Місяць: Березень 2021

Юридична фірма “Астерс”, Українська вітроенергетична асоціація, Українська Воднева рада за підтримки Інституту відновлювальної енергетики НАН України опублікували Білу Книгу “Офшорна вітроенергетика та “зелений” водень: відкриття нових  меж енергетичної потужності України”.

Публікація призначена для топ-менеджменту компаній-учасниць українського енергетичного ринку, а також більш широкого кола читачів, які цікавляться темами розвитку альтернативної енергетики та декарбонізації економіки в Україні.

У Білій книзі проаналізований потенціал розвитку офшорної вітроенергетики в Україні, а також використання енергії вітру для виробництва “зеленого” водню. Автори публікації навели переконливі аргументи на користь розвитку цієї галузі енергетики та пропонують зміни у законодавче регулювання, які б сприяли залученню інвестицій у офшорну вітроенергетику та виробництво “зеленого” водню. Публікація розміщена у безкоштовному доступі на сайті Астерс. Прочитати і завантажити Білу книгу можна за лінком >>

Ініціювали створення Білої книги Олександр Рєпкін, Президент Енергетичної асоціації “Українська воднева рада”, та керівник аналітичного департаменту УВЕА Катерина Книш. Співавторами публікації стали: Степан Кудря, директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України, Анжеліка Лівіцька, радник юридичної фірми “Астерс”, Марта Галабала, старший юрист “Астерс”, Богдан Шморгун, старший юрист “Астерс”, і Олена Січковська, юрист “Астерс”. Рецензентами публікації виступили Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА, та партнер Астерс Ярослав Петров.

“Розвиток офшорної вітроенергетичної технології та виробництва “зеленого” водню напряму пов’язаний з посиленням енергетичної незалежності України та боротьбою проти глобального потепління на реалізацію стратегій Європейського Співтовариства”, – зазначає Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА. “Ця Біла книга є результатом співпраці провідних національних експертів і стала першим україномовним аналітичним дослідженням потенціалу цих нових і перспективних напрямків розвитку енергетики в Україні”.

“За сприятливих умов, офшорна вітроенергетика та виробництво зеленого водню можуть стати вкрай привабливими галузями для іноземних інвестицій в українську економіку та посилять енергетичну інтеграцію із ЄС”, – коментує Ярослав Петров, партнер Астерс. “Експерти Астерс беруть активну участь у роботі над вдосконаленням законодавчого регулювання умов ведення бізнесу в Україні. Ми сподіваємося, що ідеї цієї Білої книги стануть основою для продуктивної дискусії щодо подальших векторів  розвитку відновлювальної енергетики в Україні”.

Біла книга: https://drive.google.com/file/d/1JMZUXrIsBgpCFYurqD455aZcmCAMw931/view?usp=sharing

***

Астерс має одну з найсильніших та найбільших практик у сфері енергетики та будівництва в Україні. Астерс високо рекомендована в сфері енергетики та природних ресурсів згідно з міжнародними дослідженнями Chambers Europe 2021 та The Legal 500:EMEA 2020; і входить до трійки фірм-лідерів в галузі енергетики та природних ресурсів за даними рейтингу видання Ukrainian Law Firms 2020.

Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація” – найбільша професійна асоціація в галузі відновлюваної енергетики України, яка об’єднує 100% учасників ринку вітроенергетики та виступає головною платформою комунікації та співробітництва для широкомасштабного впровадження вітроенергетичних технологій в країні та подальшого забезпечення просування “зеленої” трансформації усієї енергетичної системи України.

Громадська спілка “Енергетична асоціація “Українська Воднева Рада” – перша єдина воднева енергетична асоціація в Україні, що займається розвитком зеленої водневої енергетики як невід’ємної частини у виробництві та постачанні альтернативних джерел енергії, а також поширенням водневих технологій в різних галузях промисловості та бізнесу з метою підвищення їх енергоефективності.

15 березня 2021 року, Українська вітроенергетична асоціація підписала з Професійною асоціацією екологів України Меморандуму про партнерство та співпрацю.  Підписанням Меморандуму Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, та  Людмила Циганок, Президент ПАЕУ, засвідчили свої наміри спрямовувати зусилля на ефективне співробітництво щодо розвитку збалансованого енергетичного сектору України і, зокрема, сприяння поширенню практик і досвіду використання ВДЕ в електроенергетиці та покращення екологічного стану за рахунок збалансованого розвитку енергетичної системи України.

Андрій Конеченков: “Для нас честь підписати Меморандум з Професійною асоціацією екологів України, яка з самовіддачею дбає про екологізацію економіки та всіх сфер господарювання України. Як відомо, вітрова енергетика – це скорочення викидів парникового газу, це боротьба зі зміною клімату та забезпечення сталого розвитку країни. Тому об’єднання зусиль, знань та досвіду наших експертів і підтримка один одного лише пришвидшать “зелений” енергетичний перехід в Україні”.

“Професійна асоціація екологів України послідовно відстоює право кожного на сталий розвиток. Підписуючи меморандум, ми переконані в невідворотності переходу України на ВДЕ. Очевидно, що європейська зелена угода буде мотивувати нашу державу прискорювати озеленення енергетики, а наша роль надати методологічну, інформаційну, експертну підтримку підприємствам”, – зазначила Людмила Циганок, Президент ПАЕУ – “Окрім екологічності, вітер може дати енергетичну незалежність. Вітряки, на відміну від усіх традиційних джерел енергії, не потребують палива, і це головна їхня перевага. Світових запасів нафти та газу, щороку стає дедалі менше, а ціна на традиційне паливо стає вищою. В Україні ж імпорт, зокрема газу, становить понад 60%. А вітер імпортувати не потрібно. Впровадження вітроенергетики дасть Україні таку необхідну їй енергетичну, а отже, і політичну незалежність”.

Показник річного введення в експлуатацію вітрових турбін зріс у 2020 році на 59%, досягнувши 96,3 ГВт за рахунок різкого збільшення вітрових установок в Китаї та США. Глобальний офшорний вітроенергетичний ринок зазнав 19% падіння

У 2020 році світовий вітроенергетичний ринок ввів в експлуатацію майже 100 ГВт нових вітрових потужностей, тим самим встановивши новий світовий рекорд. Незважаючи на пандемію COVID-19, показник річного зростання вітроенергетичних потужностей зріс на 59% порівняно з попереднім роком (у 2019 році глобально було додано 60,7 ГВт нових вітроенергетичних потужностей). 94% встановлених у 2020 році вітроенергетичних установок припали на наземну вітроенергетику, тоді як введені 6,1 ГВт офшорних вітроенергетичних потужностей демонструють 19% падіння сектору порівняно з показником 2019 року.

51% усіх введених у 2020 році вітроенергетичних установок були вироблені чотирма світовими виробниками: General Electric (GE), Vestas, Goldwind та Envision. Усі вони поставили понад 10 ГВт нових вітроенергетичних установок на світові ринки. Останні статистичні дані Bloomberg NEF демонструють, що компанії GE та Goldwind очолюють рейтинг найбільших постачальників вітрових турбін у 2020 році, зокрема, за рахунок значних замовлень з Китаю та США. Натомість, компанія Vestas, яка займала лідерські позиції протягом останніх чотирьох років, у 2020 році посіла третє місце. На думку Ізабель Едвардс, спеціаліста з вітроенергетики в BloombergNEF і провідного автора Звіту “Світовий ринок вітрових турбін у 2020 році” (англ. 2020 Global Wind Turbine Market): “GE та Goldwind очолили список найбільших постачальників вітрових турбін у 2020 році зробивши ставку на найбільші вітроенергетичні ринки світу. Проте, ця стратегія може виявитись не настільки ефективною у 2021 році, коли на цих ринках припинять свою дію відповідні субсидії. В свою чергу, компанія Vestas обирає для себе найменші ринкові ризики, поставивши у 2020 році вітрові турбіни у 34 країни світу”.

Всього у 2020 році було додано 19,4 ГВт нових наземних вітроенергетичних потужностей у Північній та Південній Америці, 12,6 ГВт — в Європі, 863 МВт — в Африці та на Близькому Сході і 57,3 ГВт — в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Загалом, нові вітроелектростанції почали генерувати “зелену” електроенергію у 44 країнах світу. 

Компанія Siemens Gamesa продовжує утримувати лідерство на ринку офшорної вітроенергетики і не збирається знижувати оберти оформляючи замовлення вже на 2025 рік. У 2020 році, 1,91 ГВт офшорних вітрових установок компанії були введені в експлуатацію Нідерландами та Сполученим Королівством. Значна частка на офшорному вітроенергетичному ринку належить китайським компаніям – Shanghai Electric, Mingyang, Envision, Goldwind та CSSC. Стати провідним постачальником офшорних вітротурбін також прагне і компанія Vestas, яка у 2020 році придбала MHI Vestas Offshore Wind.

Більше: https://about.bnef.com/blog/global-wind-industry-had-a-record-near-100gw-year-as-ge-goldwind-took-lead-from-vestas/

“Даний Меморандум стане підґрунтям для дієвої, результативної співпраці Парламенту з провідними асоціаціями та інвесторами в ВДЕ”, – Олексій Гончаренко, народний депутат України, співголова міжфракційного депутатського об’єднання “Чиста енергія – здорове довкілля”

5 березня 2021 року підписаний МЕМОРАНДУМ про партнерство та співпрацю між Міжфракційним депутатським об’єднанням “Чиста енергія – здорове довкілля” у Верховній Раді України ІХ скликання та Українською вітроенергетичною асоціацією, УАВЕ, ЄУЕА, Українською водневою радою.

Підписання Меморандуму відбулось в рамках прес-брифінгу, проведеного Центром економічного відновлення, в якому взяли участь співголови міжфракційного об’єднання та голови провідних профільних асоціації з ВДЕ. Учасники заходу обговорили нагальні питання з розвитку відновлюваної енергетики в Україні та ключові напрямки спільної роботи в рамках підписаного Меморандуму.

Підписанням Меморандуму Сторони об’єднують зусилля задля сприяння у встановленому законодавством порядку та підставах розвитку відновлюваних джерел енергії для захисту довкілля та поширення технологій відновлюваних джерел енергії, розробці та впровадження державних стратегій та політик, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку ООН (United Nations Sustainable Development Goals) в Україні та виконання Енергетичної стратегії України на період до 2035 року, затвердженої розпорядження Кабінету Міністрів України № 605-р від 18 серпня 2017 року.

Олексій Гончаренко представив ключові положення та цілі Меморандуму про партнерство та співпрацю: “В наше міжфракційне об’єднання входять представники абсолютно всіх партій. І я наголошую, що даний Меморандум стане підґрунтям для дієвої, результативної співпраці Парламенту з провідними асоціаціями та інвесторами в ВДЕ, для того щоб лишити чисту планету для наступних поколінь, для того, щоб виконати взяті на себе зобов’язання перед міжнародною спільнотою, для того, щоб стати конкурентоспроможними, для того, щоб по-максимуму розвивати відновлювані джерела енергії в Україні”.

Дмитро Лубінець, народний депутат України, підтримавши слова свого колеги, зазначив: “зелена” енергетика – це вже не майбутнє, це теперішнє. Наприклад, мене дуже вразив проєкт будівництва 800 МВт ВЕС компанією WindFarm в Донецькій області, які не лише планують залучити 1 млрд доларів США, але створять сотні робочих місць на Донеччині”.

Людмила Буймістер, народний депутат України, нагадала, що “в енергетичній стратегії Російської Федерації, розвиток ВДЕ в сусідніх країнах, які, на жаль об’єднані в одну енергосистему, в тому числі і Україна, вважається найбільшою загрозою енергетичній безпеці Росії. Тому, як то кажуть, “гарні чоботи треба брати”.

Андрій Конеченков, Голова Правління ГС “Українська вітроенергетична асоціація”: “Сьогодні на вітроенергетичному ринку розглядаються варіанти розвитку сектору на ринкових умовах, тобто без “зеленого” тарифу. Зараз нам критично важливо співпрацювати заради розробки нових дієвих законів для реального розвитку відновлюваних джерел енергії. Сьогодні ВДЕ – це ліки від ковіду, це інвестиції, це здоров’я теперішніх і майбутніх поколінь, це чисте довкілля і це величезні перспективи для розвитку нових ринків. Впевнений, що наша співпраця буде продуктивною”.

Запис прес-брифінгу: https://www.youtube.com/watch?v=aFPwmZqL4fI

Дві компанії-члени ГС “Українська вітроенергетична асоціація” (УВЕА) – ДТЕК ВДЕ, один із найбільших національних девелоперів проєктів з ВДЕ, та данська компанія Vestas, світовий виробник вітрового обладнання, – уклали договір на поставку найновітніших вітрових турбін для Тилігульської вітроелектростанції в Миколаївській області.

“Це вже не перший приклад успішної кооперації компаній-членів Української вітроенергетичної асоціації. Лише завдяки таким успішним проєктам, сектор вітрової енергетики демонструє свою непохитність і готовність інвесторів надалі вкладати кошти в економіку та енергетику України, незважаючи на усі законодавчі та політичні виклики держави”, – зазначив Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА та Віце-президент WWEA.

За даними ГС “Українська вітроенергетична асоціація”, незважаючи на 5 000 МВт вітрових проєктів, які отримали дозволи на будівництво, криза на ринку відновлюваної енергетики України все ж спричинила стагнацію розвитку вітрової генерації у 2020 році. Тому проєкт будівництва першої черги Тилігульської ВЕС потужністю 126 МВт вдихне життя у діяльність вітроенергетичного сектору України та, відповідно до розрахунків ДТЕК ВДЕ, внесе значний вклад у скорочення викидів СО₂ на рівні 504 тис тон на рік. У той же час реалізація проєкту Тилігульської ВЕС, загальна встановлена потужність якої планує досягти 564 МВт, дозволить створити на Миколаївщині кілька сотень тимчасових і десятки постійних робочих місць.

Окрім того, як зазначається у прес-релізі компанії ДТЕК ВДЕ, фінансування першої черги планується з коштів, залучених 2019 року в результаті випуску “зелених” єврооблігацій: “Ми пишаємось тим, що компанія за власні кошти, які були залучені ще у 2019 році, та на власний ризик, зважуючи на нестабільність  ситуації в енергетичному секторі, взяла на себе відповідальність за реалізацію проєктів, залучаючи інвестиції в Україну. Ми і надалі готові продовжувати інвестувати в чисту та доступну енергію в нашу країну”, – прокоментував угоду генеральний директор ДТЕК ВДЕ Маріс Куніцкіс.

На Тилігульській ВЕС буде встановлено 21 інноваційну наземну вітрову турбіну виробництва компанії Vestas, одиничною потужністю 6 МВт. Замовлення саме цих вітрових турбін стало першим для компанії Vestas у Східній Європі, а українська Тилігульська ВЕС є однієї з перших вітроелектростанцій світу, на якій “зелена” електроенергія генеруватиметься найновітнішою розробкою Vestas – ВЕУ V162 платформи EnVentus – яка здатна максимізувати генерацію електроенергії при слабкій та середній потужності вітру: “Ми просто якісно виконуємо свою роботу покращуючи клімат нашої планети”, – написав на своїй сторінці Facebook Ігор Нус, Директор з продажів та розвитку бізнесу в Східній Європі та країнах СНД компанії Vestas.

“За даними УВЕА, на кінець 2020 року 673 МВт вітрових турбін виробництва компанії Vestas генерують “зелену” електроенергію в Україні. Сьогодні критично важливо, щоб саме українські компанії реалізовували якомога більше “зелених” проєктів. Таке пожвавлення на ринку буде не лише позитивним сигналом для залучення майбутніх інвестицій у сектор, а й свідченням готовності вітроенергетичного сектору розвиватися в умовах непрогнозованої державної політики, всупереч несприятливим умовам. Ми, як вітроенергетична асоціація, щиро вітаємо компанії ДТЕК ВДЕ та Vestas з новим перспективним проєктом та бажаємо їм лише попутного вітру у їх починаннях”, – привітав досягнення компаній-членів УВЕА, Андрій Конеченков.