Місяць: Листопад 2019

25-27 листопада 2019 року в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, з успіхом пройшла 18-та Всесвітня вітроенергетична конференція WWEC 2019, щорічна міжнародна конференція Всесвітньої вітроенергетичної асоціації. Понад 300 учасників з 20 країн світу протягом трьох днів аналізували ключові аспекти використання енергії вітру. Особлива увага була присвячена одному з найважливіших викликів, з яким стикається людство – широкомасштабній інтеграції вітроенергетичних технологій в енергосистему. Саме це питання стало головною темою конференції.

На конференції були представлені та обговорені різноманітні рішення і підходи до великомасштабної інтеграції відновлюваних джерел енергії та, в кінцевому рахунку, для забезпечення 100% енергопостачання за рахунок ВДЕ. Такі рішення вже успішно застосовуються в різних частинах світу і включають в себе різні технології зберігання енергії такі як, наприклад, системи накопичення електроенергії, водневі сховища енергії, гідронасоси, гнучкі і інтелектуальні мережі, управління попитом тощо.

В Бразилії, як і в багатьох інших країнах світу, гідроелектростанції та гідроакумулюючі електростанції потенційно можуть стати найбільш швидким і економічним рішенням для балансування ВДЕ в енергомережі. Саме тому учасники конференції вітали зобов’язання, взяте на себе президентами Всесвітньої вітроенергетичної асоціації та Всесвітньої гідроенергетичній асоціації щодо роботи над спільним дослідженням в області гідроакумулюючих та відновлюваних технологій, а також вимог щодо модернізації існуючих гідроенергетичних схем.

Представники УВЕА – Голова правління УВЕА Андрій Конеченков та  член правління Галина Шмідт презентували міжнародній аудиторії сучасний стан вітроенергетики України, зазначивши досягнення галузі та бар’єри на шляху її подальшого успішного розвитку. Інформація щодо  вітроенергетичного сектору України викликала великий інтерес у делегатів.

За традицією в рамках конференції відбулась сесія, присвячена питанням використання різних технологій ВДЕ. “Це має бути майбутнє зі 100% постачанням відновлюваної енергії! Але хоча такий висновок досить легко зробити, необхідно обговорити конкретний спосіб досягнення цієї мети. У нас є багато різних технічних, економічних та соціальних варіантів, і дуже важливо, щоб ми знайшли правильний шлях на основі ґрунтовних знань”, закликав присутніх Стефан Гзангер, Генеральний секретар WWEA .

Делегати конференції одноголосно підтримали створення бразильської академії вітроенергетики ACEOLICA, що дозволить досягти кращої координації між усіма відповідними університетами, науково-дослідними центрами і асоціаціями, стане каталізатором для подальшого швидкого поширення вітроенергетичних технологій. Академія надаватиме консультації з питань вітроенергетики відповідним урядовим структурам. ACEOLICA також буде співпрацюватиме й на міжнародному рівні.

Під час церемонії відкриття конференції Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА, і Галина Шмідт, член правління УВЕА, отримали Всесвітню вітроенергетичну нагороду 2019 за видатні досягнення в просуванні вітроенергетичних технологій в Україні і на міжнародному рівні.

24 листопада 2019, напередодні початку роботи 3-дневної конференції, відбулась Генеральна асамблея Всесвітньої вітроенергетичної асоціації (WWEA), якою Андрій Конеченков, голова Правління Української вітроенергетичної асоціації, був обраний віце-президентом WWEA втретє.

Пітер Елліот Рей, голова Альянсу з відновлюваної енергетики (REN Alliance), в минулому сенатор Австралії від Ліберальної партії в штаті Тасманія, був обраний Президентом WWEA на другий термін.

До нового складу Правління WWEA увійшли представники Німеччини, Данії, Китаю, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Японії, Індії, Малі, Австралії та України.

Наступна Всесвітня вітроенергетична конференція WWEC 2020 відбудеться в Пусані, Республіка Корея, з 7 по 9 вересня 2020 року.

26 листопада 2019 року в межах 18 – ої Всесвітньої конференції з питань вітроенергетики (WWEC 2019), що проходила в Ріо-де-Женейро, відбулася презентація Звіту “Відновлювані джерела енергії в містах”, підготовленого REN 21. Це перший комплексний звіт, присвячений містам світу, який зосереджений на сучасних тенденціях розвитку відновлюваних джерел енергії (далі ВДЕ) саме у містах та регіонах й на ролі представників місцевої влади в процесі широкомасштабного впровадження ВДЕ. Звіт надає аналіз переваг та недоліків від використання ВДЕ у містах, включаючи вплив на навколишнє середовище, енергетичну безпеку соціально-економічний розвиток, вільний доступ до електроенергії тощо.

Експерти REN21 дійшли наступних висновків:

1.Тисячі міст і місцевих урядів по всьому світу взяли на себе амбітні зобов’язання щодо розвитку ВДЕ, і близько 250 міст встановили за мету перехід  на 100% енергозабезпечення за рахунок ВДЕ.

2. Для успішного переходу до стійкої енергетики необхідно забезпечити дві основні умови: а) швидке розгортання ВДЕ не лише в секторі електропостачання, а й в інших економічно важливих секторах, включаючи сектори використання транспорту, промисловості, опалення та охолодження; b) швидка широкомасштабна електрифікація.

3. В реалізації цілей по переходу на ВДЕ місцева влада користується чотирма ключовими інструментами: закупівлі та прямі інвестиції, мандати і обов’язки, фіскальні та фінансові стимули, сприятлива політика та планування і зонування території міст.

4. Китай та китайські міста залишаються лідерами зі швидкості та ефективності впровадження ВДЕ. 32% від глобальних інвестицій вкладається у розвиток ВДЕ саме в Китаї. За 2018 рік в країні було впроваджено найбільшу в світі кількість потужностей ВДЕ -727 ГВт (до слова, у США було впроваджено 260 ГВт) і на 95% китайські міста перейшли на електроавтомобілі. Міста Індії зайняли другу позицію у рейтингу за рівнем встановлених цьогорічних потужностей. Міста Індонезії, Японії, Пакистану та Філіппін, зазнали значного прогресу в геотермальній енергетиці, гідроенергетиці та сонячних потужностях, а у Таїланді спостерігається значне збільшення виробництва етанолу.

5. Через більш високий середній рівень доходу та більш широку й розвинуту податкову базу європейські міста знаходяться в більш вигіднішому становищі для прискорення переходу на “зелену” енергетику. Міста Німеччини очолюють список з реалізованих потужностях ВДЕ в Європі, у той час як міста Ісландії, Данії та Швеції лідирують у кількості встановлених потужностей на душу населення, а міста Австрії, Кіпру та Греції володіють найбільшими сонячними потужностями на душу населення.

6. Міста Латинської Америки реалізують свої проекти з відновлюваної енергетики за допомогою приватних компаній. Більше інвестицій іде на закупівлю електроенергії, а енергія з ВДЕ часто закуповується з сусідніх міст та країн.

7. Північна Америка славиться неоднорідністю розподілю муніципальних урядів між штатами, що погано впливає на розподіл фінансування, в тому числі на відновлювану енергетику. Проте в американських містах активно розвинені громадські ініціативи, які останнім часом все більше впливають на розвиток ВДЕ та на залучення інвестицій в проекти.

8. На Близькому Сході та Африці міська влада майже повністю позбавлена можливості реалізовувати “зелені” проекти, здебільшого всі рішення приймаються на національному рівні або ж із залученням бізнесу.

9. Саме міста, міські громади та представники місцевої влади повинні стимулювати своїх жителів до переходу на “зелену” енергетику на локальному рівні заради швидкого і ефективного впровадження ВДЕ по всьому світу. Для досягнення цієї мети, критично важливо створити інтегровану структуру на національному, субнаціональному й міському рівнях, та забезпечити узгодженість й спрямованість енергетичних стратегій на різних державних рівнях на досягнення спільної мети з прискорення переходу на відновлювану енергетику.

З повним звітом можна ознайомитися за посиланням: https://www.ren21.net/wp-content/uploads/2019/05/REC-2019-GSR_Full_Report_web.pdf

25 листопада 2019 року в Ріо-де-Женейро відбулося відкриття 18 Всесвітньої конференції з питань вітроенергетики WWEC 2019 за участі понад 300 представників з 20 країн світу, які зібралися для обговорення ключових аспектів використання енергії вітру з приділенням особливої уваги широкомасштабній інтеграції вітроенергетики в енергосистему.

Під час церемонії відкриття конференції Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА, і Галина Шмідт, член правління УВЕА, отримали Всесвітню вітроенергетичну нагороду 2019 за видатні досягнення в просуванні вітроенергетичних технологій в Україні і на міжнародному рівні.

24 листопада 2019, напередодні початку роботи 3-дневної конференції, відбулась Генеральна асамблея Всесвітньої вітроенергетичної асоціації (WWEA), якою Андрій Конеченков, голова Правління Української вітроенергетичної асоціації, був обраний віце-президентом WWEA втретє.

Пітер Елліот Рей, голова Альянсу з відновлюваної енергетики (REN Alliance), в минулому сенатор Австралії від Ліберальної партії в штаті Тасманія, був обраний Президентом WWEA на другий термін.

До нового складу Правління WWEA увійшли представники Німеччини, Данії, Китаю, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Японії, Індії, Малі, Австралії та України.

19 листопада 2019 року ДТЕК ВДЕ, Еко Оптіма, EuroCape Ukraine, GreenWorx Holding, Guriş, УК “Вітряні парки України”, NBT, Vindkraft та Ukraine Power Resources на чолі з Українською Вітроенергетичною Асоціацією подали Міністру енергетики та захисту довкілля України Олексію Оржелю лист – спільну позицію всього ринку вітроенергетики України щодо державної підтримки розвитку вітроелектростанцій (далі, ВЕС) в Україні, в якому представлено спільне бачення вирішення питань, пов’язаних з подальшим розвитком вітроенергетичного сектору з урахуванням збереження його інвестиційної привабливості.

Зокрема, учасники вітроенергетичного ринку вимагають зупинити будь-які спроби змінювання в односторонньому порядку умов діяльності виробників електроенергії з енергії вітру та суб’єктів господарювання, які до 31 грудня 2019 року уклали або укладуть договори з купівлі-продажу електроенергії, виробленої за рахунок енергії вітру, а також запровадження нових або додаткових податків або внесення змін до режиму звільнення від сплати ПДВ на імпортоване вітроенергетичне обладнання. Перш за все, це стосується зниження “зеленого” тарифу на існуючі або майбутні ВЕС.

В свою чергу, вітроенергетичні компанії запропонували внести зміни до Закону України “Про альтернативні джерела енергії”, щодо змін умов для суб’єктів господарювання, які до 31 грудня 2019 року уклали або укладуть договори з купівлі-продажу електроенергії, виробленої за рахунок енергії вітру, та покращити умови цих договорів для посилення їх прийнятності фінансовими установами.

Високо оцінюючи ініціативу ведення публічних дискусій з гравцями ринку щодо важливих питань регулювання галузі, яку започаткувало Міністерство енергетики та захисту довкілля України (далі – Мінекоенерго), учасники вітроенергетичного ринку підтримали пропозицію Мінекоенерго щодо добровільної згоди на зниження розміру “зеленого” тарифу і запропонували добровільне зниження тарифу до 8,5 євроцентів для ВЕС, які будуть введені в експлуатацію в 2020, 2021 і 2022 з одночасним подовженням строку дії “зеленого” тарифу для таких ВЕС на 15 років з дати вводу ВЕС в експлуатацію. Проте, підкреслили автори листа, вище наведений добровільний варіант може бути реалізований лише у тому випадку, якщо кредитори (включаючи ЄБРР та українські державні банки) будуть згодні на реструктуризацію позик.

З метою покращення фінансової ситуації ДП “Гарантований Покупець” запропоновані наступні заходи:

1. Внести змін до Закону України “Про ринок електричної енергії” щодо мінімізації витрат Гарантованого покупця за небаланс електричної енергії. Одним із варіантів може бути перехід на 100% відповідальність протягом 5 років з 20 % щорічним збільшенням відповідальності за небаланс електричної енергії, починаючи з 2021 року проти 10-річного переходу з річним збільшенням відповідальності на 10%, передбаченого чинним законодавством.

2. Внести змін до Постанови КМУ щодо порядку фінансування Гарантованим покупцем технологічних втрат оператора системи передачі та операторів системи розподілу, що може призвести до зменшення перехресного субсидіювання на ринку.

3. Внести змін до Постанови КМУ щодо можливості Гарантованого покупця продавати електроенергію, закуплену в Енергоатома та Укргідроенерго (окрім електроенергії для постачальників універсальних послуг, оператору системи розподілу та оператору системи передач) на ринку “на добу наперед” вище ціни PSO.

Компанії — підписанти листа підкреслили свою готовність в рамках робочих груп сприяти конструктивному діалогу та знаходженню рішень, прийнятних для всіх учасників вітроенергетичного ринку: “Ми закликаємо відмовитись від будь-яких спроб примусових ретроспективних змін, у тому числі щодо зменшення “зеленого” тарифу для діючих станцій, та зосередитись на конструктивних пропозиціях, які лунають як з боку представників влади, так і представників бізнесу”. 

15 листопада 2019 року ДТЕК разом з данською компанією Vestas була введена в експлуатацію Орлівська вітроелектростанція (ВЕС) потужністю 100 МВт в Запорізькій області. Таким чином, компанія виконала одну зі своїх стратегічних цілей до 2020 року — 1 ГВт потужності екологічно чистої генерації.

Орлівська ВЕС — третій проект ДТЕК в галузі вітроенергетики. Станція знаходиться на Азовському узбережжі в Запорізькій області. ВЕС складається з 26 вітротурбін компанії Vestas потужністю 3,8 МВт кожна. Інвестиції в Орлівську ВЕС склали 131 млн євро, з яких біля 40 млн євро – це послуги та обладнання українських підрядників. Щорічно Орлівська ВЕС буде виробляти близько 380 млн кВтŸгод “зеленої” електроенергії. Цього достатньо для забезпечення електроенергією споживачів майже 190 тис домогосподарств. Робота Орлівської ВЕС також допоможе скоротити викиди СО₂ на 400 тис тонн в рік.

Філіп Лекебуш, Генеральний директор ДТЕК ВДЕ, закликав усіх небайдужих об’єднуватися навколо “зеленої” енергетики та чистого майбутнього: “Інвестувавши у відновлювану енергетику України більше 1 млрд євро, і створивши унікальну експертизу, завдяки якій були реалізовані масштабні та інноваційні проекти, ми досягли поставленої два роки назад стратегічної цілі — до кінця 2019 року побудувати 1 ГВт потужності зеленої генерації. Ми впевнені, що Україна здатна стати лідером декарбонізації в Європі. У тісній співпраці з владою, місцевими органами влади та суспільством ми можемо забезпечити нашу державу безпечною та чистою енергією й створити стале, процвітаюче майбутнє”. Також, пан Лекебуш подякував усім причетним до будівництва Орлівської ВЕС, яке проходило під чутким керівництвом директора Орлівської ВЕС Івана Ляха.

Безмежний лідерський потенціал України у сфері ВДЕ підтвердив також директор з продажів у Центральній та Північній Європі компанії Vestas Ігор Нус: “Не зважаючи на усі політичні виклики для ВДЕ, Україна є чудовим хабом для будівництва вітропарків та розвитку ВДЕ, що тим самим сприяє також посиленню енергетичної незалежності нашої держави”.

Переконаний в тому, що “зелена” енергетика – це не лише енергетична незалежність, інвестиції, податки та нові робочі місця, а й ціле життя, заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Андрій Антонов: “Атомна енергетика, на яку зараз припадає основна частка генерації – не вічна. Ми стоїмо на порозі епохи “зеленої” та “чистої” енергії”.

В свою чергу, директор Департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності України Юрій Шафаренко зауважив, що в Україні вітроенергетика зростає швидкими темпами, і в зимовий період, коли рівень споживання енергії вищий середнього, найбільше енергії генерується саме вітром.

Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зазначив: “Орлівська вітроелектростанція – це ще один крок до енергонезалежності України, збереження довкілля  і подовження тривалості життя українців”.

Всього за 2019 рік ДТЕК запустив в експлуатацію проекти в галузі “зеленої” енергетики загальною потужністю 740 МВт: Нікопольська СЕС (200 АС/240 DC МВт), Покровська СЕС (240 АС/323 DC МВт), Приморська ВЕС (200 МВт), Орлівська ВЕС (100 МВт). Раніше реалізовані проекти ДТЕК ВДЕ – Ботієвська вітрова електростанція (200 МВт) і Трифанівська СЕС (10 МВт). Побудовані станції будуть щорічно генерувати майже 2,5 млрд кВтŸгод “зеленої” електроенергії, тим самим скорочуючи викиди СО₂ в атмосферу на 2,6 млн тонн.

“Майбутнє вітру: впровадження, інвестиції, технології, об’єднання мереж та соціально — економічні аспекти” саме під такою назвою Міжнародне Агентство з відновлюваних джерел енергії (IRENA) опублікувало новітнє дослідження з аналізу глобальної енергетичної трансформації.

У дослідженні розглянуто такі питання як: шляхи енергетичної трансформації, розвиток та майбутнє ринку вітрової енергетики, технологічні рішення та інновації для зростання частки виробництв енергії вітру, розширення ринку, соціально — економічні й інші вигоди від використання енергії вітру в контексті енергетичної трансформації, а також шляхи усунення існуючих бар’єрів для повномасштабного впровадження вітрової енергетики.

Були проаналізовані два шляхи розвитку енергетики до 2050 року: перший – це розвиток сектора енергетики згідно вже прийнятим національним політикам (базовий сценарій), другий шлях – більш екологічно чистий і стійкий до кліматичних змін, заснований на більш амбітній, але досяжній меті з впровадження відновлюваних джерел енергії та заходів з енергоефективності, реалізація якої обмежить підвищення глобальної температури до рівня 1,5⁰С, що відповідає сценаріями, представленим в спеціальній доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), присвяченій питанню глобального потепління до 1,5⁰С.

Ключові висновки, зроблені експертами IRENA:

1. Повномасштабне впровадження ВДЕ у поєднанні з електрифікацією і підвищенням рівня енергоефективності може призвести до скорочення більше ніж 90% викидів вуглецю (майже 6,3 Гіга тонн СО₂ щорічно) до 2050 року.

2. Вітрова генерація в поєднанні з сонячною, очолять процес перетворення глобального електроенергетичного сектора. Зокрема, на частку наземної і офшорної вітроенергетики доведеться більше однієї третини (35%) від світової електрогенерації. До 2050 року енергія сонця і вітру стануть основними джерелами енергії.

3. Така трансформація можлива тільки при збільшенні кількості і потужності вітростанцій (ВЕС), що, в свою чергу, передбачає зростання загальної кількості встановлених наземних потужностей більш ніж в три рази – до 1787 ГВт до 2030 року і в дев’ять разів – до 5044 ГВт до 2050 року в порівнянні з встановленими 542 ГВт в 2018 році. Сумарна встановлена потужність офшорної вітроенергетики збільшиться майже в десять разів до 2030 року, досягнувши 228 ГВт, а до 2050 року становитиме 1000 ГВт.

4. Протягом наступних 20 років, щорічний приріст потужностей наземної вітроенергетики виросте більш ніж в чотири рази – до 200 ГВт в порівнянні з 45 ГВт, встановленими за 2018 рік. Ще більш швидкими темпами зростатиме сектор офшорної вітроенергетики

5. На регіональному рівні саме Азія, в основному Китай, з 50% ВЕС від встановлених в світі, стане глобальним лідером вітроенергетики до 2050 року.

6. Щорічні інвестиції у вітроенергетику в найближче десятиліття складатимуть для наземних ВЕС близько 146 млрд дол. США до 2030 року і близько 211 млрд дол. США на рік до 2050 року; ще більш стрімко зростатимуть інвестиції в сектор офшорної вітроенергетики: 60 млрд дол. США на рік до 2030 року і 100 млрд дол. США – до 2050 року.

7. По всьому світу загальна вартість наземних ВЕС буде падати, при цьому витрати скоротяться, в середньому, до 800 – 1350 доларів США / кВт до 2030 року і від 600 до 1000 доларів США / кВт до 2050.

8. Нові технології для фундаментів вітротурбін є ключовим фактором для прискорення темпів зростання офшорної вітроенергетики, забезпечення доступу до кращого вітряного ресурсу.

Для досягнення цілей Паризького кліматичної угоди в найближчі три десятиліття знадобиться істотне зростання використання енергії вітру.

Більш детально читайте у звіті  IRENA, який додається до публікації.

“Розвиток ВДЕ з урахуванням сучасного стану ринку електроенергетики України”, з такою назвою в рамках XII Міжнародної спеціалізованої виставки “Енергоефективність. Відновлювана енергетика — 2019” 6 листопада пройшов семінар організатором якого виступила Українська Вітроенергетична Асоціація.

У семінарі взяли участь компанії – члени УВЕА, які представили свої ідеї, досягнення та досвід роботи у сфері ВДЕ за сучасних ринкових умов. Учасники семінару заслухали презентації групи компаній MCL, Deutsche WindGuard Consulting GmbH, ТОВ “Меганом Україна”, ДП “Квенбергер логістикс УКР”, ЮФ “Саєнко Харенко”, ТОВ “Уніпром”, Дентос Юроп та ТОВ “Греса – Групп”. Зокрема, представник груп компаній MCL Ярослав Ковган розповів про важливість для вітроенергетичних проектів проходження національної процедури ОВД і порівняв її з міжнародною процедурою ESIA.

Необхідність і значимість проведення вітровимірювальної кампанії безпосередньо на ділянці проекту у відповідності до міжнародних вимог у своєму виступі підкреслив В’ячеслав Молібог, представник компанії  Deutsche WindGuard Consulting GmbH, у соїй презентації “Мінімізація технічних ризиків при реалізації і експлуатації проектів ВЕС”. Він також надав перелік послуг, який пропонує його компанія.

Цікавими і змістовними були доповіді представників компанії ТОВ “Меганом Україна”, ДП “Квенбергер Логістикс УКР” і ТОВ “Уніпром”, які представили продукцію і послуги своїх компаній, поділилися досвідом роботи на ринку відновлюваної енергетики України.

Відкриваючи семінар Андрій Конеченков, Голова правління ГС “УВЕА” та Віце — президент WWEA зазначив, що “метою нашого семінару є презентація практичного досвіду та нових ідей в реалізації вітроенергетичних проектів в Україні. За останні два роки вітроенергетичний сектор поповнився новими ВЕС, при будівництві яких  були впроваджені найсучасніші технології. Саме цей досвід допоможе новим гравцям технічно грамотно та економічно доцільно будувати нові ВЕС в Україні”.

У своїй вступній промові Сергій Савчук,  голова Держенергоефективності України, відмітив, що “попри всі чутки щодо перспектив виникнення некомфортних умов для ринку та щодо викликів, які унеможливлюють повномасштабне розгортання “зеленої” політики, на ринку ВДЕ все ж представлені оптимісти, які готові і далі розвивати цю перспективну та критично важливу галузь. Щодо темпів сучасного розвитку альтернативної енергетики, то завдяки тим законодавчим змінам, які розроблялися за участі, зокрема, міністра Мінекоенерго України Олексія Оржеля, можна відмітити, що галузь “зеленої” енергетики розвивалася, розвивається та буде розвиватися. Наразі ми вже маємо 5000 МВт встановленої потужності і вітер знаходиться на другому, по використанню, місці, після сонця. Також, не менш важливим є те, що вартість технологій та обладнання для генерації “зеленої” енергії падає в ціні, що стосується і вітрового обладнання, де турбіни, крім того, стають більш потужнішими і що однозначно робить сферу ВДЕ більш доступною”.

Після офіційної частини, член Правління ГС “УВЕА”, ЮФ “Саєнко Харенко” Марина Гріцишина ознайомила учасників семінару з правовими особливостями роботи вітрової генерації на новому ринку електричної енергії в Україні і підкреслила:  “Виробникам вітрової генерації у своїй роботі потрібно враховувати чотири основні аспекти: прогнозування генерації, платежі (“зелений” тариф), участь в групі балансування та  майбутню відповідальність за небаланси,”.

Крім того, на семінарі також була обговорена тема розвитку малої та середньої вітрогенерації в Україні з використанням комбінованих сонячних та вітрових систем  розподілення енергії. Про особливості розвитку цих систем розповів член Правління “УВЕА” та генеральний директор ТОВ “Греса-Групп” Микола Савчук: “Наразі в Україні можна помітити значні перекоси в сфері генерації в бік сонячної енергетики. Весь світ зараз рухається шляхом розподіленої генерації, щоб максимально наблизити генерацію до споживача.  На цьому фоні прослідковується тенденція розвитку малої вітрової генерації”. 

Закриття семінару відбулося презентацією Максима Сисоєва, члена Правління  “УВЕА”, радник юридичної фірми “Дентос Юроп”, який поділився з учасниками семінару останніми новинами з ринку ВДЕ, зазначивши що “Мінекоенерго наразі активно працює над внесенням змін у процедури проведення аукціонів та розглядає питання квот, як одних із основних стримуючих інструментів розвитку ринку ВДЕ. Проте, позитивним моментом є  просування у питанні будівництва систем акумулювання енергії (energy storages), яке ставить на порядок денний важливе питання балансування”, а також ознайомив гравців вітроенергетичного ринку з особливостями девелопмента та правовими аспектами інвестиційної політики у вітропроекти.  

1-Andriy Konechenkov 06.11.2019 УВЕА.pdf

2-SK_UWEA 61119.pdf

3- MCL, 06_11.pdf

4-WindGuard 6.11.2019.pdf

5-Quehenberger  WE 06.11.pdf

10-Maxim Sysoev UWEA_Presentation for 6112019.pdf

Gresa Group 9-6.11.2019.pdf

Meganom 2_ 7-6.11.2019.pdf

Meganom 6-6.11.2019.pdf

Uniprom 8-6.11.2019.pdf

1 листопада 2019 компанія ДТЕК ввела в експлуатацію другу чергу Приморської вітроелектростанції – Приморську ВЕС 2. З цього моменту 52 турбіни загальною потужністю 200 МВт почали генерувати екологічно чисту електроенергію.

Приморська вітрова електростанція розташована в Запорізькій області на двох ділянках на відстані 50 км одна від одної: в Приморському районі – Приморська ВЕС 1 і в Приазовському районі – Приморська ВЕС 2 загальною встановленою потужністю по 100 МВт кожна. На Приморській ВЕС 1 встановлено 26 вітротурбін GE 3.8-130 з діаметром ротора 130 м, а на Приморській ВЕС 2 – 26 вітротурбін GE 3.8-137 з діаметром ротора 137 м. Всі вітротурбини – виробництва компанії General Electric і мають одиничну потужність 3,8 МВт. Генерація “зеленої” електроенергії на двох майданчиках ВЕС очікується на рівні близько 700 млн кВт*ч в рік. Цього достатньо для забезпечення електроенергією 360 тисяч домогосподарств. Всі вітрові турбіни підключені до Об’єднаної енергетичної системи України. Розрахункове скорочення викидів СО₂ в атмосферу складає 600-700 тисяч тонн щорічно.

“ДТЕК – найбільший національний інвестор в “зелену” енергетику України. Ми вже інвестували в будівництво 1 ГВт сонячних і вітрових електростанцій понад 1 млрд євро, – зазначив Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК. – Наші партнери в проєктах ВДЕ – світові лідери машинобудування, фінансові інституції. Ефективне партнерство дозволяє залучати в країну іноземні інвестиції, передові технології, досвід і експертизу. Це збільшує довіру до України, мотивує нових інвесторів вкладати в економіку нашої країни. Запуск Приморської ВЕС – це черговий внесок компанії в зміцнення енергетичної незалежності країни, поліпшення навколишнього середовища та життя громад”.

Директор департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності України Юрій Шафаренко зазначив, що “Запорізька і Дніпропетровська області –  одні з кращих з точки зору використання джерел відновлюваної енергії. Ці області є лідерами і показують як потрібно працювати з бізнесом, щоб в область приходили інвестори, вкладали кошти, щоб область розвивалася економічно”.

Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зазначив: “Приморська вітроелектростанція – це не тільки приклад створення нового конкурентного ринку, це прекрасний приклад трансформації від викопної енергетики до “зеленої”. Це також приклад того, як вітроенергетика може позитивно впливати на екологію. На 200 МВт-ній Ботієвській станції, розташованій поруч з Приморської ВЕС 2, наприклад, стоять вулики, виробляють мед. Кожен кіловат електроенергії, вироблений такою станцією – це не тільки інвестиції в регіон і в Україні, але й інвестиції в здоров’я нашої нації і продовження життя наших людей”.

За день до відкриття Приморської ВЕС ДТЕК запустив в роботу Покровську сонячну електростанцію загальною потужністю 240 МВт, яка є другою за потужністю СЕС в Європі. Покровська СЕС в Дніпропетровській області буде щорічно виробляти біля 400 млн кВт*год “зеленої” електроенергії, якої достатньо для забезпечення 200 тисяч приватних будинків. Завдяки роботі станції викиди СО₂ в атмосферу будуть скорочені на 420 тисяч тонн в рік, що можна порівняти з викидами від понад 200 тисяч автомобілів. Покровська СЕС розташована в Нікопольському районі Дніпропетровської області на території відпрацьованого кар’єру з видобутку руди  загальною площею 437 га і складається з 840 тисяч сонячних панелей виробництва компанії Risen (КНР).