Автор: vseo_admin

8 листопада 2024 року представники УВЕА взяли участь в експертному обговоренні проєкту закону №11392, яке відбулося в рамках заходу «Можливості для зеленої трансформації енергетичного сектору України», організованого  за підтримки ПРООН в межах Програми зеленого енергетичного відновлення України.

Учасники заходу – представники Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП, Міністерства енергетики України, НКРЕКП та галузевих асоціацій – акцентували увагу на важливості законопроєкту та його ролі у розвитку безпечної розподіленої генерації та зміцненні енергетичної безпеки України.

Роман Шахматенко, керівник портфоліо проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН в Україні, зазначив: «Це обговорення й робота над законопроєктом особливо важливі нині, коли енергосистема України переживає кризу, зумовлену російською агресією, і як ніколи потребує рішень, що закладуть фундамент для посилення енергетичної безпеки України на багато років вперед».

Після презентації законопроєкту, між учасниками відбувся конструктивний діалог щодо запропонованих законодавчих змін і положень. Зокрема, було обговорено конкретні рішення, які можуть усунути існуючі бар’єри на ринку та прискорити розвиток галузі ВДЕ. Представники УВЕА висловили свою повну підтримку таким змінам як:

• запровадження механізму бронювання потужності;
• надання можливості здійснення гібридних приєднань та використання існуючої мережевої інфраструктури;
• можливість встановлення та ліцензування генеруючої потужності на стороні виробника більшої, ніж передбачають ТУ у точці приєднання;
• подовження строку дії ТУ за умови узгодження ПКД та проведення оплати за приєднання.

Андрій Герус, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП: «У нас немає вибору, окрім як будувати розподілену генерацію. Ми бачимо у цьому інтерес не тільки наших партнерів, але й бізнесу, котрий інвестує в українські енергетичні об’єкти. Відтак, для нас важливо створити таке регуляторне середовище, в якому буде комфортно працювати, прогнозувати й легше залучати інвестиції».

Голова правління УВЕА Андрій Конеченков висловив загальну підтримку положенням законопроєкту, визнавши його важливою ініціативою на шляху до створення справжньої розподіленої енергетичної мережі в Україні: «Законопроєкт №11392 є важливою ініціативою для розвитку відновлюваної енергетики, і ми підтримуємо його положення щодо, наприклад, спрощення процедури приєднання до мереж, адже це є дуже актуальним фактором для розвитку вітрової енергетики в Україні. Ми схвально сприймаємо також положення, що передбачають запровадження механізму бронювання потужності та можливість здійснення гібридних приєднань із використанням існуючої інфраструктури, а також отримання дозволу на ліцензування генеруючої потужності, яка перевищує технічні умови у точці приєднання. Звісно, варто відмітити, що ці положення сприятимуть стабільності та прогнозованості для інвесторів на ринку».

Водночас, пан Конеченков звернув увагу присутніх також на ті положення законопроєкту, які все ж викликають занепокоєння серед гравців ринку. Зокрема, зобов’язання сплачувати передоплату за приєднання у розмірі 10 євро за кВт під час отримання технічних умов несе ризик для тих проєктів, які вже мають затверджену документацію та перебувають на стадії готовності до будівництва. Така норма може стати додатковим фінансовим навантаженням для виробників. Тож, УВЕА запропонувала переглянути цей механізм, встановивши зобов’язання сплачувати цю передоплату через рік після отримання технічних умов, а також здійснювати оплату за бронювання потужності на ескроу рахунок замовника бронювання. Подібні доопрацювання дозволять зберегти баланс між державними інтересами і потребами інвесторів, забезпечивши належні гарантії як для замовників, так і для операторів мереж.

В цілому, обговорення законопроєкту №11392 продемонструвало наскільки ефективною може бути співпраця і діалог між державою та ринком, однак, вкотре підсвітило складнощі, що досі потребують вирішення для прискореного розвитку ВДЕ в країні. Подібні дискусії є необхідними для пошуку збалансованих рішень, які дійсно сприятимуть стабільному розвитку галузі та забезпеченню енергетичної безпеки України в довгостроковій перспективі.

25 жовтня 2024 року, в Києві у гібридному форматі зібрались члени Правління УВЕА щоб обговорити критично важливі для галузі питання, обмінятись думками щодо врегулювання актуальних на ринку проблем, а також узгодити деякі стратегічні напрямки діяльності УВЕА на наступні роки. Так, зокрема, під час засідання були підняті питання: функціонування Фонду гарантування комерційних ризиків; стимулювання споживачів електричної енергії до укладання корпоративних PPA; ефективності державної політики в частині розвитку ВДЕ та вітрової енергетики, зокрема; актуального статусу розвитку ринків малої та офшорної вітроенергетики в Україні, а також започаткування ринку вітрових проєктів з реновованими вітровими турбінами.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, відкрив засідання із представлення останніх галузевих новин та змін у законодавстві, актуального стану розрахунків з виробниками електроенергії з енергії вітру та досягнень Асоціації за 3 квартали 2024 року. «Я радий повідомити, що наша Асоціація активно розвивається і розширяється. Станом на сьогодні, УВЕА об’єднує вже 95 компаній і, з урахуванням тих заявок на членство, які наразі на розгляді, наближається до повних 100 компаній-членів. Я хочу подякувати усім компаніям, які обирають УВЕА і залишаються з нами на роки. Це мотивує нас бути ще більш активними та ефективними».

Окремим питанням порядку денного засідання стало оновлення складу Правління УВЕА. «Ми прагнемо забезпечити в Правлінні не лише максимальну репрезентацію ключових компаній-операторів та девелоперів ВЕС, але й поступово наближаємось до гендерної збалансованості у нашому складі», – відмітив голова Правління УВЕА, представляючи нову членкиню Правління – Наталію Гутаревич, старшу юристку компанії Sayenko Kharenko, яка є однією із засновниць УВЕА. Пані Гутаревич прийшла в Правління на заміну Назару Чернявському, який представляв юридичну компанію в Правлінні протягом останніх двох років.

Заміна відбулась також і по відношенню ТОВ «Вінд Фарм». Відтепер компанію в Правлінні замість Юрія Жабського представлятиме Олександр Молибог, головний енергетик компанії. Втім, Юрій Жабський залишається почесним гостем подальших засідань Правління.

Наостанок, тимчасово зі складу Правління вийшов Сойчук Руслан, ТОВ «Віндкрафт Україна».

УВЕА висловлює щиру подяку пану Чернявському, пану Жабському і пану Сойчуку за активну роботу в складі Асоціації та бажає їм міцного здоров’я і побільше успішних вітроенергетичних проєктів.

Раді вітати у складі Правління пані Гутаревич та пана Молибога. Сподіваємось на плідну і цікаву співпрацю!

23 жовтня 2024 року в м. Києві було підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між УВЕА та Інститутом загальної енергетики Національної академії наук України. Даним Меморандумом сторони закріпили прагнення спрямувати спільні зусилля на ефективний та збалансований розвиток енергетичного комплексу України, його «зелену» трансформацію і повоєнне відновлення. Обидві організації домовились поширювати практику і досвід використання енергії вітру, досліджувати сучасні вітроенергетичні технології та працювати задля розбудови потенціалу національної вітроенергетичної промисловості.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Сучасний сектор вітрової енергетики сьогодні потребує, окрім іншого, якісного наукового погляду і підходу. Особливо в питанні планування ефективної інтеграції вітрової генерації у загальну енергосистему України та розбудови національної вітроенергетичної промисловості. Саме тому широка співпраця з різними інституціями Національної академії наук України завжди віталась нашою Асоціацією. Я переконаний, що партнерство з Інститутом загальної енергетики НАН України не буде обмежене виключно положеннями підписаного Меморандуму, адже в обох сторін є як професійний, так і технічний ресурс реалізовувати різносторонні проєкти та ідеї. Зокрема, Інститут володіє потужною матеріально-технічною базою для здійснення системного аналізу і прогнозування розвитку енергетики та енергоспоживання, а також моніторингу і діагностики технічного стану та довкілля систем і об’єктів енергетики, що може бути вкрай цікавим для подальшого розвитку галузі».

Віталій Бабак, директор Інституту загальної енергетики НАН України: «Підписання меморандуму про співпрацю між нашим Інститутом та Українською вітроенергетичною асоціацією є важливим кроком на шляху до розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Вітроенергетика є одним із ключових компонентів енергетичного переходу, який ми прагнемо реалізувати в нашій країні, з огляду на кліматичні виклики та необхідність зменшення залежності від традиційних джерел енергії. Наша співпраця дозволить об’єднати науковий потенціал Інституту та практичний досвід асоціації, що сприятиме розробці нових технологій, проведенню досліджень і впровадженню інноваційних рішень у сфері вітроенергетики. Впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо сприяти сталому розвитку галузі та підвищити енергетичну безпеку України».

УВЕА рада бачити Інститут загальної енергетики НАН України серед спільноти своїх надійних партнерів і сподівається на плідну співпрацю на благо України!

“Ситуація із заборгованістю на ринку ВДЕ все ще залишається критичною”, – звернув увагу Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, виступаючи на Energy Day 2024 Європейської бізнес асоціації. Станом на вересень 2024 року, заборгованість АТ НАЕК “Енергоатом” перед ДП “Гарантований покупець” (ГарПок) становить 12,4 млрд грн, а ГарПок, в свою чергу, винен постачальникам універсальних послуг 12,3 млрд грн. Особливо складною є ситуація із заборгованістю перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел енергії, яка все ще перевищує 35,8 млрд грн.

Як вже неодноразово інформувала УВЕА, ланцюжок боргів перед виробниками з ВДЕ починається з НЕК “Укренерго”, який завинив ГарПоку за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії близько 29 млрд грн через недостатній рівень і неповну сплату тарифу на передачу електроенергії іншими учасниками ринку (актуальний рівень тарифу становить 528,57 грн/МВт*год). Т.в.о. Голови Правління НЕК “Укренерго” Олексій Брехт нещодавно заявив, що компанія прагне досягти беззбитковості тарифу на 2025 рік за рахунок, зокрема, його підвищення до 780,41 грн/МВт*год, що може стати одним із заходів для врегулювання затяжної боргової кризи за умови його вчасної та повної сплати учасниками ринку.

УВЕА підтримує наміри національного ОСП прийняти у 2025 році економічно обґрунтований тариф на передачу. За нашими розрахунками, для покриття прогнозних витрат на ПСО по ВДЕ, а також для покриття дефіциту тарифу за 2022-2023 роки в розмірі 7 млрд.грн, необхідний розмір тарифу має становити не менше 710 грн/МВт. Хоча навіть при такому розмірі, НЕК “Укренерго” буде складно погасити наявні борги перед ДП “Гарантований покупець” в повному обсязі.

Втім, наразі очікується, що тариф на передачу на 2024 рік також має бути дефіцитний. Прогнозується, що тільки по витратам на ПСО по ВДЕ в тарифі не вистачає 6-8 млрд грн. Тобто, цей дефіцит буде встановлений після верифікації у 2025 році та, відповідно, теж має бути включений до тарифу 2025 року або до наступних періодів. “Зараз дуже важливо закінчити тенденцію дефіцитного тарифу на передачу, оскільки це і надалі буде призводити до його ще більшого зростання задля покриття нескінченних боргів. УВЕА сподівається, що НКРЕКП прийме збалансоване рішення та забезпечить НЕК “Укренерго” стабільним фінансуванням”, – коментує ситуацію Андрій Конеченков.

Також УВЕА вкотре закликає Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України, Міністерство економіки України, НКРЕКП, продовжувати роботу над пошуком фінансових джерел та шляхів покращення ліквідності ринку електроенергії. Одним із них, може стати, зокрема, залученість українських банків до надання цільового фінансування АТ НАЕК “Енергоатом”, що наразі активно дискутується в інформаційному просторі.

Хоча на рівні відповідних державних учасників ринку, зокрема на рівні НЕК “Укренерго”, і розглядаються різні варіанти відновлення платіжної дисципліни на ринку електроенергії України, реальні результати прийнятих заходів будуть видимими лише за активної участі усіх учасників ринку, в тому числі й приватного бізнесу. Боргова криза є спільним викликом, який розповсюджується на весь ринок – на операторів систем розподілу, ОСП, ДП «Гарантований покупець» та виробників з ВДЕ – а отже й його врегулювання потребує відкритої і прозорої дискусії між урядом та бізнесом.

Більше того, сьогодні боргова криза ще й накладає негативний відбиток і на інші ринкові інструменти, що впроваджуються для покращення ринкового середовища. Наприклад, через створення ситуації у якій ДП “Гарантований покупець” виглядає фінансово неблагонадійним, виробники з ВДЕ не зацікавлені брати участь у таких довгоочікуваних аукціонах. Це, в свою чергу, загрожує державі невиконанням поставленої цілі із будівництва 6,1 ГВт наземних вітроенергетичних проєктів до 2030 року, що передбачається Національним планом дій з ВДЕ, не говорячи вже про початок реалізації офшорних вітропроєктів, які також декларуються даним Нацпланом.

“Підтримка ліквідності ринку електроенергії сьогодні – це питання енергетичної безпеки та енергонезалежності країни, як і подальший розвиток “зеленої” децентралізованої генерації, який залежить від умов ринку та який регулярно декларується на рівні Уряду. Очікуємо, що Уряд перейде від декларацій до дій і створить привабливі умови для залучення нових інвестицій в сектор ВДЕ”, – відзначає Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

10 жовтня 2024 року, в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні, відбулась офіційна презентація Звіту «Законодавчі зміни для стимулювання розвитку вітроенергетичного сектору в Україні», що був розроблений Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА) в межах спеціального проєкту, спрямованого на аналіз прогалин в чинному законодавстві та пропозицію комплексних змін задля забезпечення ефективного розвитку вітроенергетики в Україні. Запропоновані для прийняття законодавчі зміни охоплюють екологічні, будівельні, земельні, технічні та інші аспекти девелопменту вітроенергетичного проєкту в Україні.

Проєкт був реалізований за фінансової підтримки Агентства Нідерландського Бізнесу Міністерства економіки та кліматичної політики Нідерландів (RVO) за участі провідних юридичних компаній у сфері енергетичного права, а саме LCF, Asters, INTEGRITES, Dentons, ARZINGER, а також компанії ДТЕК ВДЕ. Всі ці компанії  є членами УВЕА.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА та модератор заходу: «У тісній комунікації та взаємодії з реальними учасниками ринку, і за підтримки наших голландських партнерів, ми розробили цей Звіт, очікуючи, що внесення запропонованих змін до галузевої нормативно-правової бази, сприятиме спрощенню і пришвидшенню розвитку вітроенергетичних проєктів в Україні, формуванню прозорого, конкурентного і, головне, прогнозованого середовища на ринку, досягненню цілей з розвитку відновлюваних джерел енергії, встановлених в Національному плані дій з відновлюваної енергетики до 2030 року, та, врешті решт, захисту і залученню приватних інвестицій в Україну».

Брем Ромійн, Аташе з питань енергетики і клімату в Посольстві Королівства Нідерландів в Україні: «В Нідерландах особливе ставлення до вітрової енергетики. Вона дуже важлива для наших громадян. Ми вважаємо, що, за сучасних умов воєнного стану, вітрова енергетика для України – це реальне рішення; це диверсифікація і децентралізація її енергетичної системи. Ми бачимо, що український уряд також має таку позицію, тому, ми раді зробити свій внесок для розвитку цього сектору. Удосконалення відповідної законодавчої бази є тим, що критично важливо зараз для інвесторів».

З вітальним словом виступив Сергій Власенко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України: «Презентований Звіт є справді дуже ґрунтовним дослідженням. Ми в Міністерстві наразі аналізуємо частину, присвячену законодавчим змінам в ОВД і СЕО. Міністерство захисту довкілля всеціло підтримує розвиток вітрової енергетики, бо це «зелене» рішення і генерація, що дає можливість здійснити енергетичний перехід від викопного палива. Зі свого боку, будемо долучатись до впровадження запропонованих у Звіті рекомендацій».

В своєму виступі Юрій Шафаренко, заступник керівник Головного управління Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України зазначив: «Ми в Офісі Президента України також опрацювали підготовлений Звіт і концептуально підтримуємо імплементацію запропонованих у ньому законодавчих змін. Сьогодні вітрова енергетика відіграє ключову роль для України, особливо в осінньо-зимовий період, і тому необхідно створювати максимально можливі стимули для ще більшого розвитку цього сектору в Україні».

«Хочу подякувати профільним Міністерствам за підтримку і готовність надалі опрацьовувати наші рекомендації. Вчора ми також представили цей Звіт Першій віце-прем’єрці-Міністерці економіки України Юлії Свириденко та Андрію Герусу, очільнику Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП. Я переконаний, що даний Звіт, об’ємом у 122 сторінок, цілком може стати тією базою, завдяки якій буде значно покращений інвестиційний клімат вітроенергетичного сектору України», – підсумував вступну частину заходу Андрій Конеченков.

В рамках другої частини заходу, автори Звіту поділились ключовими висновками і рекомендаціями, розробленими за результатами проведеного аналізу.

Першою слово мала Олена Січковська-Чорнобиль, юристка з питань енергетики в УВЕА та німецькій компанії Notus Energy, яка взяла на себе роль також менеджерки проєкту. В своєму виступі, пані Олена окреслила мету, завдання та результати проєкту і звернула увагу гостей на питання, охоплені Звітом, його структуру та методологію дослідження.

Анджеліка Лівіцька, партнерка ARZINGER, вичерпно презентувала пропозиції до законодавчих змін в сфері ОВД та СЕО.

Сергій Даців, старший юрист в INTEGRITES, в свою чергу, окреслив рекомендації стосовно можливості зміни цільового призначення для земель без проведення ОВД та стосовно погодження розміру збитків, які підлягають відшкодуванню.

Вікторія Демиденко, радниця в Asters, презентувала пропозиції щодо розміщення, будівництва та обслуговування під’їзних шляхів, а також отримання так званого аційного погодження. У продовження виступу пані Вікторії, друга представниця Asters на заході – Марта Галабала, радниця, своїм виступом охопила частину Звіту, присвячену розподілу міждержавних перетинів для ВДЕ і експорту електроенергії.

Одна з найоб’ємніших частин Звіту, що присвячена продовженню терміну дії дозвільних документів, зокрема, технічних умов на приєднання до електромереж, можливості бронювання потужності, була представлена Іваном Бондарчуком, партнером LCF. Додатково, своїм досвідом з даного питання також поділився Сергій Чаус, менеджер департаменту з інжинірингу ДТЕК ВДЕ, який також наголосив на необхідності зміни застарілої методології розрахунку режимів роботи енергосистеми.

Наостанок, Максим Сисоєв, партнер Dentons, розповів більш детально, що пропонують автори Звіту в частині роботи установок зберігання енергії та запровадження технології cable pooling, тобто можливості використовувати одну точку приєднання до електромережі для установок різних видів ВДЕ.

УВЕА висловлює подяку усім долученим до розробки даного Звіту за щире прагнення покращити український вітроенергетичний ринок та зробити його більш привабливим для міжнародних інвесторів і фінансових організацій.

Завантажити презентацію

З 24 по 27 вересня 2024 року, Секретаріат УВЕА, разом із компаніями-членами асоціації, взяв участь у WindEnergy Hamburg 2024 – найбільшій у світі виставці та конференції з наземної та офшорної вітроенергетики, яка кожні два роки проходить у м. Гамбург, Німеччина, і цьогоріч відзначила своє десятиліття! Вже протягом 10 років свого існування, захід продовжує об’єднувати лідерів вітроенергетичної промисловості, інноваторів та візіонерів, які сьогодні формують майбутнє відновлюваної енергетики у світі. Серед них і учасники українського вітроенергетичного ринку, які цьогоріч були традиційно представлені на окремому стенді Української вітроенергетичної асоціації. Лозунгом цьогорічного виставкового стенду УВЕА став «W(i)ndependence: Freedom Through Energy», тобто «Вітрозалежні: свобода через енергетику», а його обличчям – фото першої черги Тилігульської ВЕС компанії ДТЕК ВДЕ. Частиною стенду став також і діджитал-каталог, розроблений для збору і представлення короткої інформації про гравців українського вітроенергетичного ринку спеціально на заході WindEnergy Hamburg. Цьогорічний каталог містив інформацію про 12 компаній, які формують різні складові доданої вартості наземного вітроенергетичного проєкту: https://uwea.webflow.io 

Стенд УВЕА став один з понад 1 600 експонентів, які було розміщено на 75,000 м² та у 10 павільйонах, а Україна була однією із 40 країн представлених на виставці. На п’яти конференц-сценах, доступ до яких був вільним для всіх учасників заходу, понад 300 спікерів поділилися думками про майбутнє вітроенергетики і її місце у сучасній глобальній енергетичній системі. У понад 220 сесіях та під час численних нетворкінгових заходів, політики, представники бізнесу та науки аналізували сучасні вітроенергетичні тенденції, презентували нові технології та обговорювали роль вітроенергетики у боротьбі зі зміною клімату та сучасними суспільними викликами. Одна із таких сесій була присвячена й Україні, а саме благодійній ініціативі Renewables4Ukraine (https://www.renewables4ukraine.org), створеній Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) у співпраці з УВЕА. Модератором заходу став Стафан Гзянгер, генеральний секретар WWEA, а однією з ключових спікерок – Галина Шмідт, членкиня Правління УВЕА та Віце-президентка WWEA. 

Друга частина сесії “Renewables4Ukraine – успішна ініціатива з підтримки відновлюваної енергетики в Україні” стосувалась сучасного стану вітрової енергетики в Україні та перспектив її розвитку. Спікерами цієї частини стали Олександр Селіщев, генеральний директор ДТЕК ВДЕ та член правління УВЕА, Максим Артеменко, директор з питань розвитку бізнесу в Elementum Energy, та Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту в УВЕА. 

Як стенд УВЕА, так і згадана сесія, користувались великим інтересом серед учасників виставки, яких цього року було налічено на рівні 40 000 осіб. Українська делегація, в свою чергу, складалась з понад 60 осіб. 

УВЕА висловлює подяку усім членам української делегації за якісне представлення українського вітроенергетичного сектору на цьогорічній WindEnergy Hamburg, зокрема спонсорам стенду УВЕА: ДТЕК ВДЕ (золотий спонсор), Logistics+ (срібний спонсор), Elementum Energy, DMCC Engineering, KNESS, Eco-Optima та Wind Parks of Ukraine (бронзові спонсори). Також, висловлюємо подяку компаніям: Crane Ukraine, Engineering Company Prof. Katzenbach and Partners-Ukraine, Fenix Repower, Friendly WindTechnology, MCL Group, Stable Energy, TAD та UDP Renewables за внесок у розробку діджитал-каталогу. 

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «УВЕА є учасником цієї грандіозної виставки з першого року її заснування. Участь в такому глобальному заході надає українським компаніям можливість не лише ознайомитися з новинками і тенденціями світового вітроенергетичного ринку, зустрітися з  колегами, встановити нові бізнес контакти, а й представити свою діяльність, провести переговори із провідними виробниками вітрового обладнання, зустрітися з потенційними інвесторами і  майбутніми друзями і колегами.»

УВЕА також висловлює окрему подяку організаторам WindEnergy Hamburg за підтримку у регулярному представленні України на заході світового масштабу. 

18 вересня 2024 року, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков був запрошений на урочисту презентацію найбільшої діючої вітроелектростанції в гірській місцевості – Сколівської ВЕС, потужністю 54,6 МВт, що збудована у Львівській області.

Сколівська ВЕС стала спільним проєктом української компанії ТОВ «Еко-Оптіма», члена УВЕА, та чеської компанії MND. Сукупні інвестиції, залучені на реалізацію проєкту, склали 2,1 млрд грн, а головним кредитором проєкту виступив український банк АТ «Укрексімбанк». 

Сколівська ВЕС стала черговим прецедентом реалізації вітроенергетичного проєкту в період воєнного стану. Хоча девелопмент станції розпочався ще в 2021 році, поставка вітрового обладнання та будівельно-монтажні роботи на майданчику відбувались вже після повномасштабного вторгнення. Завдяки незламності компанії ТОВ «Еко-Оптіма», сьогодні близько 100 тисяч мешканців регіону мають можливість отримувати електроенергію за рахунок енергії вітру. 

Андрій Конеченков: «За час повномасштабного вторгнення, в Україні було побудовано три нові вітроелектростанції, серед яких, зокрема, Сколівська ВЕС або юридична назва якої ТОВ «Орівська». Втім саме цю станцію відрізняє від двох інших проєктів те, що вітроенергетичне обладнання для неї завозилось з нуля вже під час воєнного стану. Тут ще хочеться окремо відзначити також і західних виробників вітрових турбін, таких як Nordex, Vestas та GE (персонал яких хоч і тимчасово покинув Україну з міркувань безпеки), які надалі присутні на українському ринку і готові надалі підтримувати українські вітроенергетичні проєкти незважаючи на війну. Рухаємось надалі в партнерстві до перемоги і нових проєктів!»

УВЕА щиро вітає ТОВ «Еко-Оптіма» з успішним запуском чергового вітроенергетичного проєкту і бажає надалі впевнено крокувати до нових звершень, успішних і надійних партнерств та розширення своєї присутності на українському вітроенергетичному ринку!

Компанія Elementum Energy, член УВЕА, акціонером якої є британський інвестор VR Global Partners, L.P., готується до будівництва трьох міні вітроелектростанцій, загальною потужністю 58,5 МВт. Дунайський проєкт, складовими якого стануть ВЕС «Кілія», «Арциз» та «Арциз-2» зі встановленою потужністю 19,5 МВт кожна, буде реалізовано на Одещині. За даними компанії, щорічний виробіток «зеленої» електроенергії кожною ВЕС очікується на рівні близько 66 ГВт⋅год, чого буде достатньо для збереження 48 708 тон викидів вуглецевого газу щороку. 

На додаток до того, що даний об’єкт буде живити сукупно 90 тис. домогосподарств, створить нові робочі місця та зробить свій вклад у глобальний кліматичний порядок денний, він стане підтвердженням відданості Elementum Energy ідеї «відбудувати краще, ніж було», що використовується для характеристики повоєнного економічного відновлення України. «Наразі Уряд фокусується на технологіях розподіленої генерації, які легко і швидко розгортаються: газопоршневі та інші станції. Бізнес з невеликим енергоспоживанням встановлює міні-фотогальванічні станції на дахах і фасадах. Ми ж фокусуємося на принципі build back better (“відбудовуй краще, ніж було”), тож робимо ставку зокрема і на міні-вітропарки», – йдеться в прес-релізі компанії. 

Такий тип розподіленої генерації як міні-вітропарки є виправданим рішенням в час широкомасштабної війни, адже вони будуються ближче до місць споживання електроенергії, що робить їх більш компактними, а, відповідно, й більш стійкими до бойових дій. «Розподілена генерація важлива для досягнення енергетичної безпеки», – переконані в компанії. 

УВЕА вітає Elementum Energy з впевненим наближенням ще одного вітроенергетичного проєкту компанії, який увійде в історію її портфеля як той, що був реалізований в час жорстокої і кривавої війни росії проти України, в той час як сама компанія Elementum Energy закарбується в історії національної вітроенергетики як та, що сміливо працювала на користь українського споживача незважаючи на усі труднощі і ризики країни. 

13 серпня 2024 року, Уряд України прийняв два важливі і довгоочікувані рішення для подальшого розвитку національного сектору відновлюваних джерел енергії та, зокрема, вітрової енергетики, а саме:

1. Затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.
2. Схвалив документ, який визначає графік і умови проведення пілотних аукціонів щодо розподілу квот підтримки виробників з ВДЕ.

Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року – це стратегічний документ, який передбачає виконання 38 заходів для досягнення 27% частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії, визначеної раніше прийнятим Національним планом з енергетики та клімату до 2030 року, а саме:

• 29% в секторі електроенергетики
• 33% в секторі тепло та холодопостачання
• 17% в транспортному секторі

Так, Нацпланом передбачено досягнення 24 ГВт загальної встановленої потужності ВДЕ в Україні до 2030 року, з яких:

• 6,1 ГВт наземної вітрової енергетики
• 12,2 ГВт сонячної енергетики (7,2 ГВт промислових СЕС та 5 ГВт потужності активних споживачів)
• 876 МВт біоенергетики (475 МВт з біомаси та 401 МВт з біогазу)
• 40 МВт геотермальної енергетики
• 4,7 ГВт гідроенергетики (4,5 ГВт великих ГЕС і 243 МВт малих ГЕС)

Особливістю прийнятого Нацплану є також вперше встановлена ціль з розвитку офшорної вітроенергетики в Україні. Так, до 2030 року в Україні мають бути введені в експлуатацію перші 100 МВт ВЕС морського базування. 

Загалом, 10 ГВт нових «зелених» потужностей має бути додано до 2030 року саме в секторі електроенергетики на що знадобиться, за розрахунками Уряду України, близько 20 млрд дол. США інвестицій. 

УВЕА підтримує встановлення вищевказаних цілей з наземної і офшорної вітрової енергетики, адже це узгоджується з сучасними темпами розвитку нових проєктів, та висловлює подяку за врахування пропозицій вітроенергетичної галузі при розробці цього Національного Плану, які були надані асоціацією ще у 2021 році.

Втім, будівництво нових вітроенергетичних потужностей все ще напряму залежить від вирішення наявних на ринку викликів, зокрема в частині виплати заборгованості за «зеленим» тарифом, та прийняття необхідних стимулюючих для ринку ініціатив і рішень. 

Чергове таке рішення було прийняте разом з Національним Планом і стосується запуску довгоочікуваних аукціонів щодо розподілу квот підтримки виробників з ВДЕ. За даними Міністерства енергетики України, перший пілотний аукціон на будівництво об’єктів з вітрової енергетики пройде вже 9 листопада 2024 року з квотою у 88 МВт. Строк дії договору про надання послуги за механізмом ринкової премії, який укладеться переможцем аукціону з ДП «Гарантований покупець» становитиме 12 років. 

«Зелені» аукціони є загальновизнаним у світі механізмом стимулювання розвитку ВДЕ на конкурентних засадах, запуск яких в Україні узгоджується, зокрема, з передовою практикою ринку ЄС. УВЕА сподівається, що з оптимізацією цього механізму в Україні автоматично зростатиме і об’єм квоти, виділеної на вітрову енергетику, а також будуть прийняті відповідні заходи для унеможливлення появи і накопичення нових боргів на ринку.

05 серпня 2024 року, національний оператор системи передачі НЕК «Укренерго» провів форум «Децентралізована генерація. Нові можливості для бізнесу та громад», у якому взяли участь представники галузевих органів влади, бізнесу, профільних асоціацій, громадськості, аналітичних центрів, а також інших зацікавлених сторін. УВЕА на форумі була представлена головою Правління Андрієм Конеченковим, заступником голови Правління з питань малої та середньої вітрогенерації та генеральним директором компанії Греса Групп Миколою Савчуком, а також представниками інших компаній-членів УВЕА. 

Форум набув широкого публічного розголосу не лише через важливість його тематики, але й через офіційне оголошення НЕК «Укренерго» готовності до проведення перших довгострокових аукціонів із закупівлі допоміжних послуг для балансування енергосистеми. За словами голови Правління компанії Володимира Кудрицького, перші аукціони заплановано на 15 та 22 серпня, на яких Укренерго планує купити послуги з надання різних видів резервів, заключивши договори з переможцями аукціонів на 5 років з відтермінуванням надання послуги до одного року. 

«На аукціоні 15 серпня буде виставлена потреба 99 МВт. Ми купуватимемо послуги первинного регулювання. В цьому аукціоні матимуть змогу взяти участь, в основному, системи накопичення енергії – дуже швидкі і дуже маневрені установки, здатні виконати команду диспетчера за 15 секунд. Другий аукціон відбудеться 22 серпня.  Він більш масовий, будемо купувати 1000 МВт: 579 МВт — послуга завантаження, тобто здатність нових електростанцій підтримувати енергосистему шляхом збільшення свого виробітку, і 421 МВт — це симетричний резерв. В цьому аукціоні зможуть брати участь газопоршневі, газотурбінні установки та електростанції на біомасі. Це станції, які зможуть розвантажуватись та завантажуватись за командою диспетчера протягом 15 хвилин», – зазначив Володимир Кудрицький. 

Важливо, що переможці аукціону отримають фіксований контракт у євро з можливістю відтермінування надання послуги на один рік. Тобто, переможці матимуть час до вересня 2025 року побудувати електростанцію чи установку, здатну забезпечувати балансування енергосистеми. При цьому, тариф, який пропонує Укренерго, буде відчутно вищий, ніж платять оператори європейських енергосистем. 

НЕК «Укренерго» переконане, що ці аукціони стануть революційним кроком для розбудови розподіленої генерації в Україні та компенсації втрачених потужностей внаслідок численних російських атак на енергосистему. За даними національного ОСП, для стійкої роботи у найближчі кілька років до національної енергосистеми необхідно додати:

+ 4, ГВт потужностей нових вітрових електростанцій;

+ 3,8 ГВт сонячних електростанцій;

+ 1,4 ГВт потужностей газової генерації;

+ 1,1 ГВт потужностей нових ТЕС на біопаливі;

+ 0,8 ГВт потужностей установок зберігання енергії.

Втім, за розрахунками НЕК «Укренерго», для реалізації цих планів необхідно залучити близько 12-13 мільярдів Євро, що буде неможливо без залучення приватних інвестицій для яких, відповідно, існує потреба у створенні сприятливого регуляторного середовища та економічних передумов. Андрій Конеченков також наголосив на цьому під час Q&A сесії: «УВЕА готова брати участь у реалізації цих амбітних планів та надати свої пропозиції щодо покращення діючої в Україні законодавчої та нормативної бази. Зокрема, для активного нарощення потужностей з ВДЕ і ефективного застосування прийнятих нещодавно механізмів підтримки в ринкових умовах, УВЕА пропонує створити фонд з гарантування мінімальної ціни електроенергії за договорами купівлі-продажу електроенергії та мінімізації ринкових ризиків для інвесторів в Україні». Також, голова Правління УВЕА звернув увагу присутніх на необхідність забезпечення більшої взаємодії з громадами в регіонах. «На жаль, сьогодні ми стикаємось із ситуацією, коли саме в регіонах блокується впровадження нових проєктів з ВДЕ. Тому, з людьми необхідно працювати, необхідно пояснювати і розмовляти», – зазначив Андрій Конеченков. 

Нагадуємо, що 26 червня 2024 року, НКРЕКП ухвалила постанову про запровадження спецаукціонів на допоміжні послуги з надання в енергосистемі резервів регулювання частоти та активної потужності терміном від року до п’яти років (зараз рік) із можливістю відтермінування до трьох років. Плата за послугу прив’язана до курсу євро.

Презентація