cloud for logo

СТРОК ДІЇ ТУ НА ПРИЄДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ДО ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ОБМЕЖЕНО ДО 3 РОКІВ

Сьогодні, 19 грудня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення зміни до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо покращення інвестиційних можливостей у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел”, розроблений спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України

 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=6081&skl=9).

Цей закон має допомогти у вирішинні проблеми так званого “резервування” потужностей. Сьогодні чимало інвесторів отримавши технічні умови (ТУ) на приєднання до електромереж з різних причин не завершують будівництво об’єктів. “Наразі з 4,5 ГВт потужностей об’єктів відновлюваної електроенергетики, які можливо приєднати до електричних мереж, вже зарезервовано 4,2 ГВт”, – повідомив на свої сторінці у фейсбуці голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Законопроектом передбачається:

– обмежити строк дії ТУ на приєднання об’єктів відновлюваної енергетики до електричних мереж до 3 років;

– безстрокові ТУ, видані до набрання чинності цим Законом, діятимуть 3 роки з моменту набрання чинності цим Законом.

За законопроект проголосувало 227 народних депутатів України.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПІДТРИМАЛА ПРИЄДНАННЯ ДО IRENA

5 грудня 2017 року Парламентом Верховної Ради України прийнято розроблений Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України Закон України “Про приєднання України до Статуту Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії” (International Renewable Energy Agency – IRENA). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62668).

 “Це перемога, на яку довго чекали всі гравці ринку відновлюваних джерел енергії. Україна стане членом авторитетного міжнародного агентства IRENA (http://www.irena.org). Це означає, що ми виходимо на міжнародну арену з питань відновлюваної енергетики, зможемо залучати досвід, інновації та інвестиції передових країн світу в українські “зелені” проекти і сприяти зменшенню енергозалежності України”, – зазначив на своїй сторінці в фєйсбуці Сергій Савчук, голова Держенергоефективності.

Він також підкреслив, що участь України в Агентстві IRENA дозволить:

  • подавати заявки до Абудабійського фонду розвитку (АDFD, http://www.adfd.ae) щодо отримання пільгових кредитів під 1-2 % терміном до 20 років, включаючи 5-річний пільговий період, при умові співфінансування 50/50;
  • налагодити плідне співробітництво між Україною та розвинутими державами у сфері відновлюваної енергетики;
  • отримати доступ до всієї наявної в IRENA інформації щодо новітніх досліджень, передового досвіду, а також прогресивних механізмів фінансування розвитку відновлюваної енергетики;
  • збільшити інвестиції у “зелені” проекти.

Сергій Савчук впевнений, що участь України в IRENA буде позитивним сигналом для іноземних інвесторів, які аналізують можливості впровадження проектів в країні. Він також нагадав, що для досягнення 11% “зеленої” енергії в енергобалансі країни до 2020 року потрібно близько 12 млрд євро.

ПІДПИСАНО МЕРОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КНР В ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ ВДЕ

5 грудня 2017 року між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України і Національною енергетичною адміністрацією КНР (http://en.ndrc.gov.cn) було підписано Меморандум про співпрацю у сферах енергоефективності та відновлюваної енергетики. В рамках Меморандуму державні установи співпрацюватимуть над підготовкою та реалізацією спільних “зелених” проектів. Меморандум передбачає обмін інформацією щодо державної підтримки та механізмів стимулювання розвитку відновлюваної енергетики.

“Україна та Китай мають колосальні перспективи співпраці у секторі відновлюваній енергетиці. Зі свого боку, Україна пропонує значний ресурсний потенціал, сприятливе законодавче поле для роботи інвесторів та численні потенційні “зелені” проекти в різних регіонах”, – зазначив Сергій Савчук, голова Держенергоефективності України.

За даними міжнародної організації REN21 (www.ren21.net), Китай займає лідируючу позицію у світі за найбільшими обсягами інвестицій у розвиток відновлюваної електроенергетики (не включаючи великі ГЕС потужністю більше 50 МВт). Так, у 2016 році в Китаї залучено 78,3 млрд доларів США у “зелені” проекти.

WORLD ENERGY OUTLOOK-2017

Контекст World Energy Outlook-2017 (Прогноз світової енергетики, WEO-2017), нещодавно опублікованого звіту, підготовленого Міжнародним енергетичним агентством, визначили чотири масштабні зміни в світовій енергетичній системі:

  • Швидке розгортання технологій чистої енергетики і зниження їх вартості: в 2016 році зростання встановленої потужності сонячних електростанцій випереджало усі інші види генерації; з 2010 року вартість нових сонячних електростанцій знизилася на 70%, вітрових – на 25%, а акумуляторів – на 40%.
  • Зростаюча електрифікація енергетики: в 2016 році витрати світового споживача на електрику майже зрівнялися з витратами на нафтопродукти.
  • Перехід до економіки, більш орієнтованої на послуги, і до більш чистої структури енергоспоживання в Китаї – найбільшому світовому споживачу енергії, якому присвячено детальне дослідження WEO-2017.
  • Живучість індустрії сланцевих газу і нафти в США, які залишаються найбільшим у світі виробником нафти і природного газу, навіть при низьких цінах.

WEO-2017 надає різні шляхи розвитку світової енергетики до 2040 року. Сценарій нових стратегій досліджує, куди можуть привести енергетичну систему існуючі стратегії і заявлені наміри. Сценарій сталого розвитку – дуже важливий сценарій, вперше представлений в WEO-2017, містить комплексний підхід до досягнення енергетичних аспектів “Цілей сталого розвитку ООН”: рішучі дії для запобігання змін клімату; загальний доступ до сучасного енергопостачання до 2030 року; різке зниження забруднення повітря.

В Сценарії нових стратегій глобальні енергетичні потреби зростають повільніше, ніж в недавньому минулому, але в період між сьогоденням і 2040 роком, вони все ж виростуть на 30%, що дорівнює додаванню ще одного Китаю і Індії до сьогоднішнього світового попиту на енергію. В основі прогнозів МЕА знаходяться такі ключові фактори як: середньорічне зростання світової економіки на 3,4%; зростання населення з сьогоднішніх 7,4 млрд чоловік до понад 9 млрд в 2040 році; темпи урбанізації, при яких кожні чотири місяці утворюється місто розміром з Шанхай.

В Сценарії нових стратегій задоволення зростаючих світових потреб в енергії в корені відрізняється від останніх двадцяти п’яти років: на лідируючі позиції виходять природний газ, стрімко зростаюча відновлювана енергетика, а також енергоефективність. Без зростаючої енергоефективності зростання кінцевого споживання більш ніж подвоїлося б. На відновлювані джерела енергії (ВДЕ) припадає 40% зростання споживання первинних енергоресурсів, а їх стрімке зростання в електроенергетиці знаменує кінець періоду царювання вугілля. З 2000 року потужності вугільної генерації зросла майже на 900 ГВт, але чистий приріст від теперішнього часу до 2040 року становитиме лише 400 ГВт, включаючи станції, які вже будуються. В Індії частка вугілля в структурі електрогенерації падає з трьох чвертей в 2016 році до менш половини в 2040 році. Споживання нафти продовжує рости до 2040 року, хоча все нижчими темпами. Споживання природного газу виростає до 2040 року на 45%. Оскільки можливості зростання природного газу в електроенергетиці скорочуються, головним напрямком зростання стає промислове споживання. Прогнози для атомної енергетики погіршилися в порівнянні з торішнім WEO, проте Китай продовжує задавати тон в поступовому збільшенні вироблення, випереджаючи США до 2030 року і стаючи найбільшим виробником електроенергії на атомних станціях.

На відновлювані джерела енергії припадає дві третини світових інвестицій в генеруючі потужності, так як для багатьох країн вони стають найдешевшим джерелом енергії нового покоління. Швидке розгортання сонячних фотоелектричних станцій (СФС), особливо Китаєм і Індією, перетворює СФС в найбільше джерело низьковуглецевих генеруючих потужностей до 2040 року. До цього часу сукупна частка ВДЕ в загальному виробництві електроенергії досягне 40%. В Європейському Союзі на ВДЕ припаде 80% нових потужностей, а вітроенергетика незабаром після 2030 року стає найбільшим джерелом електроенергії за рахунок істотного зростання як наземних, так і офшорних вітростанцій. Відновлювана енергетика продовжує отримувати державну підтримку у всьому світі, все більше і більше через аукціони, які приходять на зміну “зеленим” тарифам. Трансформацію електроенергетики прискорюють інвестиції мільйонів домогосподарств, громад і компаній в приватні установки сонячної і вітрової енергетики. Зростання ВДЕ не обмежується електроенергетикою: пряме використання відновлюваних джерел для вироблення тепла, а також на транспорті в усьому світі також подвоюється з 9% до 16% до 2040 року.

Заклик президента КНР до “енергетичної революції”, “боротьбі із забрудненням” і переходу до економічної моделі, більш орієнтованої на послуги, просуває енергетичний сектор в новому напрямку. Китай вступає в нову фазу свого розвитку, рішуче фокусуючи свою енергетичну політику на електроенергії, природному газі і більш чистих, енергоефективних і цифрових технологіях.

Рішення, прийняті Китаєм, відіграють величезну роль у формуванні світових тенденцій і можуть стати каталізатором переходу до чистої енергетики. Масштаби розгортання чистої енергетики в Китаї, експорту китайських технологій і інвестицій за кордоном дають основний імпульс до низьковуглецевого шляху розвитку: в Сценарії нових стратегій третину нових світових сонячних і вітрових електростанцій буде встановлено в Китаї, на нього припадає також більше 40% світових інвестицій в електромобілі.

В Сценарії сталого розвитку низьковуглецеві джерела подвоюють свою частку в структурі енергетики і в 2040 році досягають 40%, використовуючи всі можливості для підвищення енергоефективності, потреба у вугіллі різко йде на спад, а споживання нафти досягає піку. Електрогенерація до 2040 року практично декарбонізірована за рахунок використання відновлюваних джерел (понад 60%), атомної енергії (15%), а також технологій уловлювання та зберігання вуглецю (6%). Електромобілі швидко переміщаються до провідного напряму розвитку, однак декарбонізація транспортного сектору вимагає набагато більш жорстких заходів щодо підвищення ефективності всього сектору і особливо автодорожніх вантажоперевезень.

Відновлювані джерела та енергоефективність – ключові механізми для просування переходу до низьковуглецевого шляху розвитку і скорочення викидів забруднюючих речовин. Облік взаємозв’язків між ними і гармонізація політики з ринковими підходами, особливо в житловому секторі, надзвичайно важливі для отримання економічно ефективних результатів.