Місяць: Січень 2012

2011 виявився стабільним роком для офшорної вітроенергетики. На протязі року 235 нових офшорних вітротурбін сумарною вартістю близько 2.4 млрд. євро були підключені до мережі.

19 січня в Брюсселі Європейська вітроенергетична асоціація (EWEA) представила громадськості свій річний статистичний звіт з офшорної вітроенергетики за 2011. В даному звіті вказано, що на 9 офшорних вітростанціях, розташованих в Європі, були приєднані до енергомережі 235 нових вітроенергетичних турбін загальною встановленою потужністю 866 МВт.

Річна встановлена потужність офшорних ВЕС, приєднаних до енергомережі

2008                 2009                      2010                        2011
327 МВт           584 МВт                883 МВт                  866 МВт

9 офшорних вітростанцій, що знаходяться на даний момент на стадії будівництва,  «додадуть» ще 2375 МВт, збільшивши, таким чином, загальну встановлену потужність офшорної вітроенергетики Європи на 62%.

На сьогодні в 10 країнах Європи на 53 вітростанціях до мережі приєднана 1371 офшорна вітротурбіна, загальною встановленою потужністю 3813 МВт. На думку EWEA до 2020 року в Європі повинно бути встановлено 40 000 МВт офшорної вітроенергетики, що виробляють близько 4% електроенергії, яка споживається в ЄС.

«У 2011 році ринок офшорного вітроенергетичного сектору був стабільним, коментує ситуацію  Джастін Уілкес, директор з політичних питань EWEA, – Не дивлячись на фінансові труднощі, що спостерігаються в економіці в цілому, в 2011 році кредитне фінансування без права регресу  офшорних вітропроектів збільшилося з 1.46 млрд. євро в 2010 році до 2.05 млрд. євро в 2011 році*, що відповідає 40 % зростання у порівнянні з попереднім роком». 

«Значна кількість проектів, що розвиваються, та фінансування, що спостерігається в даний час, підкреслюють важливість для країн продовжувати створювати та розвивати стабільні довгострокові рамки для офшорної вітроенергетики, що сприяють подальшому розвитку промисловості» – доповнив він.

Більшість (87%) усіх нових встановлених та приєднаних до мережі в 2011 році офшорних вітроагрегатів розташовані в акваторії Великобританії. На долю Siemens  в 2011 році довелося 80% нових встановлених офшорних вітроенергетичних потужностей. Найбільш активними девелоперами в цьому секторі вітроенергетики були компанії SSE,  RWE Innogy. Компанія DONG Energy продовжує залишатися найбільш активним учасником у сфері залучення власного капіталу в офшорну вітроенергетику.

* Кредитне фінансування без права регресу означає кредит, при якому банк-кредитор має право на погашення кредитних грошей лише за рахунок прибутку та активів офшорного вітроенергетичного проекту, який фінансується  за рахунок даного кредиту. Кредитор не має права на погашення кредиту за рахунок інших активів позичальника.

Більш детальна інформація представлена у звіті «Ключові тенденції та статистика в Європейській офшорній вітроенергетичній промисловості» (“The European offshore wind industry key 2011 trends and statistics”).

Для більш детальної інформації звертайтеся до:
Peter Sennekamp, EWEA
peter.sennekamp@ewea.org
+32 2 213 18 33

10 грудня 2011 р. зустріч країн-учасниць Кіотського протоколу завершилася підписанням базової угоди під назвою «Дурбанська платформа».

Передбачалося, що результатом конференції в Дурбані стане підписання рамкової угоди, але в результаті сторони прийняли рішення продовжити дію Кіотського протоколу на другий період. Країни, які стали учасниками другого періоду Кіотського протоколу, повинні до 1 травня 2012 р. подати раніше заявлені плани по скороченню викидів як кількісні обмеження викидів або цілі щодо скорочення викидів. Загальною метою в рамках другого періоду є скорочення обсягів викиду парникових газів на 25-40%. Україна бере на себе зобов’язання скоротити свої викиди на 20% до 2020 року в порівнянні з 1990 роком, а до 2050 року – на 50%. На наступній кліматичній конференції в Катарі ці кількісні цілі щодо скорочення викидів будуть затверджені як зміни до Кіотського протоколу. Друга фаза буде діяти до кінця 2017 року, а новий кліматичний протокол повинен вступити в силу 1 січня 2020 р. Таким чином, країнам-учасницям потрібно буде ратифікувати його за три роки.

Учасники конференції також прийняли дорожню карту з підготовки нової універсальної міжнародної угоди.Тим часом Росія, Канада, Японія та Нова Зеландія відмовилися брати участь у другому періоді, коли починає діяти система штрафів за порушення затвердженого графіка скорочення викидів. США, які Кіотський протокол підписали, але не ратифікували, відповідно, не будуть брати участь у другому етапі.

Уряд Канади вже прийняв рішення про те, що Канада виходить з Кіотського протоколу, ставши першою країною, яка зробить це.

На частку діючих учасників договору – країн ЄС і низки інших держав – доводитися близько 16% світового обсягу викидів двоокису вуглецю.

У той час як для таких промислових держав як Китай та Індія чіткі обмеження обсягу викидів не встановлені.За матеріалами юридичної фірми ARZINGER

18 грудня 2011 року була введена в експлуатацію 1-а черга Очаківської вітроелектростанції  сумарною потужністю 25 МВт (10 вітротурбін виробництва  «Fuhrlander» FL-2500). Проект реалізується ТОВ «Вітряний парк «Очаківський». Електроенергія, вироблена ВЕС, буде надходити в мережі Миколаївського обленерго і подаватися споживачам Очаківського району Миколаївської області. Запланований річний обсяг виробництва електроенергії – 72 тис. МВт ∙ год.

Компанія-виробник турбін не лише встановила вітроагрегати, але також здійснила технічний контроль будівництва станції й інсталяцію обладнання. Перша черга ВЕС була побудована в рекордно короткий термін – менш шести місяців. У 2012 році планується ввести в дію ще чотири майданчики в межах території  Очаківської ВЕС загальною встановленою потужністю близько 100 МВт.

У церемонії відкриття першої черги Очаківської вітроелектростанції взяли участь керівники Миколаївської облдержадміністрації, вітропарку «Очаківський», керівництво Очаківського району, представники ЗМІ.

Крім стабілізації енергопостачання населених пунктів району, місцева влада пов’язує з діяльністю ТОВ «Вітряний парк «Очаківський» надії на підвищення соціального статусу регіону завдяки подальшому розвитку інфраструктури та збільшенню кількості робочих місць. В якості позитивного ефекту називається також використання так званих «земель, непридатних для сільського господарства».

В цілому на Миколаївську область припадає близько 10% вітропотенціалу країни.

За оцінками фахівців цей регіон є одним з найбільш привабливих для української вітроенергетики. Крім Очаківського району значний вітропотенціал мають також території Бережанського, Баштанського, Жовтневого районів Миколаївської області.