Місяць: Червень 2017

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», доопрацьований Верховною Радою з урахуванням пропозицій глави держави, був підписаний Президентом України 14 червня 2017 року.

Закон встановлює правові та організаційні засади здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище і забезпечує виконання Україною міжнародних зобов’язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.

Документом чітко визначена сфера застосування оцінки впливу на навколишнє середовище. Зокрема згідно зі ст. 3 проведення оцінки впливу на навколишнє середовище є обов’язковим для таких об’єктів як «вітрові парки, вітрові електростанції, які мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше; лінії електропередачі (повітряні і кабельні) напругою 110 кВ і більше та підстанції напругою 330 кВ і більше».

Без проведення оцінки впливу на навколишнє середовище і отримання рішення про проведення запланованої діяльності починати плановану діяльність забороняється.

В цілому процедура оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону виглядає наступним чином:

1. На початковому етапі реалізації проекту девелопер / інвестор подає Повідомлення про плановану діяльності в уповноважений центральний орган з метою отримання його висновку щодо оцінки впливу на навколишнє середовище.

Повідомлення про плановану діяльність вноситься уповноваженим територіальним органом / уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

2. Суб’єкт господарювання подає Звіт з оцінки впливу на довкілля і оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВНС в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб’єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу / уповноваженому центральному органу. Протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

3. Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з ОВНС починається з дня офіційної публікації Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та забезпечення доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення територіальною громадою і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів.

Уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган забезпечує підготовку Звіту про громадське обговорення.

4. Уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган надає Висновок з оцінки впливу на довкілля. Такий висновок по ОВНС враховується при ухваленні рішення про проведення запланованої діяльності і може бути підставою для відмови у видачі рішення про проведення запланованої діяльності. Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безкоштовно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п’ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про проведення запланованої діяльності. Якщо до отримання рішення про проведення запланованої діяльності внесені зміни до проектної документації або зміни в законодавство, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Законом передбачена можливість створення експертних комісій по оцінці впливу на довкілля уповноваженим центральним органом та уповноваженим територіальним органом. Члени таких експертних комісій призначаються строком на три роки.

5. Звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб’єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності.

6. Підприємство здійснює післяпроектний моніторинг якщо це передбачено Висновком з оцінки впливу на довкілля.

Законом передбачена відповідальність за порушення законодавства з оцінки впливу на довкілля, а також тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства.

Закон вступає в силу з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію після закінчення шести місяців з дня набрання ним чинності. Дія Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про проведення запланованої діяльності до його вступу в силу.

УВЕА звернулася з проханням прокоментувати Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» Андрія Скрипника, заступника директора Науково-виробничого підприємства «Екозахист», провідної в Україні консалтингової та інжинірингової компанії, що надає професійні послуги вітчизняним та іноземним інвесторам при реалізації проектів в галузі відновлюваної енергетики з питань, що стосуються проведення оцінки впливу на навколишнє і соціальне середовище, техніки безпеки і санітарно-гігієнічних аспектів діяльності.

Що змінює закон з Оцінки впливу на довкілля (ОВД)? Які основні відмінності нового Закону від чинного сьогодні законодавства, включаючи Державні будівельні норми (ДБН)?

Чи зіткнеться сьогодні девелопер з певними бар’єрами в зв’язку з прийняттям нового Закону?

А.Скрипник: З моєї точки зору прийнятий Закон загальмує всі інвестиційні процеси, і якщо говорити про девелоперів будь-яких об’єктів (в законі наведено перелік об’єктів на більш ніж 2-х сторінках) – від бензозаправок до АЕС, то вони зіткнуться з бюрократичною процедурою оформлення дозволу на будівництво об’єктів складнішою, ніж це було раніше. Під цей закон сьогодні немає жодного нормативного акту. Закон підписаний президентом України, але не розроблений жоден нормативний документ вторинного законодавства – немає ні Постанов Кабінету Міністрів України, ні жодного наказу Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди), що регламентує форму документів, процедурні аспекти. Новий Закон передбачає процедуру проведення ОВД, так само як раніше ДБН передбачав процедуру проведення ОВНС, але, як я вже сказав, сьогодні немає жодного підзаконного документу.

Наприклад, в Законі написано, що суб’єкт господарської діяльності інформує уповноважений орган про намір здійснювати плановану діяльність шляхом подачі повідомлення про плановану діяльність в уповноважений орган. Уповноважений орган – це орган Мінприроди та департаменти з екології Облдержадміністрацій. У Мінприроди сьогодні немає своїх територіальних відділень, і тому Мінприроди не регулює діяльність чиновників департаментів обласних адміністрацій. Це означає, що кожен департамент з екології при кожній Облдержадміністрації матиме право самостійно визначати форму заяви, терміни подання та розгляду, публікації на сайті тощо.

У нас є всього півроку до вступу процедури проведення ОВД в силу. Чи встигнуть уповноважені органи розробити необхідні законодавчі документи, щоб Закон запрацював?

А.Скрипник: Ні. Сьогодні поки немає розуміння, хто взагалі буде розробляти ці документи: Мінприроди, Держпродспоживслужба (Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), Мінрегіонбуд (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) або інші центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ). Сьогодні всі переводять стрілки один на одного. Чому? Тому, що цей Закон в першу чергу стосується будівельників, а будівельники були проти цього Закону, оскільки з 2011 року все чітко було зарегульовано, в країні відбувався будівельний бум. Зараз проводити громадські слухання на незрозумілих етапах інвестиційного процесу з незрозумілих процедур досить буде складно суб’єктам господарювання, що інвестують в Україну. У нас під маскою Євроінтеграції копіюються європейські вимоги без розуміння, як вони будуть виконуватися. Спочатку треба розробити алгоритм процесу, покрокові інструкції, форми, шаблони, бланки, приклади необхідних документів, в експериментальному режимі відпрацювати хоча б на одному будівельному об’єкті, а потім приймати Закон.

За півроку інвестор повинен буде представити банку звіт з ОВД, розроблений за новими правилами. Що потрібно буде відобразити в цьому документі з урахуванням нового Закону?

А.Скрипник: Незрозуміло з чого починати. Сьогодні є конфлікт інтересів Міприроди і Мінрегіонбуду. Будівельники розробили ДБН, свої постанови і свої накази, які чітко регулюють структуру проектування і будівельної експертизи. А екологи придумали «адоптований європейський» закон, який не передбачає жодного чіткого і детального алгоритму для девелоперів. Наведу ще один приклад. В законі є термін «остаточне рішення», але немає його чіткого визначення. Даний термін можна трактувати і як Висновок Державної екологічної експертизи, і як Дозвіл на початок будівельних робіт, або як Сертифікат відповідності збудованого об’єкту до проектних показників. Банк буде шукати документ дозвільного характеру, який іменується “Остаточним рішенням”. Це розпливчасте поняття, яка сьогодні не інтегровано ні в один нормативно-правовий акт в Україні. І ось ця процедура буде близько двох років узгоджуватися і структуруватися. За ці два роки утвориться діра в правовому полі.

А банки зможуть продовжувати працювати, посилаючись на чинні сьогодні ДБН або будуть керуватися новим Законом?

А.Скрипник: Якби я був менеджером банку, я б ставив питання Центральному органу виконавчої влади, який уповноважений відповідати за охорону навколишнього середовища – Мінприроді та Держекоекспертизі та отримувати роз’яснення. Банкіри можуть звертатися до Комітету ВРУ з екології, який дивився цей Закон, двічі його коригував й писав до нього зауваження. Але подібна процедура також року на два затягнеться.

Хто все ж був ініціатором прийнятого Закону, який сьогодні ставить в глухий кут весь будівельний ринок?

А.Скрипник: Україна в рамках Угоди про асоціацію з ЄС повинна була прийняти подібний закон. І це вірно. Це необхідна дія. Але в першу чергу потрібно було розробити відповідний алгоритм, щоб закон працював в нашій країні, а потім його приймати. Через півроку вступають в силу положення Закону. Відповідно втрачає силу Закон «Про державну екологічну експертизу», ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд». Мінрегіон захоче прийняти свої будівельні норми, а Мінприроди свої правові акти. Але досвід показує, що прийняття лише одного наказу Мінприроди займає близько одного року з юстируванням його і узгодженням з ЦОВВ. Тому я очікую паузу на два роки щодо реалізації нових правил ОВНС.

20 червня 2017 року Інститут відновлюваної енергетики Національної академії наук України та Українська вітроенергетична асоціація підписали Меморандум про партнерство та співробітництво. Організації планують налагодити ефективну співпрацю з розвитку збалансованого енергетичного сектора України і, зокрема, сприяти поширенню практик і досвіду використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в електроенергетиці і розвитку національного виробництва обладнання.

Сторони визначили основні завдання співпраці і шляхи взаємодії в процесі їх реалізації, в тому числі:

• обмін інформацією з питань впровадження вітроенергетичних, сонячних та інших технологій з використанням ВДЕ;
• використання зарубіжного досвіду з регулювання відносин і стимулювання суб’єктів господарювання в вітроенергетичному, сонячному і водневому секторах України;
• обмін інформацією, досвідом та матеріалами з питань залучення інвестицій, створення сприятливого інвестиційного клімату;
• виявлення актуальних проблем, бар’єрів щодо впровадження енергозберігаючих технологій в Україні, технологій виробництва електроенергії за рахунок енергії з відновлюваних джерел, а також спільний пошук шляхів їх врегулювання;
• розвиток партнерства в сфері відновлюваної енергетики між представниками електроенергетичного сектору України і електроенергетичного сектора країн світу, включаючи країни Європейського Союзу.

Сторони будуть сприяти проведенню заходів із залученням іноземних і українських компаній, зацікавлених у виробництві спільних проектів на території України.

Понад 300 делегатів з 39 країн прийняли участь у роботі міжнародної конференції Всесвітньої вітроенергетичної асоціації WWEC 2017, що пройшла з 12 по 14 червня 2017 року місті Мальме, Швеція. Господарями WWEC 2017 виступила Шведська вітроенергетична асоціація.

Питання, пов’язані з використанням енергії вітру, включаючи науково-технічні і політичні аспекти, з виробництвом вітроенергетичного обладнання, експлуатацією та обслуговуванням вітроелектростанцій (ВЕС), а також з іншими економіко-соціальними аспектами вітроенергетики активно обговорювалися учасниками конференції.

Особливу увагу було приділено кооперативному руху (об’єднання місцевих жителів у вітроенергетичні кооперативи з метою будівництва та експлуатації ВЕС), яке отримує сьогодні велику міжнародну популярність.

Перед учасниками конференції виступили Оулавюр Рагнар Грімссон, 5-й Президент Ісландії, голова міжнародної організації Arctic Circle, член консультативної ради Глобальної ініціативи SE4All (Стійка енергетика для всіх), Ібрагім Байлан, Міністр енергетики Швеції, У Ганг, голова правління компанії Goldwind, представники Шведського енергетичного агентства, міністерства енергетики США, Глобальної платформи 100% за рахунок ВДЕ, Глобальної мережі REN21, Міжнародної асоціації гідроенергетики, Міжнародного товариства сонячної енергетики, Всесвітньої біоенергетичної асоціації та інших міжнародних і національних організацій.

Теза про те, що «зелений» тариф та інші державні схеми підтримки відновлюваної енергетики – це інвестиції в майбутнє, а не субсидії в «зелену» енергетику пролунав практично у всіх виступах ключових спікерів конференції.

Заява міністра енергетики Швеції про те, що перехід до 100% за рахунок ВДЕ «необхідний, можливий і вигідний для суспільства, і що Швеція може досягти цієї мети до 2040 року», стало одним із знакових подій WWEC 2017. Конференція закликала уряд Швеції завчасно вжити необхідні кроки для досягнення цієї мети, а також звернулася із закликом до урядів інших країн світу наслідувати цьому прикладу. Учасники конференції одноголосно підтвердили важливе значення для всього світу Паризької угоди із зміни клімату, що відкриває шлях для майбутнього переходу до 100% енергозабезпечення за рахунок ВДЕ.

В одноголосно прийнятій Резолюції конференції відображені основні цілі і завдання, що стоять перед світовим співтовариством, включаючи, зокрема, поступову ліквідацію всіх енергетичних субсидій та введення інтерналізації всіх зовнішніх чинників, тобто змусити виробників негативних ефектів оплачувати зовнішні витрати, що виникають з їхньої вини, і тим самим відшкодовувати третім особам нанесеної їм шкоди. Це також означає оплату зовнішніх вигод, тобто виплату компенсацій виробникам позитивних ефектів за рахунок їх одержувачів.

Українська вітроенергетична асоціація взяла активну участь в підготовці і роботі WWEC 2017. “Україна, як і більшість країн світу, які підписали Паризьку угоду по клімату, повинна внести свій посильний вклад в розвиток економіки без викидів забруднюючих атмосферу парникових газів. Використання вітроенергетичних технологій для виробництва енергії є ключовим інструментом у вирішенні даного питання”, – зазначила у своєму виступі на конференції, Галина Шмідт, член правління УВЕА.

Наступна Всесвітня вітроенергетична конференція відбудеться в Карачі, Пакистан, в квітні 2018 року.

Повний текст Резолюції конференції WWEC 2017 представлений на сайті:

http://www.wwindea.org/wwec2017-conference-resolution/

Українська вітроенергетична асоціація вітає всіх з Всесвітнім днем Вітру. Завдяки понад 500 ГВт вітроенергетичних потужностей, встановлених у всьому світі, енергія вітру стала провідним джерелом нової енергії в Європі і в багатьох країнах світу. Тільки в 2016 році в вітроенергетику було інвестовано 112,5 млрд. дол. США; в промисловості в даний час працює 1,2 млн чоловік. Це промисловий сектор глобальної енергетики, який  найбільш швидко розвивається. Енергія вітру стала основним рушійним фактором для створення «стійкої» енергетики майбутнього.

Енергія вітру сьогодні є найменш витратною для нових енергетичних потужностей на швидко зростаючих ринках. Виступаючи на конференції в Парижі напередодні прийняття Паризької угоди по клімату, Європейський комісар з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович порадив: «Коли наступного разу Вам хтось скаже, що вітроенергетика – це дорого, просто дайте відповідь йому, що наземна вітроенергетика – це найдешевша енерготехнологія, конкуруюча навіть з вугіллям».

Джайлс Діксон, виконавчий директор WindEurope: «Досягнення встановленої світової вітроенергетичної потужності в 500 ГВт є знаменною віхою в історії промисловості. Сьогодні вітер – основна складова систем електропостачання в країнах з розвиненою економікою. Для забезпечення економічних вигод, які принесе подальші поширення вітроенергетичних технологій та наступні 500 ГВт вітроенергетичних потужностей, необхідно вирішити проблему, пов’язану з надлишковими потужностями забруднюючих і неефективних електростанцій на викопному паливі. Нам також необхідно прискорити рух до електрифікації та безвуглецевого теплозабезпечення і транспорту».

Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA: «Розвиток «зеленої» енергетики – це інвестиції в майбутнє, а не субсидії в «зелену» енергетику, як часто заявляють наші опоненти. Нам потрібно розвивати економіку нашої країни, нам потрібно вже сьогодні інвестувати у відновлювану енергетику, щоб йти в ногу з усім світом, а не залишатися в «викопному» столітті».

Секретаріат УВЕА

7 червня 2017 року опублікований новий звіт «Відновлювані джерела енергії 2017», підготовлений Всесвітньою мережею з енергетичної політики 21-го століття – REN21. Звіт REN21 є найповнішим щорічним оглядом глобального сектору відновлюваної енергетики.

За 2016 рік загальна встановлена потужність світового сектору відновлюваної енергетики зросла на рекордні 161 ГВт, досягнувши майже 2 017 ГВт.
Частка сонячної енергетики в нових потужностях, встановлених в 2016 році склала близько 47%, вітроенергетики – 34%, а гідроенергетики – 15,5%.

На думку авторів звіту необхідність у «базовій» генерації для широкомасштабного використання ВДЕ є міфом. Інтеграція великих потужностей змінної відновлюваної генерації в енергомережу може бути виконана без використання «базової» ядерної генерації і генерації на викопному паливі при достатній гнучкості енергосистеми, яку можна досягти шляхом використання розподіленої генерації, комбінованого використання теплової та електричної енергії і таких технологій як інформаційно-комунікаційних технологій, систем акумулювання і теплових насосів. Така гнучкість не тільки врівноважує змінну генерацію, а й оптимізує систему, знижує витрати на виробництво електроенергії в цілому. Не дивно, що число країн, що успішно керують піками, які наближаються або перевищують 100% виробництво електроенергії з ВДЕ, зростає. Наприклад, у 2016 році Данія і Німеччина успішно впоралися з піками “зеленої” генерації, які  досягали 140% і 86,3% відповідно.

Третій рік поспіль УВЕА входить до складу експертної групи зі складання звіту REN21.

7 червня 2017 року Асоціація операторів розподільчих електричних мереж і Українська вітроенергетична асоціація підписали Меморандум про партнерство та співробітництво. Асоціації мають намір направити зусилля на ефективну співпрацю з розвитку збалансованого енергетичного сектора України з урахуванням широкомасштабного розвитку «зеленої» електроенергетики.

В рамках Меморандуму планується проведення спільних інформаційних заходів, реалізація спільних проектів з використання вітрового і сонячного потенціалу для виробництва «зеленої» електроенергії, а також впровадження сучасних технологій з акумуляції електроенергії та розвитку інтелектуальних (Smart grid) мереж.

“Відновлювана енергетика – необхідна Україні”, – такий результат інтерактивного голосування більше 300 делегатів, які брали участь II Енергетичному Конгресі, що відбувся 30 травня в Києві, організатором якого виступила компанія Nobles Fortune, генеральним інформаційним партнером – Українська Вітроенергетична Асоціація.

Представники світового і українського енергетичного співтовариства, провідні експерти ринку, інвестори, представники Єврокомісії і профільних міністерств говорили про реформування ринку електроенергії, можливості збільшення частки відновлюваної енергетики, а також про перспективи подальшого використання нафти і газу.

Проект нової Енергетичної стратегії України до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” був в центрі уваги учасників Конгресу. “Затверджено фінальний драфт Нової енергетичної стратегії України до 2035 року, втілення якої відкриває для України своєрідний енергетичний безвіз”, – зазначила Наталія Бойко, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції, виступ якої відкрило дискусію, присвячену Новій енергостратегії України (НЕС).

Питання, пов’язані з розвитком національного сектора відновлюваної енергетики, обговорювалися в ході сесії «Можливості відновлюваної енергетики. “Зелена генерація”, модератором якої виступив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA.

Автори НЕС України передбачають три етапи її реалізації. На першому етапі (до 2020 року) очікується збільшення частки ВДЕ в кінцевому енергоспоживанні до 11% за рахунок проведення стабільної та прогнозованої політики в області стимулювання розвитку ВДЕ і в сфері залучення інвестицій. На другому етапі планується розвиток розподіленої генерації, зокрема розробка та початок реалізації плану впровадження «розумних» енергетичних мереж (Smart Grids) і створення розгалуженої інфраструктури для розвитку електротранспорту (до 2025 року). Третій етап спрямований на інноваційний розвиток енергетичного сектора і будівництво нової генерації, включаючи введення нових енергооб’єктів для заміщення потужностей, які повинні бути виведені з експлуатації.

Слід зазначити, що багато чого залежить і від політичної волі. У своєму виступі Олексій Рябчин, Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки ВРУ, проаналізував передвиборчі обіцянки провідних європейських політичних партій. Наприклад, канцлер ФРН, лідер партії ХДС Ангела Меркель заявляє про підтримку будівництва та державне субсидування мереж для вітрових електростанцій на узбережжі Північного і Балтійського морів, а Лейбористська партія Великобританії – про створення одного мільйона робочих місць в секторі “зеленої” енергетики до 2025 року. Подібні програми дають позитивний сигнал інвесторам про те, яким чином буде розвиватися енергетика в найближчі 5 – 10 років.

На думку Володимира Омельченко, директора енергетичних програм Центру Разумкова, одного з авторів проекту Нової енергетичної стратегії (НЕС), існують дві великі проблеми, від вирішення яких залежить успішне широкомасштабне впровадження відновлюваних технологій: створення недорогих систем акумулювання електроенергії для вирішення проблеми маневрування “зеленої” генерацією і поки ще відносно висока собівартість деяких відновлюваних технологій. “Якщо ці дві проблеми будуть вирішені, то можна констатувати, що ері викопного палива настає кінець”, – зробив висновок Володимир Омельченко.

Багато делегатів Конгресу підтримали думку, висловлену Муратом Дураком, генеральним директором, власником компанії ENERMET, почесним Президентом Турецької вітроенергетичної асоціації: «Не можна просто копіювати європейський шлях розвитку ВДЕ, потрібно кращий європейський досвід “перевести на українську мову”, іншими словами потрібно розробити свій підхід на основі європейського”.

Відповідаючи на питання чому вітроенергетика отримала настільки широкий розвиток в Німеччині, Йоахим Фурлендер, генеральний директор FLAIR Holding GmbH, Fuhrlaender GmbH & Co KG підкреслив: «Все дуже просто. Це дешево”.

“Україна має всі можливості, щоб змінити енергетичний вектор розвитку своєї економіки в бік екологічно чистої, безпечної і дешевої енергії”, – переконаний Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, віце-президент WWEА.

II енергетичний конгрес є найбільш актуальним і впливовим заходом з питань українського ринку традиційної, відновлюваної енергетики та енергоефективності.