Місяць: Грудень 2023

В цьому році Українській вітроенергетичній асоціації (УВЕА) виповнилось 15 років. Заснована в далекому 2008 році, протягом усіх цих 15 років, асоціація завжди була на передньому краї просування вітроенергетичних технологій в нашій країні, відстоюючи інтереси відновлюваної енергетики як на національному, так і на міжнародному рівнях. Сьогодні, УВЕА об’єднує 90 компаній з 14 країн світу, що працюють в різних сегментах вітроенергетичного ринку країни, включаючи інвесторів, виробників вітротурбін, девелоперів, проектувальників, екологів, юристів, будівельників, транспортників.

Завдяки наполегливій праці членів нашої асоціації, потужність вітроенергетики України сьогодні становить 1,86 ГВт. Навіть війна не змогла зупинити подальше розгортання вітроенергетичних потужностей. Три нові вітростанції загальною встановленою потужністю 228 МВт з’явилися на вітроенергетичній мапі країни під час війни.

Попереду нас очікує велика і кропітка робота з декарбонізації нашої економіки, з втілення амбітних цілей, передбачених Енергетичною стратегію України до 2050 року. Україні потрібно більше зеленої генерації. Застарілу, централізовану енергосистему, побудовану ще в радянські часи, ми маємо перетворити на нову, стійку, гнучку, з великою часткою розподіленої генерації. Майбутня енергосистема України має і буде базуватися саме на відновлюваних джерел енергії. Ми в цьому впевнені, ми це знаємо.

Дякуємо всім нашим членам та партнерам!

В своєму прес-релізі від 7 грудня 2023 року, WindEurope закликала встановити чіткі, гармонізовані з ЄС, специфічні для конкретних технологій та негайно застосовні зміни до дизайну вітроенергетичних аукціонів. Тільки тоді вони допоможуть розширити європейський ланцюжок постачання вітрової енергії для досягнення європейських цілей енергетичної безпеки та клімату, для досягнення яких ЄС має будувати близько 30 ГВт нових вітрових турбін щороку до 2030 року.

Переговори щодо Net Zero Industry Act (Закон про промисловість з нульовим рівнем викидів) розпочнуться в грудні 2023 року і триватимуть до 1 кварталу 2024 року. Щоб мати позитивний вплив на європейський ланцюжок постачання вітрової енергії, критерії відбору в остаточній угоді повинні відповідати 5 основним принципам:

1. Бути простими і легко застосовними. Особливо ЄС повинен максимально посилити обовʼязкові критерії попередньої кваліфікації для аукціонів з наземних і офшорних вітрових проєктів. Вони мають включати правила кібербезпеки та резидентності даних, які можна легко застосувати, що гарантуватимуть, що критична енергетична та мережева інфраструктура Європи не стане легкою мішенню для кібератак.
2. Бути орієнтованими на конкретну технологію. Сьогодні майже всі вітрові турбіни, встановлені в Європі, зроблені в Європі. ЄС має потужний внутрішній вітроенергетичний ланцюжок поставок. Це не стосується всіх технологій відновлюваної енергетики. ЄС повинен враховувати ці принципово різні стартові умови. Тому критерії попередньої кваліфікації та нецінові критерії присудження контрактів повинні бути орієнтовані на конкретну технологію. 
3. Вони повинні застосовуватися однаково на рівні ЄС. ЄС повинен прийняти гармонізований підхід до попередньої кваліфікації та нецінових критеріїв присудження контрактів. Він повинен уникати розрізненості національних правил проведення аукціонів.
4. Вони повинні застосовуватися з самого початку. Критерії попередньої кваліфікації та, де це доречно, нецінові критерії, повинні негайно застосовуватися до всіх вітроенергетичних аукціонів. ЄС не повинен обирати «поетапний підхід», при якому лише до 20% обсягів аукціонів застосовуються ці критерії, а до решти – ні. Поетапне впровадження може мати сенс для інших технологій, але це неправильний підхід для вітроенергетики.
5. Критерій стійкості ланцюга поставок повинен відповідати своєму призначенню. Правильний підхід до стійкості ланцюга поставок на аукціонах з продажу електроенергії з відновлюваних джерел є основою Net Zero Industry Act. Критерії стійкості ланцюга поставок повинні застосовуватися до всіх аукціонів з вітроенергетики з самого початку. І вони повинні визнавати внесок усього європейського ланцюга поставок, включаючи Сполучене Королівство, Норвегію та Туреччину.

«Правильний дизайн аукціону зміцнить або зруйнує Net Zero Industry Act. Це єдине, що має значення. Що стосується вітроенергетики, Європа повинна погодити обмежений набір критеріїв попередньої кваліфікації проєктів та нецінових критеріїв присудження переможців, які застосовуються з самого початку. Неправильне визначення критеріїв аукціону створить непотрібні складнощі для розробників проєктів, і, зрештою, сповільнить вкрай необхідне поширення вітроенергетики»,- вважають у WindEurope.

Нагадуємо, що у жовтні цього року Європейська Комісія опублікувала Wind Power Package (Пакет заходів з вітроенергетики), який містить 15 негайних заходів, спрямованих на зміцнення вітроенергетичної галузі Європи. Деякі з цих заходів має вжити сама Комісія, інші – Європейський інвестиційний банк, а деякі – національні уряди.

Основні положення Пакету містять і зміну Дизайну аукціонів з вітроенергетики. Для закріплення підтримки Wind Power Package Європейська Комісія розробила Європейську вітроенергетичну Хартію – European Wind Charter і закликає національні уряди її підписати. Підписання Хартії міністрами енергетики країн ЄС очікується 19 грудня 2023 року під час щоквартального засідання «Енергетичної ради» в Брюсселі.

Європейська Комісія з метою об’єднання урядів країн і промисловості у впровадженні Wind Power Package, запропонувала вітроенергетичним компаніям надати свої логотипи до Хартії. Українська вітроенергетична асоціація приєдналась до цієї ініціативи і також підтримала Європейську вітроенергетичну хартію.

11 грудня 2023 року, в рамках Програми Україно-Данського енергетичного партнерства (УДЕПП/ UDEPP) пройшла презентація середньострокового Звіту з попереднім техніко-економічним обґрунтуванням потенціалу офшорної вітроенергетики України, підготовленого фахівцями Данського технологічного університету (ДТУ/DTU), і Концепції розвитку вітроенергетики України, розробленої Українською вітроенергетичною асоціацією.

З вітальним словом до присутніх звернувся заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков, який ще раз підтвердив незмінність намірів Уряду щодо перетворення України на енергетичний хаб Європи і досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року і провідну роль вітроенергетики в досягненні поставлених цілей.

Перед учасниками заходу «Правові та технічні виклики для розкриття вітроенергетичного потенціалу України», організаторами якого виступили Міністерство енергетики України та Данське енергетичне агентство за підтримки Української вітроенергетичної асоціації та Асоціації правників України, виступили Джейк Беджер, Данський Технологічний Університет, Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА/UWEA), Іван Бондарчук, Член Правління УВЕА, Голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів Юридичної групи LCF.

Андрій Конеченков: «Експерти Української вітроенергетичної асоціації розробили концепцію розвитку вітроенергетики до 2030 року. В концепції ми визначили пріоритетні напрямки роботи, тобто що має бути зроблено в першу чергу, яка підтримка необхідна для прискорення «зеленої» трансформації енергетичного сектору країни. Як і в Європейському Союзі, вітроенергетичні проекти мають розглядатися як проекти, що мають пріоритетний суспільний інтерес. Україні потрібен кваліфікований інженерно-технічний персонал з вітроенергетики. Потрібна Державна програма професійно-технічної освіти робітничих кадрів для вітроенергетичного сектору. Нарізним питанням світової вітроенергетичної галузі є ланцюжок постачання. Налагодження місцевого виробництва компонентів вітрових турбін є одним з нагальних завдань для української економіки. З нашим виробничим та інтелектуальним потенціалом, а також досвідченою робочою силою, Україна має всі можливості стати частиною європейського ланцюга постачання вітроенергетики. Необхідно оптимізувати використання енергетичної і дорожньої інфраструктури. І останнє, але не менш важливе. Нам потрібно спростити дозвільні процедури, включаючи виділення земельних ділянок, будівельні стандарти тощо».

В своїй презентації Джейк Беджер надав оцінку вітрового ресурсу і потенціалу офшорної вітроенергетики в Чорному і Азовському морях. З урахуванням існуючого вітрового ресурсу, глибини і таких чинників як екологічно чутливі райони, судноплавство, рибальство, тощо, експерти ДТУ прийшли висновку щодо можливості використання в водах Чорного і Азовського морів на території України фіксованих вітротурбін загальною потужністю 30 ГВт, в той час як для плавучих ВЕУ цей показник складає 20 ГВт.

Іван Бондарчук: «Сьогодні у нашій роботі у переговорах з потенційними іноземними інвесторами ми чуємо від них про декілька проблем: перша, звісно, це безпека, друга – обмеження НБУ на виведення дивідендів, а третя – це складнощі, ризики девелопменту, умов приєднання до електромереж, прозорості та прогнозованості ринку електроенергії. Перші дві проблеми напряму залежать від перемоги у війні. А над вирішенням третьої ми працюємо разом з колегами з УВЕА в рамках підготовки дорожньої карти реформування законодавства у сфері вітроенергетики».

Завершив захід юридичний радник Датського Енергетичного Агентства пан Вільгельм Роте, який наголосив на необхідності продовження роботи з приведення українського законодавства у галузі відновлюваної енергетики у відповідність до законодавства ЄС. Саме над цим і надалі працюватиме Данське енергетичне агентство у співпраці з Міністерством енергетики України, УВЕА та іншими активними учасниками ринку «зеленої» енергетики.

Українська вітроенергетична асоціація висловлює подяку Міністерству енергетики України і Данському енергетичному агентству за підтримку розвитку офшорної вітроенергетики в Україні.

Українська вітроенергетична асоціація щиро вітає групу компаній ДТЕК з підписанням і Меморандуму про взаєморозуміння з Vestas щодо завершення будівництва Тилігульської ВЕС в Україні. Проєкт 500 МВт-ної ВЕС, який підтримують Європейська комісія та уряди України і Данії, є найбільшим у Східній Європі, загальний обсяг інвестицій в проєкт перевищать 650 млн євро.

Меморандум про взаєморозуміння між ДТЕК та Vestas, провідним світовим виробником вітрових турбін, був підписаний на кліматичній конференції ООН COP28 у присутності єврокомісара з енергетики Кадрі Сімсон та міністра енергетики України Германа Галущенко (по відеозв’язку). Відповідно до Меморандуму данська компанія поставить вітрові турбіни в Україну для будівництва другої черги Тилігульської ВЕС.

Друга черга ВЕС буде складатись з 64 вітротурбін (по 6 МВт) із загальною потужністю 384 МВт. Перша черга потужністю 114 МВт (19 вітротурбін по 6 МВт) була введена в експлуатацію навесні 2023 року.

Будівництво ВЕС заплановано на 2024-2025 роки. Поступове підключення до мережі змонтованих вітротурбін очікується з кінця 2024 року.

Інвестиції у другу чергу Тилігульської ВЕС складуть 450 млн євро та будуть профінансовані за рахунок коштів компанії, а також передових західних банків під державні гарантії.

Після введення в експлуатацію другої черги, Тилігульська ВЕС буде здатна виробляти близько 1,7 ТВт·год електроенергії щороку. Цього достатньо для потреб 900 тис домогосподарств. Очікується, що проєкт дозволить щорічно скорочувати викиди СО₂ на 1,7 млн тон.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко:«Це ще одне свідчення високої довіри західних інвесторів до Групи ДТЕК, яка неодноразово підтверджувала репутацію відповідального партнера. Ми віримо в перемогу України та не чекаємо закінчення війни, щоб залучати власний та західний капітал у створення нової інфраструктури. Тилігульська ВЕС суттєво збільшить стійкість енергосистеми, допоможе укріпити енергетичну безпеку країни і зробить Україну регіональним лідером декарбонізації та енергетичним хабом Європи».

Хенрік Андерсен, генеральний директор VESTAS: «Ми дуже раді розширенню нашої співпраці з ДТЕК та будівництву Тилігульської ВЕС, яка сприятиме відновленню енергетичного сектору України та продемонструє відкритість країни для бізнесу. Проєкт стає реальністю за надзвичайних обставин, і ми з нетерпінням чекаємо спільної роботи з ДТЕК на останньому етапі укладання договору. Інфраструктурні проєкти такого масштабу в Україні в цей час потребують додаткових гарантій через ризики, і ми вважаємо, що реалізація такого амбітного проєкту може підкреслити підтримку ЄС України. Я хотів би висловити визнання візіонерському лідерству ДТЕК – дякую за довіру, яку ви надаєте VESTAS».

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «Розвиток вітроенергетики в умовах війни – це підтвердження життєздатності вітроенергетичних технологій. Підписання Меморандуму щодо добудови вітростанції саме на кліматичний конференції ООН COP28 свідчить про важливість вітроенергетики в боротьбі зі зміною клімату. Тилігульська ВЕС не лише забезпечить населення України екологічно чистою електроенергією, але й посилить стійкість нашої енергосистеми, а отже, й енергетичну безпеку та енергонезалежність країни. УВЕА пишається досягненнями компаній-членів асоціації. Ми вдячні ДТЕК ВДЕ і Vestas за їх суттєвий внесок до перетворення України в хаб зеленої енергетики».