Місяць: Грудень 2020

2020 рік видався найскладнішим в історії галузі відновлюваної енергетики України: рекордні борги перед виробниками “зеленої” енергії, постійне внесення змін до законодавства та зниження “зеленого” тарифу, скрутне фінансове становище ДП “Гарантований покупець” та НЕК “Укренерго”, невиконання Урядом державних гарантій, взятих на себе в рамках підписаного Меморандуму про Взаєморозуміння та прийнятого Закону України №810-IX, ініціювання 47 народними депутатами України конституційного провадження проти “зелених” тарифів та постійний політичний тиск на галузь.

17 грудня 2020 року, Голови чотирьох провідних галузевих асоціацій: Андрій Конеченков, Українська вітроенергетична асоціація, Артем Семенишин, Асоціація сонячної енергетики України, Олександр Козакевич, Українська асоціація відновлюваної енергетики, та Олександра Гуменюк, Європейсько-українське енергетичне агентство, в рамках спільної прес-конференції в Інтерфакс-Україна, підбили підсумки функціонування ринку відновлюваної енергетики у 2020 році, стан виконання державою взятих на себе зобов’язань з врегулювання кризи в секторі ВДЕ та спрогнозували розвиток галузі у 2021 році. Тімур Бондарєв, Партнер-засновник і керуючий партнер юридичної компанії Arzinger, висвітлив ключові події навколо розгляду КСУ конституційного провадження за поданням 47 народних депутатів України.

У своєму виступі Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, зазначив: “8 місяців йшли переговори між інвесторами в ВДЕ та Урядом України, результатом домовленостей яких стало підписання Меморандуму про Взаєморозуміння та, згодом, прийняття Закону України №810-IX. Незважаючи на це, ринок досі розбалансований, а політичний процес прийняття рішень доволі хаотичний та абсолютно непослідовний. “Сьогодні” ми досягаємо домовленостей, добровільно погоджуємось на скорочення “зеленого” тарифу, добровільно втрачаємо прибуток та беремо на себе низку інших зобов’язань, а “завтра” знову недоотримуємо за згенеровану електроенергію, чекаємо погашення колосальних боргів, фактично боремось за кожен необхідний законопроєкт і доводимо в Конституційному Суді конституційність “зеленого” тарифу”

“З точки зору вітроенергетичного сектору затягування цієї кризи на ринку веде до колосальних інвестиційних втрат. Сьогодні понад 5000 МВт нових вітроенергетичних проєктів отримали дозволи на будівництво та підписали з ДП “Гарантований покупець” договори prePPA лише тому, що всі вірили у покращення ситуації та відповідальність Уряду за виконання взятих на себе зобов’язань. Враховуючи довготривалість реалізації вітроенергетичного проєкту, коли 1,5 роки необхідні лише на проведення необхідних вимірювань вітру та проведення процедури оцінки впливу на довкілля, подальше непогашення боргів, невиплати за вироблену електроенергію та інші законодавчо-політичні перипетії підривають фінансову ліквідність вітрової енергетики. Сьогодні інвестори в ВДЕ думають про позивання в міжнародні арбітражі більше, ніж про реалізацію нових проєктів для підтримки української економіки та інвестиційної привабливості”, – зазначив Голова Правління УВЕА.

Натомість, Голови провідних асоціацій одностайно дійшли висновку, що 2021 рік залишається важко передбачуваним. На їх думку, в наступному році ми можемо стати свідками як чіткої державницької позиції на користь сектору відновлюваної енергетики, так і продовження історії 2020 року. Лише політики сьогодні мають прийняти рішення чи будуть вони засвоювати вже отримані уроки, чи ж допускатимуть нові помилки.

Запис прес-конференції: https://www.youtube.com/watch?v=dZLlnxhiQ3Q&t=25s

16 грудня 2020 року відбулось відкрите засідання Правління УВЕА, за участі представників компаній-членів УВЕА, присвячене підсумкам роботи Секретаріату асоціації у 2020 році та пріоритетним напрямкам діяльності у 2021 році. 

Члени Правління одностайно визнали роботу Секретаріату УВЕА у 2020 році задовільною.

Пріоритетними напрямками діяльності УВЕА на 2021 рік визначено: контроль виконання Урядом положень Меморандуму про Взаєморозуміння та Закону України №810-ІХ; розробка дорожньої карти розвитку вітроенергетики України, яка буде закладена в нову(оновлену) енергетичну стратегію України; розвиток офшорних вітроенергетичних технологій та використання вітроенергетичних технологій для виробництва “зеленого” водню, розподільна генерація (ВЕС до 5 МВт), проведення аукціонів з ВДЕ, впровадження механізму Гарантій походження, впровадження моделей розвитку вітроенергетичних проєктів без застосування “зелених” тарифів.

На засіданні було прийнято рішення щодо створення, в рамках УВЕА, декількох Робочих груп, а саме:

• Робочої групи з контролю за виконанням положень Меморандуму про Взаєморозуміння та моніторингу платежів виробникам ВДЕ
• Робочої групи з розвитку законодавчої бази необхідної для реалізації проєктів із виробництва “зеленого” водню та офшорної вітроенергетики в Україні (під головуванням Олександра Рєпкіна, Президента Української Водневої Ради та Радника Міністра закордонних справ України)
• Робочої групи з розробки Дорожньої карти розвитку вітроенергетики для енергетичної стратегії України
• Робочої групи з розробки моделей розвитку вітроенергетичних проєктів без застосування “зелених” тарифів (під головуванням Юрія Жабського, Директора ТОВ “Вінд Фарм”). Дана Робоча група буде опікуватися також й питаннями розподільної генерації, договорами на різницю, Гарантіями походження тощо.

До участі у Робочих групах запрошуються усі члени УВЕА.

Компанія ТОВ ”ВІНД ФАРМ” підписала з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Донецькою обласною державною адміністрацією Меморандум про співпрацю та взаємодію (Меморандум) для реалізації Проєкту “Нове будівництво вітрової електростанції ТОВ “ВІНД ФАРМ” потужністю 800 МВт на території Донецької області”. Усі підписанти Меморандуму зацікавлені в реалізації проєкту, що сприятиме розвитку регіону, зокрема, через: створення нових робочих місць, організацію національного виробництва компонентів вітрових турбін, оновлення мережевої інфраструктури та наповнення державного і місцевого бюджетів.

Меморандум було підписано Віце-прем’єр-міністром ‒ Міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексієм Резніковим, Головою обласної державної адміністрації, Керівником обласної військово-цивільної адміністрації Павлом Кириленко та Директором ТОВ “ВІНД ФАРМ” Юрієм Жабським.

Українська вітроенергетична асоціація підтримує своїх членів у розвитку вітроенергетичного сектору України та декарбонізації національної економіки.

Протягом 4 днів – з 1 по 4 грудня 2020 року – увага глобальної  вітроенергетичної галузі була прикута до міжнародного  вітроенергетичного саміту WindEnergy Hamburg, який цьогоріч, у зв’язку з пандемією COVID19, пройшов у режимі он-лайн і транслювався на каналах WindTV.

WindTV є інноваційною концепцією події, розробленою WindEurope у співпраці з GWEC та Hamburg Messe und Congress. Із 4 студій в Брюсселі, Гамбурзі, Ессені та порту Шорхем (Сполучене Королівство), два канали WindTV – OpenStream та Premium – пропонували до перегляду документальні фільми, інтерв’ю, новини, розважальні програми, глобальні брифінги та живі бесіди експертів, спрямовані на розкриття ролі вітрової енергетики в сталому розвитку Європи та світу. “Пряме включення з чотирьох студій WindTV – це дещо більше, ніж просто традиційна конференція WindEurope. Це ще й новий формат спілкування з експертами та взаємодії з учасниками, включно з відео, інтерв’ю та розважальними програмами. На заході виступили провідні представники промисловості, влади, фінансового та технологічного секторів, а також спеціально запрошені гості. Це абсолютно не звичний для всіх черговий вебінар в Zoom” – пояснив Джайлз Діксон, Генеральний директор WindEurope.

До списку цьогорічних спікерів, зокрема, увійшли: Комісар ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон, Виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль, Міністри енергетики Німеччини, Сполученого Королівства, Данії, Польщі, Бельгії, Ірландії, Естонії та Люксембургу, лідери фінансових установ, стартапів та інновацій, а також керівники провідних галузевих компаній, таких як TenneT, BASF, RWE Renewables, MHI Vestas, Vattenfall, Nordex та багато інших. Протягом чотирьох днів, спікери WindTV охопили широкий спектр тем – від розвитку світових вітроенергетичних ринків та проблем, пов’язаних із процедурою надання дозволів та залучення громадськості до виробництва “зеленого” водню з енергії вітру, діджиталізації, електрифікації та системної інтеграції енергетичного сектору.

Під час “міністерської” панелі саміту багато уваги було приділено питанню інтеграції, взаємозв’язку вітроенергетичних (енергетичних) секторів країн Європи.

Міністр енергетики Сполученого Королівства Квасі   Квартенг та міністр енергетики Бельгії Тінн Ван дер Стратен говорили про сприяння діалогу по об’єднанню офшорних вітростанцій в єдину енергетичну систему Північного моря. Міністр енергетики та клімату Данії Дан Йоргенсен також підкреслив необхідність інтеграції  і розповів про план Данії створити морські енергетичні хаби потужністю 12 ГВт , які можуть з’єднуватися з різними країнами.

Іншою важливою темою, яка об’єднала всі дні роботи конференції став водень. Міністр енергетики Польщі Міхал Куртига представив амбітні плани свої країни із створення “водневої”  магістралі для транспортування на південь “зеленої” електроенергії та Н₂ з офшорних вітростанції Балтійського моря.

Водень  був у фокусі й виступу міністра енергетики Німеччини Пітера Альтмаєра, який презентував проєкт з виробництва зеленого водню в Чілі – приклад першого проєкту з міжнародної підтримки в рамках Нової водневої стратегії Німеччини.  У проєкті беруть участь такі відомі компанії як Porsche, Siemens Energy, Enel.

Сенсацією в секторі наземної вітроенергетики стала заява Siemens  Gamesa про запуск в Данії у найближчий місяць свого “піонерського” проєкту  з виробництва зеленого водню безпосередньо за рахунок роботи вітрової турбіни. Вироблений водень буде використовуватися в якості палива для таксі в Копенгагені та інших містах. 

Кожен день WindTV був присвячений конкретній тематиці:

Перший день фокусувався на питаннях, пов’язаних з викликами спричиненими пандемією COVID-19, та з умовами, необхідними для прискореного розгортання вітроенергетичних технологій. Другий день ознаменував цифровий переворот у секторі наземної вітрової енергетики. Центральною темою третього дня заходу стала офшорна вітроенергетика з особливим акцентом на потенціал Балтійського моря та ринку Сполученого Королівства. Протягом четвертого дня заходу експертні бесіди були зосереджені на  виробничому  ланцюгу  вітроенергетичної промисловості Європи.

Виконавчий  директор МЕА Фатіх Біроль презентував сучасний стан розвитку відновлюваних джерел енергії у світі та Європі, визначив наслідки для сектору ВДЕ від пандемії COVID-19 та спрогнозував подальший глобальний розвиток “зеленої” енергетики. Доктор Біроль переконаний, що “той шок, який глобальний енергетичний сектор переживає з початку пандемії коронавірусу є безпрецедентним з часів Другої світової війни і шрам від цього шоку відчуватиметься людством ще багато десятиліть”. За його словами, через пандемію, попит на енергію у 2020 році скоротився на 5%.  У порівнянні з показником часів Світової фінансової кризи 2008-2009 років, енергоспоживання за цей рік зменшилося у 7 разів . В той же час, на думку доктора Біроля, “відновлювані джерела енергії – поза COVID-19. Вони демонструють свою стійкість. Загальна частка сонця та вітру в енергетичному балансі Європи може досягти 80% вже через 10 років, проте для цього національні уряди мають безпосередньо брати активну участь в розвитку ВДЕ, а не перекладати усю відповідальність на ринок”.

Окрім того, Фатіх Біроль очікує масштабного падіння вартості офшорної вітроенергетики, проте в той же час, європейські виробники зіткнуться зі зростаючою конкуренцію з боку Азії: “Експерти МЕА очікують, що вартість офшорної вітроенергетики падатиме таким самим, якщо не швидшим темпом як вартість сонячної енергетики за останні 10 років”. В той же час, на його  думку, європейським виробникам, які перші почали інвестувати у дослідження і розвиток офшорної технології, необхідно вжити заходів, щоб уникнути ситуацію,  яка склалася свого часу у секторі сонячної енергетики, коли європейські виробники сонячного обладнання програли своїм азійським конкурентам”.

Відповідно до Звіту МЕА “Вартість генерації з відновлюваних джерел енергії у 2019 році” (Renewable Power Generation Costs in 2019), опублікованого в червні 2020 року, вартість сонячної енергії впала на 82% у період з 2010 по 2019 роки, в той час як вартість офшорної вітроенергетики, за аналогічний період, впала на 29%.

Комісар ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон підкреслила свою підтримку розвитку наземної та офшорної вітроенергетики, як ключового елементу досягнення вуглецевої нейтральності Європи, і пообіцяла приймати відповідні політичні заходи для забезпечення 750 ГВт наземних та 300 ГВт офшорних вітрових потужностей в Європі до 2050 року. Альтернативний прогноз розвитку офшорної вітроенергетики був запропонований Ocean Renewable Energy Action Coalition (OREAC), який спрогнозував можливість досягнення у світі 1 400 ГВт загальної потужності офшорної вітроенергетики до 2050 року.

Амбітні плани з розвитку офшорної вітроенергетики представила Великобританія по досягненню 40 ГВт до 2030 року, а нові гравці ринку – Естонія та Латвія –  їх спільний вітроенергетичний проєкт потужністю 1 ГВт.

Очільники найбільших компаній-виробників вітроенергетичного обладнання були стурбовані початком пандемії COVID-19 та змінами у ланцюзі поставок вітроенергетичного обладнання, проте сьогодні одноголосно заявляють про вміння вітроенергетичного сектору працювати та “крутити лопаті вітрових турбін” за часів будь-яких криз. Генеральний директор компанії Siemens Gamesa Андреас Науен: “Я поділяв страхи усього сектору на початку пандемії COVID-19, проте сьогодні чітко переконаний, що вітроенергетичний сектор вийде з цієї кризи набагато сильнішим, ніж був до неї”.

Голова Vestas Генрік Андерсен підкреслив необхідність чіткого короткострокового планування: “Вітроенергетичний сектор довів урядам, що вони можуть покластися на нього в умовах кризи. Натомість, ця пандемія продемонструвала непередбачуваність життя: сьогодні всі люблять будувати амбіційні плани на 2050 рік, проте ми не знаємо, що буде вже в найближчі 5 років. Для того щоб залучати молоде покоління у вітроенергетичний сектор, як бізнес, так і уряди мають бути впевнені спочатку у своїх короткострокових планах більше, ніж в довгострокових”.

Особливістю WindTV стали дві розважальні програми: інтерактив “WindEnergy Quiz Night”, в рамках якого учасники заходу мали можливість в реальному часі пройти тест на знання основ, історії вітрової енергетики та інтелектуальний батл між дітьми та керівниками провідних вітроенергетичних компаній, які демонстрували своє бачення розвитку наземної та офшорної вітроенергетики в світі.

На жаль, через технічні проблеми цьогоріч не відбулась всесвітньо відома традиційна виставка вітроенергетичного обладнання WindEnergy Hamburg. Проте це не стало на заваді лідерам вітроенергетичної індустрії продемонструвати свої досягнення:

• В жовтні данський виробник вітрових турбін Vestas викупив частку свого партнера Mitsubishi Heavy Industries (MHI) та отримав повний контроль над компанією MHI Vestas. Передбачається, що до середини століття 30 ГВт вже встановлених офшорних вітрових потужностей вироблятимуть 1,5 ТВт^.год електроенергії. Придбання 50% частки MHI, що було схвалено Європейською Комісією, для Vestas носить не лише комерційний характер, а є частиною закладеної цілі “очолити індустріалізацію чистої енергетичної системи”, що відповідає проєктній стратегії компанії, включно з розвитком сонячної енергетики, системами зберігання та накопичення енергії та інших технологій ВДЕ.

“Чим більш індустріалізованими ми будемо (як галузь), тим більшу роль ми будемо відігравати (в енергетичному переході). Vestas, як найбільший гравець наземного  та (після повного об’єднання з MHI) офшорного вітроенергетичних ринків, може зробити багато чого.  Я бачу, до прикладу, реальну можливість досягнення нижчої нормованої вартості енергії для офшорної вітроенергетики — і дещо більше для наземної вітроенергетики (завдяки вдосконаленню технологій)”, – зазначив технічний директор Vestas, Андерс Нільсен.

• Компанія GE Renewable Energy представила найпотужнішу на сьогоднішній день 6 МВт вітрову турбіну – гіганта з модульною лопаттю, яка складається з двох частин.  Поява на ринку вітротурбіни 6.0-164 платформи Сайпрес (Cypress) планується вже у 2022 році. Щорічно ця вітротурбіна вироблятиме електроенергії більше на 11% ніж відома американська турбіна OEM 5.3-158, що достатньо для забезпечення 5 800 європейських домогосподарств. Компанія GE вже отримала замовлень на понад 3,4 ГВт таких вітрових турбін для вітроенергетичних ринків Німеччини, Австрії, Швеції, Бразилії, Австралії та Туреччини. Офіційний запуск проєкту з виробництва турбіни моделі Cypress відбувся у 2018 році.

Компанія Nordex заявила про отримання її вітротурбіни наземного базування одиничною потужністю  5МВт N149/5.X сертификату IEC, що дозволяє використання цієї моделі на міжнародних ринках.

Записи програм усіх чотирьох днів можна переглянути на офіційному сайті заходу: https://www.windenergyhamburg.com/en/event/windtv/programme/

3 грудня 2020 року, Міністерство енергетики України представило пропозиції щодо обсягів та параметрів річної квоти підтримки, графіку проведення аукціонів на 2021 рік, а також індикативних прогнозних показників річних квот підтримки на 2022-2025 роки. У засіданні взяли участь ПрАТ “НЕК “Укренерго”, ДП “Гарантований покупець”, Держенергоефективності та ключові гравці ринку відновлюваних джерел енергії, включно з виробниками “зеленої” електроенергії, головами галузевих асоціацій. Головувала на засіданні Перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець. Від Української вітроенергетичної асоціації в засіданні взяв участь Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, та представники компаній-членів УВЕА.

Після презентації представниками НЕК “Укренерго” та Держенергоефективності своїх пропозицій по квотам підтримки та “зеленим” аукціонам, Міністерство енергетики України анонсувало наступні показники: для вітрової енергетики передбачено 150 МВт річної квоти підтримки на 2021 рік, 170 МВт — на 2022 рік, 190 МВт — на 2023 рік, 210 МВт — на 2024 рік та 230 МВт — на 2025 рік.

Аукціони для проєктів ВДЕ будуть відбуватися в декілька черг. Так, перший аукціон передбачений для 50 МВт вітрових потужностей запланований на червень 2021 року, другий — на 100 МВт вітрових потужностей відбудеться в листопаді 2021 року. Загальна квота підтримки на 2021 рік для усіх видів ВДЕ становить 365 МВт. Далі пропозиції Міненерго мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України.

У своєму виступі, Ольга Буславець зазначила: “Дійсно пропозиції по квотам підтримки та “зеленим” аукціонам відбулися пізніше, ніж ми планували. Задля забезпечення повного компромісу та задоволення інтересів усіх видів генерації ВДЕ, нам довелося трішки затягнути процес відповідних розрахунків,” – зазначила Ольга Буславець.  Пані Буславець також наголосила на можливості  підвищення розміру квот у наступні роки: “Є також ряд заходів, які дозволять збільшити кількість квот підтримки у наступні періоди, серед яких, зокрема, будівництво високоманеврової генерації. Міненерго вже підготувало Порядок проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності. Для подальшого прискорення проведення конкурсу необхідно прийняття Законопроєкту №3657. Маємо сподівання, що перші конкурси пройдуть вже у наступному році”.

Ознайомившись з пропозиціями Міненерго, Андрій Конеченков прокоментував: “Хочу подякувати Міненерго за презентацію довгоочікуваних квот підтримки до 2025 року і графіку проведення “зелених” аукціонів. Для цього була проведена дійсно колосальна робота. Аукціони зможуть стабілізувати розмір тарифу на електроенергію і дозволять конкурувати відновлюваним джерелам енергії з викопним паливом. На жаль, рівень квот для вітрової енергетики дещо відрізняється від того, на що ми очікували.” Андрій Конеченков також зазначив необхідність розробки НЕК “Укренерго” державного Плану розвитку балансуючих потужностей в Україні.

1 грудня 2020 року, відбувся вебінар “Вітрова енергетика в Україні”, організований Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (World Wind Energy Association (WWEA)) спільно з Українською вітроенергетичною асоціацією в рамках цьогорічного найбільшого в Європі заходу — WindEnergy Hamburg 2020.

2020 рік підходить до свого завершення, а кожна країна розпочинає підбивати підсумки свого економічного та енергетичного розвитку, і сектор вітрової енергетики не є винятком. Спільний вебінар WWEA та УВЕА був присвячений важливому східноєвропейському вітроенергетичному ринку, а саме вітроенергетичному ринку України. На вебінарі був представлений сучасний стан розвитку вітрової енергетики України в рамках законодавчих змін та пандемії COVID-19, окреслені ризики та виклики для національного інвестиційного клімату та розкриті перспективи виробництва “зеленого” водню в Україні. Відкрив вебінар Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, а модерував дискусію Стефан Гзангер, Генеральний Секретар WWEA.

Спеціальним гостем вебінару стала Амбасадор відновлюваної енергії у світі, переможниця Євробачення 2004 року, Руслана заявила: “Розвиваючи відновлювані джерела енергії, ми розвиваємо правильну енергію. Тому що чисті джерела енергії — це енергія природи, енергія сонця, вітру, води. Це енергія, що лине з наших сердець. І моїм завданням є нести цю ідею до людей, поширювати її на соціальному рівні через мою творчість, музику та перформенси”.

Катерина Книш, Голова аналітичного департаменту УВЕА, присвятила свій виступ сучасному стану вітроенергетичного ринку в Україні, впливу пандемії COVID-19 на його розвиток та прогнозам його майбутнього розгортання: “Ми не можемо дозволити пандемії COVID-19 стати втраченою можливістю. Нам потрібне стійке та чисте майбутнє як ніколи раніше”, – зазначила Катерина Книш і додала – “Незважаючи на усі виклики, які постали перед вітровою енергетикою України, у 2020 році вітровий ринок України продемонстрував свою стійкість та гнучкість, уміння розвиватися за будь-яких криз. В третій половині 2020 року, загальна встановлена потужність вітрової енергетики досягла 1 251 МВт, а до кінця року, ми очікуємо усіх 1 550 МВт, оскільки ще 400 МВт наразі знаходяться на активній стадії будівництва”. Окрім цього, Голова аналітичного департаменту УВЕА також презентувала результати опитування компаній-членів УВЕА щодо зайнятості в секторі ВДЕ та надала прогноз УВЕА щодо розвитку вітроенергетичного сектору України до 2030 року.

У своїй презентації Член Правління УВЕА, радниця з питань відновлюваних джерел енергії в компанії “Sayenko Kharenko”, Марина Гріцишина представила цьогорічні законодавчі зміни в галузі ВДЕ і висловила надію, що “незважаючи на виклики 2020 року, ми сподіваємось на подальший розвиток вітроенергетичного сектору в Україні. Ми сподіваємось, що уряд зареєструє Законопроєкт щодо створення окремих балансуючих груп виробників ВДЕ та аукціони для ВДЕ розпочнуться з наступного року”.

Лоїк Лерміньйо, Член Правління УВЕА, компанія GÜRIS висловив занепокоєння інвесторів в ВДЕ щодо невиконання Урядом України положень Меморандуму про Взаєморозуміння в частині забезпечення 40% виплат боргу виробникам з ВДЕ до кінця цього року: “Незрозуміло чого очікувати від 2021 року, адже необхідних 20% видатків в Державному бюджеті на “зелену” енергетику так і не передбачено. Це пряме знищення сектору ВДЕ як такого. Увесь світ сьогодні розуміє важливість “зеленого” переходу і Україні також рано чи пізно доведеться відмовлятися від станцій на викопних джерелах енергії на користь відновлюваних джерел енергії. Проте чи будуть довіряти міжнародні інвестори Україні в той момент? Питання риторичне”.

Президент Української водневої ради, радник Міністра закордонних справ України, Олександр Рєпкін розкрив потенціал України з виробництва “зеленого” водню: “Зелений” водень має велику кількість переваг і однією з таких переваг є секторальна інтеграція з використанням відновлюваних джерел енергії, де вітрова енергетика відіграє ключову роль. Україна є другою країною в Європі за потенціалом вітрової енергії після Сполученого Королівства, саме тому наша країна є стратегічним партнером Європи у виробництві “зеленого” водню. Успіх реалізації проєктів “зеленого” водню залежить від трьох чинників: наявність водних ресурсів, найкращого логістичного сполучення, тобто можливість транспортування виробленого водню до кінцевого споживача, та можливість побудови об’єктів ВДЕ. Україна володіє усіма цими трьома чинниками”. На думку Олександра Рєпкіна, поєднання “зеленого” водню та відновлюваних джерел енергії – це майбутнє нашої енергетичної системи та новий вид Промислової революції.

Більше: https://www.youtube.com/watch?v=RgOtkAOdSr4&t=4172s