Місяць: Липень 2025

Ми раді повідомити про підписання Договору про співпрацю між Українською вітроенергетичною асоціацією та компанією Rystad Energy — одним зі світових лідерів у сфері аналітики та консалтингу в енергетиці. Rystad Energy працює по всьому світу та охоплює всі сегменти енергетичної галузі – від виробництва до споживання. Компанія надає надійні дані, прогнози та рекомендації, які дозволяють клієнтам передбачати зміни та ефективно планувати майбутнє.

У рамках співпраці Сторони домовилися про:

• обмін актуальною інформацією, дослідницькими матеріалами та аналітикою >щодо тенденцій у сфері ВДЕ та вітроенергетики Європи;
• спільну взаємодію в частині підвищення прозорості та якості інформаційного поля щодо сучасного і майбутнього стану вітроенергетики України.

Ця співпраця є знаком довіри до українського ринку ВДЕ та кроком до його глибшої інтеграції у європейський енергетичний простір.

Щиро дякуємо команді Rystad Energy за відкритість до партнерства, підтримку та віру в Україну!

21 липня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл «Регулювання водневого ринку в Україні: презентація законопроєкту та подальші кроки», організований Програмою розвитку ООН в Україні. У заході взяли участь представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій, бізнесу, наукової спільноти, громадянського суспільства та профільних асоціацій, а саме Українська воднева рада та УВЕА.

УВЕА на заході представив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.

У центрі обговорення був рамковий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку та використання відновлюваного та низьковуглецевого водню» – перший системний документ в Україні, який створює правові та інституційні рамки для виробництва, транспортування, зберігання та використання водню, із визначенням понять «відновлюваний водень» і «низьковуглецевий водень», запровадженням гарантій походження, реєстру водню, механізмів підтримки та відповідних повноважень регуляторів. Документ гармонізований з європейськими директивами та стандартами.

У рамках заходу учасники обговорили широке коло питань:

• Технічну доступність для інтеграції водневої інфраструктури,
• Сертифікати походження для водню,
• Фінансування водневих проєктів,
• Створення водневих долин,
• Підготовку кадрів для нової енергетичної екосистеми та нового сегменту ринку,
• Роль міжнародної співпраці у розвитку експортного потенціалу водню до ЄС.

Позиція УВЕА є доволі чіткою: «зелений» водень – це відновлювана енергія в дії. Тобто джерела, з яких цей водень виробляється, мають бути на 100% відновлюваними — енергія вітру, сонця, біомаси та гідроенергетики. 

«Говорячи про водневу економіку, маємо памʼятати: її основа — це відновлювані джерела енергії. Саме вони забезпечують екологічну чистоту і кліматичну відповідальність виробництва. Враховуючи, що в Україні вже прийняті такі стратегічні документи як Національний плани з енергетики і клімату на період до 2030 року і Національний план дій з розвитку  відновлюваної енергетики до 2030 року, вважаю, що запропонований рамковий закон про водневий ринок має бути скоординованим із цими базовими документами», — зазначив у своєму виступі Андрій Конеченков.

Участь УВЕА в цьому діалозі — це нагадування: розвиток вітрової енергетики є не лише частиною енергетичного переходу, але й ключовим елементом формування водневої економіки в Україні. Тож, УВЕА висловлює подяку ПРООН в Україні та Програмі відновлення зеленої енергетики за ініціативу, професійність та сталість у просуванні чистої енергії й стратегічних рішень для енергетичної трансформації України.

За результатами заходу буде розпочато консультаційний процес із залученням експертів, органів влади, асоціацій і представників бізнесу. Планується створення робочої групи для доопрацювання законопроєкту, з подальшим його внесенням на розгляд Верховної Ради України.

Під час Конференції з відновлення України (URC2025), що пройшла 10-11 липня 2025 року  в м. Рим, Італія, було підписано лист про наміри щодо створення Механізму зниження інвестиційних ризиків у відновлювану енергетику України (URMM – Ukraine Renewable Energy Risk Mitigation Mechanism), який зможе розблокувати €1,5 млрд інвестицій у нові потужності ВДЕ на рівні 1 ГВт та нівелювати ризик гарантованого викупу електроенергії.

Що це означає?

Після масштабного руйнування енергосистеми України внаслідок російських атак країна критично потребує нових генеруючих потужностей. URMM покликаний стимулювати інвестиції у ВДЕ, надаючи проєктам стабільність доходів і зменшуючи ризики для інвесторів. Механізм гарантує мінімальну ціну на електроенергію для кожного приватного проєкту, що дає банкам впевненість у поверненні вкладених коштів.

Хто долучився до ініціативи?

▪ ЄБРР – відповідальний за структурування та спрямування коштів донорів

▪ Європейський Союз (через Ukraine Investment Framework – UIF)

▪ Уряд Нідерландів

▪ IFC, Світовий банк, Рада бізнес-радників Ukraine Donor Platform

▪ Енергетичні асоціації: УВЕА, ЄУЕА та проєкт Green Deal Ukraїna

Перші фінансові внески:

• 180 млн Євро від ЄС
• 12 млн Євро у вигляді грантів від Нідерландів

Країни як-от Німеччина, Норвегія, Швеція та Швейцарія – також розглядають можливість долучитись.

Який принцип дії?

Учасники будуть обиратись через прозорі аукціони. Впровадження механізму сприятиме прогнозованості доходів для виробників «зеленої» енергії, тим самим зменшуючи бар’єри для інвестицій у нові проєкти. Також передбачено надання цільової технічної допомоги уряду України для створення національної схеми підтримки ВДЕ без потреби у зовнішніх механізмах у майбутньому.

Чому це важливо?

Україна має великий потенціал для розвитку ВДЕ, але волатильність ринку стримувала інвесторів. URMM може змінити це – забезпечивши довіру та новий інвестиційний імпульс.

Це також частина ширшого пакету реформ для наближення України до стандартів ЄС у рамках євроінтеграції.

«Ця платформа є свідченням сили спільної адвокації», – зазначив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА. «Зменшуючи фінансові ризики, ми відкриваємо можливості для відновлюваної енергетики, щоб сприяти відбудові України та її довгостроковій сталості».

Дана платформа також є ще одним кроком до досягнення цілей Національного енергетичного та кліматичного плану (НПЕК) України до 2030 року, який визначає відновлювану енергетику як наріжний камінь енергетичного майбутнього країни.

Щиро дякуємо всім партнерам, які стоять за цією ініціативою, за довіру до українського ринку, стратегічне бачення та готовність діяти. Сьогоднішні рішення формують енергетичну незалежність України завтрашнього дня.

***

Інші ініціативи ЄБРР, анонсовані на URC:

• Програма фінансової інклюзії (UIF): 200 млн Євро гарантій → до 2 млрд Євро кредитів для МСП
• Програма відновлення МСП: 45 млн Євро → 135 млн Євро фінансування для бізнесів

ЄБРР вже інвестував 7,2 млрд Євро в Україну з початку повномасштабної війни та схвалив збільшення капіталу на 4 млрд Євро, щоб і надалі підтримувати країну обсягом 1,5 млрд Євро щорічно, з потенціалом збільшення фінансування на етапі повоєнної відбудови.

Україна відновлюється – через інвестиції, реформи та чисту енергію. Настав час будувати енергетичне майбутнє, вільне від загроз та залежностей.

З 10 по 11 липня 2025 року, у м. Рим, Італія, проходить урядова конференція з відновлення (Ukraine Recovery Conferencе), делегатами на яку стали також представники компаній-членів УВЕА на чолі з головою Правління Андрієм Конеченков. 09 липня в рамках конференції відбувся стратегічно важливий круглий стіл на тему «Енергетичні рішення для сталого регіонального розвитку: інвестиції, інновації та стійкість», організований ПРООН в Україні спільно з Міністерством енергетики України. Дискусія об’єднала представників влади, бізнесу та міжнародних фінансових установ навколо таких ключових тем, як: посилення інституційної та фінансової підтримки сектору відновлюваних джерел енергії, а також підвищення енергоефективності та модернізація мереж для забезпечення громад стабільною й чистою електроенергією.

Галузеву експертизу щодо вітроенергетичного ринку України надав голова Правління УВЕА Андрій Конеченков. У своєму виступі він навів факти, що демонструють реальну динаміку та інвестиційну привабливість української вітроенергетики:

Нове будівництво. Прямо зараз в Україні монтується понад 700 МВт нових вітрових потужностей. Паралельно з ними будуються понад 200 МВт установок зберігання енергії (УЗЕ), що є ключем до створення гнучкої та сучасної енергомережі.

Довіра інвесторів. За період з 2022 до першого кварталу 2025 року в Україні було введено в експлуатацію 258 МВт нових ВЕС, 50% з яких профінансували міжнародні інвестори. Це свідчить про міцний фундамент довіри, який ми зараз активно відновлюємо.

Відкритість до бізнесу. Як наголосив очільник УВЕА: «Український ринок вітроенергетики не виживає, він активний, розвивається та відкритий для бізнесу».

Стратегічна важливість. Розвиток вітрової енергетики є ключовим інструментом для децентралізації та підвищення стійкості української енергосистеми, що визначено у ключових стратегічних документах країни, зокрема у Стратегії розвитку розподіленої генерації до 2035 року та Національному плані дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.

Працюємо разом над стійким та енергонезалежним майбутнім України!

7 липня 2025 року, в Українському кризовому медіа-центрі зібралися експерти, щоб презентувати дослідження «Зелене відновлення». Цей проєкт – результат роботи візуальної агенції Top Lead за аналітичної підтримки Української вітроенергетичної асоціації та багатьох партнерів. Дослідження показує, як відновлювані джерела енергії, зокрема вітроенергетика, можуть допомогти Україні стати енергетично незалежною, створити нові робочі місця та наблизитися до європейських стандартів сталого розвитку.

Чому це важливо? Бо зелена відбудова – це не тільки про екологію, а й про те, як зробити нашу енергосистему стійкою, залучити інвестиції та підтримати громади. А ще – це шанс для України показати світу, що ми можемо відбудовуватися краще, ніж було, за принципом «build back better».

Що сказали експерти?
Євгеній Конторщиков, аналітик УВЕА, пояснив, чому вітроенергетика – це один із головних інструментів для змін:

«Вітроенергетика є одним із ключових драйверів зеленої відбудови України. Це дослідження чітко показує, що це не лише чиста електроенергія, а й децентралізація енергосистеми, що критично важливо в умовах сьогодення. Розвиток вітрових парків – це нові робочі місця, особливо в регіонах, залучення довгострокових міжнародних інвестицій та значний внесок у розвиток місцевих громад. Україна володіє величезним вітровим потенціалом, і наше завдання, як профільної асоціації, – максимально сприяти його розкриттю».

В свою чергу, Євген Лапченко, керівник з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ, додав, як децентралізована енергетика може захистити нашу країну:

«ДТЕК ВДЕ бачить зелене відновлення надважливим для України. Адже децентралізована генерація, зокрема вітроелектростанції, а також об’єкти зберігання енергії здатні посилювати енергобезпеку країни. За рахунок своєї розосередженості по великій території вони роблять енергосистему більш стійкішою до обстрілів. І саме такі дослідження сприяють тому, щоб продемонструвати успіхи галузі і проблеми, які треба спільно подолати, щоб забезпечити сталий розвиток української енергетики».

Що є в дослідженні?

• На 28 сторінках ви знайдете чітку інформацію з інфографікою про:
• Що таке зелене відновлення і як воно може допомогти Україні.
• Як євроінтеграція прискорює перехід до зеленої енергетики.
• Який потенціал мають відновлювані джерела енергії (ВДЕ) і які є можливості для інвесторів.
• Де брати гроші на зелені проєкти – в Україні та за кордоном.
• Реальні приклади громад і компаній, які вже впроваджують сталі рішення.

Завантажуйте дослідження прямо зараз:

• Українською: topleadprojects.com/ukrainegreenrecovery2025ukr
• English: topleadprojects.com/ukrainegreenrecovery2025

Запис прес-конференції доступний на: YouTube

Цей проєкт став реальністю завдяки співпраці багатьох команд:
Автор: Візуальна агенція Top Lead
За підтримки: ДТЕК ВДЕ
Меценати: Helios Strategia, Elementum Energy, Agrosem
Генеральний аналітичний партнер: DiXI Group, Офіс зеленого переходу, Energy Map
Аналітичний партнер: Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА)
Комунікаційні партнери: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Асоціація сонячної енергетики України, Всеукраїнська агенція інвестицій.

Провідні енергетичні асоціації України, зокрема Українська вітроенергетична асоціація, Європейсько-українське енергетичне агентство, Українська асоціація відновлюваної енергетики та Асоціація сонячної енергетики України, 01 липня 2025 року направили термінове звернення, адресоване Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, Міністру енергетики Герману Галущенку та Голові Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву, в якому закликали  невідкладно вирішити питання, пов’язане з оподаткування, яке може значно вплинути на  весь  енергетичний ринок країни в умовах війни та фінансової кризи.

Суть проблеми: Загроза скасування касового методу

Центральним питанням є тимчасова норма Податкового кодексу (пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ), яка дозволяє підприємствам енергетики визначати податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом. Простими словами, компанії сплачують ПДВ не в момент постачання електроенергії, а лише після отримання за неї реальних грошей. Цей механізм є ефективним інструментом для збалансування фінансових потоків та мінімізації ризиків, особливо в умовах, коли ринок потерпає від багатомільярдних ланцюгових боргів.

Термін дії цієї норми спливає 1 січня 2026 року. Спроба продовжити її до 2028 року через правку №69 до законопроєкту №13157 наразі заблокована. Як зазначають асоціації, профільний комітет Верховної Ради не підтримав цю ініціативу через відсутність офіційної позиції з боку Кабінету Міністрів. Така невизначеність створює величезні ризики для всіх учасників ринку та негативно впливає на інвестиційний клімат в енергетиці.

Масштаби боргової кризи

Щоб підкреслити критичність ситуації, асоціації наводять актуальні дані щодо заборгованості на ринку. Станом на червень 2025 року загальна ситуація виглядає так:

Борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з підтримки «зеленої» генерації складає 16, 544млрд грн. Як наслідок, сам «Гарантований покупець» зміг розрахуватися з виробниками з ВДЕ за 2022 рік лише на рівні 64,2,%. Кращий стан розрахунків спостерігається  за 2023 рік – 99,2%, і за 2024-88,9%.

Борг НЕК «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку сягає майже 13,9 млрд грн.

Подвійний удар по виробниках

Якщо касовий метод не буде продовжено, з 1 січня 2026 року виробники будуть змушені нарахувати та сплатити ПДВ з усієї суми відпущеної, але не оплаченої електроенергії. Це означає, що їм доведеться сплатити податки з грошей, яких вони не бачили. Асоціації підрахували, що ця сума може сягнути однієї шостої від загального боргу, що призведе до масового утворення податкових боргів та загрожуватиме зупинкою господарської діяльності підприємств.

Ситуація ускладнюється тим, що аналогічна норма щодо сплати податку на прибуток за касовим методом для виробників з ВДЕ вже припинила діяти з 1 січня 2024 року. Через це компанії змушені включати у дохід суми, які їм не сплатив «Гарантований покупець», і платити з них податок на прибуток. Це призводить до прямого вимивання обігових коштів та суттєво погіршує їхній і без того важкий фінансовий стан.

Заклик до дії: Відповідальність влади та майбутнє енергосистеми

Енергетична спільнота не просто констатує проблему, а пропонує конкретний, двохетапний план дій, який вимагає негайної та скоординованої реакції з боку органів державної влади. Це не просто прохання про пільги, а вимога створити умови для виживання критично важливої галузі.

Перший, невідкладний крок – це законодавче «знеболення», яке має зупинити фінансове знекровлення підприємств. Асоціації вимагають від Кабінету Міністрів надати чітку узгоджену позицію на підтримку законодавчих змін. Ця позиція є ключем, який дозволить Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримати правку №69 до законопроєкту №13157 щодо продовження касового методу з ПДВ до 2028 року. Одночасно з цим Уряд має ініціювати законопроєкт про відновлення касового методу для податку на прибуток для виробників «зеленої» електроенергії, тим самим усунувши податкову несправедливість, коли податки сплачуються з недоотриманих коштів.

Другий, стратегічний крок – це лікування першопричини хвороби, а не лише її симптомів. Асоціації чітко наголошують: «Без вирішення цього питання [боргів] продовження дії касового методу матиме обмежений ефект, оскільки не усуває першопричину фінансової нестабільності учасників ринку». Саме тому найважливішою вимогою є розробка та впровадження Урядом комплексної дорожньої карти погашення заборгованості на ринку електричної енергії. Це має бути системний, прозорий та реалістичний план, який відновить платіжну дисципліну та оздоровить фінансові потоки в усьому секторі.

Таким чином, енергетична спільнота ставить перед владою рішення, підкріплене логікою економічної доцільності та національної безпеки. Ігнорування цих закликів загрожує не просто банкрутством окремих підприємств, а дестабілізацією всієї енергосистеми країни, яка є фундаментом національної економіки та обороноздатності. Відповідальність за недопущення такого сценарію повністю лежить на органах державної влади, від яких ринок очікує невідкладних та рішучих дій.