cloud for logo

ПРЕДСТАВНИКИ КОМПАНІЙ-ЧЛЕНІВ УВЕА НАГОЛОШУЮТЬ НА НЕОБХІДНОСТІ КОРПОРАТИВНИХ PPA

25 липня 2024 року, голова Правління УВЕА Андрій Конеченков виступив на онлайн-заході «Корпоративні PPA: Взаємовигідне партнерство для сталого розвитку бізнесу та енергетики», організованому Глобальним договором ООН в Україні cпільно з ExPro та УВЕА в рамках Ukraine Energy Initiative. 

Під час дискусії було представлено та обговорено наступні питання:

  • поточний стан ринку корпоративних PPA в Україні;
  • законодавчі та регуляторні аспекти впровадження PPA;
  • переваги та виклики корпоративних PPA для виробників та споживачів; 
  • роль корпоративних PPA у досягненні цілей із декарбонізації;
  • відбудови української енергосистеми та необхідність розвитку ринку PPA в Україні. 

У своєму виступі, очільник УВЕА представив динаміку розвитку вітрової енергетики в Україні та розповів, яким є сучасний ринок корпоративних PPA в Європі. «2023 рік став рекордним з точки зору укладених корпоративних PPA з ВДЕ генерацією в Європі. Таких двосторонніх угод було укладено на 10,4 ГВт, що на 40% більше за показник 2022 року. Серед лідерів на ринку відзначаються Іспанія та Німеччина, а ключовим споживачем в Європі є важка промисловість», – навів актуальні статистичні дані пан Конеченков. 

«Показово, що ринок корпоративних PPA в Європі лише набирає обертів і це стосується не лише вітрової генерації. У 2023 році було відкрито також можливість укладати корпоративні PPA у комбінації «зелена» генерація та УЗЕ, а також для відновлюваного водню. Україна має взяти до уваги такі тенденції розвитку ринку корпоративних PPA в Європі, адже, наразі, незважаючи на гучні декларації уряду, національний сектор вітроенергетики позбавлений деяких ринкових і податкових стимулюючих інструментів, які доступні іншим типам генерації», – додав Андрій Конеченков. 

Також на заході виступили інші представники компаній-членів УВЕА, а саме: Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy  та заступник голови Правління УВЕА; Олексій Фелів, керуючий партнер INTEGRITES; та Сергій Кравчук, Директор напряму трейдингу та постачання електроенергії групи компаній KNESS.

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ОТРИМАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОГОДЖЕНЬ ДЛЯ ВЕС НА ПРИАЕРОДРОМНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Одним із важливих етапів в рамках процедури девелопменту вітроенергетичного проєкту є отримання авіаційного погодження висоти вітрових турбін з метою унеможливлення впливу від їх експлуатації на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, особливо, якщо мова йде про будівництво вітрової електростанції на приаеродромних територіях, де порядок погодження відповідних висот має свої особливості. 

З прийняттям Закону України №199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» від 17 жовтня 2019 року, планувальні обмеження використання приаеродромних територій встановлюються містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки, що видаються Уповноваженим органом містобудування та архітектури. З огляду на актуальність питання отримання авіаційних погоджень для деяких вітроенергетичних проєктів, що межують з приаеродромними територіями, а також з метою представлення зацікавленим сторонам даної процедури на практиці, УВЕА організувала тематичний вебінар, який пройшов 18 липня 2024 року. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Сьогодні обговорення питання процедури отримання авіаційного погодження для вітроенергетичних об’єктів, що межують з приаеродромними територіями є архіважливим, особливо з точки зору триваючих євроінтеграційних процесів та затяжної широкомасштабної війни, яка потребує збільшення кількості таких стратегічних територій в Україні».

Для пояснення усіх особливостей процедури, а також обгрунтування її нюансів та виокремлення наявних викликів, було запрошено Вікторію Демиденко, радницю, співголову практики будівництва в юридичній фірмі Asters, Оксану Опімах, керівницю проєктного відділу в німецькій девелоперській компанії Notus Energy, а також Євгена Плащенко, представника Департаменту просторового планування територій та архітектури Міністерства відновлення України.

У своєму виступі, присвяченому нормативному регулюванню отримання авіаційних погоджень, пані Демиденко розповіла про регуляторні спрощення в отриманні відповідного погодження, що відбулись з січня 2022 року, а також представила покрокові дії для визначення граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромних територіях. Зокрема, пані Вікторія відзначила, що «звернення за погодженням необхідне за умови: якщо об’єкт заввишки 45 метрів і вище відносно аеродрому, тобто якщо висота об’єкту перевищує найвищу точку посадкової площі над рівнем моря відповідного аеродрому». Також, представниця Asters підкреслила, що з 28 травня 2024 року внесено спрощуючі зміни також в частині отримання об’єктами вітрової енергетики містобудівних умов та обмежень. 

Оксана Опімах, в свою чергу, поділилась практичним досвідом компанії Notus Energy, яка нещодавно пройшла процедуру отримання відповідного авіаційного погодження за новими правилами. Однією із особливостей з якою стикнулась компанія, стала «правильність подачі географічних координатів об’єкта будівництва у всесвітній геодезичній системі WGS-84, яка не приймає точкові координати». «Ми прийшли до висновку, що найкраще, якщо креслення географічних координатів буде подане полігоном, тобто у вигляді замкнутого контуру в якому дублюються перша і остання точки», – поділилась власним досвідом пані Опімах. За результатами пройденої процедури, представниця Notus Energy озвучила також рекомендації команди по вдосконаленню роботи системи WGS-84, які стосуються підвищення її гнучкості і розширення її функціоналу та інструментарію. 

Наостанок, Євген Плащенко прокоментував питання необхідності авіаційних погоджень для об’єктів заввишки 45 метрів на які не вимагається надання містобудівних умов і обмежень. 

З записом вебінару можна ознайомитись на сторінці УВЕА на Youtube

УВЕА НА IV КОНФЕРЕНЦІЯ З ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРАВА

Вже четвертий рік поспіль УВЕА бере активну участь в конференціях з енергетичного права, ініціатором і організатором яких є Асоціація правників України.

Цьогорічна IV Конференція з енергетичного права, яка стала майданчиком для обговорення ключових викликів і можливостей, що стоять перед енергетичною галуззю України сьогодні, пройшла 5 липня 2024 року в м. Києві.

Фокусом дискусій були наступні питання:

  • Енергетична незалежність. Шляхи її досягнення, збільшення видобутку газу та розвитку відновлюваних джерел енергії;
  • Євроінтеграція. Як переговори про вступ до ЄС впливають на енергетичну галузь та які кроки ще потрібно здійснити в частині євроінтеграції;
  • Стратегічні плани. Реалізація Енергетичної стратегії України до 2050 року та очікування від Національного плану з енергетики та клімату 2025-2030;
  • Нові ринкові механізми: запуск REMIT, механізму market coupling, а також гарантій походження; судова практика щодо розрахунків на ринку;
  • Розвиток вітроенергетики: перспективи в умовах вільного ринку електроенергії.

За словами Голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, «аукціон із підтримки будівництва перших 100 МВт нових потужностей з ВДЕ, так званий «зелений» аукціон, може відбутися уже цього року».

Зі свого боку, головний експерт із відновлюваної енергетики Проєкту енергобезпеки USAID Олександр Мартинюк, відзначив, що наступного тижня буде готовий реєстр гарантій походження енергії, а на початку серпня розпочнеться навчання зацікавлених сторін, як ним користуватися.

Особливу увагу було приділено ролі вітроенергетики у забезпеченні енергетичної незалежності країни та декарбонізації її економіки. У своєму виступі, голова Правління УВЕА, Андрій Конеченков підкреслив важливість створення сприятливого інвестиційного клімату та розвитку нормативно-правової бази для відбудови енергосистеми України і прискорення розвитку ВДЕ.

Андрій Конеченков: «Втрачені 10 ГВт потужностей традиційної енергетики цілком можливо компенсувати новими потужностями розподіленої генерації, зокрема, 4 ГВт вітрової генерації, які можуть бути додані до мережі вже в період 2025-2027 років. Вітрові турбіни можуть бути встановлені зі швидкістю, яка випереджає тривалу реконструкцію чи нове будівництво генерації на викопному паливі. Так, на жаль, новими ВЕС неможливо сьогодні замінити всю зруйновану енергетичну інфраструктуру, але саме вони можуть частково покращити ситуацію з електропостачанням в країні. ВЕС є більш стійкими до ударів ворога, адже через велику дистанцію між вітротурбінами і їх кількістю, усю станцію знищити неможливо. В той же час, щоб статус наявних проєктів змінився з «готових до будівництва» до «в процесі будівництва», мають бути зняті існуючі законодавчі бар’єри, і вирішенні боргові питання, що існують на ринку ВДЕ».