Місяць: Квітень 2021

Новоопубліковане дослідження Глобальної ради з вітроенергетики (GWEC) демонструє, що завдяки значному розширенню галузі вітрової енергетики протягом наступних 5 років, сектор може створити 3,3 млн нових робочих місць у всьому світі. Цей показник включає офіційне працевлаштування як у секторі наземної, так і офшорної вітроенергетики, та охоплює весь ланцюжок поставок та реалізації проєкту: планування та девелопмент; виробництво, встановлення вітрового обладнання; експлуатація, технічне обслуговування вітрової електростанції та зняття з експлуатації вітроенергетичного обладнання.

За даними Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA), на сьогодні у світі вже введено в експлуатацію 751 ГВт вітроенергетичних потужностей, а в секторі вітроенергетики вже створено майже 1,2 мільйона робочих місць у всьому світі. На провідних світових ринках вітроенергетики вже працюють сотні тисяч офіційно працевлаштованих робітників. Станом на 2020 рік, відповідно до глобального опитування GWEC Market Intelligence, у вітроенергетичному секторі Китаю працює 550 000 робітників, 260 000 робітників — в Бразилії, 115 000 — в США та 63 000 в Індії.

GWEC Market Intelligence прогнозує, що додаткові 470 ГВт нових наземних та офшорних вітроенергетичних потужностей будуть введені в експлуатацію протягом  2021-2025 років у всьому світі. Виходячи з існуючих розрахунків щодо створення робочих місць, цей сплеск нових потужностей може створити 3,3 мільйона “зелених” і довгострокових робочих місць протягом 25-річного терміну експлуатації вітроенергетичного проєкту.  Багато з цих робочих місць будуть створені на місцях, наприклад, на етапі будівництва та технічного обслуговування вітростанцій. Більшість із цих робочих місць буде створено на таких швидкозростаючих вітроенергетичних ринках як Китай, США, Індія, Німеччина, Великобританія, Бразилія, Франція, Швеція, Іспанія, ПАР та Тайвань.

Нагадаємо, що відповідно до дослідження IRENA, для 1 МВт типового 50 МВт наземного вітроенергетичного проєкту вимагається створення 5,24 робочих місць протягом 25-річного терміну експлуатації станції. Для типового 500 МВт офшорного вітроенергетичного проєкту вимагається створення 17,29  робочих місць протягом 25-річного терміну експлуатації станції.

Цікаво що, відповідно до інформації у журналі “Економічне моделювання” (англ. Economic Modelling), 1 млн доларів США, витрачених на відновлювані джерела енергії, створює 7,49 постійних робочих місць, що втричі більше порівняно з сектором викопного палива, в якому ті самі інвестиції створюють лише  2,66 робочих місця. Тобто, при здійсненні переходу від викопного палива до відновлюваних джерел енергії на 1 млн дол США може, в середньому, створити 5 нових робочих місць.

Більше: https://gwec.net/wind-can-power-3-3-million-new-jobs-worldwide-over-next-five-years/

У квітні 2021 року Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) опублікувало свій щорічний Глобальний енергетичний огляд 2021 року (Global Energy Review 2021).

В Огляді досліджується чи призведе масове відновлення діяльності, в таких об’ємах як практикувалось до пандемії, до відповідного підвищення викидів CO_2, і в якій мірі нова політика спрямована на підтримку сталого розвитку зможе стримати підвищення викидів парникових газів.

Ключові висновки Огляду:

1. Пандемія COVID-19 продовжує впливати на глобальний попит на енергію та енергоресурси. Третя хвиля пандемії продовжує диктувати порядок денний сучасної життєдіяльності суспільства та обмежувати попит на енергію через введення нових карантинних обмежень. Проте процес вакцинації подає надію щодо швидкого відновлення національних економік від наслідків пандемії. Передбачається, що обсяг глобального економічного виробництва зросте на 6% у 2021 році, що, відповідно, призведе до зростання світового ВВП на 2% порівняно з 2019 роком.

2. Глобальний попит на енергію зросте на 4,6% у 2021 році, що компенсує 4% падіння 2020 року та стане на 0,5% вище показника 2019 року. Майже 70% прогнозованого підвищеного попиту на енергію припаде на ринки та країни, що розвиваються, в яких попит на енергію має зрости на 3,4% порівняно з показником 2019 року. Споживання ж енергії в країнах з розвиненою економікою все ще буде на 3% нижчим за показник до часів пандемії COVID-19.

3. За прогнозом МЕА, попит на викопні джерела енергії також зросте у 2021 році. Очікується, що глобальний попит на вугілля у 2021 році зросте на 4,5%, при чому 80% цього попиту припаде на Азію, попит на природний газ зросте на 3,2%, чому буде сприяти підвищення попиту в Азії, Російській Федерації, та на Близькому Сході. В той же час, незважаючи на очікуване річне зростання на 6,2% у 2021 році, глобальний попит на нафту, як і раніше, буде на 3% нижчим за показник 2019 року.

4. У 2021 році попит на електроенергію зросте на 4,5% або більш ніж на 1000 ТВт•год, закріпивши частку електроенергії в кінцевому споживанні енергії на рівні понад 20%.

5. Попит на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) зріс на 3% у 2020 році, і у 2021 році має продовжувати зростати у всіх секторах економіки — в енергетиці, теплопостачанні, промисловості і на транспорті. Прогнозується, що виробництво електроенергії з ВДЕ у 2021 році має збільшитись більш ніж на 8% і досягнути 8 300 ТВт•год, що є найбільшим річним показником з 1970 року.

6. Дві третини росту відновлюваних джерел енергії забезпечуватиметься сонячною та вітровою енергетикою. Прогнозується, що частка відновлюваних джерел у виробництві електроенергії зросте майже до 30% у 2021 році (від 27% у 2019 році), що є найвищим показником з часів промислової революції. Очікується рекордне річне зростання обсягів вітрової генерації на близько 275  ТВт•год або на 17% порівняно з 2020 роком . Разом з вітровою генерацією, експерти МЕА прогнозують подальше зростання сонячної, гідроенергетичної та біоенергетичної генерацій.

7. На Китай припадає половина глобального приросту “зеленої” електроенергії. Слідом за Китаєм розташовуються США, Європейський Союз та Індія. Очікується, що у 2021 році за рахунок сонячної та вітрової енергій в Китаї вироблятиметься понад 900 ТВт•год електроенергії, в Європейському Союзі — близько 580 ТВт•год, в США — 550  ТВт•год. Разом на ці країни припадає близько третини глобальних обсягів сонячної та вітрової генерацій.

Повний Звіт:  https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2021

Презентація МЕА в рамках щорічної міжнародної конференції УВЕА “Вітроенергетичний сектор України: перехід від “зеленого” тарифу до ринкових умов”: https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1oZ-nzhouI32l3FcDQnRzl68zxc4uX0lo

Протягом 20-21 квітня 2021 року, Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) успішно провела масштабну Міжнародну конференцію “Вітроенергетичний сектор України: Перехід від “зеленого” тарифу до ринкових умов”. Цьогорічна конференція була організована у партнерстві з Європейською вітроенергетичною асоціацією WindEurope за підтримки Міністерства енергетики України та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Генеральним спонсором  стала компанія Vestas Northern & Central Europe. Інформаційну підтримку конференції забезпечували компанії-члени та постійні партнери УВЕА, а саме: компанія UDP Renewables, Професійна асоціація екологів України, Турецько-український союз промисловців та бізнесменів (TUSiB), платформа для інвестицій у відновлювану енергетику GetMarket, Энергореформа, Elektrovesti та ExproConsulting. У зв’язку з карантинними обмеженнями, цьогоріч конференція відбулася в онлайн форматі; студія конференції працювала в самому центрі Києва, на Майдані Незалежності, у бізнес-центрі Spaces Maidan Plaza.

Протягом двох днів у конференції взяли участь 33 міжнародних та національних спікера, понад 500 учасників з 25 країн світу: України, Німеччини, ПАР, Австрії, Угорщини, Данії, Індії, Болгарії, Туреччини, Іспанії, Чилі, Швеції, Франції, Катару, Греції, Грузії, Сполученого Королівства, Узбекистану, Чехії, Словаччини, Сербії, Білорусі, Латвії, Нідерландів та Чорногорії.

Цьогорічна конференція УВЕА була присвячена обговоренню подальшого розвитку вітроенергетики в Україні після 2022 року, року коли нові вітрові та сонячні електростанції не зможуть отримувати “зелений” тариф: “Нашою ідеєю було розділити конференцію на два дні: перший день – міжнародний досвід, другий день – українські реалії та очікування. Після конференції ми плануємо проаналізувати всі погляди та ідеї і вийти на рівень Міністерства енергетики з конкретною пропозицією подальшого розвитку вітрової енергетики, яка влаштує і державні органи влади, і інвесторів”, – відзначив Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА.

Протягом двох днів конференції, представники профільних державних органів влади (Міністерство енергетики України, Держенергоефективності, НКРЕКП), народні депутати, представники провідних міжнародних організацій, гравці ринку електроенергії, включно з НЕК “Укренерго”, ДП “Гарантований покупець”, виробники вітроенергетичного обладнання та вітроенергетичнї компанії надали своє бачення подальшого розвитку вітрової енергетики в Україні та презентували досвід світових держав з впровадження змін у механізмах підтримки ВДЕ. Не оминули увагою організатори заходу також і Секретаріат Енергетичного Співтовариства, який відіграє ключову роль у вирішенні сучасної кризи на ринку електроенергії.

Під час урочистого відкриття конференції, Президент Vestas Northern & Central Europe Нілс де Баар зазначив, що “незважаючи ні на пандемію COVID-19, ні на політичну турбулентність в Україні, український вітроенергетичний ринок досі залишається доволі привабливим і досвід компанії Vestas є цьому підтвердженням, адже з 1.3 ГВт вітроенергетичних потужностей встановлених в Україні, більша половина припадає на турбіни виробництва компанії Vestas”.

Значна увага була прикута до виступу заступника Міністра енергетики України Юрія Бойко, який підкреслив: “Міненерго бачить можливість досягнення стратегічних показників розвитку галузі, в першу чергу, за рахунок нереалізованого потенціалу вітрової та біоенергетики. …Одним з дієвих механізмів (ред. розвитку ВДЕ) є перехід від підтримки виробників за моделлю “зеленого” тарифу, до так званої системи Feed-in-premium або контракт на різницю, при чому як для існуючих договорів продажу, так і для контрактів, що будуть укладені в майбутньому переможцями аукціонів”.

Почесним спікером конференції також став Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данія в Україні, Грузії та Вірменії Олє Міккельсен, який окреслив потенціал Дансько-Українського енергетичного партнерства, надавши особливу увагу розвитку вітрової енергетики.

Джайлз Діксон, Виконавчий директор WindEurope, представив економічні та екологічні переваги вітрової енергетики: “Вітрова енергетика приносить 37 млрд Євро у ВВП ЄС щорічно, а кожна вітроенергетична установка сприяє залученню в середньому 10 млн Євро в економіку”.

Значну увагу учасників конференції викликав виступ Дірка Бушле, Заступника директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства, який наголосив: “Необхідна глибока реформа механізмів підтримки ВДЕ. Україна має швидше переходити на наступний рівень, на аукціони з підтримки ВДЕ. Ми маємо відходити від “зеленого” тарифу”. Не зміг Дірк Бушле оминути увагою також питання виконання Меморандуму: “Невиконання Меморандуму про взаєморозуміння загрожує вирішенню кризи. Ми ігноруємо всі (ред. кризи 2019-2020 року), в результаті чого інвестори почнуть подавати арбітражні позови, що буде мати негативний ефект для України”.

Народний депутат України та співголова МФО “Чиста енергія – здорове довкілля” Людмила Буймістер: “Необхідний поступовий перехід від “зеленого” тарифу до більш ринкових механізмів підтримки ВДЕ. Але проблема України полягає в тому, що ми досі не побудували здоровий і конкурентний ринок електричної енергії… що призвело до колосальних збитків на ринку. Лише після вирішення цих проблем і стабілізації роботи ринку за цивілізованими правилами, можна буде переходити до більш ринкових умов розвитку сектору ВДЕ”.

Питання реінтеграції тимчасово окупованих територій за рахунок розвитку відновлюваних джерел енергії було піднято Заступником Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій В’ячеславом Шаповаловим, який зазначив, що Концепція пріоритетного розвитку Луганської і Донецької області затверджена Кабміном в грудні 2020 року, передбачає розвиток вітрової енергетики”.

Представники Міжнародного енергетичного агентства, BloombergNEF та WoodMackenzie висвітлили світові тенденції з розвитку відновлюваних джерел енергії та надали експертну оцінку інвестиційній привабливості України.

Важливими для делегатів були також презентації виробників вітрового обладнання, які вже протягом багатьох років працюють на ринку України, а саме Vestas, GE, Nordex Acciona та “Вітряні парки України”, які представили новітні вітроенергетичні технології на ринку.

В свою чергу, представники вітроенергетичних компаній поділились своїм баченням та пропозиціями щодо подальшого розвитку галузі. Під час конференції був представлений пілотний проєкт виробництва “зеленого” водню за рахунок вітрової енергії. Сенсацією конференції стала презентація Білої книги з розвитку офшорної вітроенергетики в Україні.

12 квітня 2021 року, Українська вітроенергетична асоціація провела вебінар “Особливості укладання договір поставки вітрових турбін”. Цей вебінар став другим із серії вебінарів УВЕА 2021, присвячених як практичним, так і теоретичним аспектам розвитку національної вітроенергетичної галузі.

Введенню в експлуатацію вітроелектростанцій передують переговори між девелоперами та виробниками вітрових турбін щодо договорів поставки вітрових турбін. Переговори можуть тривати від кількох місяців до року, у разі погодження договорів з фінансовими установами. Строк поставки вітрових турбін також достатньо тривалий процес, який займає не менше дев’яти місяців.  Тому для встановлення та введення в експлуатацію вітрових турбін в 2022 році вже зараз потрібно укладати договори поставки із виробниками вітрових турбін. 

Спікерами другого вебінару стали представники юридичної фірми Sayenko Kharenkо – члена УВЕА. Під час вебінару, Марина Гріцишина, радник, керівник практики енергетики Sayenko Kharenko, член правління УВЕА, та Володимир Яремко, радник, керівник індустріальної групи інфраструктура Sayenko Kharenko, розкрили наступні питання:

• яким чином структурувати договірні документи для поставки вітрових турбін;
• який договір укладати  – договір поставки чи ЕРС контракт;
• які особливості оншорних та офшорних зобов’язань за договорами;
• які стандартні форми договорів використовують для поставки вітрових турбін;
• особливості укладання договорів за формою FIDIC

Модерував дискусію Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА.

Запис вебінару: https://www.youtube.com/watch?v=bj3tkeYkaiw&t=654s

Мета будь-якої сучасної компанії, наряду з удосконаленням автоматизації процесів та впровадженням технологій у роботу, розуміти свою відповідальність перед суспільством та майбутнім поколінням. Сьогодні економічна та екологічна свідомість торкається кожного з нас, виникає потреба у залученні відповідального бізнесу до утримання еколого-економічного та соціального балансу.

До когорти таких компаній долучається юридична фірма EVERLEGAL, основою цінностей якої є екологічна свідомість. EVERLEGAL відкриває напрямок сталого розвитку, в основу якого закладено – постійний вклад у сталий розвиток через розумне використання та переробку обмежених ресурсів та юридичну підтримку проєктів, що сприяють вирішенню екологічних проблем. 

Для розвитку напрямку у EVERLEGAL зібрали професійну команду юристів на чолі з керівними партнерами – Євгенієм Дейнеко та Андрієм Оленюком. Команда розділила діяльність напрямку на три розділи: сталий бізнес та сталий менеджмент, сталий розвиток та клієнти, сталий розвиток та проєкти.

Як відповідальний бізнес, компанія вже взяла на себе конкретні зобов’язання: скоротити використання електроенергії, пластику, паперу та зменшити свій вуглецевий слід до 2025 року. 

• В рамках напрямку EVERLEGAL посилює свою діяльність у секторах відновлюваної енергетики та екології, та активно підтримує «зелені» ініціативи й екологічні проєкти, таким чином, вносячи вклад у досягнення 6, 7 та 13 глобальних цілей сталого розвитку, визначених ООН у 2015 році. 
• EVERLEGAL долучається до різних глобальних організацій та проєктів, й впроваджує свої «сталі» ініціативи, серед яких – створення першої в Україні платформи для інвестицій у зелені проєкти GetMarket.
• Окрім того, команда EVERLEGAL зосереджена на покращенні нормативно-правового середовища в секторі сталого розвитку. Компанія долучається до підготовки і складання законопроєктів в секторі. 

Також команда юристів EVERLEGAL надає юридичну підтримку компаніям та організаціям щодо різних викликів у питаннях сталого розвитку.

Більш детально про напрямок сталого розвитку в EVERLEGAL ви можете переглянути за ПОСИЛАННЯМ: https://everlegal.ua/stalyy-rozvytok

В 2021 року, як  і у 2020 році, УВЕА проводить серію вебінарів, присвячену як загальним, так і практичним аспектам розвитку національної вітроенергетичної галузі. В п’ятницю, 2 квітня, відбувся перший вебінар цієї серії  – “Управління вітроенергетичним проєктом під час будівництва та експлуатації”.

В рамках вебінару була представлена діяльність компанії Bureau Veritas Ukraine яка надає комплексі послуги в галузі сертифікації, інспекцій, аудитів, випробувань, навчання та управління проєктами.

Спікерами першого вебінару стали Арсен Панасюк, Директор промислового департаменту  Bureau Veritas Ukraine та Володимир Гром, Менеджер з промислової безпеки та охорони навколишнього середовища промислового департаменту  Bureau Veritas Ukraine.

Запис вебінару: https://www.youtube.com/watch?v=Z84_KuCNvXM&t=20s

Презентації спікерів: https://drive.google.com/drive/folders/1hMSsbdKM0Q2tkmY0HNHJMd4beK8S0CYR?usp=sharing