Місяць: Лютий 2024

29 лютого 2024 року, УВЕА у співпраці з Німецькою вітроенергетичною асоціацією (BWE), провела свій перший в цьому році міжнародний вебінар. Вебінар «Вітроенергетичний ринок України» дав уявлення про сучасний стан ринку, вже прийняті і очікувані зміни у галузевому законодавстві, наявні ринкові переваги та можливості, а також про роль німецького бізнесу у розвитку вітроенергетичного ринку на прикладі таких компаній-членів УВЕА як NOTUS energy Plan GmbH & Co. KG та Deutsche WindGuard GmbH. 

Модерувала захід Дороті Баксман, проєктний менеджер у BWE, яка у своєму вступному слові відмітила, що Україна володіє значним вітровим потенціалом, якого достатньо як для розвитку наземних, так і офшорних вітроенергетичних проєктів. «З початку повномасштабного вторгнення росії, Україна ввела в експлуатацію більше вітроенергетичних потужностей ніж Велика Британія», – навела приклад пані Баксман. 

Вебінар розпочався з виступу Юлії Рибак, радниці Міністра енергетики України, співкерівниці проєкту Секретаріат Німецько-українського енергетичного партнерства, яка розповіла про важливість україно-німецького партнерства в галузі ВДЕ для України, сучасний стан національного сектору енергетики та роль міжнародних партнерів у покритті нагальних потреб українського енергетичного сектору. «За період 2022-2023 року, до національної енергомережі було додано близько 600 МВт нових «зелених» потужностей, 350 МВт з яких – лише у 2023 році. Україна не збирається зупинятись і підтримка німецького бізнесу може стати особливо цінною для розвитку розподіленої вітрової генерації та нарощення потужностей з виробництва біометану», – відзначила пані Рибак.  

Галина Шмідт, членкиня Правління УВЕА, та Олександр Подпругін, заступник голови Правління УВЕА і регіональний менеджер в компанії Notus Energy, зробили широкий огляд сучасного стану та перспектив розвитку вітроенергетичного ринку України. У своїй презентації, Галина Шмідт зазначила, що вітрова енергетика сьогодні є другим сектором по встановленій потужності в національному електробалансі ВДЕ, частка  якої досягла 21,7% у минулому році. Також, представниця УВЕА проінформувала, що доступний технічний потенціал для розвитку офшорної вітроенергетики в Чорному і Азовському морях досягає 50 ГВт. «Станом на кінець 2023 року, в український вітроенергетичний сектор було інвестовано 3,5 млрд Євро. Незважаючи на те, що розвиток вітроенергетичних проєктів в Україні сьогодні є справжнім викликом, наш ринок живий і відкритий. Сьогодні відновлювана енергетика і, особливо, вітрова енергетики важливі для підвищення стійкості енергосистеми і забезпечення безперебійного доступу до електропостачання як ніколи раніше», – підкреслила пані Галина.

Олександр Подпругін, в свою чергу, сфокусувався більше на тому, чому вітрова енергетика має бути основою для відбудови українського енергетичного сектору. «Відновлювані джерела енергії є традиційно серед ТОП-5 галузей з найбільшою доданою вартістю і тому розвиток цієї галузі в Україні може швидко і реально забезпечити ріст національної економіки. «Зелена» енергетика також може забезпечити конкурентоспроможність національної важкої експортно-орієнтованої промисловості на ринку ЄС. І незважаючи на те, що Україна значно просунулась у розгортанні вітроенергетичних потужностей за останні роки, цього все ще недостатньо для забезпечення диверсифікації експортного потенціалу, задоволення зростаючих енергетичних потреб та заміщення зруйнованих потужностей», – зауважив заступник голови Правління УВЕА. 

Виступ пана Подпругіна було доповнено презентацією Івана Бондарчука, члена Правління УВЕА та радника і керівника практики енергетики в LCF Law Group, який вичерпно описав наявний правовий інструментарій для розвитку вітроенергетичних проєктів в Україні та останні галузеві законодавчі зміни і покращення. «Важливим досягненням останніх років є спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок для об’єктів генерації та високовольтних мереж, а також спільна робота між інвесторами в вітрову енергетику та відповідними органами влади над впровадженням механізму «бронювання потужностей» в Україні», – повідомив Іван Бондарчук. 

Заключною частиною вебінару стали виступи Ганнеса Хелма, регіонального директора в NOTUS energy Plan GmbH & Co. KG, та Ляйфа Рефельдта, керуючого директора в Deutsche WindGuard GmbH, які поділились своїм досвідом ведення бізнесу та реалізації вітроенергетичних проєктів в Україні. 

У своєму виступі, Ганнес Хелм відзначив, що на відміну, наприклад, від Німеччини, в Україні прослідковується значний вітровий ресурс майже по всій її території, що робить цю країну дуже перспективною з точки зору розвитку бізнесу. «Важливо підкреслити, що усі ті вітрові електростанції, які були введені в експлуатацію за останні два роки, є заслугою саме національних гравців ринку. Тому, зараз, ми маємо перейти на новий етап розвитку галузі, де провідну роль відіграватимуть міжнародні інвестори і фінансові інституції. Це є також і моєю метою», – зазначив пан Хелм і додав, що компанія вже довела до стадії «готовий до будівництва» 301,2 МВт нових вітроенергетичних потужностей, які будуть реалізовані в Одеській області. 

Ляйф Рефельдт також повідомив, що компанія Deutsche WindGuard GmbH не збирається покидати ринок України, а навпаки готова підтримувати ще більше вітроенергетичних проєктів в Україні. «За останні 15 років на українському ринку, ми провели 49 вітровимірювальних кампаній, здійснили оцінку вітрового потенціалу для запланованих більш ніж 7 500 МВт нових потужностей, провели 9 технічних д’ю-ділідженсів та 7 вимірювань кривих потужності, і не збираємось зупинятись», – підсумував пан  Рефельдт.

УВЕА висловлює подяку Німецькій вітроенергетичній асоціації за співорганізацію вебінару, привернення уваги до україно-німецького партнерства в секторі ВДЕ.

22 лютого 2024 року Міністерство енергетики України зібрало представників місцевих влад, енергетичних компаній, а також розробників енергетичних проєктів і міжнародних партнерів, для того щоб презентувати Каталог критично важливих технологій для енергетичного сектору України (далі – Каталог), розроблений у співпраці з Данським енергетичним агентством (англ. Danish Energy Agency). Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, також був серед спікерів міністерського заходу «Критично важливі технології для енергетичного сектору України» та мав можливість дізнатись про окремі технологічні рішення, які є найбільш актуальними для потреб України, безпосередньо від ключових осіб Міністерства та данських партнерів.

Герман Галущенко, Міністр енергетики України: «Масовані російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру показали необхідність децентралізації генерації та нарощування потужностей розподіленої генерації. Тому у Каталозі надано перелік технологічних рішень, які можуть бути швидко реалізовані в Україні для підтримки розподіленої генерації та підвищення безпеки постачання електроенергії». Також пан Міністр відзначив, що дансько-українська співпраця вже вкотре реалізується на прикладі реальних дій і заходів: спочатку Данія стала першим донором Фонду енергетичної підтримки України, що дозволило розпочати закупівлю необхідного енергетичного обладнання, тепер – допомогла і підтримала у розробці цього Каталогу. 

Загалом, Каталог включає 20 технологічних рішень, включно з наземною вітроенергетикою, які можуть бути впроваджені в Україні для нарощення потужностей розподіленої генерації. Цей документ може стати дороговказом при виборі відповідних технологій виробництва електроенергії, як на рівні великих промислових проєктів, так і на рівні малих технологічних рішень для домогосподарств. В Каталозі надано широкий опис кожної технології, рівень її вразливості до російських ракетних і дронових атак, терміни і етапи реалізації конкретної технології, вплив на неї зимового періоду, і, головне, середньозважена вартість. 

Ларс Огорд, Міністр енергетики Данії: «Під час опалювального сезону посилення безпеки постачання має вирішальне значення, і цей Каталог відповідає саме цим цілям. Сподіваюся, що він стане корисним для українського народу і допоможе іншим країнам надавати допомогу Україні більш ефективно». 

Відповідно до Міненерго, Каталог буде постійно оновлюватись, доповнюватись та розширюватись залежно від ситуації та конкретних потреб України. 

УВЕА також вже не один рік співпрацює з данськими партнерами в частині напрацювання різних технологічних рішень для широкомасштабного розвитку вітрової енергетики в Україні, як наземної, так і офшорної, тому вважає, що даний Каталог може підштовхнути до активнішого розвитку розподіленої генерації не лише великі енергетичні компанії, але й окремі домогосподарства. Андрій Конеченков: «В той же самий час, для прискореного розвитку ВДЕ, зокрема вітроенергетики, і використання вказаних в Каталозі технологій, треба врегулювати ряд таких важливих питань, як заборгованість на ринку електричної енергії, і не тільки перед виробниками «зеленої» електроенергії, а й в цілому перед усіма учасникам енергоринку. Пріоритетне врегулювання цієї проблеми відкриє нові інвестиційні можливості для відновлення енергетичної структури, децентралізації генерації і переходу на чисті, вуглецево-нейтральні енерготехнології».

Завантажити Каталог: https://mev.gov.ua/novyna/domovlenosti-ministriv-v-diyi-ukrayina-i-daniya-rozrobyly-perelik-krytychno-vazhlyvykh

Незважаючи на усі внутрішні та зовнішні виклики для країни, перманентні обстріли енергетичної інфраструктури з боку росії, збої в логістичних ланцюгах постачання обладнання, скорочення кількості працездатного персоналу, тощо, за два роки повномасштабної війни в країні все ж було побудовано і введено в експлуатацію 228 МВт нових вітроенергетичних потужностей, з яких 146,3 МВт – за 2023 рік. В результаті, станом на кінець 2023 року, загальна встановлена потужність вітроенергетичного сектору України становила 1 900,8 МВт (включно з ВЕС на тимчасово окупованих територіях, без АР Крим). Про це йдеться у випущеному УВЕА Огляді «Вітроенергетичний сектор України 2023», підготовленому цьогоріч у співпраці з юридичною фірмою INTEGRITES. Власниками нових вітроенергетичних потужностей за останні два роки стали такі компанії-члени УВЕА, як ДТЕК ВДЕ, Elementum Energy, Еко-Оптіма та УК «Вітряні парки України», а широкого публічного розголосу серед міжнародної спільноти набуло введення в експлуатацію 114 МВт Тилігульської ВЕС, яка стала першою у світі вітровою електростанцією побудованою в умовах воєнного часу.

Сьогодні, частка вітрової енергетики у загальному балансі національного сектору ВДЕ становить 21,7% і залишається другою за величиною після частки сонячної енергетики. Загалом, загальна встановлена потужність сектору ВДЕ в Україні становить 10,8 ГВт. В той же час, станом на кінець 2023 року, безпосередньо генерували електроенергію лише 583,8 МВт ВЕС, оскільки 71% вітрових потужностей все ще залишаються на тимчасово окупованих територіях і не постачають «зелену» електроенергію в ОЕС України.

Згідно зі стратегічними планами Міністерства енергетики України, до 2032 року очікується доведення загальної встановленої вітроенергетичної потужності до 10 ГВт, що, за оцінками УВЕА, є цілком здійсненним завданням зважаючи на загальну кількість тих проєктів, які вже готові до будівництва чи в процесі девелопменту.

УВЕА переконане, що 2023 рік увійде в історію національної вітроенергетики, як рік, коли безпосередній монтаж вітротурбін здійснювався українськими компаніями за віддаленої/онлайн участі західних підрядників та виробників обладнання у вигляді консультацій або віртуальних інструкцій, оскільки більшість з них не може вести діяльність в Україні поки триває воєнний стан. У своєму Огляді УВЕА також приділяє детальну увагу і іншим позитивним для сектору рішенням і досягненням, зокрема, прийнятому Закону України про відбудову і «зелену» трансформацію, який надав можливість виробникам електроенергії з енергії вітру переходити на механізм ринкової премії та контрактів на різницю, а також перезапустив питання щодо імплементації системи гарантій походження; виходу 78% вітрової генерації з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» на вільний ринок; та, звичайно, остаточному завершенню процесу синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E. 

В той же час, подальший розвиток вітрової енергетики та будівництво десятків нових потужностей напряму залежить від вирішення чи врегулювання досі існуючих недосконалостей і проблем на ринку. Їх аналіз, а також пропозиції щодо шляхів їх вирішення запропоновані УВЕА у розробленій нею у 2023 році Концепції розвитку вітрової енергетики до 2030 року, про яку також згадується в Огляді. 

За надання інформації для Огляду, УВЕА висловлює щиру подяку Міністерству енергетики України, Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ДП «Гарантований покупець», членам Правління та Комітету з правових питань ГС «Українська вітроенергетична асоціація». 

20 лютого 2024 року, УВЕА провела перший вебінар із цьогорічної серії вебінарів, присвятивши його особливостям приєднання вітроенергетичних проєктів до електричної мережі. 

Процедура приєднання до мережі є доволі комплексною і відверто не до кінця досконалою в Україні, саме тому це питання лежить в основі багатьох експертних дискусій та великої кількості сьогоднішніх галузевих заходів. Так, в рамках цього вебінару, IKNET Energy Engineering і LCF Law Group, члени УВЕА, розкрили такі важливі питання, що лежать в площині приєднання ВЕС до мережі, як особливості розрахунків електричних режимів та потенційний вплив на мережу у разі приєднання ВЕС разом з установкою зберігання енергії (УЗЕ). Частиною дискусії став також і національний оператор системи передачі НЕК «Укренерго», представлений Олександром Жигалюком, начальником Департаменту розвитку системи передачі. Модерацію заходу забезпечив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА. 

Юрій Подоляк, Генеральний директор, IKNET Energy Engineering, у своїй презентації поділився практичним досвідом компанії із розрахунку електричних режимів на прикладі реальних кейсів та звернув увагу на умови приєднання ВЕС, які будуть актуальні найближчим часом. «Одним з головних ризиків розвитку вітрових електростанцій є підключення до електричних мереж. Пошкодження енергетичної інфраструктури ОЕС України, синхронізація ENTSO-E, розвиток установок зберігання енергії  – усе це невеликий перелік факторів, які безпосередньо впливають на можливість підключення нових ВЕС до електричних мереж. Але позитивні зміни, які готуються на законодавчому рівні, покращать можливість приєднання нових об’єктів до електричних мереж. Компанія ІКНЕТ готова допомагати інвестору в розвитку проєктів ВЕС в Україні» – сказав пан Подоляк. 

Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів LCF Law Group, член Правління УВЕА: «Чинна процедура приєднання для ВЕС створює значні ризики для масштабних проєктів. Наразі девелопер стоїть перед вибором: починати інвестувати без гарантії та умов приєднання, або укласти договір з оператором системи та сподіватися встигнути побудувати ВЕС за три роки. Обидва варіанти є аж надто оптимістичними. Тому експерти з УВЕА працюють з НКРЕКП, Міненерго та НЕК Укренерго над механізмом бронювання потужності для нових проєктів ВДЕ. Мета такого механізму – забезпечити додатковий час для девелопменту проєктів з гарантією приєднання до мережі. В свою чергу, механізм передбачає сплату девелопером гарантійного внеску, який буде зарахований у вартість приєднання або піде на розвиток електромереж, якщо інвестор відмовиться від проєкту».

Олександр Жигалюк, в свою чергу, мав можливість відреагувати на експертні бачення і презентації колег, а також розповів про подальші плани розвитку національної електросистеми, включно з нарощенням потужностей інтерконекторів. 

«Процедура приєднання є максимально спрощеною і максимально відкритою в частині того законодавства, яке регулює цю процедуру. Зокрема, вона дає можливість замовнику обрати найкращий варіант схеми видачі потужності об’єкта з фактичним вибором точки приєднання, тобто – обрати найбільш економічно вигідний варіант приєднання», – зазначив пан Жигалюк. Додатково, представник НЕК «Укренерго» також повідомив, що перспектива реалізації проєктів з приєднання об’єктів ВДЕ разом з УЗЕ є доволі поширеною у світі і привабливою для України, тому дане питання також є серед пріоритетних напрямків роботи оператора системи передачі. 

Запис вебінару: https://www.youtube.com/watch?v=qkYJVZ5-b1s

14 лютого 2024 року у рамках міжнародної будівельної виставки KyivBuild Ukraine відбувся форум-практикум «Відбудова в дії 2.0». Учасниками цьогорічного форуму були провідні українські та міжнародні виробники й експерти в галузі будівництва, представники державної влади та міського самоуправління, національних та міжнародних неурядових програм і організацій, зокрема, USAID, USAIDDOBRE, Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ, Конфедерація будівельників України, тощо.

Одним зі спікерів форуму став Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, який взяв участь у першій сесії «Державно-приватне партнерство як інструмент підвищення фінансової спроможності громад», організованій Фондом відновлення Ірпеня. Модерував панельну дискусію засновник Фонду Володимир Карплюк, голова Інвестиційної ради Ірпеня, керівник регіонального представництва КБУ в Київській області, який наголосив на важливості співпраці держави і бізнесу задля підвищення фінансової спроможності громад.

Андрій Конеченков, як представник української вітроенергетичної бізнес-спільноти зауважив, що зараз громади отримали унікальну можливість забезпечити свою відбудову і розвиток на принципах сталого розвитку й енергоефективності за рахунок, перш за все, відновлюваних джерел енергії. «Співпраця держави і бізнесу з Ірпенем та Бородянкою, як найбільш постраждалими містами внаслідок вторгнення рф, має бути спрямована не тільки на відбудову зруйнованої інфраструктури, але й на їх перехід на місцеві, екологічно-чисті і децентралізовані джерела енергії, такі як сонце, вітер, біомаса. Проєкти, які сьогодні впроваджуються в цих містах в рамках кампанії #Renewables4Ukraine за підтримки Всесвітньої вітроенергетичної асоціації, фінської ГО «EKOenergy ekolabel» та УВЕА – на практиці демонструють, як втілити це в життя», – сказав пан Конеченков. 

Лідери громад, експерти та представники громадськості, в свою чергу, поділилися досвідом та успішно реалізованими кейсами державно-приватного партнерства задля прискорення відбудови зруйнованих об’єктів та будівництва нових.

З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року, УВЕА почала займатись волонтерською діяльністю, в тому числі за допомогою спеціально створеної УВЕА та Всеcвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) онлайн-платформи #Renewables4Ukraine (https://www.renewables4ukraine.org/). У грудні 2022 року до кампанії #Renewables4Ukraine приєдналася фінська громадська організація EKOenergy ekolabel. Саме завдяки їх пожертвуванню місцева громада м. Ірпеня отримала декілька мобільних сонячних станцій.

На минулому тижні, голова Інвестиційної ради Ірпеня, співзасновник Фонду відродження Ірпеня Володимир Карплюк повідомив, що сонячні панелі було успішно встановлено у дошкільному відділі «Джерельце» Ірпінської гімназії «Освіта». Потужність сонячних панелей становить 10 кВт. Встановлення сонячної генерації стало результатом виконання підписаного Меморандуму про співпрацю і партнерство між WWEA, Фондом відновлення Ірпеня та Ірпінською міською радою. Встановлення панелей було виконано компанією «Зелена Система» за фінансової підтримки WWEA. УВЕА здійснювала координаційну роботу.

Вперше, а саме 26 грудня 2022 року, аналогічну допомогу отримав також Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги у вигляді двох мобільних сонячних систем потужністю 3 кВт кожна виробництва вінницької компанії KNESS. 8 березня 2023 року автономні мобільні сонячні станції з накопичувачами електроенергії були передані також Козинецькій амбулаторії сімейної медицини в селі Козинці Бучанського району та Ірпінському ліцею інноваційних технологій «ІЛІТ».

Особливістю спільного проєкту EKOenergy-WWEA-УВЕА є те, що він не лише допомагає людям вирішувати енергетичні проблеми, а й несе просвітницьку мету, а саме демонструє на практиці переваги відновлюваних джерел енергії, на які так багата Україна, та вчить молодь їх використовувати.

6 лютого 2024 року УВЕА доєдналася до семінару, організованого членом асоціації, юридичною компанією Asters, – «Перспективи приєднання вітроенергетичних проєктів до електромереж», присвяченому необхідності реформування підходів до видачі технічних умов з приєднання ВЕС до едектромережі та раціоналізації вартості такого приєднання.

Олександр Жигалюк, начальник Департаменту розвитку системи передачі НЕК«Укренерго» зазначив, що до повномасштабного вторгнення в Україні було видано технічних умов на нові потужності ВДЕ загальною кількістю 17 ГВт, що, відповідно, підняло питання балансування на новий щабель важливості. Так, за довоєнною оцінкою, для балансування такого об’єму потужностей також була необхідність додати до системи 1,4 ГВт маневрових потужностей у вигляді газотурбінних установок та близько 700 МВт систем накопичення енергії.

«Незважаючи на те, що з початком війни, системний оператор стикнувся з проблемою дефіциту потужностей та зміни структури роботи мережі, наразі Укренерго вже розробило ряд проєктів, в тому числі і міждержавних, та має бачення розвитку окремих класів напруги, щоб, перш за все, виконати усі свої зобов’язання по відновленню мережі, нормалізувати структуру енергоспоживання по регіонах та сприяти гармонійній інтеграції усіх запланованих проєктів з ВДЕ до об’єднаної енергосистеми України», – окреслив актуальну ситуацію пан Жигалюк. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, представив сучасний стан розвитку вітрової енергетики в Україні та наслідків повномасштабної війни, а також звернув увагу на ключові бар’єри в частині процедури приєднання ВЕС до енергомережі, які узагальнені у розробленій УВЕА Концепції розвитку вітрової енергетики України до 2030 року. «Виведення питання важливості будівництва систем накопичення та зберігання енергії на новий рівень важливості на українському ринку є дуже позитивною тенденцією, яка прямо визначає майбутнє нашої енергосистеми. Децентралізація – це те, чого потребує українська енергосистема зараз чи не найбільше», – підкреслив пан Конеченков.

Питання впливу децентралізації на вітроенергетичні проєкти більш широко розкрила Марта Галабала, радниця Asters, керівниця практики захисту довкілля та сталого розвитку і членкиня Комітету з правових питань УВЕA.

Лоїк Лерміньо, представник Guris, член Правління УВЕА, в свою чергу, підняв питання стосовно комбінованого використання об’єктів генерації з ВДЕ разом з системами накопичення енергії. Пан Жигалюк підтримав дану ідею, проте зауважив, що її імплементація залежить від вирішення низки технічних і регуляторних питань.

Ігор Ретівов, керівник напрямку з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ та член Комітету з правових питань УВЕА, в продовження виступу пана Конеченкова, зробив огляд діяльності робочої групи за участі НКРЕКП та НЕК «Укренерго» щодо покращення умов приєднання в Україні та більш ефективного використання електромережі.

Натомість члени Комітету з правових питань УВЕА Ярослав Петров, партнер Asters та Максим Сисоєв, партнер Dentons, у своєму спільному виступі довели на прикладі більш ніж 10 європейських юрисдикцій, що резервування потужностей та боротьби зі сплячими договорами на приєднання є доволі поширеною практикою, яка має бути взята до уваги при розробці відповідного регулювання в Україні.