Місяць: Листопад 2016

Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в подальшому – “Закон”), прийнятий Верховною Радою України 22 жовтня 2016 року, був офіційно оприлюднений в газеті «Голос України» від 25 листопада 2016 року і набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини 1 статті 11, статті 13 цього Закону, які наберуть чинності з 1 січня 2017 року.

 

Закон визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

 

Відповідно до Закону, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики:

діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;

діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;

діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

2) у сфері комунальних послуг:

діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);

діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

 

У зазначених сферах регулюючий орган уповноважений (в межах лімітів, передбачених законодавством):

1) прийняти законодавчі акти (ліцензійні умови, правила, коди і т.д.);

2) надавати ліцензії суб’єктам господарської діяльності;

3) встановлювати тарифів;

4) затверджувати моделі та шаблони угод;

5) контролювати суб’єктів господарської діяльності і накладати санкції за порушення;

6) на інші функції, передбачені законами

 

До складу Регулятора будуть входити сім членів, у тому числі голова, які призначаються на підставі відкритого конкурсу номінаційною комісією. Номінаційна комісія складається з п’ятьох членів, двох повинен визначати президент, ще двох – Верховна Рада (по одному від комітетів ПЕК і ЖКГ) і одного – Кабмін (за поданням міністра енергетики).

 

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо принаймні 4 членів проголосували за відповідне рішення.

 

Термін повноважень становить не більше 6 років (з періодичною ротацією) без права обіймати посаду більше 2 строків. Голова НКРЕКП обирається членами Регулятора шляхом таємного голосування. Він переобирається кожні два роки після дня затвердження першого складу Нацкомісії. Всі діючі на даний час члени регулюючого органу повинні залишити свої позиції протягом 18 місяців після вступу в силу Закону про регуляторі.

На конференції Сторін Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (COP22), що проходила з 7 по 18 листопада 2016 року в місті Марракеш Королівства Марокко, 48 країн світу заявили, що не пізніше 2050 року готові реалізувати свої амбітні плани по переходу на 100% використання поновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Головне питання, що розглядається на конференції, в роботі якої взяли участь понад 20 тисяч делегатів з 196 країн світу, було пов’язано з довгостроковим фінансуванням боротьби зі зміною клімату. Присутні на конференції представники країн виступили за повну відмову від використання вугілля – одного із основних джерел глобального потепління.

Напередодні конференції в Марракеші національними НУО України були вироблені чіткі вимоги до офіційної делегації з України на СОР22. Серед основних: перегляд Національно визначеного вкладу по скороченню викидів з метою підвищення його амбітності для ефективного вирішення проблеми зміни клімату; прийняття на Національному рівні політики поетапного переходу України на 100% відновлюваної енергетики; впровадження освіти населення з питань зміни клімату і врахування гендерної складової при розгляді питань зі зміни клімату.

В рамках запланованих паралельних заходів на СОР 22 Фонд Гайнріха Бьолля провів семінар: «Розширення ЄС: просування кліматичних амбіцій», на якому виступив Андрій Конеченков, віце-президент WWEA і голова правління УВЕА. Його виступ був присвячений розгляду факторів, що впливають на розвиток ВДЕ і широкомасштабне інвестування в «зелену» енергетику.

З успіхом пройшов і семінар Альянсу з відновлюваної енергетики (The REN Alliance), що об’єднує 5 міжнародних профільних асоціацій з ВДЕ. У своїх презентаціях, тематичних дослідженнях і на кращих прикладах впровадження відновлюваних технологій на місцевому та національному рівнях, в різних регіонах і громадах по всьому світу, профільні асоціації продемонстрували, що відовлювані джерела енергії, які «працюють разом», призведуть до безвуглецевої енергетиці, заснованої на 100 % за рахунок ВДЕ, ще до кінця 21 століття, що, в свою чергу, дозволить вирішити основні екологічні виклики нашого часу.

«Відновлювана енергетика — вже не екологічне питання, а економічне» – 
інтерв’ю голови правління УВЕА А. Конеченкова Громадському радіо України:
https://hromadskeradio.org/news/2016/11/16/vidnovlyuvana-energetyka-vzhe-ne-ekologichne-pytannya-a-ekonomichne-konechenkov

7 листопада 2016 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) на своєму засіданні, що проходило у формі відкритого слухання, прийняла рішення встановити 10% надбавку до «зеленого» тарифу за використання обладнання українського виробництва на першому пусковому комплексі Причорноморського вітряного парку Дмитрівського вітрополя Очаківської ВЕС. Очаківська ВЕС розташована в Миколаївській області і входить до групи «Вітряні парки України».

Показовим є те, що дане рішення НКРЕКП є не тільки першим, але поки єдиним з максимальним рівнем надбавки до «зеленого» тарифу при використанні українського обладнання.

Слід зазначити, що група «Вітряні парки України», інвестувала великі кошти в створення виробництва ліцензійних вітротурбін в Україні, ставши прикладом розвитку національної машинобудівної промисловості. З 2012 року ТОВ «ФВТ Україна», що входить до групи «Вітряні парки України», є першим і, на даний момент, єдиним підприємством не тільки в Україні, але і в цілому по СНД з виробництва сучасних вітроенергетичних установок мегаватного класу. До 2013 р вітроустановки FL2500 випускалися за технологією німецької компанії Fuhrländer AG. У 2013 році ТОВ «ФВТ Україна» придбала ліцензію у німецькій проектно-дизайнерської компанії W2E (Wind to Energy) на виробництво турбін потужністю 2,05, 2,5 і 3 МВт. В даний час в процесі виробництва вітротурбін задіяні шість найбільших в Україні машинобудівних заводів – таких як Краматорський завод важкого верстатобудування, ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ПАТ «Енергомашспецсталь» та інші.

Прийнятий Верховною Радою в минулому році Закон України № 514-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» скасував правило «місцевої складової», що викликало критику з боку учасників ринку та іноземних виробників обладнання. Замість нього був введений стимулюючий коефіцієнт – надбавка до «зеленого» тарифу при використанні вітчизняного обладнання, в розмірі 5% (локалізація 30%), або 10% (локалізація 50%) на об’єктах електроенергетики, в тому числі на чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), введених в експлуатацію з 1 липня 2015 го по 31 грудня 2024 року.

«Позитивним є той факт, що Постанова НКРЕКП від 10.12.2015г. за № 2932, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 119/28249 «Про затвердження Порядку визначення рівня використання обладнання українського виробництва на об’єктах електроенергетики, в тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії …. » є дієздатним і створює реальні стимули для розвитку національної вітроенергетичної промисловості, а значить, для розвитку економіки України та створення нових робочих місць», – зазначив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА.

«Зосередження зусиль для розвитку вітроенергетики в Японії і в світі» – під таким гаслом у столиці Японії Токіо пройшла 15-й міжнародна вітроенергетична конференція WWEC 2016 Tokyo. Близько 500 учасників з 33 країн світу взяли участь у 3-х денний роботі конференції, яка відбулася з 31 жовтня по 2 листопада 2016 року. Організаторами WWEC 2016 Tokyo виступили Всесвітня вітроенергетична асоціація і Вітроенергетична асоціація Японії.

На конференції обговорювалися всі аспекти світового вітроенергетичного сектора – від існуючих в різних країнах політик і науково-технічних розробок, до виробництва і експлуатації вітротурбін. Крім того учасники конференції розглядали питання, пов’язані з соціальним сприйняттям вітроенергетичної технології та набираюча широку популярність в світі рухом за колективне використання вітроенергетичної технології місцевими громадами.

Основним посланням, яке прозвучало в більшості виступів представників японського уряду, учасників з Японії та інших країн, було нагадування про прийняте мирову угоду, досягнуту на Конференції зі зміни клімату ООН в Парижі. Саме Паризька хартія відкриває шлях до майбутнього 100% використання відновлюваних джерел енергії для всіх країн світу.

У роботі конференції активну участь взяли представники Української вітроенергетичної асоціації, ставши модераторами двох секцій, одна з яких була присвячена новим проектам ВЕС, реалізованим на ринках, що розвиваються, друга – дослідженням, проведеним в області офшорних вітротурбін.

Наступна конференція WWEC 2017 пройде з 12 по 15 червня 2017 року місті Мальмо, Швеція – в країні, яка заявила про відмову від подальшої експлуатації діючих сьогодні в країні АЕС і планах повного переходу на відновлювані джерела енергії з пріоритетним розвитком вітроенергетичного сектора, відмовившись від нафти і газу.