Місяць: Вересень 2019

Британська консалтингова компанія Invest In Network при повній підтримці Уряду Республіки Узбекистан і під патронатом Міністерства енергетики та Міністерства інвестицій і зовнішньої торгівлі країни з 25-27 вересня провела в Ташкенті 3-х денний конгрес в Узбекистані “Енергетичний Тиждень Узбекистану 2019”. Українська вітроенергетична асоціація виступила інформаційним партнером Конгресу.

Захід, який охопив  весь енергетичний сектор країни, від генеруючих потужностей з акцентом на відновлювані джерела енергії, до ліній передачі і розподілу, був спрямований на демонстрацію енергетичного потенціалу Узбекістана і залучення до співпраці іноземних компаній.

Серед понад 250 учасників з різних країн світу були представники міжнародних фінансових інституцій, в тому числі Світового банку, IFC, GIZ, AIIB, компаній, які працюють на світовому ринку ВДЕ: SkyPower Global, Dongfang Electric, LONGi Solar, Jinko Solar, Acciona Energia, Vestas, Risen Energy, GLOBAL Hydro Energy, ABB та багато інших.

З вітальною промовою на відкритті заходу виступили голова делегації ЄС в Узбекистані Едуардс Стіпрайс, голова Представництва GIZ в Узбекистані Йорг Пуделька, президент Американської Торгівельної Палати в Узбекистані Хюго Міндерхайд та віце-президент SkyPоwer Global Майкл Касумов.

В рамках ділової програми інвестори ознайомилися з портфелем державних проектів Узбекистану, серед яких є будівництво СЕС потужністю 100 МВт в Навоїйській області, ТЕС комбінованого циклу в Сирдар’янській області та ВЕС потужністю 500 МВт в Каракалпакстане.

В рамках фокус-сесій заходу учасники вивчили поточний стан і перспективи розвитку гідро, сонячної та вітрової енергетики Узбекистану, Киргизстану, Казахстану і Таджикистану; були представлені основні джерела фінансування проектів, прогноз розвитку “зеленої” енергетики і можливі бар’єри в реалізації проектів з ВДЕ.

Круглий стіл, присвячений Міжнародному співробітництву й стимулам подальшого розвитку електроенергетичних ринків країн Середньої Азії, ще раз чітко продемонстрував, на прикладі Узбекистану, Киргизстану, Казахстану та Таджикистану, що лише сприятлива для інвесторів законодавча підтримка сектору відновлюваної енергетики може змінити застарілу енергосистему яка існує за рахунок викопного палива. Голова Правління УВЕА, віце-президент WWEA Андрій Конеченков, який модерував дискусію, закликав національні профільні асоціації країн Середньої Азії, присутні на Круглому столі, приєднатися до Платформи 100% за рахунок ВДЕ для переходу на безвуглецеву економіку і досягнення  цілей Паризької угоди зі зміни клімату.

Захід став значущою подією в енергетичному секторі Центральної Азії і першим незалежним майданчиком сектора ВДЕ Узбекистану в форматі B2B.

24 вересня 2019 року в Києві пройшла Міжнародна конференція “Енергетика України – ефективна сфера залучення інвестицій”, організатором якої виступила Громадська організація “Асоціація Українських і Арабських Бізнесменів і Інвесторів” (АУАБІ).

Захід спрямований на підтримку розвитку відновлюваної енергетики України, залученню додаткових інвестицій в енергетичний сектор країни та популяризації України як країни, що активно розвиває відновлювану енергетику на національному і міжнародному рівнях, зібрав власників проектів з ВДЕ, керівників та представників енергетичної промисловості та банківської сфери України та країн Арабського світу, фахівців з енергетики. На запрошення голови AUABI Мохаммада Саліма Алотті на конференцію прибула делегація арабських інвесторів, яку очолив Мохаммед Аль Таані, генеральний секретар Комісії з питань відновлюваної енергетики Арабських Республік (AREC).

“Мета AREC – сприяння і просування культури використання відновлюваної енергетики та енергоефективності у всіх сферах життя. Майбутні інвестиції у відновлювані джерела енергії та енергоефективність до 2035 року в арабських країнах досягнуть понад 500 млрд доларів і 200 млрд доларів в країнах Європи”, – зазначив Аль Таані.

У своему виступі голова Правління УВЕА Андрій Конеченков закликав присутніх до співробітництва: “За останні два роки ринок відновлюваної електроенергетики України демонструє стрімке зрозтання завдяки привабливому законодавству, діючому в країні. Сьогодні, тільки вітроенергетичний сектор налічує проектів сумарною потужностю понад 6 МВт потужностей, які знаходяться на різних етапах впровадження і потребують залучення інвестицій. Співпраця України з бізнесом Арабських країн може сприяти будівництву нових СЕС та ВЕС в Україні”.

УВЕА та АУАБІ приняли рішення щодо укладання Меморандуму із співробітництва та партнерства між двома організаціями.

Шановний Володимире  Олександровичу!

Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація” (надалі УВЕА), що об’єднує всіх виробників вітрової генерації України, надзвичайно стурбована інформацією про ініціативу окремих членів українського Парламенту стосовно перегляду встановлених на законодавчому рівні гарантій для інвестиційних партнерів України, а саме – ретроспективного перегляду “зелених” тарифів на електричну енергію, що виробляється з альтернативних джерел енергії.

Така інформація навіть на рівні ідей та обговорень негативно впливає на діяльність інвесторів в енергетичному середовищі та інвестиційний клімат в Україні в цілому.  Це презентує країну та її очільників як ненадійних партнерів, що можуть змінювати правила “гри” вже після того, як інвестори на відомих та зрозумілих їм умовах прийняли рішення вкладати кошти в розвиток енергетичного сектору економіки України та виходячи з відомих їм правил прийняли на себе зобов’язання як перед Україною, так і перед кредитними, фінансовими та іншими установами України та світу.

Відповідно до ст. 9¹ Закону України “Про альтернативні джерела енергії”, держава гарантує, що для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об’єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений на дату введення в експлуатацію об’єктів електроенергетики. Всі виробники відновлюваних джерел покладаються на цю гарантію держави.

У разі ж, якщо інформація про ретроспективний перегляд пільгових тарифів для “зеленої” енергетики має реальне підґрунтя та буде мати продовження в законодавчих ініціативах і змінах до діючого законодавства України, така непослідовна політика буде мати потенційно високий рівень негативних наслідків для економіки України. Зокрема, такі як:

• ризик припинення існуючих інвестиційних проектів у сфері “зеленої” енергетики;
• потенційно надмірний розмір компенсацій, що можуть бути встановлені для виплати Україною інвесторам внаслідок негативного розвитку “сценарію” регулювання пільгових тарифів для проектів, що розпочали реалізацію;
• негативний імідж України для існуючих та потенційних інвесторів, які наразі розглядають можливість вкладення коштів в економіку країни.

Зазначені наслідки відстежуються на прикладі окремих країн Європейського Союзу в яких подібні дії політичних лідерів супроводжувались масштабними арбітражними компенсаціями інвесторам зі сторони держави та призупиненням діяльності у сфері розвитку відновлюваних джерел енергії. Крім того, Україна є стороною низки міжнародних договорів та угод, ратифікованих Верховною Радою України, які згідно Конституції України є частиною національного законодавства України. Так, згідно Договору до Енергетичної хартії Україна взяла на себе зобов’язання вживати заходів у створенні стабільних і відкритих правових рамок, що забезпечують умови для розробки енергетичних ресурсів, а забезпечувати на рівні держави створення стабільних і таких, що носять відкритий характер, правових рамок для іноземних інвестицій відповідно до існуючих міжнародних норм і правил з питань інвестицій і торгівлі.

Також Україна є стороною угод про сприяння і взаємний захист інвестицій з іноземними країнами, умови яких містять зобов’язання України вживати відповідних заходів щодо подальшого поліпшення інвестиційного клімату на її території на благо інвесторів іншої договірної сторони і їх інвестицій.

На поточну дату законодавство України щодо запровадження нової моделі ринку електричної енергії, підзаконні нормативні документи, а також укладені з інвесторами договори купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом передбачають дію “зеленого” тарифу до 2030 року.

Крім того, позиція очільників країни, що висловлюється в ході публічних заходів, в тому числі і на міжнародних майданчиках, засвідчує, що Україна вживає усіх можливих заходів для сприяння залученню інвестицій в економіку країни.

Однак, обговорення ідеї ретроспективного перегляду тарифів для “зеленої” енергетики, а тим більше вжиття будь-яких заходів для її реалізації, є порушенням як вказаних вище норм міжнародних домовленостей, так і національного законодавства України і нівелює заяви, зроблені керівниками країни.

Така непослідовна політика є негативним сигналом для інвесторів, що вже розпочали свою діяльність на території України, а також для перспективних та потенційних власників капіталовкладень, що регулювання економіки країни є нестабільним та може неочікувано та непередбачувано змінюватись в сторону погіршення умов для ведення бізнесу в країні.

Крім того, позиція міжнародних інституцій, як то Європейського банку реконструкції та розвитку та Енергетичного співтовариства є однозначною: основною умовою вкладення інвестицій в економіку України є відмова країни від можливості ретроспективного зменшення тарифів.

Проблема ретроактивних змін як одного із регулятивних ризиків, з якими стикаються інвестори, підкреслюється Європейським банком реконструкції та розвитку та Секретаріатом Енергетичного співтовариства в Керівництві щодо конкурентного вибору та підтримки відновлюваної енергетики. Згідно з цим документом реалізація механізму аукціону має на меті уникнути проблеми зворотних змін, включаючи зворотне зниження “зелених” тарифів.

Додатково необхідно звернути увагу, що подібні заходи є порушенням принципів європейського законодавства, щодо імплементації якого Україна також взяла на себе зобов’язання, адже законотворчі інститути Європейського Союзу звертаються до країн-членів ЄС з проханням уникати ретроспективних змін в економічних умовах інвестування, а також відзначають важливість запобігання впровадженню заходів з ретроспективної зміни механізмів підтримки відновлюваних джерел енергії.

Відповідно до Директиви (ЄС) 2018/2001 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 11 грудня 2018 року щодо сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел, політика, що підтримує альтернативні джерела енергії, повинна бути передбачуваною та стабільною та уникати частих або зворотних змін. Беручи прагнення України щодо інтеграції до ринку електричної енергії ЄС, важливо враховувати ці положення директиви.

Додатково необхідно звернути увагу, що для поліпшення фінансових результатів впровадження заходів з розвитку відновлюваних джерел енергії в України існують інші заходи, що є більш привабливими для конкурентних умов провадження бізнесу в країні та не завдають країні настільки масштабних економічних та репутаційних втрат.

Так, з метою забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в Україні запроваджується механізм аукціонів з розподілу квоти підтримки.

Зважаючи на високий рівень стурбованості бізнес-спільноти, а також важливість порушеного у цьому листі питання, пропонуємо будь-які можливі заходи, інформацію та експертну допомогу в рамках роботи ГС “Українська вітроенергетична асоціація”, які Ви можете визнати необхідними для вирішення означених проблемних питань. На даний час УВЕА об’єднує 75 провідних компаній, які залучені на всіх етапах впровадження вітроенергетичних проектів, починаючи від проектування, транспортування вітрових турбін, до введення ВЕС в експлуатацію та юридичного супроводу як національних так й іноземних інвесторів. За даними анкетування, проведеними УВЕА у вересні 2019 року  6395,65 МВт вітроенергетичних проектів зареєстровані на сайті Мінприроди України і 3007,5 МВт з них вже отримали позитивний висновок щодо проходження процесу Оцінки впливу на навколишнє середовище і очікують дозволи на будівництво. Загальна сума інвестицій цих проектів може скласти біля 7,6 млрд євро. За прогнозами НКРЕКП до кінця поточного року в країні буде встановлено 1136 МВт вітроенергетичних потужностей.

Вбачається, що відкрите та усестороннє обговорення питань, пов’язаних з вирішенням проблемних ситуацій в економіці країни, а також заходів, що впливають на діяльність інвесторів у сфері “зеленої” енергетики є єдиним можливим способом прийняття виважених та ефективних кроків по розбудові енергетичної безпеки України і країни в цілому.

 

З повагою,

Голова Правління УВЕА,
Віце-президент WWEA                                                       Конеченков А.Є.

 

Звернення до президента (PDF)

21 вересня, 2019 року, в Овідіопольському районі відбулась урочиста церемонія відкриття ВЕС “Овід Вінд” потужністю 32.4 МВт – першої вітроелектростанції, побудованої в Одеській області.

Даний проект реалізований турецькою компанією Güriş İnşaat ve Mühendislik A.Ş., підрозділом Güriş Holding Co. Inc. На станції встановлені 9 вітротурбін GE 3.6-137 одиничною потужністю 3.6 МВт, з висотою башти – 131 м.

У своїй привітальній промові виконуюча обов’язки голови Одеської обласної державної адміністрації Світлана Шаталова наголосила: “Сьогодні я рада Вас вітати на церемонії відкриття вітроелектростанції “Овід Вінд”, першої вітроелектростанції на Одещині. Енергія і сьогоднішній всесвіт взаємопов’язані. В нас не існує розвитку і майбутнього без енергії, і це – аксіома. В умовах сьогодення, коли перед нами стає багато екологічних викликів, “зелена” енергія – це наше майбутнє. Я хочу подякувати сьогодні всім без винятку, Güriş Holding, всім працівникам і тим людям, які вклали колосальну працю, мільйони доларів інвестицій і своє серце в цей проект і в нашу економіку”.

Юрій Дімчогло, заступник голови Одеської обласної ради: “В Одеській області існує проблема з приєднанням до енергомереж. Мережі Обленерго та НЕК “Укренерго” в Одеській області перевантажені існуючими сонячними проектами. У нас встановлено майже 1000 МВт сонячних потужностей, і це створює проблему для будівництва вітроелектростанцій. Я думаю, що 100-150 МВт вітроенергетичних потужностей на півдні Одеської області, де є вітер, можна ще побудувати. Чим знаменний сьогоднішній проект? Він є прикладом для всіх, він показав, що такі проекти реальні, їх будувати можна і вони працюють”.

“Це перший проект ВЕС в Україні реалізований іноземним інвестором, і це перша вітростанція побудована в Одеський області. Саме на ВЕС “Овід Вінд” вперше в країні були встановлені вітрові турбіни виробництва компанії General Electric, одного з лідерів світової вітроенергетичної промисловості.  Цей факт підтверджує привабливість українського вітроенергетичного ринку для світових виробників вітротурбін”, – підкреслив у своєму виступі Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA.

В’ячеслав Феклін, регіональний директор GE в Україні, Грузії та Вірменії: “Овідіопольська вітроелектростанція зможе забезпечити чистою електроенергією потреби більше ніж 40 000 українських сімей. Безперебійна передача виробленої електроенергії до енергетичних мереж буде гарантована, в тому числі, за рахунок гібридних рішень нашої компанії, які встановлені на підстанції. І ми взяли на себе обов’язок забезпечити надійність роботи Овідіопольської ВЕС на багато років вперед”.

Коментуючи подальшу діяльність компанії в Україні, заступник генерального директора Güriş İnşaat ve Mühendislik A.Ş. Уміт Ямантюрк сказав: “Ми тільки що офіційно відкрили нашу вітростанцію Ovid Wind. Ми сподіваємося, що це не останній вітроенергетичний проект, який ми реалізуємо в Україні. Ми наполегливо працюємо, щоб досягти цього. Цей факт також свідчить про нашу довіру до української економіки та українського енергетичного сектору”.

Компанія Guris була заснована в 1958 році Ідрісом Ямантюрком. Сьогодні компанія є однією з провідних груп Туреччини в будівельній, промисловій та енергетичної галузі. Güriş Holding Co. Inc. будує теплові електростанції, залізничні транспортні системи, трубопроводи, водоочисні споруди, порти, автомобільні дороги, готелі, і енергетичні об’єкти, що працюють за рахунок використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

20 вересня 2019 року у місті Одеса зібрались фахівці та керівники екологічних і юридичних служб промислових підприємств, топ-менеджери, які здійснюють загальне управління компанією або керують екологічними аспектами її діяльності та провідні експерти журналу “ECOBUSINESS. Екологія підприємства”, ГС “Професійна асоціація екологів України” (ПАЕУ) задля обговорення змін природоохоронного законодавства та нових правил на ринку, що безпосередньо стосуються діяльності промислових підприємств, від яких залежить майбутнє та життєздатність бізнесу. Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація” (УВЕА) виступила партнером цього заходу.

Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації: “Діалог, який відбувся протягом заходу, висвітлив багато питань, які треба враховувати в роботі підприємств внаслідок об’єднання Міненерговугілля і Мінприроди  в нове Міністерство енергетики та захисту довкілля України. В той самий час, нове міністерство має чітко визначитися з подальшим розвитком “зеленої” енергетики, як екологічно чистого джерела енергогенерації що, в свою чергу, призведе до скорочення парникових газів в рамках виконання Україною своїх зобов’язань за Паризькою угодою”.

Людмила Циганок, президент ПАЕУ, шеф-редактор журналу “ECOBUSINEES”: “Запит на конкретні практичні рішення в сфері екологічної безпеки від підприємств різних сфер господарювання, бажання розуміти перспективи для бізнесу та інвесторів є дуже високим. Одеса не виняток. В час турбулентних змін, в природоохоронній сфері в тому числі, саме обізнаність та професіоналізм еколога є запорукою ефективної роботи підприємства, його перспектив та розвитку, можливостей захисту від маніпуляцій. Одеський Екофорум покликаний зібрати гострі, вузькі галузеві, пріоритетні проблеми сфери охорони довкілля та об’єднати саме практиків і компетентні органи влади задля їх вирішення. Напрацювання та пропозиції учасників будуть оброблені експертами Professional Association of Ecologists of Ukraine та надані у вигляді пропозицій щодо змін законодавства та можливостей практичного втілення пропонованих змін, спрямованих на вирішення виявлених проблем”.

Член правління УВЕА Галина Шмідт  у своїй презентації, присвяченій проходженню вітроенергетичними проектами процесу ОВД, зазначила важливість забезпечення відкритості проектних рішень і дотримання балансу екологічних і економічних інтересів: “Консультації з громадськістю є ключовою характеристикою процедури екологічної оцінки проекту”.  

16 вересня 2019 року в Києві відбувся семінар “Інтеграція відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) до енергосистеми – обмеження чи нові можливості”. Захід зібрав широке коло представників профільних асоціацій, інвесторів, представників юридичних та технічних компаній, що супроводжують проекти відновлюваної енергетики, фахівців і експертів галузі. На семінарі були представлені сучасні енергетичні технології, за рахунок яких можна здійснювати балансування енергетичної системи при виробництві електроенергії за рахунок вітру та сонця, в тому числі водневі та біогазові технології.

Організатором заходу виступила Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація”. Семінар відбувся за підтримки Міністерства енергетики та захисту довкілля України та за участю фінської корпорації “Вяртсіля” (Wärtsilä) – світового лідера в технічних рішеннях для інтеграції енергосистем. Партнери семінару: UDP Renewables, Acciona, ДТЕК ВДЕ, Українська Воднева Рада. Юридичний партнер – юридична фірма Саєнко Харенко. Загальна кількість зареєстрованих учасників перевищила 180 осіб.

Відкриваючи семінар, генеральний директор Директорату енергетичних ринків Мінекоенерго Ольга Буславець підкреслила: “Пріоритеті нового уряду вже відобразились в об’єднані Міненерго вугілля з Міністерством екології та природних ресурсів. Я думаю, що світовий тренд на захист довкілля, збереження клімату і розвиток чистої генерації буде і надалі реалізовуватися в Україні ”.

Пані Буславець присвятила свій виступ питанням впровадження моделі аукціону в Україні. Окрема увага була приділена проведенню аукціонів зі заздалегідь визначеними земельними ділянками. “Ми очікуємо, що новий механізм підтримки дозволить в динаміці визначити реальну ринкову  ціну “зеленої” електроенергії та узгодити темпи розвитку галузі з технічною спроможністю енергосистеми України прийняти такі об’єкти, не порушуючи при цьому операційну безпеку режимів функціонування ОЕС. І як під час підготовки закону, так і зараз, в процесі його імплементації, Міністерство робить все можливе, щоб в процесі торгів була забезпечена конкуренція за квоти, а сама процедура була простою, прозорою та ефективною,” – підкреслила Ольга Буславець.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, зазначив рекордний розвиток відновлюваної енергетики за останні два роки, в першу чергу таких секторів як сонячна та вітроенергетика, та наголосив на тому, що “питання балансування енергосистеми у зв’язку із збільшенням встановленої потужності ВДЕ в Україні стають вкрай важливими для широкомасштабної інтеграції відновлюваних джерел енергії в енергетичну систему країни”.

Ігор Петрик, директор з розвитку ринків Wärtsilä Energy у Східній Європі розповів про можливості оптимізації енергосистеми України: “У кожній країні дизайн ринку складався виходячи з історичної обумовленості, з усіма недоліками і перевагами. Україні варто придивитися до різних моделей ринку електроенергії. Стосовно організації процесу розробки національної політики у сфері енергетики та втілення її у життя я б запропонував розглянути модель Бразилії, де існує Національна енергетична рада як окремий стратегічний орган рівня Кабміну, що відповідає за розробку національної політики в енергетиці. Міненерго втілює політику, спираючись на напрацювання Нацради. Крім того, працює “технічна” установа – Агентство енергетичного планування, яке щороку розробляє 5-річні плани розвитку енергосистеми на основі моделювання, задає технічні вимоги для участі в аукціонах тощо. І що важливо тут і в інших країнах відбір інвестиційних проектів здійснюється регулятором на основі оцінки технологічного й економічного впливу кожної пропозиції на енергосистему в цілому”. 

“Швидке збільшення потужностей ВДЕ потребує вирішення питання щодо балансування енергосистеми. Для цього можливо використання як нових маневрових потужностей, так і акумулюючи потужностей. Будівництво нових потужностей врегульоване постановою КМУ №677 від 10.07.2019, однак, для ініціювання будівництва нових маневрових потужностей потрібен Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)”, – такі головні тези виступу Марини Гріцишиної, радника ЮФ Саєнко Харенко, присвяченого правовому регулюванню балансуючих потужностей в Україні.

Про перспективи інтеграції “зеленого” водню в енергосистему розповів Олександр Рєпкін, Президент Енергетичної асоціації “Українська Воднева Рада”: “Водень має потужний потенціал для споживання. Його можна використовувати для накопичення, зберігання та подальшого постачання в енергосистему, для зменшення споживання природного газу і нафти, а також в якості транспортного палива. Важливо, що згідно Паризької кліматичної угоди країни-підписанти взяли зобов’язання щодо зменшення шкідливих викидів у атмосферу. Отже водень стає необхідним як універсальний екологічно чистий енергоносій”.

Георгій Гелетуха, Голова Правління Громадської спілки “Біоенергетична асоціація України: “Біоенергетика відкриває можливості генерування додаткової електроенергії в години пікових навантажень енергосистеми за рахунок, зокрема, можливості інтеграції в біоенергетичні проекти газгольдерів на біогазі, виробництва біометану з закачуванням його в газову мережу. Такі біоенергетичні проекти можуть генерувати електроенергію тільки в “години пік”, і не працюватимуть в інший час, чим зможуть внести суттєвий вклад в регулювання енергосистеми в цілому. Причому використовуючи енергію з ВДЕ”.  

З презентаціями спікерів можна ознайомитися за посиланнями:

1. “Стан імплементації “зелених” аукціонів, ключові норми порядку їх організації та проведення”. Ольга Буславець, Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та захисту довкілля України

2. “Технології гнучкості для інтеграції ВДЕ в енергосистему”. Ігор Петрик, директор з розвитку бізнесу Wärtsilä Energy Business у Східній Європі;

3. “Питання правового регулювання створення балансуючих потужностей в Україні”. Марина Гріцишина, радник ЮФ Саєнко Харенко;

4. “Можливі схеми балансування мережі з використанням водневої технології”. Олександр Рєпкін, президент Енергетичної асоціації “Українська воднева Рада”;

5. “Можливості електрогенеруючих потужностей на біогазі і біомасі для роботи на ринку балансуючих потужностей”. Георгій Гелетуха, голова Правління ГС “Біоенергетична асоціація України”.

 

30 серпня 2019 року на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) було прийнято постанову, яка затверджує новий Порядок встановлення перегляду та припинення дії “зеленого” тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів та приватних  домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (“Порядок ЗТ”). З повним текстом Порядку ЗТ можна ознайомитися на сайті НКРЕКП: http://www.nerc.gov.ua/?id=44040

Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Основною метою прийняття нового Порядку ЗТ є приведення постанови НКРЕКП від 02 листопада 2012 року № 1421 “Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії “зеленого” тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств у відповідність до діючого законодавства, а саме змінам, які були внесені прийняттям Верховною Радою України Закону України від 22.05.2019 № 2712-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”.

Дія Порядку ЗТ

Дія Порядку ЗТ поширюється на:

• Виробників електричної енергії, генеруючі потужності яких введені в експлуатацію до 01 січня 2020 року;
• Виробників електричної енергії, генеруючі потужності яких введені в експлуатацію з 01 січня 2020 року та які не зобов’язані брати участь в аукціонах;
• Виробників, які до 31 грудня 2019 року уклали договори купівлі-продажу електричної енергії з Гарантованим Покупцем та ввели такі об’єкти в експлуатацію протягом двох років з дати укладення зазначених договорів – для об’єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, та протягом трьох років з дати укладення зазначених договорів – для об’єктів, що виробляють електричну енергію з енергії вітру та інших видів альтернативних джерел енергії;
• Споживачів альтернативної електричної енергії.

Перелік документів, які подаються для встановлення “зеленого тарифу”

Відповідно до Порядку ЗТ,виробники електричної енергії більше не повинні подавати разом із заявою розрахунок собівартості виробництва електричної енергії та обґрунтування статей та елементів витрат собівартості виробництва електричної енергії, що спрощує процедуру подачі для встановлення “зеленого” тарифу

Разом з тим, до переліку було додано наступні документи:

• загальна фотографія об’єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді;
• договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом з датою його укладення не пізніше двох років від дати введення в експлуатацію (черг будівництва) сонячних електростанцій, та три роки для об’єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії, якщо генеруючі потужності введені в експлуатацію після 31 грудня 2019 року;
• у разі відсутності в копії декларації про готовність об’єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)) відмітки про дату та/або номер її реєстрації – лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому зазначається дата та номер реєстрації відповідної декларації.

Скасована вимога проведення громадських слухань при встановленні “зеленого” тарифу, що значно скоротить термін розгляду та встановлення “зеленого” тарифу.

Зміна власника електростанції. Збільшення встановлених потужностей.

Порядком ЗТ також встановлені нові процедури подачі заяв до НКРЕКП у разі:

• зміни власника електростанції;
• збільшення загальної встановленої потужності електрогенеруючого обладнання (перегляд величини “зеленого” тарифу у разі проведення реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту на діючому об’єкті електроенергетики, якому встановлено “зелений” тариф).

Якщо заява щодо встановлення / перегляду “зеленого” тарифу та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, законів України “Про альтернативні джерела енергії”, “Про ринок електричної енергії”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, або містять недостовірну інформацію, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

Припинення дії “зеленого” тарифу

Затверджений Порядок ЗТ містить дві додаткові підстави припинення дії “зеленого” тарифу, які раніше не були передбачені законодавством:

• не подання заяви та пакету документів у разі збільшення загальної встановленої потужності електрогенеруючого обладнання на об’єкті електроенергетики,
• визнання в установленому порядку інформації, що міститься у документах виробника, недостовірною або такою, що не відповідає дійсності.

В серпні 2019 року Міжнародне агентство з відновлюваних джерел енергії (IRENA) опублікувало новий звіт “Глобальна трансформація енергетики: Дорожня карта до 2050 року”.

“Електрифікація стає ключовим рішенням для скорочення викидів, але тільки в поєднанні з екологічно чистою електроенергією, джерелом якої все частіше стають відновлювані джерела енергії, які також пропонують найменші витрати на генерацію. Частка електроенергії в загальному енергоспоживанні повинна зрости майже до 50% до 2050 року, в порівнянні з 20% сьогодні. Відновлювані джерела енергії становитимуть дві третини енергоспоживання і 86% вироблення світової електроенергії. Відновлювана електроенергія в поєднанні з широкомасштабною електрифікацією може скоротити викиди CO2 на 60%”, – говориться в звіті.

Трансформація енергетичного сектору веде до економічного зростання, збільшення кількості нових робочих місць і поліпшенню загального соціального забезпечення: “Скорочення витрат на охорону здоров’я, екологічні збитки і пов’язані з ними субсидій принесе щорічну економію коштів до 2050 року, в розмірі, який від трьох до семи разів перевищує щорічні додаткові витрати, пов’язані з переходом на ВДЕ. До 2050 року трансформація енергетичного сектору призведе до зростання ВВП на 2,5% і глобальної зайнятості на 0,2% в порівнянні зі сучасним станом”.

Сьогоднішній світовий вибір матиме вирішальне значення для досягнення стійкого майбутнього в галузі енергетики та клімату. Цілі сталого розвитку та Паризька угода створюють основу для координації та подальшого прискорення глобальних зусиль для просування енергетичної трансформації.

З повним текстом “Глобальна трансформація енергетики: Дорожня карта до 2050 року” можна ознайомитися за посиланням: https://www.irena.org/publications/2019/Apr/Global-energy-transformation-A-roadmap-to-2050-2019Edition