cloud for logo

ТЕХНІЧНІ ТА ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЕКТІВ В УКРАЇНІ

23 лютого 2017 року в Києві відбувся  Круглий стіл “Технічні та юридичні аспекти впровадження вітроенергетичних проектів в Україні. Перспективи розвитку”. Організаторами заходу виступили Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) та МЮФ Dentons, генеральним спонсором – Deutsche WindGuard.

Ключові питання, що обговорювалися на заході включали: технічний менеджмент вітроенергетичної електростанції (далі – ВЕС), можливості для фінансування вітроенергетичних проектів, юридичні та практичні аспекти їх реалізації, сучасний стан галузі, основні пріоритети розвитку у 2017 році.

В роботі Круглого столу прийняли участь члени УВЕА – вітроенергетичні компанії України, представники міжнародних і українських фінансових установ та державних профільних структур. Захід проходив в інтерактивному форматі із обговоренням проблемних питань усіма учасниками Круглого столу.

Лайф Рефельдт, менеджер з розвитку бізнесу Deutsche WindGuard, у своїй детальній презентації, присвяченій питанням технічного менеджменту ВЕС, зазначив: “Активно працюючи на ринку вітроенергетики України протягом багатьох років, Deutsche WindGuard вбачає значний потенціал впровадження незалежного і професійного технічного менеджменту для проектів вітроелектростанцій в України”. Він ознайомив присутніх з основними аспектами технічного менеджменту, навівши приклади проведення технічного менеджменту ВЕС в Німеччині та Китаї, підкресливши той факт, що технічний менеджмент ВЕС є запорукою її успішної роботи. 

У своєму виступі,  присвяченому юридичним аспектам розвитку вітроенергетичних проектів в Україні, Максим Сисоєв, юрист міжнародної юридичної фірми Dentons, зазначив: “Зміни у законодавстві про «зелений» тариф у середині 2015 створили підґрунтя для розвитку проектів у сфері відновлюваної енергетики, зокрема вітроенергетичних проектів в Україні, а також викликали велику зацікавленість до них з боку міжнародних та українських інвесторів.” У той же час Максим Сисоєв зауважив, що не всі регуляторні перепони були усунені для вітроенергетичних проектів у 2015 і 2016 роках, до того ж, виникли нові виклики для галузі, які вимагають додаткової уваги та зусиль учасників ринку для їх подолання. 

Олександр Михайловський, заступник начальника відділу Альтернативної та відновлюваної електроенергетики Управління генеруючих підприємств НКРЕКП підкреслив дієвість “зеленого” тарифу в Україні, звернувши увагу присутніх на таку законодавчу ініціативу як надання бонусу до “зеленого” тарифу при використанні обладнання Українського виробництва.

“Сьогодні вирішується, яким буде енергетичний сектор України в найближчому майбутньому. Впровадження “зелених” енерготехнологій, включаючи будівництво нових ВЕС, – шлях до енергонезалежності, економічний розвиток регіонів та створення нових робочих місць, – вбачає Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації. – Але процес проектування та будівництва будь-яких енергооб’єктів має відбуватися з чітким дотриманням міжнародних правил. Європейський досвід підтверджує, що правильне використання вітроенергетичних технологій може кардинально змінити енергетичну систему в бік використання відновлюваної енергетики”.

Posted in Без категорії

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності” № 1817-VIII від 17 січня 2017 (надалі – “Закон”) був підписаний Президентом України 8 лютого 2017 року і офіційно опублікований у газеті “Голос України” № 26 від 10 лютого 2017 року.

Згідно Закону термін «категорія складності» замінений терміном «клас наслідків» (відповідальності). Усі об’єкти будівництва поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки – СС1;
середні наслідки – СС2;
значні наслідки – СС3.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону:

  • Цей Закон набирає чинності через чотири місяці з дня його опублікування.
  • Зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об’єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.
  • З дня набрання чинності цим Законом об’єкти будівництва:
    I та II категорій складності належать відповідно до об’єктів з незначними (СС1) наслідками;
    III та IV категорій складності належать відповідно до об’єктів з середніми (СС2) наслідками;
    V категорії складності належать відповідно до об’єктів із значними (СС3) наслідками.

Закон  вдосконалює порядок оформлення дозвільної документації. Так, будівництво об’єктів середнього та значного класу наслідків буде здійснюватися виключно за наявності повного пакету дозвільної документації.

Також зазначений Закон посилює відповідальність державних органів влади, зокрема, посадових осіб органів Держархбудконтролю, за прийняті ними рішення.

Posted in Без категорії