Місяць: Квітень 2024

26 квітня 2024 року, Київська школа економіки за партнерства з Міністерством економіки України провели круглий стіл «Розвиток бізнесу – основний драйвер економічного відновлення України» в рамках якого було презентовано програму Ukraine Facility ( https://www.ukrainefacility.me.gov.ua ), передбачені нею реформи, стимули розвитку та принципи фінансування за Піларами (Pillars), з фокусом на Піларі II, а також стан підготовки інвестиційних проєктів для презентації на Конференції з відновлення України в Берліні в червні 2024 року. Одна із сесій заходу була присвячена виступам представників міжнародних фінансових організацій, а саме з ЄБРР, ЄІБ та BGK, які розповіли на чому фокусуються МФО і українські банки при фінансуванні проєктів, що підпадають під Пілар II. Представники УВЕА та її компаній-членів також були запрошені на захід. Модерувала дискусію Наталія Шаповал, Керівниця KSE Institute. 

Ключові макроекономічні показники і положення Урядового Плану в рамках Ukraine Facility, презентовані під час заходу:

• За оцінкою Світового Банку, потреби України на відновлення та відбудову, станом на 31 грудня 2023 року, становлять 486 млрд дол США, з яких 47 млрд дол США – потреби енергетики, 117 млрд дол США – потреби МСП, 148 млрд дол США – потреби інфраструктурного сектору.
• Сектор енергетики є одним із пріоритетних секторів для фінансування в рамках Ukraine Facility, що передбачає створення умов для розвитку ВДЕ та залучення інвестицій, інтеграцію до ринку ЄС, післявоєнну лібералізацію ринків газу та електроенергії, забезпечення незалежності Регулятора, підвищення енергоефективності будівельного сектору, тощо. 
• Інвестиційними індикаторами для сектору енергетики на 2024-2027 рік є енергетична модернізація та підвищення енергоефективності, фізичний захист енергетичної інфраструктури та державні програми підтримки розвитку ВДЕ. Загалом 109 індикаторів сконцентровані на покращенні бізнес-середовища в Україні.
• Три Пілари (складові) інструменту Ukraine Facility та похідного від нього Плану Уряду: Пілар І – план підтримки України об’ємом 38,27 млрд Євро; Пілар ІІ – Ukraine Investment Framework (UIF) об’ємом 9,3 млрд Євро, 20% з яких буде направлено на «зелений» перехід; Пілар ІІІ – технічна та адміністративна підтримка об’ємом 4,76 млрд Євро.
• Фінансові джерела в рамках UIF: 7,8 млрд Євро – українська гарантія і 1,5 млрд Євро – змішане фінансування від ЄС (блендінг/гранти та технічна допомога (консультації бізнесу щодо підготовки заявок, доопрацювання проєктів)).
• В рамках UIF: операції для приватного сектору ініціюватимуться МФО на основі попиту з боку приватних компаній; державні проєкти будуть ініційовані Урядом на основі управління державними інвестиціями та єдиного переліку проєктів; попереднього відсоткового розподілу між приватними та державними секторами не передбачено. 
• Українська гарантія є спеціальним інструментом розподілу ризиків, яка буде доступна для МФО, які підтримують проєкти в Україні. Гарантія покриває майже 90% фінансових ризиків за різноманітними операціями у державному та приватному секторах, серед яких: кредити (у тому числі в національній валюті), гарантії, контргарантії, інструменти ринку капіталу, інші інструменти фінансування або покращення кредитоспроможності, страхування, участь у капіталі або квазі-акціонерному капіталі.
• Наразі є три формати доступу до фінансових інструментів UIF: прямий (МФО фінансує безпосередньо великі корпорації та муніципалітети від 10-20 млн Євро); непрямий (МФО фінансує через локальних партнерів – українські банки – Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та деякі приватні банки) до 5 млн Євро; змішаний (МФО фінансує безпосередньо через українські банки (державні і деякі приватні)).
• Щодо страхування воєнних ризиків: наразі доступні 100 млн дол США у фонді MIGA саме для страхування власного капіталу (equity). Також, ЄБРР страхують логістику, товари, що в дорозі, зокрема до портів, тощо. 

Володимир Кузьо, Заступник Міністра економіки: «Сьогодні є три напрямки роботи Уряду для стимулювання та економічного зростання: зниження ризиків, що включають ініціативи, які покликані пом’якшити ризики, пов’язані з інвестування в Україну; фінансові стимули та інструменти, що включають в себе заходи для стимулювання інвестицій в приватний та державний сектори, розширення роботи з МФО та прийняття Законів спрямованих на залучення інвестицій; покращення бізнес-середовища, тобто приведення нормативно-правової бази у відповідність до міжнародних стандартів, підвищення ефективності та прозорості регулювання, зменшення адміністративних бар’єрів і оцифрування інструментів доступу до ринку».

Джосалін Корне, Керівник групи з питань реконструкції та інфраструктури Представництва ЄС в Україні: «ЄС підтримує макрофінансову стабільність України з початку війни і вже профінансували в українську економіку 11,5 млрд Євро. До того ж, програми по зниженню ризиків, що фінансуються ЄС в Україні, наразі охоплюють близько 2,2 млрд Євро, 500 млн Євро з яких – у форматі гарантій, грантів та капіталовкладень»

Лука Понцелліні, Старший кредитний спеціаліст, Близький Схід, Північна Африка, Східна Європа та Центральна Азія, Європейський інвестиційний банк: «Сьогодні ЄІБ працює над декількома ключовими напрямками: фінансування конкретних банків, де 200 млн Євро в нашому бюджеті передбачено для українських банків, надання індивідуальних гарантій (resharing (зокрема, в грудні 2023 року була запущена програма EU4Business Guarantee) та технічної підтримки (capacity building) для місцевих МСП».

17 квітня 2024 року, УВЕА провела черговий вебінар під час якого вдруге підняла питання особливостей інтеграції ВДЕ генерації, зокрема вітроенергетичних потужностей, до мереж об’єднаної енергосистеми України. Під час заходу були презентовані експертиза і досвід таких компаній-членів УВЕА як DMCC-Engineering та INTEGRITES, а загалом захід зібрав понад 100 учасників, серед яких були також представники державних органів та наукової спільноти. Модератором дискусії був Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

Спільний виступ представників юридичної фірми INTEGRITES, а саме Олексія Феліва, керуючого партнера та голови практики енергетики, та Сергія Даціва, старшого юриста практики енергетики, був присвячений не лише актуальним особливостям процедури приєднання до електромережі, але й тим крокам, які необхідно здійснити для удосконалення та спрощення умов приєднання для ВДЕ об’єктів. Зокрема, спікери звернули увагу учасників на: етапи, які мають пройти виробники з ВДЕ до укладання договору про приєднання; наявне регулювання приєднання до мереж; актуальний рівень плати за приєднання; строк чинності технічних умов; роботу з нестандартним приєднанням, тощо.   

«Незважаючи на те, що, відразу після впровадження в Україні режиму воєнного стану, держава прийняла Тимчасовий порядок приєднання і надала можливість виробникам з ВДЕ, які розпочали девелопмент своїх проєктів до повномасштабного вторгнення, все ж отримати технічні умови на приєднання, сьогодні нам відомі негативні наслідки дії цього порядку. Так, в деяких регіонах України технічні умови на приєднання електроустановок потужністю більше 20 МВт були видані без обов’язкового техніко-економічного обґрунтування, що є зловживанням і потребує додаткової уваги як з боку учасників ринку, так і Асоціації», – зауважив Олексій Фелів і додав, що так само ринок сьогодні має об’єднатись і розглянути питання оновлення порядку зміни цільового призначення землі, що використовується для експлуатації електрогенеруючого об’єкту з ВДЕ. 

В свою чергу, Андрій Захаров, провідний інженер та експерт по ВДЕ в DMCC-Engineering, сфокусувався у своєму виступі на технічних аспектах, а саме на дослідженні енергосистем при приєднанні генерації з ВДЕ. У своїй презентації, пан Захаров описав основні види досліджень електричних режимів відповідно до об’єму розрахункових робіт, етапи виконання таких досліджень та усі інші заходи, які необхідно здійснити для того, щоб довести відповідність станції вимогам Кодексу системи передачі. «Хочу зауважити, що Кодекс системи передачі, який наразі діє в Україні – це не просто перелік певних вимог системного оператора, а, перш за все, правила і норми європейських колег, сформовані і випробувані при роботі із значною часткою «зеленої» генерації в мережі, що є дуже актуально і важливо для України, яка задекларувала доволі амбіційні цілі із збільшення частки ВДЕ в національному електробалансі», – підкреслив представник DMCC-Engineering.

В рамках сесії питань-відповідей, Андрій Конеченков також звернув увагу на те, що сьогодні дуже поширеною є проблема, коли об’єкти, які вже отримали технічні умови на приєднання, за різних причин не встигають побудуватись за необхідні три роки, через що на ринку точаться активні дискусії щодо необхідності надання можливості бронювання потужностей на довший термін. 

Відеозапис вебінару можна переглянути на YouTube-каналі УВЕА. 

09 квітня 2024 року, Секретаріат УВЕА, а також представники багатьох компаній-членів асоціації, взяли участь у другій пост-медіаційній зустрічі, ініційованій Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Зустріч відбулась в рамках укладеного у 2020 році Меморандуму про Взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики України, підписантами якого стали Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України, НКРЕКП – з боку держави, та УВЕА і ЄУЕА – з боку інвесторів у ВДЕ в Україні. Друга пост-медіаційна зустріч об’єднала в одному місці широке коло гравців національного ринку з ВДЕ, а саме представників Міністерства енергетики України, ДП «Гарантований покупець», НКРЕКП, НЕК «Укренерго», профільних галузевих асоціацій та виробників «зеленої» електроенергії. Зустріч пройшла під головуванням Дірка Бушле, заступника директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства. 

Метою пост-медіаційного процесу є сприяння відновленню довіри і діалогу між ключовими гравцями ринку ВДЕ через обговорення актуальних ринкових проблем, а також викликів, що виникли із повномасштабним вторгненням рф на територію України. Так, друга зустріч сторін процесу медіації була присвячена таким питанням як: 

1. Місце технологій ВДЕ в урядовому Плані для Ukraine Facility та проєкті Національного плану з енергетики та клімату України на період 2025-2030 років;
2. Активність міжнародних фінансових організацій на українському ринку ВДЕ;
3. Ефективність здійснених реформ на оптовому ринку електроенергії України (механізм PSO, корпоративні PPA, гарантії походження, тощо);
4. Експортні можливості національного ринку ВДЕ;
5. Інвестиційна привабливість наявних і майбутніх проєктів з ВДЕ;
6. Удосконалення корпоративного управління ДП «Гарантований покупець», тощо. 

Окрему увагу під час зустрічі було приділено презентації Секретаріатом Енергетичного Співтовариства нового дослідження щодо відбудови сектору відновлюваних джерел енергії в Україні. «Незважаючи на те, що процес медіації був завершений у 2020 році, на українському ринку електроенергії все ще існує низка проблем і викликів, які мають бути вирішені не лише для його сталого функціонування, але й для його інтеграції у європейське середовище. Тому, пост-медіаційний процес покликаний забезпечити спільний пошук і напрацювання різних варіантів вирішення існуючих проблем із врахуванням думки усіх учасників ринку: держави та бізнесу. До чого нам усім потрібно готуватись сьогодні, так це до ренесансу відновлюваної енергетики в Україні», – зазначив Дірк Бушле відкриваючи зустріч. 

Наскрізною лінією виступів представників компаній-членів УВЕА стала критична необхідність гарантування незмінності і передбачуваності галузевого законодавства, що також було підкреслено у окремому листі, надісланому УВЕА до Секретаріату Енергетичного Співтовариства напередодні зустрічі. Представники компаній-членів УВЕА звернули увагу Енергетичного Співтовариства на такі проблеми як: борги на ринку електричної енергії і відсутність стимулів для виробників з ВДЕ переходити від «зеленого» тарифу до механізму ринкової премії. Були озвучені причини, через які корпоративні РРА і аукціони з ВДЕ, не працюватимуть в Україні, і запропонований механізм для вирішення цього питання. Учасники ринку ВДЕ висловили негативне відношення до ініціативи щодо виокремлення з тарифу НЕК «Укренерго» за послуги з передачі електроенергії витрати, пов’язані з виконанням спеціальних обов’язків з ВДЕ, (послугу щодо збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії), що є одним з джерел забезпечення оплати вартості виробленої за «зеленим» тарифом електроенергії ДП «Гарантований покупець». 

УВЕА висловлює подяку Секретаріату Енергетичного Співтовариства за ініціювання пост-медіаційного процесу та забезпечення діалогу між гравцями ринку, і сподівається на оперативне і якнайшвидше врегулювання наявних проблем на ринку.