Автор: vseo_admin

26 лютого 2025 року Європейська Комісія представила революційний і довгоочікуваний документ – Угоду про чисту промисловість (Clean Industrial Deal) – нову стратегію ЄС для зміцнення конкурентоспроможності європейської економіки. Вона фокусується на електрифікації та пріоритизує збільшення «зелених» виробничих потужностей.

Відчувши свою вразливість до цінових коливань на глобальному ринку енергетичних ресурсів, а також потерпаючи від жорсткої глобальної конкуренції, європейська промисловість відчула, що потребує підтримки. Тому представлена Угода про чисту промисловість (Угода) передбачає конкретні заходи для перетворення політики з декарбонізації на рушійну силу її зростання і розвитку. Заходи стосуються, зокрема, зниження цін на енергоресурси, створення якісних робочих місць і формування сприятливих умов для ведення бізнесу. 

Так, завданням Угоди є зміцнення кожного етапу виробничого процесу з приділенням особливої уваги:

• енергоємним галузям економіки, таким як виробництво сталі, металів і хімічної продукції,
• сектору чистих енерготехнологій, які володіють значним рівнем конкурентоспроможності та є невід’ємним аспектом забезпечення промислової трансформації та декарбонізації, а також
• розвитку циркулярної економіки, метою якої є зменшення виробничих відходів і продовження життєвого циклу матеріалів шляхом активного впровадження найкращих практик з переробки, повторного використання та сталого виробництва.

Основні елементи Угоди

• Гарантування доступності енергії. Тобто прискорене розгортання чистої енергетики та електрифікації, завершення інтеграції внутрішнього енергетичного ринку через фізичні міждержавні з’єднання та ефективніше використання енергії й зменшення залежності від імпорту викопного палива. Імплементація даного елементу регулюється також окремим Планом дій із забезпечення доступної енергії.
• Стимулювання попиту на чисту продукцію. Тобто запровадження і дотримання критеріїв сталості та стійкості у виробництві продукції, а також підтримка лейблу «зроблено в Європі» під час державних і приватних закупівель. Задля цього, зокрема, Єврокомісія планує переглянути Рамкові правила державних закупівель  у 2026 році.
• Фінансування чистого переходу. Тобто ухвалення нових правил державної підтримки і субсидування ВДЕ, декарбонізації промисловості та нових виробничих потужностей; зміцнення Фонду інновацій та створення Банку декарбонізації промисловості, який наповнюватиметься Фондом, доходами від системи торгівлі викидами та оновленою програмою InvestEU; стимулювання наукових досліджень та інновацій через Horizon Europe, тощо. Усе це для того щоб мобілізувати понад 100 млрд Євро на підтримку чистого виробництва в ЄС.
• Збільшення доступу до та забезпечення більш сталого використання ресурсів. Тобто створення механізму спільного замовлення критично важливих матеріалів задля покращення умов постачання; заснування Центру критичних сировинних матеріалів ЄС, відповідального за спільні закупівлі; ухвалення Акту про циркулярну економіку у 2026 році, який передбачає використання до 2030 року в ЄС щонайменше 24% виробничих матеріалів на умовах циркулярності.

Роль вітрової енергетики для Угоди

Вітроенергетика – це власний (місцевий), конкурентоспроможний і масштабований ресурс Європи. Саме ця галузь енергетики пропонує унікальні можливості для реалізації усіх аспектів Угоди та задоволення зростаючого попиту на електроенергію, що прогнозується до 2040 року. Наприклад, згідно з даними WindEurope, для хімічної промисловості цей попит зросте з 195 ТВт·год у 2030 році до 290 ТВт·год у 2040 році, для цементної промисловості – з 32 ТВт·год у 2030 році до 76 ТВт·год у 2040 році, для алюмінієвої промисловості – з 70 ТВт·год до 100 ТВт·год відповідно. Тому, з огляду на перспективу масштабування та доволі високий коефіцієнт використання потужності – 1 ГВт вітрової енергії виробляє вдвічі більше електроенергії, ніж аналогічна потужність сонячної – саме вітроенергетика здатна задовольнити цей попит. «Якщо у 2030-х роках в ЄС буде підтримуватися стабільний рівень розгортання вітрогенерації – 30 ГВт щорічно (з яких 20 ГВт – наземна енергетика та 10 ГВт – офшорна)», – говорить WindEurope – «то виробництво електроенергії за рахунок вітру збільшиться майже вчетверо порівняно з сьогоднішнім рівнем, досягнувши 1 830 ТВт·год до 2040 року».

Глобальне партнерство

Втім, для виконання Угоди, ЄС потребує надійних глобальних партнерів. Тому, окрім розширення торгівельних угод, Єврокомісія планує також запустити Clean Trade and Investment Partnerships для диверсифікації ланцюгів постачання, використовувати механізми торговельного захисту задля економічної безпеки та посилити Механізм вуглецевого коригування (CBAM) для забезпечення справедливого ціноутворення на викиди CO₂ у виробництві енергоємної продукції.

Що це означає для України?

Угода про чисту промисловість – це можливість для України інтегруватись вже у нову економічну модель ЄС, яка пропонує більше захищеності і прогнозованості. Україна має унікальний шанс стати важливим партнером у забезпеченні ЄС критичною сировиною, «зеленою» енергією та чистими технологіями. Завдяки своїм ресурсам, географічному розташуванню та індустріальному потенціалу, Україна може приєднатися до європейського промислового переходу та, відповідно, отримати нові інвестиції. Однак для цього необхідно: прискорити декарбонізацію промисловості, розвиваючи ВДЕ; розбудувати сучасні переробні потужності; сприяти розвитку національного виробництва «зелених» технологій, зокрема ВЕУ та їх компонентів; а також активно співпрацювати з ЄС у сфері критичних матеріалів.

Угода про чисту промисловість: https://commission.europa.eu/topics/eu-competitiveness/clean-industrial-deal_en

21 лютого 2025 року відбувся перший вебінар із серії професійних онлайн-заходів, запланованих на цей рік УВЕА. Захід був присвячений якості фундаментів для вітрових турбін – ключовому аспекту будівництва сучасних вітроенергетичних об’єктів. Зважаючи на складні геологічні умови та різноманітність ґрунтів в Україні, вибір оптимальних рішень для фундаментних конструкцій є критичним для девелоперів, будівельних компаній та операторів вітропарків. Спікерами вебінару виступили представники таких компаній-членів УВЕА як BUREAU VERITAS UKRAINE, ТОВ «Сіка Україна» та MC-Bauchemie Ukraine.

Під час заходу, запрошені експерти зійшлись на тому, що якість фундаментів безпосередньо впливає на стійкість, довговічність та безпечну експлуатацію вітроенергетичних установок. «Недостатній контроль за якістю фундаментів може призвести до нерівномірного осідання конструкцій, передчасного зношення або навіть виходу турбін з експлуатації», – відзначив, відкриваючи вебінар, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА та модератор заходу.

Зокрема, на вебінарі були обговорені питання: якості фундаментів для ВЕУ та відповідних міжнародних стандартів, незалежної технічної інспекції та контролю будівництва, планування технологічних майданчиків і під’їзних шляхів та застосування інноваційних матеріалів для підвищення стійкості фундаментів.

Так, Дар’я Безрученко, продакт-менеджер з інспекцій та сертифікації в BUREAU VERITAS UKRAINE, в межах своєї презентації, присвяченої ролі незалежної технічної інспекції у вітроенергетичних проєктах, розповіла також про основні етапи процесу планування і будівництва фундаментів, технологічних майданчиків та доріг для ВЕУ. «Незалежна технічна інспекція відіграє важливу роль у зменшенні ризиків, пов’язаних із дефектами матеріалів чи помилками в проєктуванні. Це забезпечує не лише збереження бюджету, але й підвищує загальну безпеку та ефективність вітроенергетичних проєктів. Компанія BUREAU VERITAS UKRAINE є лідером на ринку послуг тестування, технічної інспекції та технічних аудитів фундаментних конструкцій», – відзначила пані Безрученко.

Костянтин Горбачов, керівник напрямку вітроенергетики, та Олексій Гуняк, продакт-інженер у відділі «Бетону», які представляють ТОВ «Сіка Україна», в свою чергу, розповіли про – різні варіанти забезпечення гідроізоляції підземної частини фундаменту та рішення для точної цементації обладнання, включно з тими, які можна наносити навіть за низьких температур і суворих погодних умов. За словами представників, ТОВ «Сіка Україна» здатна забезпечувати повний спектр доступних рішень для ВЕУ: захист поверхонь, склеювання, герметизація швів, ін’єктування, високоефективність і добавки до бетону, підливки, ремонт, гідроізоляцію, тощо.

Наостанок, Артем Захаров, проєктний менеджер, та Євгенія Тихолаз, керівниця лабораторії в місті Березань компанії MC-Bauchemie Ukraine, представили потужності своєї лабораторії бетону, де здійснюється випробування цементу та заповнювачів, підбирається склад бетону та консистенція бетонної суміші, проводяться дослідження тепловиділення бетону, тощо. Вони також представили широкий асортимент добавок до бетону, які виробляються MC-Bauchemie Ukraine.

Поєднання сучасних технологій із суворим контролем на всіх етапах будівництва – від проєктування до експлуатації – є запорукою надійності фундаментів. Зокрема, загальні висновки вебінару є наступними:

• Незалежна технічна інспекція – це ефективний механізм контролю якості, що дозволяє уникнути критичних помилок у будівництві фундаментів.
• Сучасні бетонні технології та спеціалізовані добавки підвищують міцність конструкцій та забезпечують їхню довговічність навіть в умовах складних кліматичних впливів.
• Планування технологічних майданчиків і під’їзних шляхів має бути інтегрованим у загальну концепцію будівництва ВЕУ для підвищення ефективності робіт.
• Впровадження інноваційних матеріалів дозволяє не лише зміцнити конструкції, а й скоротити терміни будівництва без втрати якості.

Вебінар підтвердив необхідність подальших обговорень та досліджень у цій сфері, а УВЕА, в свою чергу, продовжить організацію серії онлайн-заходів, спрямованих на підвищення стандартів будівництва вітроенергетичних об’єктів в Україні.

Відеозапис вебінару:

17 лютого 2025 року голова Правління УВЕА Андрій Конеченков відвідав місто Бородянка на Київщині, щоб відкрити автономну сонячну електростанцію потужністю 15 кВт, встановлену на території дошкільного навчального закладу «Казка».

Сонячна система була встановлена в межах ініціативи #Renewables4Ukraine, започаткованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) та глобальною платформою Global100RE у партнерстві з УВЕА. Реалізацію проєкту профінансувала фінська неприбуткова організація EKOenergy, а підтримку надала благодійна організація «Відважних». Це вже друга успішно реалізована ініціатива в Бородянці – місті, яке зазнало значних руйнувань унаслідок повномасштабного вторгнення російських військ у 2022 році.

Всі монтажні роботи виконали фахівці компанії ТОВ «Зелена система». За словами Андрія Конеченкова, ця сонячна станція стала найбільшою, встановленою в межах ініціативи #Renewables4Ukraine в Ірпені, Бородянці та інших містах: «Це реальна альтернатива дизельному генератору, який у такому випадку був би єдиним джерелом резервного живлення. Генератор працює шумно, спалює паливо, потребує постійного обслуговування. Сонячна станція ж функціонує безшумно, не потребує додаткових витрат на пальне та є екологічно чистим рішенням. Ми продовжуватимемо працювати, щоб ще більше соціальних об’єктів у постраждалих регіонах отримали доступ до відновлюваної енергії».

Штефан Гсенгер, генеральний секретар WWEA та віце-голова Global100RE: «У світлі останніх драматичних міжнародних подій, як ніколи важливо, що спільнота відновлюваної енергетики демонструє свою практичну солідарність з людьми в Україні, зокрема з дітьми, які є найбільш вразливою частиною нашого суспільства».

Директорка дитсадка Наталія Герасименко підкреслила, що нова сонячна система дозволить забезпечити світлом не тільки заклад, а й укриття, яке використовується під час повітряних тривог: «Раніше, коли у місті оголошували повітряну тривогу, ми спускалися в бомбосховище, часто – у повній темряві, підсвічуючи собі ліхтариками. Це було дуже незручно, особливо для маленьких дітей. Тепер, завдяки цьому проєкту, у нас буде світло та працюватиме вентиляція навіть у разі відключення електроенергії. Це величезний крок до безпеки наших вихованців».

УВЕА висловлює щиру подяку всім партнерам і благодійникам, які зробили цей проєкт можливим. Спільними зусиллями ми не лише забезпечуємо критично важливі об’єкти електроенергією, а й створюємо основу для сталого енергетичного майбутнього України.

19 лютого 2025 року, УВЕА спільно з Green Deal Ukraїna, ЄУЕА та IMEPOWER провела закриту онлайн-дискусію, присвячену залученню приватних інвестицій у сектор відновлюваної енергетики України. Захід об’єднав ключових гравців ринку, представників уряду та фінансових установ для обговорення шляхів подолання критичних викликів, що стоять перед інвесторами в Україні. Приватні інвестиції є фундаментом розвитку «зеленої» енергетики, однак пілотні аукціони 2024 року виявили серйозні проблеми ринку: обмежений доступ до фінансування, високі воєнні ризики та нестабільне регуляторне середовище, що стримують залучення капіталу. У відповідь на це, УВЕА та ЄУЕА ініціювали створення Фонду гарантування мінімальної ціни – стратегічного фінансового інструменту, що покликаний створити передбачуване та конкурентне середовище для інвесторів у відновлювану енергетику України.

Учасники заходу, серед яких, зокрема, представники ЄБРР та Європейської Комісії, обговорили конкретні механізми розв’язання проблеми залучення інвестицій в галузь. Серед ключових тем дискусії: 

• Основні перешкоди для приватних інвесторів у секторі ВДЕ України;
• Можливості впровадження механізму гарантування мінімальної ціни на електроенергію  в Україні;
• Роль України та ЄС у створенні стабільного ринку ВДЕ;
• Взаємодія між інструментами зниження ризиків та майбутніми аукціонами ВДЕ. 

Олександр Подпругін, заступник голови Правління УВЕА: «Пропонований механізм не є субсидією, а навпаки має стимулювати максимально ринкові механізми для створення нових генеруючих постужностей. В той же час, важливо, щоб фонд був стійким і не призводив до системних фінансових ризиків. Для цього передбачено кілька запобіжників: гарантована ціна буде встановлена на 20-30% нижче прогнозної, що мінімізує використання грошей з фонду; механізм розподілу ризиків та конкуренція серед учасників дозволять оптимізувати вартість страхування; а внески учасників створять основу для масштабування та довгострокової фінансової стабільності». 

Окремим принципом, на який звернув увагу пан Подпругін, є незалежність фонду від української держави, яка через поточну ситуацію залишається вразливою. «Державні гарантії сьогодні не є по-справжньому bankable, і тому для успішного запуску механізму потрібен міжнародний лідер, наприклад, ЄБРР. Без такого фонду та відповідної підтримки від міжнародних партнерів реалізація нових проєктів у секторі ВДЕ буде надзвичайно складним завдання, а енергетична система України не зможе досягти необхідного рівня стійкості та модернізації», – додав заступник голови УВЕА.

Ольга Єрьоміна, Старший банкір, ЄБРР: «Інвесторам потрібна передбачуваність, бо очікувані інвестиції є великими і довготривалими. Чудово, що багато донорів готові підтримати дану ініціативу і працювати далі пліч-о-пліч з відповідними державними органами для розвитку конкурентного та стійкого ринку відновлюваної енергетики».

Арон Керепль-Фроніус, радник з питань енергетики, Представництво ЄС в Україні: «Зміцнення енергетичної стійкості України є однією з важливих політичних цілей ЄС. Тож, ми розуміємо важливість і пріоритетність цієї ініціативи, а також бачимо зацікавленість донорів. Зараз ми очікуємо на зустріч з виробниками з ВДЕ для того щоб міжнародні донори більш детальніше вивчили проєкти, що можуть претендувати на підтримку Фонду».

Шарль-Антуан де Кромбрюгге, радник з політичних питань Генерального директорату із питань розширення та Східного сусідства Європейської Комісії, підкреслив наступне: «Фонд гарантування мінімальної ціни може відігравати ключову роль у зниженні волатильності та забезпеченні реалізації проєктів. Зосереджуючись на одному цільовому інструменті, ми можемо ефективно сприяти втіленню наявних ініціатив. Такий фонд слід розглядати виключно як тимчасове рішення, що доповнює ширші зусилля щодо розширення ринків та проведення реформ. Кінцевою метою залишається створення самодостатнього ринку в Україні, який не потребуватиме подібних фінансових інструментів. Водночас, допоки цього не досягнуто, важливо впроваджувати стратегічні тимчасові механізми, такі як той, що був представлений сьогодні.»

Енергетичний перехід України не може чекати! Попри війну, ми повинні діяти вже сьогодні, щоб створити стабільне середовище для інвесторів. Фонд гарантування мінімальної ціни – це реальний інструмент для залучення міжнародного капіталу та прискорення розгортання потужностей ВДЕ в Україні.

УВЕА дякує всім партнерам та учасникам дискусії за цінні внески та підтримку. Асоціація продовжить відстоювати рішення, які зроблять ринок відновлюваної енергетики України більш прогнозованим, стабільним та привабливим для інвесторів.

Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) та Шведська вітроенергетична асоціація (SWEA) підписали Меморандум про взаєморозуміння для зміцнення співпраці у розвитку національних секторів з вітроенергетики. Ця угода спрямована на використання досвіду Швеції та її інвестиційного потенціалу для підтримки енергетичного переходу України та її повоєнного відновлення. 

Визнаючи ключову роль вітроенергетики у забезпеченні енергетичної безпеки та досягненні цілей сталого розвитку, Меморандум визначає основні напрямки співпраці, включно з обміном знаннями, спільними дослідженнями, підтримкою регуляторної політики та сприянням залучення інвестицій. Партнерство зосередиться як на розвитку наземної, так і офшорної вітроенергетики – важливих складових для забезпечення довгострокової енергетичної незалежності України. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Підписання цього Меморандуму є важливою віхою у зміцненні українсько-шведської співпраці у сфері вітроенергетики. Швеція давно є лідером у сфері відновлюваної енергетики, і її досвід, технологічна експертиза та інвестиційна підтримка мають критично важливе значення для повоєнного відновлення України та її енергетичного переходу. Незважаючи на виклики війни, вітроенергетика довела свою стійкість, забезпечуючи енергетичну безпеку України та закладаючи фундамент для сталого майбутнього. Розширення співпраці зі Швецією дозволить пришвидшити розвиток як наземної, так і офшорної вітроенергетики, зміцнюючи енергетичну незалежність України.

Шведські інвестори відігравали важливу роль у секторі відновлюваної енергетики України ще до війни, привносячи не лише капітал, а й високі стандарти реалізації проєктів. Ми високо цінуємо наш попередній досвід співпраці з шведськими партнерами та впевнені, що ця співпраця й надалі зростатиме, сприяючи інноваціям і зміцненню позицій України на європейському енергетичному ринку». 

Даніель Бадман, генеральний директор Шведської вітроенергетичної асоціації: «Енергетична безпека сьогодні є ключовим питанням на порядку денному Європи і спільним інтересом для всіх нас. Вихід із залежності від російських енергоресурсів є як рушійною силою, так і наслідком розширення європейської відновлюваної енергетики. Ми вже спостерігаємо низку ініціатив від компаній-членів, які передають обладнання на український ринок, і сподіваємося, що ця ініціатива зміцнить зв’язки між нами, сприяючи подальшій співпраці в майбутньому».

Меморандум сприятиме реалізації спільних ініціатив, зокрема організації робочих візитів, галузевих заходів і дослідницьких проєктів, зосереджених на розвитку вітроенергетичного сектору України.

Обидві асоціації тісно співпрацюватимуть для узгодження політик та стратегій, що сприяють залученню інвестицій та впровадженню інновацій. Ця угода є черговим підтвердженням зростаючої підтримки України з боку європейської вітроенергетичної спільноти. У процесі відновлення енергетичної інфраструктури країни, подібні партнерства відіграватимуть вирішальну роль у прискоренні переходу до сталого та енергетично незалежного майбутнього.

Ми щиро вдячні нашим шведським партнерам за їхню незмінну підтримку, довіру та відданість енергетичній трансформації України у цей непростий час. Їхня відданість розвитку чистої енергетики та віра у потенціал України є безцінними. Ми глибоко цінуємо їхню стійку співпрацю, яка відіграє ключову роль у прискоренні «зеленого» переходу України.