Місяць: Липень 2021

Якщо 2019 рік прийнято вважати рекордним для українського сектору ВДЕ, 2020 рік був роком виживання й боротьби, то у 2021 році сектор відновлюваної енергетики опинився на роздоріжжі, очікуючи який вектор розвитку енекргетики обере Уряд країни: один напрямок, що передбачає кардинальну зміну енергетичної парадигми та модернізацію енергетичної системи, веде до чистого майбутнього з масовим та збалансованим використанням відновлюваних джерел енергії; другий, в свою чергу, не потребує жодних фізичних зусиль на подолання існуючі в секторі кризи, пропонуючи натомість “плисти за течією” і підтримувати розвиток традиційної генерації, закриваючи очі на її негативний вплив як на здоров’я суспільства, так і на цілість й безпеку держави.

Сектор вітрової енергетики в очікуванні вибору держави. Близько 5 000 МВт вітроенергетичних потужностей, які станом на початок 2020 року отримали дозволи на будівництво, демонструють готовність сектору розвиватися і надалі вносити свій вклад в національну економіку України. Добровільно погодившись на зменшення своїх прибутків та скорочення “зеленого” тарифу у 2020 році, інвестори в ВДЕ і надалі намагаються шукати спільну мову з Урядом України та відтерміновують позивання до міжнародних арбітражів для захисту своїх прав та ведення бізнесу за чесних “правил гри”. Деякі ж інвестори і далі продовжують інвестувати в Україну усвідомлюючи усі “ризики країни” та сподіваючись на виконання Урядом своїх зобов’язань перед ними. Так, за першу половину 2021 року у трьох областях України було введено в експлуатацію 73 нових вітротурбін загальною потужністю 278,4 МВт МВт, а саме:

• Перша черга Дністровської ВЕС загальною потужністю 40 МВт в Одеській області, та
• Перша черга Запорізької ВЕС загальною потужністю 98 МВт в Запорізькій області.
• Друга черга Сиваської ВЕС загальною потужністю 140,4 МВт в Херсонській області, урочисте відкриття якої планується в вересні 2021 року. Таким чином, на початок липня на Сиваській ВЕС вже введено в експлуатацію 241,8 МВт з запланованих 250 МВт.

Отже, станом на 1 півріччя 2021 року загальна потужність вітроенергетичного сектору на материковій частині України досягла 1592,4 МВт (включно з територіями ОРДЛО).

Не меншим є вклад вітроенергетики й у питанні поставки “зеленої” електроенергії до об’єднаної енергосистеми України. Так, за даними ДП «Гарантований покупець», за перше півріччя 2021 року, вітрові станції України сумарно поставили до енергомережі
1 723, 3 млн кВт•год “зеленої” електроенергії і забезпечили електроенергією 574 439 українських домогосподарства з середньомісячним споживанням електроенергії на рівні 500 кВт•год. За рахунок вітрової генерації викиди СО₂ в країні за шість місяців року були знижені на 1, 365 млн тон.

З урахування новозбудованих ВЕС, станом на перше півріччя 2021 року за  кількістю введених вітроенергетичних потужностей в Україні перше місце продовжує утримувати Запорізька, друге займає Херсонська, а третє — Миколаївська області.

У першому півріччі 2021 року продовжуються тенденція до поступового збільшення одиничної потужності вітрових турбін. Середня одинична потужність нових вітрових турбін, введених в експлуатацію у першій половині 2021 року, складає 3.8 МВт, в той час як середня одинична потужність ВЕУ, встановлених в Україні з 2011 року, становить 3.4 МВт. Стабільною залишається на вітроенергетичному ринку України і участь виробників вітроенергетичного обладнання. Так, на кінець червня у трійку лідерів виробників вітроенергетичного обладнання, турбіни яких встановлені в країні,  входять данська компанія Vestas, американська General Electric, та українська FWT Ukraine.

Зростання, хоча й невелике, вітроенергетичного сектору України за перше півріччя 2021 року, яке відбувається на тлі невирішеної енергетичної кризи, демонструє перспективність України як з точки зору вітроенергетичного потенціалу, так і з точки зору її бізнес клімату. Натомість, показники могли б бути набагато іншими якщо б уряд України пішов по стопах провідних країн Європейського Союзу й обрав шлях “зеленого” енергетичного переходу, що веде до чистого майбутнього сьогоднішніх та майбутніх поколінь. 2021 рік можна вважати точкою неповернення. Або Україна робить ставку на відновлювані джерела енергії та всіляко підтримує їх на усіх етапах розвитку, або ж і надалі продовжує підривати довіру міжнародних та національних інвесторів й зупиняти розвиток “зеленої” генерації за рахунок необ’єктивних та нелогічних політичних рішень й законодавчих змін. Кінець 2021 року покаже яким буде цей вибір…….

З 14 по 16 липня 2021 року у Конгресово-виставковому центрі “Парковий” в Києві відбувся 12-й Міжнародний Український Енергетичний Форум Інституту Адама Сміта. Цьогорічний форум був сфокусований на прогресі, досягнутому Урядом України у зміцненні енергетичної незалежності України через підписання восьми нових угод про розподіл продукції (PSAs), розвиток повномасштабних ринків газу, електроенергії та відновлюваних джерел енергії, а також інтеграцію України до Європейського енергетичного ринку.

Український Енергетичний Форум 2021 зібрав разом біля 80 доповідачів, представників державних органів влади, міжнародних фінансових та бізнес організацій, посольств інших держав в Україні та безпосередніх гравців енергетичного ринку. На Форум завітало близько 400 делегатів, які стали свідками практичних дискусій щодо нових ділових можливостей для бізнесу, галузі та міжнародної спільноти на енергетичному ринку України.

З привітальною промовою на Українському Енергетичному Форумі виступив Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль, який зауважив, що головним світовим трендом сьогодні є декарбонізація енергетики та економіки. За словами Дениса Шмигаля, Україна однією з перших ратифікувала Паризьку угоду, “але лише протягом останнього року здійснила активні заходи із формування Українського зеленого курсу”.

“Це дійсно амбітна мета, яка включає в себе перебудову економічної моделі та залучення масштабних інвестицій для модернізації нашої енергетики. Щоб зменшити викиди до 35% від рівня 1990 року, за підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, нам знадобиться 102 млрд євро капітальних інвестицій протягом 10 років”, – відзначив Денис Шмигаль.

Ключову промову Українського Енергетичного Форуму виголосив Міністр енергетики України Герман Галущенко, який проінформував, що наразі Міністерство енергетики концентрує свою роботу на трьох основних напрямках: енергетична безпека, європейська інтеграція енергетичних ринків та розвиток української енергетики у відповідності до цілей Європейського Зеленого Курсу.

“Синхронізація Української та Європейської енергосистем і остаточне від’єднання від енергосистем Російської Федерації і Білорусі – це своєрідна точка неповернення на шляху до європейської інтеграції, – сказав Герман Галущенко і додав, що Міністерство енергетики – планує розробити “Перелік ключових проектів розвитку української енергетики”. Можна назвати цей проект “Велика модернізація енергетичної галузі”. Ми спілкуємося з європейськими партнерами, оскільки їх експертиза дуже важлива”.

Особливістю цьогорічного Українського Енергетичного Форуму стали нові теми для обговорення, пов’язані із сучасними викликами енергетичного сектору та трансформацією сьогоднішнього енергетичного дискурсу, які, зокрема, стосувались енергетичної безпеки України в контексті ситуації навколо Північного потоку-2, сучасного стану запровадження ринку водневих технологій, освоєння енергетичних резервів Чорноморського шельфу та багато іншого.

“Фокус-день електроенергії” – саме такою назвою характеризується порядок денний третього дня Українського Енергетичного Форуму, який був присвячений реформі українському ринку електроенергії, інтеграції до Європейського ринку та подальшому розвитку відновлюваної енергетики в країні. Провідні спікери висловили свої думки щодо:

• стану ринку електроенергії після лібералізації і шляхів усунення фінансових дисбалансів;
• ситуації із виплатою історичного боргу по “зеленому” тарифу на ринку електроенергії та майбутнє фінансування проектів відновлюваної енергетики;
• наступних кроків для досягнення визначених строків реалізації заходів для синхронізації в 2023 році;
• подальшого розвитку вітроенергетичних технологій після 2022 року і стратегії офшорної вітроенергетики;
• перспектив позивання інвесторів в ВДЕ в міжнародні арбітражі та наслідки можливого введення акцизного податку на електроенергію з ВДЕ;
• проектів із зберігання та накопичення енергії тощо.

Окрема сесія Форуму була присвячена розкриттю потенціалу наземних та офшорних вітроелектростанцій в Україні, модератором якої став Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА та Віце-президент WWEA. Тема сесії була детально розкрита Магнусом Йохансеном, Emergy, Михайлом Чулковим, EuroCape Ukraine, Вікторією Сиромятовою, Total Eren, Максимом Ганжою, Вуглесинтезгаз Україна, Юрієм Жабським, ТОВ “WindFarm”, Олексієм Фелівом, INTEGRITES та Іваном Бондарчуком, LCF Law Group.

Під час відкриття сесії Андрій Конеченков наголосив на визначальній ролі вітрової енергетики не лише у формуванні подальшої “зеленої” енергетичної стратегії України та залученні інвестицій, необхідних для декарбонізації національної економіки, але і у запровадженні таких нових технологій як виробництво “зеленого” водню. Увагу було приділено й необхідності розвитку ще нового для України ринку офшорної вітроенергетики. “Головні питання щодо подальшого розвитку вітроенергетики в Україні полягають у тому: яким чином буде відбуватись розвиток сектору після 2022 року, коли проекти, введені в експлуатацію з 1 січня 2023 року, вже  не зможуть отримувати “зелений” тариф; які механізми підтримки розвитку ВДЕ будуть застосовані в Україні, враховуючи сучасний світовий досвід;  та наскільки вагомою буде роль вітрової енергетики для виробництва “зеленого” водню, в тому числі і роль офшорної вітроенергетики. Штучно створені виклики на ринку електроенергії негативно впливають на інвестиційний клімат України, але в той самий час, ми демонструємо світу свій “зелений” перехід в рамках вуглецево-нейтрального розвитку держави. Бажання держави співпрацювати з гравцями ринку “зеленої” енергетики могло б ефективно вирішити кризову ситуацію на ринку і надати гарний поштовх для досягнення енергонезалежності нашої країни”, – зазначив Андрій Конеченков.

14 липня 2021 року, Європейська Комісія (ЄК) представила пакет законодавчих ініціатив “Fit for 55”, в області енергетичної та екологічної політики для досягнення проміжних цілей Європейського Зеленого Курсу (European Green Deal), який передбачає досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Це вимагає від ЄС корінної зміни способу життя, зокрема в області виробництва енергії, видобутку сировини, транспорту, енергоефективності та землекористування.

Для того, щоб досягнути цієї надзвичайно амбітної цілі протягом наступних 30 років, ЄС збільшив цілі зі скорочення викидів СО2 до 2030 року з 40% до 55%, у порівнянні з рівнем 1990 року. Раніше з метою пришвидшення енергетичного переходу, Європейська Комісія також представила низку стратегій, зокрема: Стратегію розвитку офшорної відновлюваної енергетики (Листопад 2019), Промислову Стратегію ЄС (Березень 2020, оновлена в Червні 2021) та Стратегію інтеграції енергетичної системи та Стратегію розвитку водневих технологій (Червень 2020).

Політика ЄК з декарбонізації економіки передбачає значний розвиток вітроенергетики, оскільки прогнозується збільшення її частки в генерації електроенергії в Європі з поточних 16% до 50% до 2050 року. Для досягнення цієї цілі необхідно 1000 ГВт наземних (наразі 165 ГВт) та 300 ГВт офшорних (наразі 15 ГВт) вітрових потужностей до 2050 року в державах-членах ЄС. До 2025 року в ЄС заплановано щорічне будівництво 15 ГВт вітрової потужності, але, за розрахунками WindEurope, для досягнення цілі зі  скорочення викидів СО2 на 55% до 2030 року, показник з введення нових вітроенергетичних потужностей необхідно подвоїти до 30 ГВт в рік.

Пакет законопроектів “Fit for 55” містить необхідні заходи для держав-члени ЄС з досягнення нової цілі зі скорочення викидів та реалізації ЄЗК на національному рівні. Для цього встановлюються більш амбітні цілі до 2030 року, зокрема частка ВДЕ в енергобалансі ЕС має становити 40% (було 32%), покращення рівня енергоефективності на  39% (було 32,5%) та досягнення частки ВДЕ в кінцевому споживанні енергії на рівні  36%.

Європейська Комісія також презентувала структуру механізму CBAM для імпортерів товарів до ЄС, яка є невід’ємною частиною політики ЄС у досягненні цілей Європейського Зеленого Курсу.

CBAM буде фактичним доповненням до європейської системи торгівлі викидами (СТВ), але замість квот на викиди будуть введені спеціальні CBAM-сертифікати, які будуть щорічно надавати імпортери товарів з високим рівнем викидів СО₂. Вартість сертифікатів буде розраховуватися на основі середньої аукціонної ціни квот в рамках EU ETS за попередній тиждень, що дозволить вирівняти плату за викиди імпортованих та європейських товарів. Один CBAM-сертифікат буде еквівалентний 1 тонні викидів СО₂. Презентований механізм також містить формулу, за якою буде розраховуватись обсяг викидів СО2:  обсяг прямих викидів СО₂ (безпосередньо при виробництві продукції) та непрямих викидів (викиди від виробництва спожитої електроенергії).

Відповідно до плану дій, з 2023 по 2025 рік буде тривати перехідний період, протягом якого компанії будуть лише повідомляти зафіксовані викиди СО₂ при виробництві відповідної продукції.

ЄК передбачає продаж СВАМ-сертифікатів починаючи з 2026 року, коли механізм запрацює повноцінно, що має допомогти компаніям поступово адаптуватись до системи сертифікатів.

Механізм СВАМ початково буде застосовуватись до імпорту наступних товарів:  сталь, цемент, добрива, алюміній та електроенергія.

Механізм СВАМ застосовується до всіх імпортованих товарів з держав, які не є членами ЄС, окрім тих, які беруть участь у європейській СТВ або мають зв’язану з ЄС національну СТВ, тобто учасники Європейської Економічної Зони та Швейцарія.

По завершенню перехідного періоду ЄК оцінить його ефективність та прийме рішення щодо можливого розширення списку товарів та послуг до імпорту яких буде застосовуватись цей механізм і врахування непрямих викидів.

СВАМ буде застосовуватись до імпортованої електроенергії з країн, які бажають інтегрувати свої ринки електроенергії з ринком ЄС до моменту повної інтеграції ринків. Передбачається, що такі країни можуть бути звільнені від застосування механізму СВАМ до цього моменту за жорстких умов виконання покладених на них спеціальних зобов’язань. В такому випадку, ЄС перегляне в 2030 надані звільнення окремим державам, які до цього часу повинні запровадити відповідні заходи з декарбонізації та еквівалентну європейській системі торгівлі викидами.

Читати повністю: EU economy and society to meet climate ambitions (europa.eu)

6 липня 2021 року, розпочалась 10-та конференція та виставка Центральної та Східної Європи у галузі сонячної енергетики “CISOLAR 2021”, яка організована, зокрема, за спонсорства та підтримки таких компаній-членів УВЕА, як EDS та KNESS. ГС “Українська вітроенергетична асоціація” стала інформаційним партнером заходу.

CISOLAR, головна бізнес-платформа у галузі сонячної енергетики, вже десятий рік поспіль збирає представників державних органів влади, профільних асоціацій, PV компанії різних напрямків, інших гравців ринку відновлюваної енергетики та зацікавлених представників громадськості для обговорення сучасного стану та майбутнього розвитку сектору сонячної енергетики в Україні.

Перший день конференції був присвячений обговоренню “зеленого” переходу як невідворотного процесу для країни, основних трендів, які визначають вектор розвитку енергетики на наступні роки, шляхів декарбонізації традиційної енергетики, технологічних енергетичних драйверів та галузевих інфраструктурних проєктів.

Значну зацікавленість в учасників викликала сесія “Основні тренди, які визначатимуть вектор розвитку енергетики у 2021 – 2022 роках”, спікерами якої стали: Ольга Буславець,  екс-очільниця Міністерства енергетики України, Олександр Домбровський, Президент MHP Eco Energy та голова правління Global 100 RE Ukraine,  Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА та Віце-Президент WWEA, Сергій Савчук, Виконавчий директор, Clear Energy, Надія Петрученко, Директор з розвитку SPP Development Ukraine, Олександр Запишний, засновник EDS Group, Олексій Бадіка, засновник компанії “Атмосфера”. Модерувала дискусію Юлія Березовська, Співзасновниця IB Centre та New Age Lab.

Андрій Конеченков зосередився на тих проблемах, які сьогодні вже призупинили розвиток галузі і значно впливатимуть на подальшу реалізацію проєктів з ВДЕ у разі їх невирішення. До таких викликів, зокрема, належать: розгляд заяви Ліги Антитраст Антимонопольним комітетом України щодо “зеленого” тарифу як державної допомоги та відкрита справа у Конституційному Суді України щодо неконституційності “зелених” тарифів; прагнення Уряду України ввести акцизний податок на реалізацію електроенергії з ВДЕ, закріплене у Законопроєкті №5600, який був прийнятий за основу Верховною Радою України 1 липня 2021 року; збереження тенденції до накопичення боргів за поставлену в мережу електроенергію у 2021 році та неповна виплата боргів 2020 року; затягування процесу запуску “зелених” аукціонів.

“Будучи, в першу чергу, представником вітроенергетичного сектору і беручи участь у конференції присвяченій сонячній енергетиці, я хочу підкреслити, що сьогоднішня ситуація на українському ринку ВДЕ і усі ті проблеми, з якими гравці ринку борються сьогодні, доводять відсутність будь-яких розмежувань на ринку. Сьогодні усі джерела енергії: і вітер, і сонце, і біомаса, і мала гідроенергетика рівно страждають від цих викликів та прямо залежать як від Антимонопольного комітету, так і від Конституційного Суду України. За такої ситуації важливе об’єднання наших зусиль. Важливо виступати єдиним фронтом та разом відстоювати інтереси ринку. Важливо щоб усі джерела енергії звучали збалансованим єдиним оркестром”, – відзначив Андрій Конеченков.

2 липня 2021 року відбулась зустріч представників УВЕА з Костянтином Петриковцем, Директором ДП “Гарантований покупець”. Учасники зустрічі обговорили ключові проблеми, що існують в секторі відновлюваної енергетики, зокрема, питання заборгованості та можливі шляхи її погашення, можливе введення акцизного податку на електроенергію з ВДЕ та питання небалансів.

З метою покращення прозорості роботи ДП “Гарантований покупець” та недопущення маніпуляцій щодо його роботи, учасники зустрічі досягли домовленості що ДП “Гарантований покупець” буде надавати більш детальну інформацію стосовно своєї торгівельної діяльності на всіх сегментах ринку електричної енергії.

Основна увага учасників зустрічі була прикута до питання заборгованості перед виробниками з ВДЕ. За даними ДП “Гарантований покупець”, поточний рівень заборгованості за 2020 рік становить 16,3 млрд гривень. “Основною причиною неповних виплат за 2021 рік є непідписання компанією НЕК “Укренерго” відповідних актів для розрахунку з виробниками за останні 5 місяців. Можливим варіантом вирішення проблеми було б покриття 20% заборгованості за платежах по “зеленому” тарифу за бюджетні кошти, як передбачено законодавством. Виходячи з державних інтересів, ми пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України з пропозицією ініціювати випуск державних облігацій (ОВДП) з тривалим періодом погашення, що мінімізує навантаження на бюджет і допоможе вирішити проблему заборгованості до кінця року. Але для цього нам необхідна підтримка профільних асоціацій ВДЕ,”- сказав Костянтин Петриковець.

Не оминули увагою і питання потенційного введення акцизного податку на електроенергію з ВДЕ. “Положення даного законопроекту стосовно акцизу на “зелену” електроенергію потребує значного доопрацювання. Він передбачає включення акцизного збору у вартість “зеленої” електроенергії, що є прямим порушенням умов Меморандуму про взаєморозуміння, адже фактично є незаконним зниженням “зеленого” тарифу,”- сказав Костянтин Петриковець.

Щодо питань небалансів ДП “Гарантований покупець” готове обговорювати зі всіма виробниками з ВДЕ питання розрахунків та оплати небалансів. В той же час, Костянтин Петриковець наголосив, що на небаланси та результати роботи балансуючої групи гарантованого покупця впливає фактичний попит та пропозиції на ринку електричну енергії. Проте, незважаючи на всі складності ДП “Гарантований покупець” продає електроенергії із ВДЕ за цінами навіть вищими ніж продає атомна генерація, наприклад, по 1400 грн. за МВт•год на РДН, в той час як атомна генерація на тому ж ринку продає по 1200 грн. за МВт•год.