Місяць: Лютий 2020

Компанія Wärtsilä, яка є світовим лідером у високоточному моделюванні сценаріїв розвитку енергетичних систем, у нещодавньому дослідженні розробила математичну модель Об’єднаної енергосистеми України за допомогою програмного комплексу PLEXOS® – спеціалізованого інструменту для планування й оптимізації в електроенергетиці. Були проаналізовані два сценарії розвитку енергосистеми на наступні 30 років.

Результати моделювання розвитку ОЕС України від сьогодні до 2050 року були представлені у Києві 26 лютого 2020 року на спеціально організованій презентації на тему «Енергетичний перехід: яким є оптимальний шлях до вуглецево-нейтральної енергосистеми?»

Перший, так званий оптимальний, сценарій виходив з того, що в енергосистемі обов’язково відбуватимуться зміни, пов’язані із заміною старих потужностей на нові та більш ефективні. Математичний апарат моделі на основі економічних і технічних показників різних технологій генерації підібрав найоптимальніший склад обладнання для кожних двох годин впродовж 30 років горизонту планування, щоб досягти найменшої собівартості електроенергії. Враховувалися як існуючі, так і перспективні технології-кандидати.

Результат розрахунків продемонстрував, що оптимальна енергосистема рухатиметься у напрямі збільшення частки ВДЕ і досягне рівня 88% ВДЕ в енергобалансі у 2050 р.

Другий, безвуглецевий, сценарій визначив шлях розвитку з оптимізацією витрат схожим чином, але за умови примусового скорочення викидів CO₂  до нуля на горизонті 2050-го року.

Основним висновком дослідження є те, що обидва сценарії, незважаючи на різну постановку задачі, пропонують схожі маршрути розвитку, а саме – інвестиції у ВДЕ, маневрену потужність та системи накопичення. Безвуглецевий сценарій відрізняється додатковою потребою у потужностях ВДЕ та систем перетворення Power to Gas.

Ціною останнього кроку до безвугецевої системи від 88% до 100% є вартість додаткових 17 ГВт ВДЕ та 11 ГВт Power-to- Gas.

Жоден сценарій не пропонує будівництва традиційної теплової генерації.

«Енергетичний перехід став трендом в останні два роки. Наша компанія була, напевне, першою, коли офіційно вписала бачення переходу до безвуглецевих енергосистем майбутнього у свою місію. Сьогодні ми переконуємося, що енергетичний перехід в Україні можливий уже до 2050 року. Звичайно, досягнення такої мети має свою ціну. Але доброю новиною є те, що економічна доцільність приведе оптимальну енергосистему до рівня 88% ВДЕ у 2050 року», – зазначив Юссі Хейккінен (Jussi Heikkinen), директор зі зростання та розвитку, Wärtsilä Energy.

«Ми сподіваємося, що точне моделювання розвитку енергосистеми до 2050 року відкриє нові можливості для бачення майбутнього і пошуку обґрунтованих рішень вже сьогодні, та сприятиме руху України до чистої енергетики разом з Європою і світом», – зазначив Ігор Петрик, директор з розвитку ринків, Східна Європа, Wärtsilä Energy.

Інформаційним партнером даної презентації виступила Українська вітроенергетична асоціація.

Презентацiя

Завдяки активному розвитку вітроенергетичного сектору в таких країнах як Китай та США, а також завдячуючи великій кількості реалізованих у світі офшорних проєктів, річний приріст вітроенергетичних потужностей у 2019 році склав 22%. Передбачається, що у 2020 році позитивна тенденція продовжиться, збільшивши встановлену вітроенергетичну потужність у світі на 24% або до 75 ГВт.

У 2019 році провідні девелоперські компанії ввели в експлуатацію вітрових турбін загальною потужністю 61 ГВт, (у 2018 році ця цифра склала 50 ГВт), з яких 88% були встановлені на наземних ВЕС, а 12%, відповідно, – на офшорних. При цьому, більше половини установок (55%) прийшлось на чотирьох великих виробників вітроенергетичного обладнання: данську Vestas, іспанську Siemens Gamesa, китайську Goldwind та американську General Electric.

За останніми даними Bloomberg New Energy Finance (Bloomberg NEF), серед усіх компаній-виробників передову позицію у світі продовжує утримувати компанія Vestas. Зростаючий протягом 2019 року попит на офшорні вітротурбіни підняв компанію Siemens Gamesa на друге місце з четвертого, яке вона посідала у 2018. (Рейтинг базується на глобальній базі даних Bloomberg NEF щодо розвитку вітроенергетичних проєктів та всебічної інформації з галузі).

З 10-ти найбільших світових виробників наземних вітрових турбін, найбільше скорочення частки на глобальному енергетичному ринку відчула компанія Vestas,  частка якої скоротилася на 4% порівняно з показником 2018 року, становивши 18%, таким чином, в свою чергу, перемістивши конкурентів на вищі позиції в світовому рейтингу. ТОП-5 компаній 2018 року утримали свої передові позиції, а шосте, сьоме та дев’яте місця посіли компанії Ming Yang, Windey та Dongfang Electric, відповідно.

Ключовим виробником понад половини усіх встановлених в США вітроенергетичних потужностей стала компанія GE, що дозволило їй відібрати першість на американському ринку у компанії Vestas. Компанія GE обігнала своїх конкурентів, ввівши в експлуатацію на 40% більше ВЕУ порівняно з 2018 роком, в той час, як кількість введених в експлуатацію вітротурбін компанії Vestas залишилась незмінною. Компанія Siemens Gamesa здійснила найбільший стрибок на американському ринку, збільшивши виробничі показники 2018 року втричі та посівши третє місце замість компанії Nordex.

“Причиною успіху усіх компаній, що зайняли провідні позиції світового рейтингу, є їх активна діяльність на ринках США або Китаю,” – зазначив Олівер Меткалф, аналітик Bloomberg NEF в галузі вітрової енергетики та один із ключових авторів Огляду “2019 Global Wind Turbine Market Shares”.

Деякі світові виробники вітрового обладнання продемонстрували слабшу діяльність у порівнянні з лідерами. Так, компанії Enercon та Senvion зштовхнулися з несприятливими умовами для розвитку вітроенергетичних проєктів на німецькому ринку вітрової енергетики, викликаними відсутністю в Німеччині доступних площадок для будівництва ВЕС, судовими тяганинами та обмеженням термінів реалізації проєктів. Компанія  Suzlon опинилась в аналогічній ситуації на вітроенергетичному ринку Індії, де проблеми, пов’язані з імплементацією проєктів,  призвели до того, що темпи росту нових потужностей не виправдали очікування девелоперів.

“Передбачається, що 2020 рік також продемонструє високі показники розвитку вітрових проєктів на ринках Китаю та США, оскільки провідні девелоперські компанії прагнуть закінчити свої проєкти до того, як стимулюючий механізм розвитку ВДЕ буде відмінено. Проте, невизначеність з законодавством після 2020 року може негативно вплинути на великі компанії протягом наступних років, за умови якщо вони не встигнуть зайти на нові світові ринки,” – підкреслив пан Меткалф.

Всього за 2019 рік в Америці було введено в експлуатацію проєктів загальною потужністю 13,3 ГВт, в Європі (включно з Росією та Туреччиною) – 9 ГВт та 0,5 МВт в Африці та країнах Близького Сходу, а також 30,4 ГВт в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Загалом, відповідно до Bloomberg NEF, нові ВЕС розпочали постачати електроенергію у 43 країнах світу.

Офшорні ВЕУ компанії Siemens Gamesa, встановлені в європейських водах, значно вплинули на ринкову конкуренцію. Siemens Gamesa продовжує утримувати лідерські позиції серед виробників офшорних ВЕУ, збільшивши свої виробничі показники удвічі порівняно з 2018 роком. Лише у Великобританії компанія ввела в експлуатацію проєкти загальною потужністю 2 ГВт, з яких 1,2 ГВт належать проєкту Hornsea Project One.

Том Харріс, керівник аналітичного відділу з дослідження вітроенергетичного сектору  Bloomberg NEF зазначив: “Цей рік – лише початок розвитку морських вітроенергетичних проєктів. Якщо не враховувати можливий прогнозований спад у 2020 році, кількість встановлених нових ВЕУ продовжуватиме зростати, подолавши максимальний річний показник у 10 ГВт у 2023 році, що спровокує зростання конкуренції між великими виробниками. На даний момент, перевага полягає в тому, що виробники виставляють на продаж свою найпотужнішу турбіну. Індустріалізація виробництва ВЕУ меншої потужності за рахунок збільшення об’ємів може, відповідно, знизити витрати та остаточну ціну продукції. В той самий час, можливості для виробників офшорних турбін компенсувати низькі ціни довготривалими контрактами менше очевидна, ніж для виробників наземних ВЕУ”.

Громадська Спілка «Українська вітроенергетична асоціація» закликає Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НРКЕКП) встановити терміни затвердження вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, з метою вирішення проблеми затримки виплат виробникам “зеленої” енергетики.

Про це йдеться у листі – зверненні асоціації, направленого на адресу НКРЕКП.

Сьогодні на ринку спостерігається ситуація несвоєчасності виплат по “зеленому тарифу”  виробникам електроенергії з ВДЕ від ДП “Гарантований покупець”. Однією з причин фінансового дефіциту в ДП “Гарантований покупець” стала затримка остаточних розрахунків з підприємствами ВДЕ, зокрема через відсутність термінів затвердження НКРЕКП вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії.

Позиція УВЕА підкріплена положеннями Закону, відповідного до якого ДП “Гарантований покупець” може отримати кошти, для розрахунків з підприємствами ВДЕ, від НЕК “Укренерго” лише після затвердження НКРЕКП вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Варто відмітити, що затримки у затвердженні необхідних документів виникали саме з боку НКРЕКП. Так, вартість послуг за грудень 2019 року була затверджена НКРЕКП лише 7 лютого 2020 року. Тому, остаточний розрахунок з виробниками електроенергії з ВДЕ за грудень 2019 року відбудеться в лютому 2020 року (в той час як виплати за даний період мали бути здійснені до кінця січня 2020 року).

У зв’язку з цим, асоціація звернулась до НКРЕКП з проханням внести зміни до Постанови № 641 від 26.04.2019, вказавши конкретні терміни розгляду і затвердження вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел.

“Просимо призначати розгляд відповідного питання на найближчому засіданні Комісії після отримання документів від Гарантованого покупця”, – наголошується в листі УВЕА.

У листі УВЕА також підкреслюється, що питання своєчасності розрахунків з підприємствами ВДЕ є критично важливим, оскільки більшість інвесторів, для реалізації проєктів в Україні, залучали зовнішні інвестиції. На думку асоціації, будь – які затримки у виплатах свідчитимуть про ухилення держави від стратегічного курсу щодо збільшення частки ВДЕ в енергетичному балансі.

“Окрім цього, затримки в розрахунках з виробниками з ВДЕ призводять до порушень  термінів виплат за кредитними договорами, які укладені виробниками ВДЕ з ціллю фінансування їхніх проєктів. Це, в свою чергу, викликає недовіру фінансових установ, які уклали відповідні кредитні договори, до сектору ВДЕ і енергетики в цілому, що, відповідно, ускладнює подальше фінансування енергетичних проєктів, а також підвищує вартість такого фінансування”, – резюмується в листі.

Лист УВЕА