Місяць: Серпень 2017

18 серпня 2017 року на своєму засіданні Кабінет міністрів України схвалив проект Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”, таким чином визначивши стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України на період до 2035 року. В рамках реалізації Енергостатегіі України до 2035 року (НЕС) планується знизити енергоємність економіки в два рази до 2030 року і збільшити виробництво як традиційних, так і відновлюваних джерел енергії.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман назвав затвердження енергетичної стратегії України до 2035 року історичним днем. “Згідно з новою стратегією, нова структура потреб в енергетиці виглядає так: атомна енергія до 2035 року буде давати 50% електроенергії країни, відновлювані джерела – 25%, гідроенергетика – 13%, а решта буде покриватися за рахунок теплових електростанцій”, – зазначив прем’єр.

Передбачено три етапи імплементації стратегії.

ЕТАП 1-й. Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)

У зазначений термін передбачається завершення імплементації Третього енергетичного пакета, та інституційної інтеграції України до ENTSO-G, а також виконання більшої частини заходів з інтеграції ОЕС України до енергосистеми ENTSO-E. Реформування енергетичних компаній відповідно до зобов’язань України у межах Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, збільшення видобутку газу, зниження енергоємності ВВП та подальший розвиток ВДЕ – ось ключові завдання реалізації НЕС на цьому етапі.

На першому етапі очікується досягнути радикального прогресу у сфері ВДЕ через збільшення їх частки у кінцевому споживанні до 11% (8% від ЗППЕ) за рахунок проведення стабільної та прогнозованої політики у сфері стимулювання розвитку ВДЕ та у сфері залучення інвестицій.

ЕТАП 2-й. Оптимізація та інноваційний розвиток енергетичної інфраструктури (до 2025 року)

Другий етап впровадження енергетичної стратегії буде орієнтований на роботу в умовах нового ринкового середовища та фактичної інтеграції Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України з енергосистемою Європи, що суттєво вплине на обґрунтування вибору об’єктів для реконструкції або нового будівництва в енергетичній сфері та на підвищення енергоефективності.

На другому етапі передбачається збільшення використання ВДЕ до 25% від обсягів ЗППЕ України (ЗППЕ – загальне первинне постачання енергії, що розраховується як сума виробництва (видобутку), імпорту, експорту, міжнародного бункерування суден та зміни запасів енергоресурсів у країні)

ЕТАП 3-й. Забезпечення сталого розвитку (до 2035 року)

Третій етап НЕС спрямований на інноваційний розвиток енергетичного сектору й будівництво нової генерації. Інвестиції у нові потужності генерації для заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації. Вибір типу генерації залежатиме від прогнозної цінової кон’юнктури на паливо й інтенсивності розвитку кожного типу генерацій, що сприятиме підвищенню рівня конкуренції між ними; від впровадження смарт-технологій для вирівнювання піків споживання.

Структура ЗППЕ України, млн т н.е.

Найменування джерел первинного постачання енергії	2015 (факт)	2020 (прогноз)	2025 (прогноз)	2030 (прогноз)	2035 (прогноз)
Сонячна та вітрова енергія	0,1	1	2	5	10

Структура ЗППЕ України, %

Найменування джерел первинного постачання енергії	2015  (факт)	2020 (прогноз)	2025 (прогноз)	2030 (прогноз)	2035 (прогноз)
Сонячна та вітрова енергія	0,1	1,2	2,4	5,5	10,4

Ключові показники ефективності НЕС у часі

Опис ключового показника ефективності	Тип	2015	2020	2025	2030	2035
Частка ВДЕ, включно з гідрогенеруючими потужностями та термальною енергією) у ЗППЕ, %	мета	4%	8%	12%	17%	25%
Частка ВДЕ, включно з гідрогенеруючими потужностями та термальною енергією) у генерації електроенергії, %	мета	5%	7%	10%	>13%	>25%

1-3 серпня 2017 року в Запорізькій області пройшли громадські слухання в рамках Оцінки впливу на навколишнє природне та соціальне середовище (ОВНСС) проектів Приморської ВЕС та Приморської ВЕС-2, які сьогодні реалізує компанія ДТЕК ВДЕ. Місцеві громади підтримали проекти будівництва та експлуатації вітроелектростанцій.

1 і 2 серпня пройшли зустрічі з громадами Борисівської сільської та Приморської міської рад, на території яких планується побудувати Приморську ВЕС встановленою потужністю 100 МВт. Приморська ВЕС-2, проектною потужністю також 100 МВт, розташована в межах Ботієвської об’єднаної громади, де слухання пройшли 3 серпня. Всього в рамках проекту передбачається встановлення 52 ВЕУ одиничною потужністю 3,8 МВт виробництва компанії General Electric.

Компанія ДТЕК ВДЕ має намір ввести в експлуатацію обидві вітроелектростанції до 2020 року. Згідно з проектом вітротурбіни будуть розміщені в захисних лісосмугах і не перешкоджають проведенню сільськогосподарської діяльності. Результати ОВНСС показали, що будівництво ВЕС не матиме негативного впливу на навколишнє природне і соціальне середовище. Завдяки роботі вітроелектростанцій, викиди СО₂ в атмосферу будуть зменшені на 600-700 тисяч тонн щорічно. Будівництво ВЕС буде проводитися строго відповідно до законодавчих норм України.

Створення нових ВЕС в Запорізькій області – це великий інвестиційний проект, який дозволить збільшити податкові відрахування і створити нові робочі місця в регіоні. Сумарна вартість проектів – близько 300 млн євро.

 «Проект Приморської ВЕС повинен був стартувати ще в 2014 році, але у зв’язку з гострою економічною і політичною кризою, який призвів до відтоку інвестицій з країни, проект було відкладено. Відновлення будівництва говорить про відновлення довіри міжнародних банків і поліпшення інвестиційного клімату, – прокоментував директор Приморської вітроелектростанції Юрій Жабський. – Це позитивний результат скоординованих дій регіональних органів влади, інвесторів, бізнесу і територіальних громад».

Голова Української вітроенергетичної асоціації, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, який брав участь в громадських слуханнях, зазначив: «Використання місцевих відновлюваних енергоресурсів дозволить не тільки виконати зобов’язання, взяті Україною перед міжнародною спільнотою щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферу і збільшення частки ВДЕ в енергобалансі країни, але й залучить інвестиції в цей регіон, що, в свою чергу, покращить  економічний стан місцевих громад”.