Автор: vseo_admin

07 лютого 2025 року голова Правління УВЕА Андрій Конеченков та аналітик УВЕА Євгеній Конторщиков відвідали Миргород задля відкриття автономної сонячної станції, що була встановлена на місцевому дошкільному закладі освіті №12 «Світлячок». На даху закладу в якому виховується 185 дітей було встановлено фотоелектричну систему потужністю 10,4 кВт та акумуляторну батарею ємністю 12 кВт·год.

Сонячна система була встановлена в рамках ініціативи #Renewables4Ukraine, започаткованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією і Глобальною платформою Global100RE у співпраці з УВЕА. Проєкт вартістю 18 000 Євро, був реалізований за рахунок благодійних пожертв фінської неприбуткової організації «EKOenergy» для підтримки соціальної інфраструктури України в час війни. Усі роботи зі встановлення обладнання виконали фахівці ТОВ «Зелена система».

За словами міського голови Сергія Соломахи, облаштування сонячної станції не лише сприятиме забезпеченню енергетичної стабільності закладу, а й дозволить дітям здобувати освіту в екологічно чистому середовищі, відповідно до сучасних стандартів сталого розвитку. Завдяки встановленню сонячної електростанції забезпечується резервне живлення, що допомагає уникнути перебоїв з тепло- й водопостачанням.

Штефан Гсенгер, Генеральний секретар WWEA: «Ми відчуваємо величезне задоволення і радість від того, що знову можемо забезпечити дітей цього дитячого садка стабільним електропостачанням. Значення цієї події виходить далеко за рамки окремого проєкту. Вона дає зрозуміти, на яких засадах може бути побудований кращий, більш мирний і процвітаючий світ. Ми надзвичайно вдячні всім, хто зробив цю сонячну установку можливою».

«Наша мета – популяризувати «зелену» енергетику, зокрема й серед дітей. Ми допомагаємо громадам ставати енергонезалежними, адже кожен встановлений кіловат відновлюваної енергетики – це не лише економія на комунальних витратах, а й внесок у їх майбутнє. Це вже чотирнадцятий проєкт зі встановлення сонячної електростанції та четвертий проєкт саме для закладу дошкільної освіти. Хочеться щоб діти зростали і далі будували нашу країну з використанням чистих і місцевих джерел енергії», – прокоментував Андрій Конеченков.

Впровадження проєкту сонячної станції у «Світлячку» стало ще одним доказом того, що відновлювана енергетика – це не лише сучасний тренд, а й реальна можливість забезпечити стабільне та безпечне майбутнє для наймолодших українців. УВЕА висловлює щиру подяку Всесвітній вітроенергетичній асоціації (WWEA), EKOenergy і Миргородській міській раді, які підтримали цей важливий проєкт. Окрема подяка команді ТОВ «Зелена система» за якісне та оперативне встановлення обладнання.

07 лютого 2025 року, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України №4213-IX «Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні» (реєстраційний номер №9381), який визначив деякі довгоочікувані ринком положення.

Загалом, Закон вносить зміни до таких питань, як зловживання на оптовому ринку електроенергії, розкриття інсайдерської інформації, штрафи за порушення, імпорт електроенергії, статус когенераційних установок, ліцензування, активні споживачі, «зелені» аукціони, тощо. Втім, одним із важливих положень для ринку в цьому Законі стало визначення послуги із бронювання потужностей.

Усі ключові для ринку положення:

• Послуга із бронювання. Послуга, що надається оператором системи передачі (НЕК «Укренерго» або ОСП) з бронювання технічних рішень щодо схеми приєднання генеруючих потужностей замовника на строк до 2 років, яка доступна для вітроенергетичних установок потужністю від 20 МВт.
• Плата за бронювання. 5 євро за 1 кВт заброньованої потужності, сплачується протягом 20 днів на ескроу-рахунок. Несплата призводить до розірвання договору про бронювання. Якщо договір про приєднання підписано, плата за бронювання зараховується як частина плати за приєднання.
• Технічні умови на приєднання. Термін дії може бути продовжений до 6 років за додатковою угодою. Продовження через 3 роки можливе за умови затвердження проектної документації, оплати приєднання та отримання будівельної документації з деякими особливостями.
• Передоплата за приєднання. Обов’язкова передоплата в розмірі 10 євро за 1 кВт замовленої потужності. Оплата проводиться двома частинами: 50% протягом 30 днів, 50% протягом 12 місяців.
• Встановлена потужність. Загальна встановлена потужність об’єкту може перевищувати потужність, узгоджену з ОСП або ОСР у точці приєднання, за умови, що моментальна видача потужності в мережі не перевищує ліміт, встановлений за договором з ОСП або ОСР.
• Будівництво лінійної частини. Замовники можуть спроектувати та побудувати лінійну частину приєднання для потужностей понад 1 МВт. Витрати включаються в загальну плату за нестандартне приєднання.
• «Зелені» аукціони. Частка квоти, на яку може претендувати суб’єкт господарювання для участі в аукціоні або самостійно, або зі спільним кінцевим бенефіціарним власником збільшена до 50 %.
• Грошові зобов’язання. На час воєнного стану призупиняється примусове виконання грошових зобов’язань. Стосується учасників ринку електричної енергії, перелічених на сайті НКРЕКП.
• Погашення заборгованості. Надлишковий дохід від диспетчерської діяльності у 2023 та 2024 роках спрямований на погашення боргів ОСП та покриття витрат. За оцінкою НЕК «Укренерго» це приблизно 12-13 млрд грн на погашення боргів.

УВЕА висловлює подяку Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП  за розгляд і підтримку прийняття даних положень та Президенту України за підписання даного Закону. Визначення послуги із бронювання потужностей, а також спрямування коштів на погашення заборгованості на ринку електроенергії є важливим кроком до покращення ринкових умов та підвищення інвестиційної привабливості ринку в час дії воєнного стану.

04 лютого 2025 року, Ощадбанк повідомив, що уклав з групою компаній Еко-Оптіма низку угод для реалізації проєкту з побудови ВЕС «Сокальська» потужністю 39,9 МВт у Львівській області.

Проєктом «Сокальська ВЕС» передбачено встановлення 7 сучасних вітрових турбін, виробництва німецької компанії NORDEX, члена УВЕА. Очікується, що загальна генерація «зеленої» електроенергії станцією становитиме близько 122 млн кВт*год на рік.

Зіновій Козицький, власник групи компаній ЕКО-ОПТІМА та член Правління УВЕА: «Будівництво ВЕС є важливим проєктом для держави, оскільки після цілеспрямованого знищення рф частини енергетики України будівництво нових електростанції – це неодмінний етап відновлення, особливо якщо йдеться про будівництво екологічно чистих електростанцій. Хочу підкреслити, що підписання кредитного договору з Ощадбанком нам вдалось реалізувати у вкрай короткі терміни,  фактично за 2,5 місяці, що для проєктного фінансування є рекордним результатом. Вважаю це дуже вдалим початком активної співпраці групи компаній ЕКО-ОПТІМА та Ощадбанку. У нас попереду ще багато роботи, проте перший головний крок зроблений».

Загальна сума наданого Ощадбанком фінансування становить 40 млн євро та включає, крім кредитування, також надання безвідкличного підтвердженого «зеленого» акредитиву на суму понад 23 млн євро за участі в угоді банка-партнера ЄБРР.

Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес: «Побудова Сокальського вітропарку матиме велике значення і для громади, і для всієї країни. Проєкт, термін реалізації якого становитиме трохи більше року, матиме позитивний вплив на енергобаланс країни з точки зору відновлення зруйнованих росією потужностей генерації, а також є важливим кроком для «озеленення» енергоміксу. А для Сокальської громади робота ВЕС забезпечить додаткові робочі місця, надходження по сплаті за користування землею та альтернативне джерело електроенергії, крім того, будівництво сприятиме розбудові дорожньої інфраструктури. Таким чином, комплексний вплив зроблених інвестицій стає значно ширшим, ніж просто реалізація бізнес-плану, і це дійсно надихає», – прокоментував підписання угоди.

УВЕА щиро вітає компанії Еко-Оптіма та NORDEX, а також Ощадбанк, із важливим кроком на шляху до розвитку вітроенергетики в Україні! Цей проєкт є ще одним доказом того, що відновлення енергетичної незалежності України неможливе без ВДЕ та без вітру. Бажаємо успішної реалізації проєкту та нових амбітних звершень на шляху до «зеленого» майбутнього України!

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Розвиток вітроенергетики є не лише економічним рішенням, а й стратегічним внеском у зміцнення енергетичної безпеки України. Сокальська ВЕС – це символ стійкості та відновлення, що демонструє, як міжнародне партнерство, професійний підхід і підтримка фінансових установ можуть прискорити трансформацію української енергетики. Ми вітаємо цей значущий крок і сподіваємося, що він стане прикладом для подальших успішних інвестицій у вітроенергетику нашої країни».

ДТЕК, материнська компанія ДТЕК ВДЕ, члена УВЕА, оголосила про залучення у добудову Тилігульської ВЕС найбільшого об’єму інвестицій в енергетичний сектор країни – 450 мільйонів Євро. Згідно з умовами угоди, банки нададуть 370 мільйонів євро кредитних коштів, забезпечених гарантіями державного Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) – більша частина з яких буде використана для придбання 64 турбін Vestas EnVentus V162-6,0 МВт. Решта вартості проєкту буде профінансована за рахунок власних коштів ДТЕК.

Дана угода дозволить прискорити будівництво станції вже цього року, адже попередньо компанією вже були прокладені кабельні мережі та фундамент. «Кількість турбін розширеного вітропарку зросте з 19 до 83, а потужність збільшиться в чотири рази – з 114 до 500 МВт. На повній потужності Тилігульська ВЕС вироблятиме 1,7 ТВт·год електроенергії на рік – цього достатньо для забезпечення електроенергією 900 000 українських домівок, що еквівалентно енергії, необхідній для заряджання кожного смартфона в ЄС протягом року», – йдеться в офіційному прес-релізі компанії.

Президент і генеральний директор Vestas Генрік Андерсен: «Ми пишаємося тим, що розширюємо нашу співпрацю з ДТЕК і надаємо наші технологічні рішення для проєкту Тилігульської ВЕС, який підтримуватиме енергосистему України. Я хочу подякувати ДТЕК за далекоглядне лідерство, а також владі Данії, України та ЄС за їхню сильну підтримку цього амбітного проєкту, який допоможе посилити енергетичну безпеку України».

Після будівництва другої черги Тилігульської ВЕС, дана вітростанція стане найбільшою в Україні, на реалізацію якої було загалом залучено 650 мільйонів євро. Початок монтажу вітрових турбін другої черги Тилігульської ВЕС запланований на першу половину 2025 року, а 100% введення в експлуатацію всієї ВЕС – на кінець 2026 року.

Перша віцепрем’єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко на світовому економічному форумі в Давосі зазначила: «Реалізація проєкту з будівництва Тилігульської вітрової електростанції, що має стати найбільшою в Східній Європі, – вагомий крок на шляху України до впровадження Національного плану з енергетики та клімату, зміцненню енергетичної безпеки держави та декарбонізації економіки. Також цей проєкт, підтриманий Данським експортно-кредитним агентством та Урядом Данії. Це потужний сигнал для всіх наших партнерів та інвесторів, що вкладати у проєкти відновлення України можна і треба вже сьогодні».

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Залучення найбільшого обсягу інвестицій в історії української енергетики для добудови Тилігульської ВЕС є яскравим свідченням того, що світові інвестори вірять у потенціал відновлюваної енергетики України, навіть у найскладніші часи. Цей проєкт не лише забезпечить енергетичну безпеку нашої держави, але й стане взірцем для майбутніх ініціатив з відновлення та декарбонізації економіки. Ми пишаємося, що члени нашої асоціації, як-от ДТЕК ВДЕ та Vestas, демонструють лідерство, доводячи, що Україна може бути ключовим гравцем на карті «зеленої» енергетики Європи».

Elementum Energy, член УВЕА, уклала перший в Україні пілотний договір на стабілізацію цін між Дністровською ВЕС потужністю 100 МВт, якою управляє, та промисловим підприємством. Контракт, розрахований на один рік, ґрунтується на механізмі CfD (Contract for Difference), що дозволяє бізнесу прогнозувати витрати на електроенергію та захищає від цінових коливань. Які умови тестового договору, читайте за посиланням:

За умовами договору, сторони домовляються про «коридор цін» — діапазон, у межах якого ринкові коливання не спричиняють додаткових розрахунків між виробником і споживачем. Якщо ціна на ринку перевищує верхню межу або падає нижче нижньої, різниця компенсується відповідною стороною. У разі перевищення верхньої межі виробник компенсує споживачу різницю, а якщо ціна падає нижче коридору — споживач компенсує виробнику. Розрахунки базуються на визначеному в договорі індикативному показнику ціни (наприклад, базовому індексу РДН) та узгодженому обсязі електроенергії. Водночас фізична поставка електроенергії не відбувається, а всі операції здійснюються на відкритому ринку.

Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики волатильності для обох сторін та створює можливість ефективного планування витрат на енергоринку.

Цей пілотний проєкт дозволить перевірити життєздатність механізму CfD в умовах сучасного регулювання енергетичного ринку України. Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy, зазначає: «Ми запроваджуємо на практиці інноваційний інструмент на складному енергетичному ринку України, де нестабільність стала нормою. Наш пілотний проєкт допоможе оцінити, як механізм CfD працює в реальних умовах, і підготує базу для його застосування в нових масштабних проєктах, які ми вже розробляємо».

Важливим аспектом договору є строк його дії. В умовах війни бізнеси не готові укладати довгострокові контракти на 10-20 років через невизначеність ринку. Водночас інструменти стабілізації цін на 1-3 роки викликають значний інтерес, адже дають можливість прогнозувати витрати та знижувати ризики.

Elementum Energy вже не вперше тестує подібні інструменти на ринку. Пілотний договір стане черговим кроком у розвитку цього механізму, який надалі може стати важливим інструментом для стабільної відбудови енергетичної інфраструктури України.

УВЕА щиро вітає ініціативу Elementum Energy та її вагомий внесок у впровадження інноваційних механізмів підтримки на українському енергетичному ринку. Перший пілотний договір CfD є знаковим кроком до стабільності та передбачуваності в умовах нестабільного ринку. Таким чином, Elementum Energy підтверджує, що український енергетичний сектор готовий до нових рішень, які успішно застосовуються у світі. Ми впевнені, що цей пілот стане основою для масштабнішого впровадження механізму CfD, який буде важливим для ефективної відбудови енергетичної інфраструктури України та сприятиме інтеграції до європейських енергетичних ринків.

12 грудня 2024 року, в медіа-центрі «Інтерфакс-Україна», пройшла підсумкова прес-конференція УВЕА за результатами розвитку українського ринку вітрової енергетики у 2024 році. Під час прес-конференції, члени Правління УВЕА та представники українського вітроенергетичного бізнесу обговорили ключові тенденції, що цьогоріч формували напрямок розвитку ринку, включно з інвестиційним кліматом, регуляторними змінами, інноваційними рішеннями та підходами.

На початку прес-конференції, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, коротко окреслив актуальний стан ринку вітрової енергетики, зазначивши, що «в порівнянні з попередніми роками, 2024 рік можна назвати провальним, адже в експлуатацію було введено всього 20 МВт нових вітроенергетичних потужностей». «Також, в цьому році ринок покладав великі надії на запуск нових ринкових механізмів підтримки, як, наприклад, механізм ринкової премії та «зелені» аукціони. Втім, що перший не працює належним чином, що другий – не увінчався успіхом. Зараз, в час широкомасштабної війни, не найкращий час проводити експерименти над бізнесом, навпаки, в бізнесі мають бачити партнера», – додав пан Конеченков.

Доповнюючи вступне слово голови Правління УВЕА, запрошені спікери-представники передових вітроенергетичних компаній, поділились власним досвідом ведення бізнесу у 2024 році:

Ігор Ретівов, керівник відділу з регуляторних питань в ДТЕК ВДЕ та член комітету з правових питань УВЕА: «Ми, все ж, вважаємо, що цей рік став підготовчим до майбутніх позитивних змін на ринку, адже реформи потребують часу. Наразі, ДТЕК ВДЕ не збирається зупинятись на досягнутому, ми продовжуємо будівництво другої черги Тилігульської ВЕС та здійснюємо девелопмент в Полтавській та Вінницький областях нових проєктів ВЕС. Загалом, наш портфель майбутніх проєктів становить понад 1 ГВт. Втім, ми також відкрили ще один напрямок, а саме будівництво систем зберігання енергії. В планах – побудова 200 МВт таких систем».

Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy та членкиня Правління УВЕА: «Ми також продовжуємо вести свою діяльність. Зараз, зокрема, в розробці 200 МВт нових вітроенергетичних потужностей в різних частинах Одеської області, які будуть готові до будівництва в наступному році. Втім, ми все ж потребуємо низки рішучих політичних рішень для підтримки цього сегменту енергетики, зокрема, в частині розблокування морських портів Одеси, а саме Південного і Чорноморська, оскільки, через труднощі з доставкою обладнання на майданчик, значно зростає бюджет проєкту».

Під час свого виступу, пані Рибачук також зробила важливе оголошення, проінформувавши, що 11 грудня компанія Elementum Energy успішно закрила угоду із придбання вітроенергетичного проєкту потужністю 200 МВт в західній частині України. Очікувана щорічна генерація нових ВЕС становитиме близько 700 ГВт·год, що еквівалентно річному споживанню електроенергії близько 600 тисяч людей.

Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy та заступник голови Правління УВЕА: «Наша компанія зайшла на вітроенергетичний ринок України у 2019 році, вже маючи ідею декількох проєктів. Будівництво одного із них планувалось на 2022 рік, проте не відбулось через вторгнення росії. Зараз, ми працюємо над тим, щоб все ж запустити це будівництво у 2025 році. Це буде вітрова станція потужністю 120 МВт в Одеській області. Втім, головною інвестиційною проблемою українського ринку є масштабування, адже всі проєкти, які сьогодні будуються чи розробляються є виключенням. Бізнес, насправді, відчуває критичну недостатність повноцінних механізмів фінансування вітроенергетичних проєктів в тих масштабах, в яких потребує енергосистема».

Владислав Єременко, генеральний директор УК «Вітряні парки України»: «Релокація нашого виробництва зі сходу на захід стала важливим кроком для його подальшої стійкої роботи. Хоча, наша компанія також стикається з тими ж проблемами, що і інші учасники ринку, ми намагаємо знаходити неординарні рішення. Так, наприклад, ми створили власну логістичну компанію ТОВ «Френдлі Лоджистік» і розвиваємо цілий індустріальний парк в Закарпатті. Також, в цьому ж регіоні будуємо першу вітроелектростанцію: дві вітрові турбіни вже запущені в експлуатацію, добудовується підстанція. Плануємо повністю закінчити будівництво в травні 2025 року. Загалом, наш портфель майбутніх проєктів становить 1,5 ГВт». Під час прес-конференції, пан Єременко також поділився унікальним досвідом компанії по співпраці з місцевими громадами Закарпаття, заходами по збереженню цінних екосистем Карпат та розбудовою мережі соціального житла для ВПО.

Друга частина прес-конференції стосувалась обговорення актуальних регуляторних викликів і бар’єрів, які є вагомою перепоною для міжнародних і національних інвесторів. Мова йшла і про «зелені» аукціони, і про торгівлю на вільному ринку, і про механізм ринкової премії. Зокрема, щодо останнього, Ольга Рибачук, представниця компанії, яка зробила ставку на цей механізм, відзначила, що «вже 10 місяців по всіх компаніях Elementum, які перебувають в межах цього механізму, не отримано жодної виплати. Крім того, компанії, які обрали для себе цей механізм значно дискримінуються, адже вони отримують в 3-4 рази більше команд на розвантаження ніж ті компанії, що досі перебувають в системі «зеленого» тарифу».

Олександр Подпругін, в свою чергу, вкотре повернувшись до проблеми залучення фінансування у нові вітроенергетичні проєкти, наголосив, що ефективним рішенням цього може стати механізм корпоративних PPA, стабільність яких забезпечуватиме спеціальний Фонд із гарантування мінімальної ціни електроенергії на ринку.

Представники УВЕА закінчили свою дискусію роздумами про створення на рівні держави окремої інституції, яка б опікувалась питаннями розвитку «зеленої» енергетики в Україні. «Такий орган дійсно може переключити фокус бізнесу з вирішення якихось регуляторних проблем на впровадження проєктів та інновацій», – підкреслив Владислав Єременко.

УВЕА висловлює подяку спікерам прес-конференції за відверту розмову, усім учасникам вітроенергетичного ринку за незламність і продовження ведення своєї діяльності попри всі труднощі та виклики, а представникам національних медіа за підтримку у висвітленні нагальних питань сектору та популяризацію усіх його досягнень. 

4–5 грудня 2024 року в місті Гьотеборг, Швеція, відбувся семінар EoLIS, організований WindEurope. Захід зосередився на актуальних викликах і стратегіях завершення терміну експлуатації вітрових турбін. Однією з ключових сесій стала дискусія на тему інвестиційних рішень і мотивації придбання вживаних вітрових турбін очима покупця.

Запрошеним спікером цієї сесії стала Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту УВЕА та директорка з розвитку бізнесу MCL. Вона представила перспективи використання вживаних вітрових турбін в Україні, окресливши привабливість цього сегменту для українських покупців. У своїй презентації Катерина поділилася історією розвитку ринку вживаних вітрових турбін в Україні, визначила портрет сучасного українського покупця та назвала ключові переваги вибору вживаних турбін замість нових. Зокрема, було наведено приклад одного з останніх проєктів MCL, розробленого спеціально для впровадження вживаних турбін, і представлено деякі потенційні локації для майбутніх таких проєктів.

«Згідно з даними УВЕА, загальна встановлена потужність вживаних вітрових турбін в Україні становить 32 МВт, а їх середня одинична потужність – 1, 24 МВт. Проте з 2024 року українські покупці демонструють зацікавленість у турбінах одиничною потужністю від 2 МВт і більше, в першу чергу, через дефіцит генерації в енергосистемі», – зазначила Катерина. Вона також підкреслила, що використання вживаних турбін для України є критичною потребою продиктованою воєнними реаліями: «Це швидке та економічно вигідне інвестиційне рішення для малого і середнього бізнесу, а також для місцевих об’єктів критичної інфраструктури, зокрема водоканалів».

Відповідаючи на питання аудиторії про виклики, з якими стикаються українські покупці, Катерина виокремила дві основні проблеми:

1. Експлуатація та обслуговування. На ринку бракує кваліфікованого персоналу та сервісних центрів. «Ми зацікавлені також і в розробці тренінгових програм для українського персоналу», – відзначила спікерка.
2. Якість обладнання. Покупці орієнтуються на ренововані турбіни з гарантією на 10 років експлуатації. «Зараз ми дуже серйозно підходимо до якості того обладнання, яке закуповується. Наші покупці зацікавлені тільки в реновованих вітрових турбінах, які мають виробничу гарантію на щонайменше 10 років подальшої експлуатації», – додала вона.

Модератором сесії став генеральний директор Business in Wind, компанії, яка нещодавно приєдналася до УВЕА. Він акцентував увагу на потенціалі компанії щодо проведення якісного ремонту та гарантування стабільної роботи турбін, що є особливо цінним для українських покупців.

УВЕА висловлює подяку WindEurope за надання ще одного майданчика для представлення українського вітроенергетичного ринку і підтримку України.

5 грудня 2024 року, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, а також двоє членів Комітету з правових питань УВЕА – Ігор Ретівов, ДТЕК ВДЕ, та Ольга Савченко, Altelaw – поділились своїми думками щодо результатів перших пілотних «зелених» аукціонів в Україні, ставши спікерами тематичного онлайн-заходу організованого Глобальним договором ООН в Україні спільно з ExPro в рамках Ukraine Energy Initiative.

Захід був організований з метою представити позицію бізнесу з ВДЕ щодо підходу держави до впровадження «зелених» аукціонів в Україні і ефективності взаємодії з гравцями ринку під час цього процесу. «У інвесторів немає довіри до держави через накопичену і досі невирішену проблему заборгованості на ринку електроенергії», – підкреслив Андрій Конеченков. «Ми зможемо говорити про зацікавленість інвесторів брати участь у державних «зелених» аукціонах якщо держава, зі свого боку, повністю розрахується з виробниками з ВДЕ за спожиту «зелену» електроенергію, схвалить законопроєкт №11392, який надасть можливість одному учаснику аукціону отримати не 25% , а 50% від загальної квоти, та, загалом, перегляне запропоновані квоти, привівши їх у відповідність з анонсованими і закріпленими у Національному плані дій показниками розвитку ВДЕ до 2030 року. Якщо ми прагнемо стати частиною ЄС, тоді справедливо буде орієнтуватись на його аукціонну політику, а не витрачати час на тестування моделі і виправлення допущених помилок», – додав очільник УВЕА.

«Я думаю, що проблема з «зеленими» аукціонами є ідеологічною. «Зелені» аукціони прийшли на зміну «зеленому» тарифу, тому ставлення держави до цієї моделі відразу є упередженим», – припустив Ігор Ретівов. «З представниками бізнесу ніхто не вів діалогу щодо можливостей та проблем, наявних і готових до будівництва проєктів в Україні, тому запропоновані квоти в рамках аукціону 2024 року і, вже анонсованого аукціону на 2025 рік, з урахуванням поточної моделі самих аукціонів, є нереалістичними і навряд чи цікавими для великих гравців», – додав він.

Окрім того, представники УВЕА припустили, що, окрім врегулювання всіх наявних на ринку викликів, позитивно на попит брати участь в аукціонах може вплинути рішення щодо залучення в цей процес також розподіленої генерації малої потужності.

Окремим питанням, що спричинило дискусію і роздуми між запрошеними спікерами, стало розділення квоти у 250 МВт для вітрової енергетики, анонсованої на 2025 рік, на дві окремі ітерації, по 100 і 150 МВт, відповідно. «На мою думку, в такому поділі немає критичної потреби, адже, чим більша квота, тим більше учасників і вища конкуренція. Як на мене, найкращим рішенням було б провести аукціон відразу на 250 МВт, а потім підняти цю квоту у 2026 році, щонайменше, до 800 МВт», – прокоментував Андрій Конеченков.

В свою чергу, Ольга Савченко структурувала проблематику відмови від участі в аукціонах за такими критеріями: військові ризики та недостатня розвиненість їх страхування; невизначеність ситуації з порядком фінансування ПСО, що полягає в недопрацьованості гарантій при виокремлені вартості послуги із збільшення виробництва електроенергії з альтернативних джерел з тарифу на передачу; не здійснення жодної оплати з лютого 2024 року за механізмом ринкової премії, за яким і здійснюватиметься підтримка після перемоги інвестора на аукціоні; тотальна недовіра до держави, що полягає у впевненості, що держава може застосувати ретроспективно вкрай негативні умови аукціонів, що виписані у вторинному законодавстві. Додатково Ольга зазначила, що повинні бути збільшені строки перевірки земельної ділянки, або обʼєкту нерухомості, які в майбутньому пропонуватимуться для інвестицій та забудови в аукціонах.

За результатами обговорення, організаторами буде підготовлено Довідку (White paper) із рекомендаціями по удосконаленню аукціонної моделі в Україні і збільшенню інтересу інвесторів брати участь в наступних аукціонах.

З 22 по 29 листопада 2024 року представники Правління та Секретаріату УВЕА, а також НЕК «Укренерго», здійснили робочий візит до Королівства Нідерланди. Основною метою візиту стало зміцнення партнерських зв’язків між українським і нідерландським вітроенергетичним бізнесом, обмін думками щодо відновлення енергетичного сектору України та розробка ідей для реалізації спільних проєктів. Зокрема, обговорювалися можливості розвитку наземної та офшорної вітроенергетики, впровадження нових вітротурбін потужністю до 1 МВт і реновованих вітрових турбін для забезпечення власного споживання малого і середнього бізнесу.  

Ця ініціатива стала можливою завдяки організації візиту голландською вітроенергетичною асоціацією NedZero за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні та фінансуванню Агентством підтримки Нідерландського Бізнесу (RVO) Міністерства економіки та кліматичної політики Нідерландів. Захід став продовженням проєкту з розробки законодавчих змін для стимулювання розвитку вітроенергетики в Україні.

Окрім B2B зустрічей, тижневий візит включив в себе також участь делегації у галузевих заходах, серед яких, зокрема, міжнародна конференція «Децентралізовані енергетичні рішення для безпеки України», що пройшла 25 листопада 2024 року в м. Гаага, та дводенна виставка і конференція з офшорної вітроенергетики, яка успішно відбулась в м. Амстердам. Більше того, в рамках другого заходу, представники УВЕА отримали можливість представити сучасний стан сектору наземної вітроенергетики та технічний потенціал офшорної вітроенергетики України, виступивши на окремій тематичній сесії «Наземні та офшорні вітроенергетичні рішення для економічної стійкості України», що пройшла 26 листопада 2024 року. Спікерами сесії стали члени Правління УВЕА Галина Шмідт та Іван Бондарчук, партнер юридичної фірми LCF, а також керівниця аналітичного департаменту УВЕА і директор з розвитку бізнесу ТОВ «ЕМСІЕЛ» Катерина Книш. Завдяки активності і зацікавленості аудиторії, сесія охопила не просто сучасні умови і перспективи розвитку вітроенергетичного ринку України, а й законодавчі і регуляторні рамки девелопменту вітрових проєктів в Україні, ключові тенденції із розбудови децентралізованої енергетичної системи у воюючій державі та інвестиційні переваги українського ринку. 

Першим кроком до зміцнення співпраці між нідерландським і українським вітроенергетичним бізнесами стало урочисте підписання Меморандуму про Партнерство і Співпрацю між NedZero та УВЕА вкінці згаданої сесії. Підписантами Меморандуму стали очільники національних асоціацій – Андрій Конеченков (з боку України) та Ян Вос (з боку Королівства Нідерланди). 

Ян Вос: «Нам потрібно захищати Європу і нам потрібно захищати Україну разом. І частина оборони – це не тільки воєнна міць, але й енергетична, тому що якщо немає енергії, то немає і війська. Енергія – це основний базис будь-якої війни. Тому дуже важливо, щоб ми підтримували Україну набагато більше, ніж ми це робимо зараз».

Андрій Конеченков: «Хочу висловити подяку NedZero і всьому голландському народу за їх відданість та партнерство. Ця співпраця символізує потужну синергію між Україною та Нідерландами, двома країнами, об’єднаними метою використання чистої, відновлюваної енергії для стійкого, зеленого і безпечного майбутнього».

Важливою частиною візиту стало відвідування українською делегацією виробництв таких голландських компаній як Business in Wind, одного із нових членів УВЕА, що спеціалізується на ремонті вживаних  і введенні в експлуатацію реновованих вітрових турбін, та EWT – національного виробника вітрових турбін потужності до 1 МВт включно. Обидві компанії продемонстрували чіткі наміри вести діяльність на вітроенергетичному ринку України. Делегація з України також була запрошена в Порт Eemshaven – ключовий промисловий та енергетичний хаб Нідерландів, в якому розташовані великі енергетичні об’єкти – газові, вугільні, сонячні, біоенергетичні та вітроенергетичні електростанції – а також бази для монтажу і обслуговування офшорних вітроелектростанцій у Північному морі. Перебуваючи в порту, українська група також завітала на виробництво підводних електричних кабелів компанії TKF. Окремо, для представника НЕК «Укренерго», а саме Романа Грабчака, начальника Департаменту балансової надійності, була організована зустріч з нідерландським ОСП TenneT. 

Наостанок, представники УВЕА, запросили керівництво NedZero на зустріч з компанією DRI, що розвиває вітроенергетичні проєкти в європейських країнах 

УВЕА висловлює подяку всім партнерам, які долучилися до організації та проведення цього важливого візиту, зокрема NedZero, Посольству Королівства Нідерландів в Україні та Агентству Нідерландського Бізнесу (RVO), а також всім компаніям, які відкрили двері своїх офісів і виробництв для української делегації.

В рамках робочої поїздки української делегації на чолі з УВЕА до Королівства Нідерланди, учасники поїздки взяли участь в міжнародній конференції «Децентралізовані енергетичні рішення для безпеки України», що пройшла 25 листопада 2024 року в м. Гаага. Конференція, організована Ukraine Facility Platform та Open Door Ukraine – двома неурядовими організаціями, що перебувають на передовій стратегічного розвитку та співробітництва між Україною та Європейським Союзом – об’єднала на базі Clingendael Institute професіоналів у сфері відновлюваної енергетики, інвесторів, бізнес-лідерів, політиків та представників місцевої влади для вирішення найбільш нагальної проблеми України: відновлення енергетичної інфраструктури. 

Під час конференції, учасники проаналізували можливості розгортання в Україні передових децентралізованих систем, які поєднують сонячну та вітрову енергетики, біоенергетику, а також системи накопичення і зберігання енергії.  

Під час відкриття конференції, Пані Надзвичайний і Повноважний Посол, Заступниця Міністра закордонних справ у 2014-2019 роках Лана Зеркаль, представниця Ukraine Facility Platform, відзначила, що «Україна потребує новий modus operandi (план дій) для енергетичної системи. Децентралізовані системи відновлюваної енергетики пропонують стійку стратегію енергетичної безпеки України, яка відповідає кліматичним цілям та зміцнює стратегічну автономію Європи».

Спеціальний посланець у справах України в Міністерстві закордонних справ Королівства Нідерланди Еріка Шоутен, в свою чергу, зауважила, що «українські зими є довгими і тому, в даному випадку, просто відновлювати пошкоджене обладнання – недостатньо. Україна потребує двох речей сьогодні: а) більше систем протиповітряної оборони та б) більш децентралізовану та сталу національну енергетичну систему. Нідерланди готові всесторонньо підтримувати Україну. Зокрема, в частині розвитку систем ВДЕ, голландський уряд готовий імплементувати різні інструменти, як фінансові, так і страхові». 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА та голова української делегації в поїздці до Нідерландів, виступив на конференції в рамках сесії «Поєднання інвестицій та інновацій: Стратегії для енергетичного переходу України» і представив роль вітрової енергетики у розбудові децентралізованої енергетичної системи в Україні. «Ми сьогодні в Україні маємо дуже багато різних стратегій і планів з розвитку відновлюваної енергетики, втім результат буде лише тоді, коли в країні буде єдине бачення і єдині цілі, до яких усі будуть прагнути. Як це є на рівні ЄС вітроенергетичні проєкти мають набути статусу проєктів переважаючого суспільного інтересу. Окрім того, ефективна утилізація всього потенціалу відновлюваних джерел енергії в країні, зокрема й вітроенергетичної потужності, буде можливою за збалансованого регуляторного середовища, наявності державної підтримки й інструментів для залучення інвестицій».

До слова був також запрошений Андрій Герус, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП, який підкреслив, що «в сучасних українських реаліях не стоїть питання, що важливіше: відбудова наявних об’єктів чи будівництво нових. Сьогодні український споживач очікує на комплексний підхід і однозначно потребує децентралізованої системи, де генерація буде знаходитись ближче до місць споживання».

УВЕА висловлює подяку Агентству Нідерландського Бізнесу (RVO) Міністерства економіки та кліматичної політики Королівства Нідерландів  та асоціації NedZero за організацію поїздки української делегації до Королівства Нідерландів.