтернативні сценарії досягнення цілей ЕСУ2035 або сценарії “чутливості” відрізняються від Базового сценарію ефективністю реалізації окремих політик та набором технологічних рішень. Зокрема:

• Сценарій “Низьких темпів зростання відновлюваної енергетики” відповідно до припущень фахівців ДП “НЕК “Укренерго” щодо перспектив нарощення обсягів виробництва електроенергії гідро-, вітровими та сонячними електростанціями.
• Сценарій “Без нових ядерних реакторів у 2025 році”, в якому проаналізовано наслідки затримки, принаймні, до 2030 року, введення в дію нових потужностей АЕС.
• Сценарій “Нові технології балансування” що враховує нові технологічні рішення для забезпечення балансової надійності енергосистеми в умовах зростання частки відновлюваної енергетики.
• Сценарій “Зелено-вугільний парадокс”, в якому увага зосереджена на модернізації та подовженні терміну експлуатації існуючих вугільних енергоблоків теплових електростанцій, що будуть забезпечувати необхідний обсяг вторинного і третинного резервів.
• Сценарій “Оптимізація балансування”, що враховує ефект від запровадження системи точного прогнозування виробітку сонячними і вітровими електростанціями. В тому числі, впливу на необхідний обсяг балансуючих резервів.

Додаткові сценарії ставлять цілі ЕСУ2035 у більш широкий контекст (як національний, так і міжнародний). Так, у сценарії Національні стратегії цілі ЕСУ2035 доповнено національними цілями і запланованими заходами інших стратегічних документів (Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання та Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року). У сценарії Низьковуглецеве суспільство умови попереднього сценарію доповнені метою скорочення викидів ПГ у 2050 році на 80% від рівня 1990 року. Такі сценарні припущення можна вважати максимально наближеними до умов та цілей прийнятої в ЄС політики попередження зміни клімату. Нарешті, сценарій Бездієвий є гіпотетичним та враховує лише ті політики, заходи та цілі, які були прийняті до 2015 року (тобто політики, заходи та цілі з ЕСУ2035 та інших стратегічних документів не бралися до уваги); цей сценарій був розроблений з метою створення бази для порівняння результатів розрахунків за іншими сценаріями.

Представляючи отримані в рамках проекту результати, Олександр Дячук, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», зазначив: “Застосування економіко-математичних методів та моделей в стратегічному плануванні та управлінні енергетикою дозволяє отримувати не лише кількісні, але й якісні оцінки прийнятих або запланованих рішень. Не використання економічно-доцільного потенціалу ВДЕ після 2035 року змушуватиме використовувати більш дорогу теплову генерацію, що суттєво позначиться на загальній вартості та споживанні електроенергії в системі. Сьогоднішній “зелено-вугільний парадокс” економічно вигідно долається застосуванням сучасних балансуючих технологій та засобами керування попитом, при цьому відбуватиметься більш інтенсивне та надійне зростання відновлюваної енергетики”.

UDEC_FinalWorkshop_28-03-2019-v06.pdf

З 18 по 20 березня 2019 року в рамках двосторонньої міжурядової співпраці відповідно до Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данії про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-Данського Енергетичного Центру, в Данії було проведено ряд семінарів та зустрічей, присвячених успішному досвіду Данії в балансуванні енергетичної системи, безпеки постачання та управління попитом.

Українська делегація, очолювана Ольгою Буславець, Головою Українсько-Данського енергетичного центру, Генеральним директором Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, відвідала головний офіс данського системного оператора Energinet.DK. За словами працівників компанії, одним з головних завдань Energinet є інтегрування ВДЕ в енергосистему Данії та забезпечення безпеки електропостачання. Українська делегація, до складу якої увійшли представники Міненерговугілля, ДП “НЕК “Укренерго” та Української вітроенергетичної асоціації, ознайомилась з роботою диспетчерського центру, функціонуванням ринків електроенергії, в першу чергу, ринків на добу наперед, внутрішньодобового та балансуючого. Особлива увага приділялася питанням прогнозування та балансування виробництва вітрової і сонячної електроенергії, а також використанню відповідних методів та технологій для забезпечення безпечного функціонування енергосистеми Данії. Українські експерти також відвідали 400 кВ підстанцію в місті Фраунгде, де встановлений синхронний компенсатор.

Цікавою була зустріч з представниками компанії Vestas, в ході якої обговорювались питання прогнозування виробітку електроенергії за рахунок енергії вітру та сонця як для внутрішньодобового та на добу наперед ринків, так й довгострокові прогнози. На зустрічі був присутній Посол України в Данії Михайло Видойник. Учасники семінару мали можливість ознайомитися з методикою прогнозування вітрової та сонячної генерації данськими компаніями ENFOR та CONWX, які активно працюють в секторі прогнозування на ринках багатьох країн. Представники компаній Vestas, ENFOR та CONWX презентували свій досвід роботи, в першу чергу, в Центральній та Східній Європі, та результати прогнозування виробітку “зеленої” електроенергії на станціях в Україні.

Коментуючи необхідність впровадження аукціонів з ВДЕ в Україні, Ольга Буславець, підкреслила, що Міненерговугілля, як центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує політику розвитку електроенергетичного комплексу України, розуміє необхідність забезпечення, з одного боку, адекватної ціни на електроенергію для споживачів, з іншого – створення сприятливих умов для залучення інвестицій в галузь відновлювальної енергетики: “Безумовно, в наших планах зафіксовані подальші кроки з синхронізації нашої енергосистеми з загальноєвропейською енергосистемою ENTSO-E, і подальша інтеграція ринку до європейського. Це наша середньострокова перспектива і для того, щоб виконати всі умови майбутньої синхронізації, щоб бути прийнятими в Європейську енергосистему, ми повинні будемо довести свою балансову достатність. Це завдання ускладнюється тим, що активне зростання ВДЕ при відсутності відповідальності за небаланси не дає правильних посилів для інвесторів будувати балансуючі потужності, вчитися прогнозувати виробіток електроенергії. Тому дуже важливою позицією, на якій наполягає Міністерство, а я підкреслю, що Міністерство відповідає за безпеку постачання електроенергії споживачам, за надійну роботу енергосистеми, є необхідність введення повної відповідальності виробників електроенергії з ВДЕ за свої небаланси. Також, Міністерством зараз розроблений і допрацьовується порядок проведення конкурсів на будівництво генеруючих потужностей і реалізацію заходів з управління попитом на електроенергію. Цей документ прописує правила і гарантії для інвесторів, які прийдуть на конкурс з метою будівництва необхідної для енергосистеми України генеруючої потужності, зокрема – високоманеврової, що в свою чергу дозволить інтегрувати в енергосистему більшу кількість ВДЕ. Я б не хотіла, щоб інвестори сприймали посилення відповідальності за небаланс як додаткові витрати. Навпаки, інвестиції в розвиток високоманевреної генерації, або в будівництво накопичувачів енергії – це перспективний бізнес в нашій країні, з огляду на брак регулюючих потужностей”.

Треба зазначити, що розвитку відновлюваної електроенергетики в Данії сприяла не тільки політична воля її уряду і бажання данців перейти від викопного палива до “зеленої” енергетики, але й існуючі технічні можливості. В той час, коли українська делегація перебувала у Данії, 19 березня за рахунок енергії вітру було вироблено 115% електроенергії. Залишок електроенергії був переданий іншім європейським країнам через мережу інтерконекторів.

На думку Голови правління УВЕА, Віце-президента Всесвітньої вітроенергетичної асоціації “інтеграція ОЕС України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E, яка передбачена Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, зможе також вирішувати проблему перевиробництва “зеленої” електроенергії в Україні. Завдяки великим обсягам атомної генерації Україна не зможе сьогодні обійтися без впровадження високоманеврених потужностей, підвищення точності прогнозування виробітку СЕС і ВЕС. І це питання має вирішуватися терміново”.

Українська вітроенергетична асоціація висловлює свою вдячність Українсько-Данському Енергетичному Центру та безпосередньо його голові, Ользі Буславець, за надану можливість взяти участь в заході.

З 12 по 15 березня 2019 р. в  с.м.т. Славське Львівської області відбулася науково-практична конференція “Впровадження Закону України “Про ринок електричної енергії”. Метою конференції стало обговорення сучасного стану енергетики та енергоринку, інформаційного забезпечення та моніторингу безпеки постачання електроенергії в умовах функціонування нового ринку електроенергії України, договірне забезпечення ринку, прогноз та структура покриття добових графіків потужності тощо. Дискусії учасників заходу були присвячені питанням своєчасного переходу на нову модель електричного ринку України і усунення бар’єрів, що затримують цей процес.

В роботі конференції прийняли участь експерти, які відповідають за впровадження нової моделі ринку електроенергії, а саме: представники ДП НЕК “Укренерго”, ДП “Енергоринок”, компаній операторів системи розподілу електроенергії та компаній постачальників електроенергії, ДП НАЕК “Енергоатом”, ДТЕК-Енерго, ПАО “Центренерго”, ПрАТ “Укргідроенерго”, АТ “Укрзалізниці”, співробітники різних ТЕЦ. Вперше в даному заході приймала участь Українська вітроенергетична асоціація.

Враховуючи аналіз Закону України “Про ринок електричної енергії”, зробленого представниками НЕК “Укренерго”, учасники конференції зазначили необхідність негайного нормативно-правовго врегулювання питань з моніторингу безпеки постачання електроенергії і запровадження ринку допоміжних послуг та балансуючого ринку.

Одним з актуальних питань сучасного ринку електроенергетики України, на думку експертів, є розробка методів та засобів прогнозування погодинного генерування електроенергії за рахунок вітру та сонця на добу наперед. Процес розробки та погодження цих методів та засобів повинен відбутися ще до введення в дію Закону, для чого потребується додатковий час та фінансування. Методи та засоби прогнозування, які будуть застосовані на ринку, мають забезпечувати, в кінцевому рахунку, точність прогнозування в межах 5% похибки. Для забезпечення такої точності необхідно мати якісні ретроспективні дані щодо роботи СЕС та ВЕС і якісний метеорологічний прогноз на добу наперед.

“На даний час розвиток ВДЕ не узгоджений з можливостями забезпечити їх балансування, – зазначив у своїй презентації Анатолій Лапко, керівник групи оцінки адекватності генерації Відділу розрахунків енергетичних режимів Департаменту оперативно-диспетчерської роботи ДП “НЕК “Укренерго”.- Для вирішення цієї проблеми є декілька рішень, наприклад, впровадження електростанцій зі швидким стартом або високоманевреної газової генерації”.

Учасниками конференції була створена Робоча група для підготовки пропозицій щодо внесення зауважень та пропозицій до відповідних профільних Міністерств та установ стосовно найскорішого введення в дію Закону “Про ринок електричної енергії”, без впровадження яких виникатиме багато проблем щодо функціонування даного Закону.

До складу Робочої групи був обраний Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, віце-президент WWEA.

З рішенням конференції можна буде ознайомитися на сайті: https://www.ntseu.net.ua/news/472-slavske-2019-2

Організаторами конференції виступили Науково-технічна спілка енергетиків України (НТСЕУ), Міненерговугілля України, НЕК “Укренерго”, НКРЕКП, Національний університет “Львівська політехніка”, Вінницький Науково-технічний університет.

13 березня 2019 року пройшов методологічний семінар щодо розробки другого національно-визначеного внеску (НВВ) України до Паризької угоди, організований Департаментом з питань зміни клімату та захисту озонового шару Міністерства екології та природних ресурсів України в рамках Проекту ЄБРР “Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-визначеного внеску” за фінансової підтримки Міжнародного агентства розвитку Швеції (SIDA). Проект виконується ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Учасники семінару обговорили цілі, методологічні аспекти та засоби моделювання  для сценарної оцінки динаміки викидів парникових газів в Україні за секторами. Зокрема, було приділено увагу підходам до моделювання для цілей другого НВВ для таких секторів як: енергетика та промислові процеси, землекористування, сільське та лісове господарства і сектор відходів.

У своєму виступі Тарас Бебешко, експерт проекту ЄБРР “Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-визначеного внеску” зазначив, що НВВ має на увазі і утримання підвищення температури в рамках 1,50, і боротьбу з бідністю, і право нації на розвиток. “НВВ – це той внесок, котрий держава, країна, з розгляду на власне визначення “сталого розвитку” для національних цілей, може зробити в глобальну боротьбу зі зміною клімату. Ми не маємо право нехтувати ані власним майбутнім, ані власним розвитком задля будь-яких умов. Основа НВВ України має бути людяність і сталий розвиток”, – підкреслив Тарас Бебешко.

Для розробки другого НВВ була створена робоча група, до складу якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, професійних та громадських неурядових організацій, бізнесу, регіональних та муніципальних об’єднань та асоціацій, науковці, експерти та представники міжнародних донорських та фінансових організацій. Українська вітроенергетична асоціація – є членом Робочої групи з розробки нового національно-визначеного внеску України до Паризької угоди.