23 травня 2018 року в Республіці Казахстан стартувала система аукціонів з відбору проектів ВДЕ. Згідно із затвердженим Міністерством Енергетики Республіки Казахстан графіком проведення аукціонів, в поточному році планується проведення аукціонних торгів в обсязі 1 000 МВт встановленої потужності, за типами електростанцій:
Організатором аукціонних торгів виступає АТ «КАЗАХСТАНСЬКИЙ ОПЕРАТОР РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ І ПОТУЖНОСТІ (КОРЕМ)»
Перший в Республіці Казахстан аукціон з відбору вітроенергетичних потужностей пройшов 23-24 травня, в ході якого були представлені 70 МВт вітроенергетичних потужностей для Північної зони, яка об’єднує Акмолинської, Актюбінську, Східно-Казахстанську, Кустанайську, Карагандінскую, Павлодарську і Північно-Казахстанську області.
23 травня розглядалися 20 МВт вітроенергетичних потужностей. В ході аукціону було отримано 9 заявок від казахстанських компаній сумарною встановленою потужністю 40,7 МВт. В аукціоні брали участь проекти, одиничною потужністю від 2 до 7 МВт. Аукціон розпочався зі стартової ціни в 22,67 тенге за кВтг (5,93 євроцентів).
За підсумками електронних торгів переможцями стали:
• КТ «Зенченко і К» на 2 МВт з ціною 18 тенге (4,71 євроцентів) / кВтгод;
• ТОВ «Вічі» на 7 МВт з ціною 18,01 тенге (4,71 євроцентів) ./ кВтгод;
• ТОВ «Ventum Energy» на 4.95 МВт з ціною 18,99 тенге (4,97 євроцентів) .тенге / кВтгод;
• ТОВ «EastWindEnergy» на 4,95 МВт з ціною 19,99 тенге (5,23 євроцентів) ./ кВтгод;
• ТОВ «Іван Зенченко» на 2 МВт з ціною 22,53 тенге (5,9 євроцентів) ./ кВтгод.
24 травня 2018 року розігрувалися 50 МВт вітроенергетичних потужностей. Сумарний обсяг заявок склав 127 МВт. Стартував аукціон також з ціни в 22,67 тенге.
За підсумками електронних торгів переможцем став проект 50 МВт ВЕС в Костанайської області компанії ТОВ «Жель електрик» з ціною 17,49 тенге (4,58 євроцентів) / 1 кВтгод.
P.S. На думку ряду світових виробників вітроенергетичного обладнання, які раніш розглядали Казахстан як перспективний регіон для розвитку вітроенергетичної галузі, країна переходить на використання у проектах б/у вітротурбіни. Експерти вважають це єдиною можливістю реалізувати будь-які проекти за таким низьким тарифом. Казахстан не має власного виробництва вітротурбін і повністю залежить від імпорту.
21 травня 2018 року за ініціативою Науково-навчального центру «Біорізноманіття» (директор – Сіохін Валерій Дмитрович) Мелітопольського Державного педагогічного університету відбулося засідання Робочої групи з впровадження сучасних технологій оцінки та збереження природних комплексів на територіях ВЕС, в роботі якої прийняли участь члени правління УВЕА – Андрій Конеченков і Галина Шмідт.
Учасники засідання обговорювали стратегію розробки науково-інформаційної системи моніторингу та оцінки головних компонентів біорізноманіття в Азово-Чорноморському регіоні України, а також питання щодо впровадження сучасних розробок комплексної системи оцінки впливів ВЕС на природні комплекси відповідно до національних та європейських вимог.
В заході прийняв участь заступник міністра Освіти і науки України Максим Стріха. “Наслідки зміни клімату ми всі відчуваємо на собі. Для України – це величезна потреба в зміні традиційних технологій сільського господарства у зв’язку з підвищенням температури. Я вже не кажу про те, що перед і Україною, і людством стає загроза опустелювання великих територій. Відновлювана енергетика має ту велику перевагу, що вона не лише не збільшує викиди вуглецю, але й не створює енергетичного забруднення”, – зазначив пан Стріха. Підкреслюючи неоціненну роль університетів в швидкому реагуванні науки на сучасні потреби економіки, Максим Віталійович повідомив про плани Міністерства з введення інституційних грантів для наукових проектів тривалістю 5 років.
У своєму виступі, присвяченому впровадженню в України Директиви про охорону диких птахів та Оселищної директиви в межах Угоди України про асоціацію з ЄС, регіональної програми Пан-Європейської екологічної мережі (Натура 2000/Смарагдова мережа) Василь Костюшин, завідуючий відділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, повідомив: “Україна підписала угоду з Євросоюзом. В рамках цієї угоди ми взяли на себе зобов’язання з імплементації ряду законодавчих документів, які сьогодні працюють в ЄС. Відносно біорізноманіття, то це два документи – Пташина Директива (Bird Directive) й Оселищна Директива (Habitat Directive). Що нового це дасть країні? По-першу, на законодавчому рівні з’явиться перелік об’єктів так званої “Смарагдової мережі” України. Під час розгляду того чи іншого проекту потрібно буде враховувати цей перелік і проводити оцінку впливу на ці об’єкти. На сьогодні, на базі існуючих даних, хоча вони вкрай неповні, вже підготовлені описи 271 об’єкту, які внесені до всесвітнього переліку об’єктів Смарагдової мережі України. Проте офіційної процедури затвердження цих об’єктів поки ще немає. Міністерство природних ресурсів та екології України наразі допрацьовує проект закону, присвяченого саме Самарагдовій мережі. Прийняття цього закону очікується до кінця 2018 року”.
Учасники робочої групи відвідали Ботієвську ВЕС (Вінд Пауєр, ДТЕК), де ознайомилися з центром управління та інфраструктурою вітроелектростанції. Голова правління УВЕА Андрій Конеченков представив презентацію щодо сучасного стану і перспектив розвитку вітроенергетичної галузі країни.
17 травня 2018 відбулася значна подія в сучасному розвитку національного енергетичного сектору. Вперше в Україні пройшов енергетичний форум нової енергії “Вітер і Водень”, організований Українською вітроенергетичною асоціацією і Енергетичною асоціацією “Українська воднева рада”. Співорганізатором виступила А7 Conferences.
У роботі Форуму взяли участь 300 делегатів з 16 країн світу – представники інвестиційних компаній, виробників вітроенергетичного обладнання, національні та міжнародні девелопери вітроенергетичних проектів, банкіри, юристи. Вперше в країні обговорювалися питання щодо поєднання потужної вітрової енергії та необмеженого потенціалу енергії водню для забезпечення збалансованого розвитку енергетичного комплексу України і переходу до сучасної безвуглецевої економіки.
На Форумі виступили Олександр Домбровський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України; Максим Єфімов, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Вікторія Керельська, радник Вітроенергетичної асоціації Європи WindEurope, Родіон Морозов, дирекор департаменту екологічних проектів АБ “Укргазбанк”, Бен Вікерс, старший редактор Bloomberg New Energy Finance, Торстен Веллерт, керівник підгрупи Енергетика та екологія Групи Європейської комісії з підтримки України, Іван Плачков, Голова Ради ГС “Всеукраїнська енергетична асамблея”, міністр енергетики України 1999, 2005-2006 роки, Гюльша Алтікилач, Турецька вітроенергетична асоціація.
У своєму виступі перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський підкреслив: “Питання, яке поєднує не тільки в назві форуму, а й по суті енергію вітру та енергію водню – це важлива місія, яка змушує все українське енергетичне суспільство вчить дивитися далеко-далеко за горизонт. Нам сьогодні дуже потрібні сильні драйвери для розвитку зеленої енергетики. Ми знаємо, що один з інструментів, який дає впровадження конкурентної ціни, конкурентної технології, є проведення аукціонів для нових проектів. Проведення таких форумів, є надзвичайно і надзвичайно важливими. Українська відновлювана енергоефективна політика це є той драйвер економічної політики, який дає нам концентруватися на динамічному розвитку високотехнологічного ВВП”.
Під час панельних дискусій, присвячених питанням розвитку національної вітроенергетичної галузі, своїми знаннями та досвідом з делегатами Форуму поділилися Вікторія Сиромятова, директор компанії Вінд Пауер ДТЕК, Владислав Єременко, генеральний директор Управляючої компанії “Вітряні парки України”, Карл Стурен, генеральний директор Групи Віндкрафт, Максим Козицький, директор компанії “Еко-Оптіма”. На Форумі учасники ринку також обговорювали питання, пов’язані з переходом на нову державну підтримку відновлюваної енергетики шляхом провадження аукціонів.
Голова Держенергоефективності Серій Савчук презентував на форумі розроблену агентством концепцію подальшого стимулювання розвитку відновлюваної електроенергетики: “Поетапне впровадження ефективної системи аукціонів дасть можливість зменшити вартість виробництва енергії з відновлюваних джерел та підвищити конкурентоспроможність бізнесу у цій сфері. Головне, що перехід на аукціони має відбуватися виважено та поступово із впровадженням пілотних проектів, аналізом їх ефективності та подальшим доопрацюванням законодавства”. До участі в аукціоні пропонуються проекти із встановлення сонячних станцій потужністю від 20 МВт та вітроелектростанцій потужністю від 30 МВт. Передбачається, що переможець аукціону матиме змогу продавати “чисту” електроенергію протягом 20 років.
Велику увагу привернули виступи представників компаній-виробників вітроенергетичного обладнання. Ігор Нус, директор з продажу в країнах СНД і Східної Європи компанії Vestas – світового лідера з виробництва вітротурбін, Віталій Севост’янов, технічний директор УК “Вітряні парки України” – першої і на даний час єдиної на пост-радянському просторі національної компанії, яка виробляє сучасні ВЕУ мегаватного класу, Міхаль Гловацький, директор з операційної діяльності Nordex Poland та Ларрі Ванг, віце-президент китайської компанії Ming Yang Smart Energy представили новітні технології з виробництва вітрових турбін.
Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА, Віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації: «Головною метою проведення першого в Україні вітро-водневого енергетичного форуму стало обговорення можливостей збільшення частки відновлюваної енергетики в енергобалансі України за рахунок комплексного використання потужної енергії вітру і необмеженого ресурсу водневої енергії. Сьогодні на відновлювані джерела енергії припадає дві третини світових інвестицій в генеруючі потужності, так як для багатьох країн вони стають найдешевшим джерелом енергії нового покоління. В Європейському Союзі 80% нових потужностей припадає на відновлювану енергетику, а вітроенергетика незабаром після 2030 року стане найбільшим джерелом електроенергії за рахунок істотного зростання як наземних, так і офшорних ВЕС. В той самий час розвиток промислової енергетики за рахунок вітру, у випадку з Україною, коли ми маємо великий відсоток ядерних енергоблоків, потребує впровадження маневрових потужностей для збалансованої роботи енергосистеми. Саме впровадження таких технологій, як воднева енергетика, може вирішити цю проблему».
Форум закінчився прийомом на честь 10-річчя Української вітроенергетичної асоціації, під час якого Голова правління УВЕА Андрій Конеченков вручив Подяки УВЕА провідним вітроенергетикам та юристам України – членам УВЕА за їх величезний внесок в розвиток національного вітроенергетичного сектору.
