Місяць: Жовтень 2018

Українська вітроенергетична асоціація, Українська асоціація відновлюваної енергетики, Біоенергетична асоціація України, Українська воднева рада та Асоціація сонячної енергетики уклали меморандум, в якому підтримують необхідність змін в системі стимулювання “зеленої” енергетики України.

Керівники асоціацій вважають, що не можна затягувати процес переходу на нову модель підтримки відновлюваної енергетики (ВДЕ) через впровадження аукціонів, яка сьогодні діє в більшості країн Європи. Проведення аукціонів створить прозорі умови для розвитку та приросту нових потужностей ВДЕ  і допоможе уникнути збільшення фінансового навантаження на ринок електричної енергії.

Наразі у Верховній раді України зареєстровано вісім законопроектів щодо нової моделі підтримки ВДЕ через впровадження аукціонів (законопроект №8449 від 07.06.2018 р та сім альтернативних до нього). Представники асоціацій, які представляють більше 80% ринку відновлюваної генерації України, виступили з єдиною узгодженою позицією від імені переважної більшості гравців та інвесторів ринку ВДЕ щодо майбутніх змін у законодавстві. Пропозиції асоціацій, які зафіксовані в тексті Меморандуму, включають:

• запровадження нової системи підтримки вже з 01 січня 2020 року, що означає реалізацію всіх проектів ВДЕ, які не матимуть підписаного pre-PPA до кінця 2019 року, на умовах участі у аукціонах;
• встановлення порядку проведення аукціонів Кабінетом Міністрів України та використання як майданчику електронної торгової системи “Prozorro”; 
• встановлення аукціонної ціни за 1 кВт∙год не вище розміру “зеленого” тарифу на дату проведення аукціону; 
• укладення з переможцем аукціону договору на поставку електроенергії терміном на 20 років;
• планування прозорих квот на 5 років вперед відповідно до Плану розвитку системи передачі з урахуванням  міжнародних зобов’язань України у сфері розвитку ВДЕ;
• проведення аукціонів двічі на рік;
• додаткове стимулювання розвитку малої і розподільчої генерації з ВДЕ;
• відсутність ретроспективних змін для діючих об’єктів ВДЕ.

Сторони також висловили готовність до діалогу щодо зниження “зеленого” тарифу з 2020 року.

Асоціації вважають що зволікання з прийняттям відповідного закону призведе до погіршення фінансування з боку міжнародних фінансових установ, та, як наслідок, до невиконання Україною зобов’язань щодо розвитку ВДЕ, взятих перед Європейським Енергетичним Співтовариством. Подібна ситуація загрожує подальшому розвитку сектора ВДЕ через ймовірність порушення гарантій інвесторам, і призведе до погіршення інвестиційної привабливості як галузі відновлюваної енергетики, так і країни в цілому.

“Будь-які законодавчі зміни, пов’язанні з новою системою підтримки сектору відновлюваної енергетики через впровадження аукціонів, мають позитивно вплинути на інвестиційний клімат в Україні і гарантувати переможцям аукціонів безперешкодне приєднання нових потужностей до національної енергомережі. Обсяги нових потужностей ВДЕ визначатимуться відповідними щорічними квотами на загально-державному рівні і повинні відповідати Енергетичній Стратегії України до 2035 року, – вважає голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. – В той самий час треба чітко розуміти, що без прозорого розуміння квот, які будуть надані  для нових потужностей ВДЕ в електроенергетиці, ринок розвиватися не буде”.

“Зміна механізму стимулювання відновлюваної енергетики в Україні неминуча. В інтересах відповідального бізнесу та тих, хто вболіває за розвиток “зеленої” енергетики, щоб дані процеси відбулися якомога швидше. Будь-яке затягування процесу призведе до погіршення інвестиційного клімату в галузі та в країни, в цілому”, – заявив голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олексій Оржель.

Меморандум

29 жовтня 2018 року на майданчику Овер’янівської вітроелектростанції, будівництво якої на півдні Херсонської області сьогодні веде компанія “Віндкрафт Україна”, завершено монтаж вітротурбіни V 136 одиничною потужністю 3,6 МВт. Ця сучасна вітротурбіна Данського виробництва має найбільший діаметр ротора серед вітроенергетичних турбін, встановлених, на сьогоднішній день, в Україні – 136 м, в той час як довжина кожної лопаті становить 66,7 м.

Загалом на території Овер’янівської ВЕС буде встановлено 19 таких “велетнів”.  Щорічний обсяг виробництва електроенергії на Овер’янівській ВЕС очікується на рівні 266 мільйон кВтŸгод, достатньо для забезпечення електроенергію 44 300 домогосподарств. Крім того, генерація “зеленої” електроенергії дозволить скоротити викиди СО2 в атмосферу на 266 000 тон на рік.

“Примітним є той факт, що саме наша компанія –“Віндкрафт Україна” в далекому тепер вже 2011 році встановила першу в Україні вітротурбіну 3-х мегаватного класу. Вчора ми встановили вітротурбіну з ротором найбільшим, на сьогоднішній день, в Україні, поповнивши історію нашої компанії ще одним рекордом”, – прокоментував подію Карл Стурен, Генеральний директор компанії.

Консультативна нарада з громадськістю щодо нової Стратегії розвитку енергетичного сектору ЄБРР на 2019-2023 роки (в подальшому – Стратегія), відбулася 25 жовтня 2018 року у Києві. У зустрічі, яка була організована ЄБРР прийняли участь представники о громадянського суспільства та клієнти приватного сектора в ЄБРР в Україні.

Захід був проведений з метою надання можливості зацікавленим сторонам висловити свої погляди та пропозиції щодо представленого проекту Стратегії, яка визначатиме пріоритети діяльності ЄБРР в енергетичному секторі  на наступні 5 років.

У своїй презентації Кевін Борц, директор зі стратегії, енергетики та природних ресурсів, ЄБРР, Лондонський офіс, визначив стратегічні напрямки діяльності банка в енергетиці, серед яких одним з головних є перехід до низьковуглецевої економіки з широким застосуванням відновлюваних джерел енергії і все більшою електрифікацією. Нова Стратегія діяльності банка в енергетиці спрямована на забезпечення надійного та сталого постачання доступною за ціною енергії за рахунок переходу до орієнтованої на ринок низьковуглецевої енергетики.

Відповідно до представленої Стратегії до основних факторів, що сприяють переходу до надійного і сталого постачання доступною за вартістю енергії, належать:

• Якість повітря. Забруднення повітря в процесі генерації електричної і теплової енергії, експлуатації транспорту і промислового виробництва – одна з найгостріших соціальних проблем.
• Зміна клімату. Необхідність невідкладного скорочення викидів парникових газів
• Природний газ. Ширші можливості в плані отримання та велика цінова доступність з можливістю виконання кількох функцій в рамках перехідного процесу в енергетиці
• Відновлювана енергетика. Різке зниження собівартості і конкурентоспроможність у енергомережі все більшої кількості країн.

Коментуючі Нову енергетичну стратегію ЄБРР Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA зауважив, що в Україні сьогодні склалася унікальна ситуація, коли виробництво електроенергії за рахунок атомної енергетики перевищує 60% і подальше приєднання ВЕС та СЕС до енергомережі без впровадження балансуючих потужностей може бути зупинено з боку оператора національної енергомережі. Пан Конеченков запропонував ЄБРР не обмежуватися лише технологіями по спалюванню біомаси для виробництва тепла, але також підтримувати впровадження біогазових і водневих енерготехнологій, які сприяють вирішенню питання з балансування енергомережі.

17 жовтня 2018 року в Києві компанії ДТЕК ВДЕ і GE Renewable Energy уклали угоду на будівництво II черги Приморської вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 100 МВт. 26 вітрових турбін одиничною потужністю 3.8 МВт будуть поставлені в Україну і встановлені на майданчику ВЕС до кінця 2019 року.

Це вже третій проект компанії ДТЕК в секторі наземної вітроенергетики. Після будівництва II черги Приморської ВЕС загальна потужність вітроенергетичних активів компанії складе 400 МВт.

“Розвиток відновлюваної енергетики – пріоритетний напрямок в ДТЕК. Інвестиції компанії в будівництво вітрових і сонячних електростанцій вже перевищили 700 млн євро. ДТЕК ще раз підтверджує свій статус одного з найбільших національних інвесторів у відновлювану енергетику, – зазначив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко. – Це другий проект в вітровій генерації, який ми реалізуємо спільно з нашим партнером General Electric”.

Жером Пекресс, Президент та Головний виконавчий директор GE Renewable Energy, повідомив: “Ми відзначаємо новий етап співпраці з компанією ДТЕК – тепер в рамках другої черги проекту Приморської ВЕС. Ми пишаємося можливістю надати нашому партнеру інноваційні вітрогенератори GE і сприяти таким чином розвитку проектів ВДЕ в Україні та досягненню намічених цілей в сфері генерації з відновлюваних джерел енергії”.

Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА та Віце-президент  WWEA, підкреслив: “Активна присутність на ринку такої компанії як GE Renewable Energy значно підвищує його конкурентоспроможність і інвестиційну привабливість. GE Renewable Energy має успішний досвід в реалізації вітроенергетичних проектів в різних країнах світу. Крім того, я сподіваюся, що досвід компанії з реалізації нових технологій по збалансованій роботі ВЕС в електромережі, буде впроваджений і в Україні”.

“Встановлення 100 МВт другої черги Приморської ВЕС за участю світового виробника вітротурбін – ще один доказ інвестиційної привабливості “зеленої” енергетики України”, – наголосив Сергій Савчук, Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Загальні планові інвестиції в II чергу Приморської ВЕС становитимуть близько 150 млн євро, що порівняно з інвестиціями в будівництво I черги. Після завершення будівництва другої черги сукупна потужність Приморської ВЕС становитиме 200 МВт. Річна генерація  “зеленої” електроенергії очікується на рівні 675 млн кВт∙год. Такої кількості електроенергії достатньо для забезпечення електроенергією більше ніж 300 тисяч середньостатистичних українських домогосподарств. Завдяки роботі ВЕС обсяг викидів СО₂ в атмосферу буде скорочений на більше 700 тисяч тон в рік.

4 жовтня 2018 року вступив в дію Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо інвестиційної привабливості будівництва об’єктів відновлюваної енергії” (надалі – “Закон”), прийнятий Верховною Радою України 6 вересня 2018 (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2517-viii).

Закон покращує певні норми законодавства, спрямовані на стимулювання розвитку відновлюваної енергії, зокрема виробництва електроенергії за рахунок вітру.

Закон передбачає віднесення будівництва вітрових електростанцій до об’єктів із незначним класом наслідків (СС1), за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля.

У випадку віднесення вітрової електростанції до класу наслідків СС1, будівельні роботи можна здійснювати на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке замовник надає відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Прийняття в експлуатацію вітрової електростанції буде здійснюватися шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об’єкта до експлуатації, поданої замовником. Відтак, для будівництва вітрових електростанцій, віднесених до класу наслідків СС1, не потрібно буде одержувати дозвіл на виконання будівельних робіт, проходити обов’язкову експертизу проектів будівництва та отримувати сертифікат, який підтверджує введення об’єкта в експлуатацію, як це наразі вимагається для об’єктів класу наслідків СС2, до якого, до вступу Закону в силу, зазвичай відносили вітрові електростанції.