27 квітня в рамках Energy Storage Day 2026 відбулося офіційне підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю між Українською вітроенергетичною асоціацією і Національним технічним університетом «Дніпровською політехніка». Відновлювана енергетика в Україні розвивається навіть в умовах війни. Проєкти реалізуються, потужності зростають, а разом із ними і потреба у фахівцях. Університети тут відіграють ключову роль, і нам важливо, щоб між освітою та реальним сектором не було розриву.
«Галузь зростає, і разом із нею зростає потреба у фахівцях, які знають вітроенергетику зсередини». Ми хочемо, щоб українські університети були частиною цього процесу – не десь осторонь, а в самому центрі. Партнерство з Дніпровською політехнікою – саме про це», – підкреслив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.
Меморандум окреслює основні напрями взаємодії: спільний розвиток освітніх програм із вітроенергетики, проведення лекцій та практичних занять за участю галузевих експертів, а також сприяння залученню студентів до проєктів у сфері ВДЕ. Серед іншого – популяризація вітроенергетики серед молоді та організація ознайомчих візитів на діючі об’єкти галузі.
«Сучасна енергосистема України розвивається надзвичайно динамічно, і роль університетів у підготовці відповідних фахівців стає дедалі більш визначальною. Вирішувати реальні технічні та бізнесові задачі галузі можна лише у тісній співпраці університетської спільноти з провідними роботодавцями. Саме тому партнерство з Українською вітроенергетичною асоціацією – це важливий крок у напрямку нових підходів до підготовки компетентних кадрів для електроенергетики», – зазначив ректор «Дніпровської політехніки» Олександр Азюковський.
Дякуємо університету за співпрацю та готовність рухатись назустріч галузі. Попереду – багато спільної роботи.
27 квітня 2026 року в Києві відбувся Energy Storage Day 2026 — перша в Україні галузева конференція, присвячена ринку систем накопичення енергії. Захід, який пройшов під гаслом «Нова архітектура Української енергосистеми», організувала УВЕА за підтримки Міністерства енергетики України, НЕК «Укренерго» та АТ «Оператор ринку» .
Цифри, що пролунали на відкритті конференції, варто осмислити. У 2023 році в Україні не було жодного мегавата підключених до мережі установок зберігання енергії. У 2024-му – лише 2 МВт. Сьогодні – вже 600 МВт. Це не поступовий розвиток, це злет, який не повинен зупинитися. Отже, представники влади, бізнесу і міжнародні партнери зібралися в одній залі, щоб обговорити подальші кроки, сучасні виклики і перспективи.
Урочисте відкриття
Відкриваючи Energy Storage Day 2026 відкрив Голова правління УВЕА Андрій Конеченков, наголосив:
«Ми зібралися в момент, коли слово «зберігання енергії» перестало бути технічним терміном у вузькоспеціалізованих звітах – воно стало стратегічним поняттям на рівні урядів, парламентів і фінансових інституцій. Один із найважливіших структурних зрушень, що відбувається прямо зараз – це перехід від централізованої до децентралізованої моделі енергосистеми. З радянських часів ми будували енергетику за принципом “великі станції – довгі лінії – пасивний споживач”. Цей принцип вичерпав себе. Для України – країни, яка пережила масштабне руйнування централізованої генерації та передачі – децентралізація є не лише кон’юнктурним вибором. Це питання енергетичної стійкості та безпеки.»
У своєму вітальному зверненні до учасників заходу Артем Некрасов, Перший заступник Міністра енергетики України окреслив три практичних виміри, для яких накопичея енергії є критичним: збалансувати систему після дефіциту, інтегрувати більше відновлюваних джерел і забезпечити швидку реакцію на кризи. «Шановні колеги, ми не обирали цю ситуацію», — зазначив він, пояснивши, що саме умови війни прискорили трансформацію, яка в іншому випадку тривала б десятиліттями. Україна сьогодні є частиною європейської енергосистеми і залишається найбільш динамічним ринком Європи. Держава розуміє запит бізнесу: потрібні чіткі правила гри, банкабільність проєктів і зниження ризиків. «Ми шукаємо партнерів, які розуміють, що вони входять у новий ринок і готові будувати нову енергетику Європи. Ми готові до діалогу – розглядати ваші пропозиції і допомагати їх втілювати», – підкреслив він. Окремо пан Некрасов звернувся до представників громад: для них УЗЕ — це автономія та стійкість соціальної інфраструктури, реальна можливість пережити кризу без відключень.
У свою чергу, ВіталійЗайченко, висвітив масштаб змін, що відбуваються в енергосистемі глобально, зазначивши, що УЗЕ є невіддільною частиною цього процесу. «На жаль, сталася війна, і країна перейшла до швидкого переходу — наша енергосистема була досить концентрованою», — підкреслив пан Зайченко. він. Конкурси «Укренерго» на 1,4 ГВт запустили ринок. «Це технологія, яка буде розвиватись і в кінці стане економічно прийнятною», – підсумував голова правління НЕК «Укренерго», натякаючи, що зростання у 300 разів за два роки – це, схоже, лише початок.
Андрій Герус, Голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, підкреслив, що українська індустрія накопичення енергії — явище, яке буквально зароджується просто зараз. Ще на початку 2025 року встановлена потужність систем зберігання енергії в країні становила 7 000–8 000 МВт·год — і вже тоді ринок рухався не завдяки законодавчим стимулам, а попри їхню відсутність. Головним драйвером пан Герус назвав стрімке падіння цін на технологію: саме здешевшення технології зробило бізнес-модель реальною, і саме навколо неї почала формуватися повноцінна економіка проєктів. Завдання парламенту в цих умовах — не наздоганяти ринок, а створювати для нього зрозуміле і передбачуване середовище на роки вперед. У цьому контексті він згадав закон про market coupling, який вводить нові норми щодо транспортування електроенергії, та висловив сподівання, що зростання конкуренції на ринку зрештою виллється у розбудову повноцінної балансуючої системи.
Олександр Гавва, в.о. Генерального директора АТ «Оператор ринку», звернув увагу на відзнаку ринку УЗЕ, яку рідко озвучують у публічних дискусіях: «Якщо говорити про енергетику – це дорого. УЗЕ відрізняється низьким порогом входу – з достатньо малих сум – і ми вважаємо це великим позитивом». Саме ця особливість, на його думку, пояснює, чому в галузь приходить дедалі більше гравців з інших секторів економіки – разом із новими компетенціями та свіжим капіталом.
П’ять сесій, одна картина
Програма конференції була побудована як послідовне занурення – від загальних принципів до конкретики, від сьогоднішніх реалій до завтрашніх горизонтів.
Перша сесія задала системну рамку: як насправді співіснують УЗЕ, вітрова генерація та балансування в умовах ринку, що швидко змінюється. Представники НЕК «Укренерго», АТ «Оператора ринку», KNESS Energy та Elementum Energy разом розбирали це питання, яке хвилює весь ринок – і яке досі не має єдиної відповіді.
Друга сесія логічно продовжила цю розмову, але вже на рівні практики: який шлях вже реалізовані проєкти пройшли від угоди до працюючого активу, з якими труднощами зіткнулися і що варто врахувати тим, хто лише заходить у цю індустрію. Своїм досвідом ділилися KNESS Group, ДТЕК ВДЕ, Eco-Optima, Акумен і Huawei – компанії, які вже мають практичний досвід роботи на ринку.
Третя і четверта сесії виявилися двома сторонами одного питання: як рости далі і за який рахунок. З одного боку – виклики масштабування: ринок уже має 600 МВт і рухається до 1 000 МВт до кінця року, але перехід до гігаватних обсягів потребує системних рішень, які учасники з VOLTAGE, IKNET, Ukraine Facility Platform та Elementum Energy обговорювали відверто. З іншого – фінансування, без якого жоден масштаб неможливий. І тут картина вже набагато оптимістичніша: банківське фінансування для УЗЕ перестало бути екзотикою – і державні, і приватні банки сьогодні готові заходити як у гібридні проєкти ВДЕ+УЗЕ, так і в автономні накопичувачі. Про це говорили представники «Укрексімбанку», ЄБРР, Horizon Capital, Negen та CMS Ukraine.
Завершила день п’ята сесія, у фокусі якої був «зелений» водень як довгострокове накопичення і його місце в новій архітектурі енергосистеми. Тема, яку ще недавно сприймали як далекий горизонт, сьогодні обговорюється цілком предметно: яка роль водню у балансуванні системи, як він вписується в європейський енергетичний ринок і що потрібно, щоб Україна стала частиною цього ланцюжка – не як спостерігач, а як повноцінний гравець.
Меморандум між УВЕА та «Дніпровською політехнікою»
Окремою та символічно важливою подією дня стало урочисте підписання меморандуму про партнерство та співпрацю між Громадською спілкою «Українська вітроенергетична асоціація» та Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка».
Документ закладає основу для системної роботи міжгалузевою асоціацією та одним із провідних технічних університетів країни – насамперед у сфері підготовки фахівців для ринку відновлюваної енергетики та УЗЕ.
Контекст підписання говорить сам за себе: ринок, що зріс у 300 разів за два роки, не може дозволити собі дефіцит компетентних кадрів. Бізнес масштабується швидше, ніж університети встигають готувати інженерів, юристів та фінансистів із розумінням специфіки галузі. Якщо Україна справді прагне стати центром виробництва і накопичення чистої енергії для Європи – регуляторна база і технологічна школа мають розвиватися паралельно.
Energy Storage Day 2026 відбувся завдяки підтримці компаній і організацій, які поділяють переконання: розвиток ринку накопичення – це не просто бізнес-можливість, а питання енергетичного суверенітету країни.
УВЕА висловлює щиру подяку стратегічному партнеру – компанії KNESS, фінансовому партнеру – Укрексімбанку, організаційним партнерам – Altelaw&Sempra та H2-diplo, а також усім партнерам заходу: UDP Renewables, VOLTAGE, LCF, Huawei, Elementum Energy, ATLAS Energy, CMS Ukraine та IKNET. Окрема подяка медіапартнерам: Інтерфакс-Україна, Енергореформа, ExPro та mind.ua, Ліга енергетичного розвитку України, які допомогли донести важливість події до широкої аудиторії.
Energy Storage Day 2026 зафіксував момент, коли ринок накопичення в Україні остаточно подорослішав. Галузь пройшла шлях від питання «чи взагалі це можливо в Україні?» до зовсім інших запитань – про масштаб, фінансування, кадри і довгострокову інтеграцію до європейського ринку. Це принципово різний рівень розмови. І те, що ці розмови вже відбуваються відкрито, за участі міністерств, системного оператора, міжнародних банків і університетів – найкраща ознака того, що галузь рухається в правильному напрямі.
Попереду – масштабування, нові проєкти і нові виклики. УВЕА продовжуватиме бути платформою, де галузь зустрічається, домовляється і рухається вперед.
21 квітня 2026 року в рамках конференції WindEurope Annual Event 2026 у Мадриді УВЕА організувала панельну дискусію «Людський капітал – ключ до розвитку ВДЕ в Україні», присвячена ролі людського капіталу у розвитку сектору відновлюваної енергетики.
Модератором виступив Іван Бондарчук, Перший заступник Голови правління Ukrainian Wind Energy Association та партнер LCF Law Group. У дискусії взяли участь представники девелоперських компаній, міжнародних виробників обладнання та експерти з розвитку персоналу – члени УВЕА.
За словами Аліни Шишкіної, заступниці виконавчого директора ETG.UA, для малих та середніх проєктів потужністю до 100 МВт в Україні наразі зберігається достатній базовий кадровий ресурс у сфері будівництва. Водночас ринок вже відчуває помітний дефіцит спеціалістів у більш складних сегментах – зокрема в інжинірингу, електротехнічних роботах, пусконалагодженні та операційному управлінні ВЕС. У результаті доступність кваліфікованого персоналу дедалі частіше враховується девелоперами та інвесторами як окремий ризик при ухваленні інвестиційних рішень та виході на стадію FID.
Олена Уманець директорка Navitas Renewables Ukraine наголосила, що український ринок відновлюваної енергетики потребує масштабування локальних команд для забезпечення зростаючих обсягів нових проєктів, зокрема портфоліо, що планується до будівництва з 2027 року. Водночас ключовим викликом залишається рівень кваліфікації та практичного досвіду персоналу, що безпосередньо впливає на якість та строки реалізації проєктів. У цьому контексті пріоритетом для ринку має стати розвиток локальних програм навчання та підготовки спеціалістів в Україні.
Анжела Прадун, директорка Vestas Ukraine, підкреслила, що питання сертифікації підрядників та розширення гарантійних чи сервісних зобов’язань безпосередньо пов’язані з управлінням ризиками та забезпеченням якості. Для інтеграції локальних компаній у сервісну та інсталяційну екосистему компанії необхідним є дотримання чітко визначених технічних і безпекових стандартів, проходження сертифікованих навчальних програм, підтверджений досвід реалізації проєктів, наявність ефективних HSE-процесів, а також регулярний аудит і контроль якості. За виконання цих умов Vestas відкрита до сертифікації локальних підрядників та поглиблення співпраці з ними.
У свою чергу Сара Петрисер-Хансен, очільниця данської організації Mentor to Impact, наголосила, що розвиток відновлюваних джерел енергії нерозривно залежить від якісної підготовки фахівців для сектору з акцентом на навчання студентів і перекваліфікацію фахівців, що переходять у сектор відновлюваної енергетики. За її словами, ключ до вирішення кадрового питання лежить саме в консолідації зусиль усіх учасників ринку — від державних інституцій та приватних компаній до громадського сектору.
Підсумовуючи дискусію, Іван Бондарчук зазначив, що розвиток відновлюваної енергетики в Україні дедалі більше залежить не лише від фінансування чи регуляторного середовища, а й від наявності якісного людського капіталу. За його словами, ринок уже стикається з обмеженнями у доступності кваліфікованих кадрів, що починає впливати на терміни реалізації та економіку проєктів, а отже – має враховуватися як повноцінний фактор ризику. Водночас ефективна відповідь на цей виклик можлива лише через скоординовану співпрацю всіх учасників ринку – із фокусом на системний розвиток, навчання та перекваліфікацію персоналу в Україні.
Минулого тижня, 17 квітня, у Києві відбулася подія, яка вже встигла стати знаковою для українського ринку відновлюваної енергетики — урочиста церемонія 100 gREen AWARD-2025. Вперше в Україні було засновано національну відзнаку, яка визнає найкращі реалізовані проєкти зеленої трансформації – у вітроенергетиці, сонячній генерації, накопиченні енергії, біоенергетиці, енергоефективності
Цьогоріч лауреатами стали 18 проєктів з різних куточків України — від промислових підприємств до університетських кампусів, від міських водоканалів до вітроелектростанцій у Карпатах. Усіх їх об’єднує одне: це не плани та концепції, а реальні реалізовані рішення, що вже сьогодні змінюють енергетичну карту країни.
УВЕА є однією із засновниць Global 100 RE Ukraine – платформи, що об’єднує провідні галузеві асоціації задля переходу України до 100% відновлюваної енергетики. Тому нам вдвічі приємно оголошувати, що серед 18 лауреатів — одразу п’ять компаній-учасниць УВЕАотримали нагороди.
Вітропарки України — ВЕС «Нижні Ворота» «Лідер вітроенергетичної трансформації регіону»
Ця нагорода – за сміливість і наполегливість. ВЕС «Нижні Ворота» стала першою в історії Закарпаття вітроелектростанцією – регіону, де вітроенергетика раніше була присутня хіба що на мапах потенціалу. Реалізувати такий проєкт в умовах повномасштабної війни – це вже саме по собі свідчення стійкості команди та віри в майбутнє української енергетики.
VOLTAGE Group – Промислова УЗЕ мегаватного класу «Лідер накопичення енергії в промисловості» Якщо вітрова та сонячна генерація – це серце відновлюваної енергетики, то накопичення енергії – це її нервова система. VOLTAGE Group реалізувала промислову установку зберігання енергії мегаватного класу для власних потреб виробничої компанії, поєднавши відновлювану генерацію зі стабільністю виробничого процесу. Саме такі проєкти показують, що зелена енергетика – це вже не лише про екологію, а й про надійність і економіку бізнесу.
Atlas Global Energy — вітроелектростанція, 63 МВт, Львівська область «Кращий інвестиційний проєкт у вітроенергетиці» 63 МВт встановленої потужності на Львівщині – і це в умовах активних бойових дій в країні. Проєкт Atlas Global Energy став переконливим сигналом для міжнародної спільноти: Україна залишається ринком для масштабних інвестицій у відновлювану енергетику. Такі проєкти – це не лише мегавати, а й довіра, репутація та майбутні можливості для всієї галузі.
GREEN SYSTEM — Мережа сонячних станцій для 10 дитячих садочків«Кращий проєкт чистої енергії для дошкільної освіти» Енергонезалежність закладів освіти – це не лише про відновлювану енергетику, а насамперед про безпеку дітей і стабільну роботу соціальної інфраструктури навіть під час відключень. 10 дитсадків Бучанської і Миргородської громад отримають електроенергію за рахунок енергії сонця. Для більш надійного енергозабезпечення сонячні системи встановлені разом із системами накопичення енергії GREEN SYSTEM. Це приклад того, як технології вже сьогодні служать громадам – там, де це найважливіше.
KNESS – Портфель УЗЕ загальною ємністю понад 140 МВт·год «Лідер накопичення енергії» / підвищення гнучкості енергосистеми»
Завершує нашу п’ятірку переможців компанія KNESS – з одним із найбільших портфелів систем зберігання енергії в Україні. 7 об’єктів УЗЕ вже введено в експлуатацію, і з жовтня 2025 року вони надають допоміжні послуги енергосистемі. Це не пілот і не тест – це повноцінна нова інфраструктура, яка підвищує гнучкість мережі та відкриває простір для подальшого масштабування відновлюваної генерації.
Пять різних проєктів, різні напрями — але одна спільна логіка: будувати українську енергетику майбутнього вже сьогодні, попри все.
Щиро вітаємо команди Вітропарки України, VOLTAGE Group, Atlas Global Energy, Green System та KNESS із заслуженим визнанням! Пишаємося, що такі компанії є частиною УВЕА, і впевнені – це лише початок великого шляху.
У рамках меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю, підписаного між Українською вітроенергетичною асоціацією та Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя 6 квітня 2026 року, зробленo вже перший практичний крок – проведено навчальний семінар для викладачів кафедри електричної інженерії, кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій та кафедри автотранспорту та логістики.
Його провів світовий лідер у виробництві вітрових турбін — компанія Vestas. Протягом шести годин викладачі університету мали змогу поглибити свої знання з вітроенергетичних технологій – від еволюції вітроенергетичних установок та технічних специфікацій різних платформ, до головних компонентів турбіни, систем безпеки, гідравліки, керування та SCADA-комунікацій.
Семінар провів інструктор академії компанії Vestas MED Service & Construction Альфредо Хосе Мартінес — фахівець із багаторічним досвідом у сфері обслуговування та будівництва вітропарків.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА:
«Розвиток вітроенергетики в Україні неможливий без якісної підготовки фахівців. Підписання меморандуму з ТНТУ – це наш спільний внесок у людський капітал галузі. Коли провідні світові виробники, як Vestas, передають знання безпосередньо в університетські аудиторії, ми закладаємо фундамент для цілого покоління українських фахівців в сфері вітроенергетики».
«Розвиток українського людського капіталу є одним зі стратегічних пріоритетів Vestas. У партнерстві з Українською вітроенергетичною асоціацією Vestas зробила важливий перший практичний крок для досягнення цієї мети.
Компанію надихнули значний інтерес, продемонстрований університетською спільнотою, та високий рівень залученості під час семінару, що відобразилися у ґрунтовних та змістовних запитаннях від учасників.
Vestas залишається відкритою до подальшої співпраці у поширенні знань та навчанні у сфері вітроенергетики, а також до спільних зусиль із підвищення кваліфікації та перекваліфікації українців на техніків з вітроенергетики, підтримуючи відбудову України та її перехід до сталого, стійкого та енергонезалежного майбутнього».
Вадим Коваль, завідувач кафедри електроінженерії ТНТУ імені Івана Пулюя:
«Для нашого університету співпраця зі світовим лідером вітроенергетики — це унікальна можливість наблизити освітній процес до реальних вимог галузі. Семінар Vestas продемонстрував, як швидко розвиваються технології, і наскільки важливо готувати фахівців, які одразу зможуть працювати з сучасним обладнанням. Ми прагнемо, щоб наші випускники не лише мали теоретичну базу, а й розуміли практичні аспекти експлуатації вітрових турбін — від безпеки до цифрових систем управління. Це партнерство відкриває нові перспективи оновлення лабораторної бази, впровадження спеціалізованих курсів, модернізації наших навчальних програм і створення в Україні справжнього осередку підготовки вітроенергетичних кадрів»
Розбудова міцного зв’язку між навчальними інституціями та реальним сектором економіки – це один із головних пріоритетів для сталого розвитку галузі. Меморандум між УВЕА та ТНТУ передбачає подальшу системну співпрацю у сферах навчання та розвитку людського капіталу в сфері ВДЕ в Україні. Це дозволить українським університетам інтегрувати практичні кейси у навчальні програми, йти в ногу з найсучаснішими технологіями відновлюваної енергетики та готувати фахівців, які відповідатимуть сучасним вимогам ринку.
Окрему подяку УВЕА висловлює компанії Vestas за її проактивну позицію та підтримку. Саме компанія Vestas виступила з ініціативою долучитися до процесу та поділитися своєю експертизою. Така підтримка від світового лідера вітроенергетики є чудовим прикладом того, як відповідальний бізнес допомагає формувати нове покоління енергетиків, які відбудовуватимуть нашу енергосистему!
Wind Works – назва найбільшої конференції з вітроенергетики в Балтійському регіоні, яку щорічно проводять три вітроенергетичні асоціації з країн Балтії. В центрі увазі цьогорічної заходу, який успішно відбувся 9 квітня в столиці Латвії Різі, були питання, присвячені ролі вітроенергетики в енергетичній безпеці країн.
У тісній співпраці з латвійським оператором системи передачі AST та за участю НЕК «Укренерго» були розглянуті стратегічні та практичні аспекти зміцнення енергетичної стійкості в Балтійському регіоні і досвід, який отримала Україна з початку військових дій, розв’язаних росією проти нашої країни.
Вітроенергетика може стати основою енергетичної безпеки країн Балтії, зміцнюючи незалежність від імпорту енергоносіїв та геополітичних процесів. «Місцеві» джерела енергії також допомагають знизити ціни на електроенергію для споживачів – про це говорили експерти галузі з Латвії, Естонії й Литви та інших країн Європи.
«Діалог з громадянами щодо необхідності розвитку вітроенергетики є одним із викликів для розвитку галузі в Латвії, – заявив Каспарс Мелніс, Міністр з питань клімату та енергетики Латвійської Республіки. – Нинішня європейська енергетична криза дозволяє краще пояснити необхідність виробництва енергії в Латвії за рахунок місцевих енергоджерел, що допомогло б зберегти незалежність від коливань цін на енергоносії, спричинених геополітичними подіями». Підкреслюючи важливість співпраці країн Балтії у сфері забезпечення енергетичної безпеки, зокрема щодо усунення пошкоджень інфраструктури, він наголосив: «У нас є стандарти НАТО, які однакові для всіх. Можливо, нам слід поговорити про стандарти в енергетиці?», наголосив пан міністр.
Цікавим для учасників конференції виявився досвід України у сфері забезпечення енергетичної стійкості. Голова правління Української асоціації вітроенергетики Андрій Конеченков розповів, що на енергетичну політику України тривалий час впливала спадщина СРСР. Її головним принципом була централізація – єдина система в масштабах держави. Однак анексія Криму у 2014 році та збройний конфлікт на Донбасі змусили переглянути цю стратегію, зокрема й розпочавши будівництво вітростанцій.
«З початком повномасштабного вторгнення росія систематично атакує енергетичну інфраструктуру України. Усі теплові електростанції в Україні на цей час або зазнали пошкоджень, або повністю знищені. Мільйони українців взимку були без світла та тепла, лікарні переходили на генератори, міста жили за графіками відключень. Ось так виглядає централізована система в сучасному світі»,-зазначив Андрій Конеченков.
Він підкреслив, що через розосередженість вітротурбін на території ВЕС, щоб знищити всю вітроелектростанцію, потрібна кількість ракет, яка робить такий удар безглуздим з воєнної точки зору, на відміну від теплової електростанція, яка є єдиним комплексом, й пошкодження турбіни або підстанції призводить до втрати виробничої потужності всього об’єкта.
«Крім того, кожна турбіна — автономний генератор: пошкодив одну — система продовжує працювати. Це і є розподілена стійкість. Децентралізація як принцип безпеки — і саме цей принцип ми тепер свідомо закладаємо в основу нової енергетичної стратегії України», – наголосив Андрій Конеченков.
Під час міжнародної конференції з вітроенергетики «Wind Works 2026» було також підписано меморандум про створення Стратегічного Балтійського альянсу, метою якого є прискорення розвитку зеленої енергетики в регіоні. Його підписали кілька міжнародних компаній, зокрема, з Німеччини, Фінляндії та Данії. Одним з найважливіших напрямків розвитку є проект будівництва заводу з виробництва водню в Лієпаї, який може суттєво вплинути на розвиток енергетики в регіоні Балтійського моря.
Попри всі виклики повномасштабної війни, українська вітроенергетика продовжує розвиватися та залучати міжнародні інвестиції. Проєкт ВЕС «Сколе» у Львівській області — це яскравий приклад того, як передові технології сприяють розбудові нової енергетики в Україні.
Унікальність цієї вітростанції полягає в її масштабах та інноваційності: проєкт налічує 9 вітротурбін Nordex N163 із потужністю 7 МВт кожна, що робить їх найпотужнішими в Україні на сьогоднішній день! Загальна потужність станції сягає 63 МВт, а її запуск демонструє чіткий курс на розвиток сучасної децентралізованої енергосистеми. Усе це стало можливим завдяки компанії Atlas Global Energy, яка працює на українському ринку з 2016 року та має портфель проєктів вітрових і сонячних електростанцій на понад 300 МВт.
Atlas Global Energy розглядає Україну як один із стратегічних ринків для довгострокового розвитку. Поєднання їхнього досвіду, інвестиційної спроможності, співпраці з місцевими громадами та локального партнерства формує нову модель нашої енергетики – стійку та інвестиційно привабливу.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, поділився враженнями від візиту:
«Цей проєкт, реалізований турецькою компанією Atlas Global Energy, є по-справжньому знаковим. Завдяки йому Україна отримала вітротурбіни рекордної одиничної потужності – по 7 МВт кожна, і подібних масштабів у нас ще не було. Я хочу щиро подякувати нашим турецьким партнерам: попри війну та всі поточні виклики, ви інвестуєте у вітроенергетику. Сьогодні це найбільш стійка і критично необхідна технологія, яка допомагає долати енергетичну кризу в Україні».
Онур Копчуоглу, директор компанії Atlas Global Energy, зазначив:
«Ми надзвичайно раді вітати керівництво Української вітроенергетичної асоціації. ВЕС “Сколе” – це наша перша інвестиція у вітроенергетику України, тому вона має для нас особливе значення. Ми пишаємося успішним завершенням будівництва і тим, що можемо підтримувати українську економіку зараз. Наша компанія планує і надалі залишатися тут, щоб реалізовувати нові проєкти у сфері відновлюваної енергетики в найближчі роки».
Проєкт ВЕС «Сколе» вкотре підтверджує: Україна здатна реалізовувати великі сучасні енергетичні проєкти, інтегровані в європейський контекст розвитку чистої енергії. Рухаємось до енергонезалежності разом!
Відбудова України та розбудова децентралізованої генерації вимагають не лише нових технологій, а й потужного кадрового потенціалу. Саме тому 6 квітня делегація УВЕА завітала до Тернополя для зустрічі з керівництвом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
Меморандум про партнерство та співпрацю, підписаний Головою Правління УВЕА Андрієм Конеченковим та ректором ТНТУ Миколою Митником, закріплює нашу спільну мету – розвиток людського капіталу в сфері вітроенергетики.
«Енергетична незалежність починається з людей. Найсучасніші вітротехнології потребують сильних фахівців, здатних втілювати їх у життя. Наше партнерство з ТНТУ – це міст між освітою та реальним сектором економіки. Ми інвестуємо в людський капітал та ділимося передовою експертизою, формуючи команду професіоналів, які вже сьогодні готові розбудовувати “зелене” майбутнє України», – підкреслив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.
Меморандум про партнерство та співпрацю між УВЕА та ТНТУ визначає такі напрями співпраці:
Спільну розробку освітніх програм і навчальних курсів з вітроенергетики.
Проведення лекцій, семінарів і практичних занять за участю експертів у галузі вітроенергетики.
Стимулювання взаємодії з компаніями сектору ВДЕ для участі студентів у проєктах у сфері відновлюваної енергетики.
Участь в організації екскурсій на вітроелектростанції для ознайомлення студентів з їх роботою.
Популяризацію вітроенергетики серед молоді через інформаційні кампанії та публічні лекції.
Під час візиту делегація УВЕА, до складу якої також увійшли членкиня правління Галина Шмідт, керівник аналітичного відділу Євгеній Конторщиков та представники компанії «UA Renergy», компанії-учасниці асоціації, обговорила з освітянами виклики «зеленої» трансформації та євроінтеграцію українського енергосектору.
Представники УВЕА також мали нагоду зустрітися з очільниками місцевих громад, які вже сьогодні роблять вагомий внесок в енергетичну безпеку країни. Зокрема, відбулась зустріч з головами Підволочиської та Скалатської громад. Відзначаючи активну роль громад у розвитку вітроенергетики в регіоні, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков вручив їм офіційні подяки УВЕА. Саме завдяки відкритості, лідерству та проактивності місцевого самоврядування успішно реалізуються масштабні енергетичні проєкти, наповнюються місцеві бюджети та зміцнюється енергетична незалежність України на місцях. Громади — це надійний фундамент нашого стійкого та «зеленого» майбутнього!
УВЕА висловлює щиру подяку ТНТУ та громадам Тернопільщини за готовність до інновацій та відкритість до діалогу. Працюємо далі заради розвитку вітроенергетики та вільної України!
